Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/573/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Соломко І.І.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Кобаля М.І., Степанюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2022 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, пощивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви.
Повертаючи позовну заяву позивачеві, суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином та квитанції про сплату судового збору.
07.02.2022 представником позивача суду надана заява про поновлення строку звернення до суду та квитанція про сплату судового збору. В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду перераховує обставини, викладені у попередній заяві.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
У свою чергу відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Предметом даного позову є: визнання протиправними та скасування наказів про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області від 06.08.2021 року №08-03/466 та наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 від 06.08.2021 року №08-04/99, №08-04/98, №08-04/97.
Отже, строк звернення до суду з даним позовом розпочався з 06.08.2021 року та складає один місяць, тоді як до суду з даним позовом позивач звернувся лише 29.12.2021 року, тобто поза межами місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вказаних приписів позивачем надано до позову заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, а саме: копію довідки про тимчасову непрацездатність КНП «Міська поліклініка № 24» від 09.09.2021, копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) КНП «Міська поліклініка № 24» № 474 від 09.09.2021р, довідку від 11.11.2021.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що про наявність спірних рішень дізнався 06.08.2021 року, проте в період з 27.08.2021 по 09.09.2021 він перебував на амбулаторному лікуванні, а з 14.09.2021 по 10.11.2021 знаходився під амбулаторним спостереженням психотерапевта та проходив курс психотерапії.
Враховуючи вищенаведене, позивач просить визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду.
Між тим, колегія суддів погоджується із сулом першої інстанції та не приймає до уваги вказані обставини як поважні причини пропуску строку звернення до суду з наступних підстав.
Щодо посилання позивача на те, що він перебував на амбулаторному лікуванні та спостереженні і надання на підтвердження вказаної обставини виписок із медичної карти амбулаторного хворого та довідок, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки амбулаторне лікування, або знаходження на амбулаторному спостереженні не перешкоджало позивачу звернутись до суду та/або за правовою допомогою.
Крім того, колегія суддів зазначає, згідно з ч.ч. 1, 2, 8 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Аналіз наведених приписів свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено можливість подання позовної заяви до адміністративного суду як у письмовій, так і в електронній формах; при цьому, у електронній формі позов може бути поданий виключно з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Твердження щодо можливості подання позову в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи узгоджуються із іншими положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, ч.ч. 7, 8 ст. 44 КАС України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
З огляду на викладене не вбачається, яким чином перебування на лікуванні стало поважною підставою для пропущення строку звернення до суду, оскільки викладені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку обставини не перешкоджали позивачу здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, зокрема щодо направлення позовної заяви в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що передбачено КАС України.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що амбулаторне лікування позивача розпочалось лише 27.08.2021 по 09.09.2021.
Проте, поважних причин, які перешкоджали зверненню з позовом до суду в період з 07.08.2021 по 27.08.2021 та після з 09.09.2021 позивачем не зазначено.
Колегія суддів не приймає до уваги довідку про амбулаторне спостереження позивача з 14.09.2021 по 10.11.2021, оскільки наданий документ не відповідає формі медичних документів, затверджених МОЗ України.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та приходить до висновку, що позивачем не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та не підтверджені належними доказами.
Також відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу за кожну позовну вимогу.
Позивач, окрім протиправності звільнення з посади та поновлення на посаді, оскаржує вимоги немайнового характеру, а саме три накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 06.08.2021 № 08-04/97 та № 08-04/98, № 08-04/99, проте до позовної заяви додає квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1816,00 грн, що свідчить про сплату судового збору в меншому розмірі, ніж встановлено Законом.
Отже, позивач повинен надати документ про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.(908*3=2274,00 грн-1816,00грн=908,00 грн).
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно зі ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
1) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином;
2) квитанцію про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн.
Так,ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином та квитанції про сплату судового збору.
07.02.2022 представником позивача суду надана заява про поновлення строку звернення до суду та квитанція про сплату судового збору. В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду перераховує обставини, викладені у попередній заяві.
Надаючи правову оцінку поданому клопотанню, колегія суддів зазначає наступне.
Так, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Однак позивачем не надано доказів поважності пропуску строку звернення до суду, а ті обставини, які зазначив представник позивача у заяві від 07.02.2022, суд визнає неповажними, оскільки оцінка цим обставинам надана судом в ухвалі Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.01.2022.
Отже, судом не виявлено поважних та об`єктивно нездоланних причин, які спричинили несвоєчасне звернення позивача до суду, та існування імперативного причино-наслідкового зв`язку.
Таким чином, з огляду на наведене, колегія суддів погоджуєшся із висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першрої інстації, що причини для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, тому позовну заяву слід повернути позивачу.
Повернення позовної заяви, згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, не позбавляє права позивача для повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: М.І. Кобаль
А.Г. Степанюк
