ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/5328/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - Медвідь Л.М.,

відповідача за первісним позовом - Підлужного В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2022 (головуючий суддя - Березкіна О.В. судді: Іванов О.Г., Антонік С.Г.)

у справі №904/5328/21

за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нібас"

про стягнення збитків, штрафу та пені за договором

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Нібас"

до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд"

про визнання недійсним договору поставки від 07.08.2020 №60424911,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд"(далі - ДП "Сантрейд") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Нібас" (далі - ТОВ АФ "Нібас") про стягнення збитків у розмірі 7214839,48 грн, штрафу у розмірі 1409895,47 грн, пені у розмірі 498304,49 грн за період з 02.11.2020 по 24.05.2021. Також позивач просив суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються пеня, зазначити про нарахування відповідної пені до моменту виконання рішення з урахуванням норм законодавства України, що регулюють таке нарахування.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №60424911 від 07.08.2020 в частині поставки товару, зокрема позивачу були недопоставлені 764,06 метричних тон соняшника урожаю 2020 року, у зв`язку з чим позивач вимушений був придбати відповідний товар за вищою цінною у ТОВ "Лихачовський Елеватор", що призвело до збитків, заявлених до стягнення.

1.3.Заперечення проти позову мотивовані наявністю форс-мажорних обставин (посуха в період з 07.08.2020 до 24.09.2020), які тривали понад 30 календарних днів, у зв`язку з чим відповідач надіслав позивачу повідомлення про односторонню відмову від виконання договору, у якій вказало, що така відмова є законною, а її можливість передбачена договором.

1.4.Відповідач також стверджує, що спірний договір, на відміну від договору поставки №60463389 від 10.02.2021 соняшника урожаю 2020 року з ТОВ "Лихачовський Елеватор", не містить вимог щодо показнику олійності товару; у п.4.3 наведених договорів у базову ціну товару входять всі транспортні витрати на доставку товару до пункту поставки, а ТОВ "Лихачовський Елеватор" більш віддалений від пункту поставки, через що це не може не впливати на вартість товару; ТОВ АФ "Нібас" є сільськогосподарським виробником, а основним видом діяльності ТОВ "Лихачовський Елеватор" є складське господарство; розрахунок збитків наведений ДП "Сантрейд" є невірним, тому що не враховує можливість коригування загальної кількості товару (згідно з п.3.1 договору) при визначеній кількості необхідних до поставки 1000 метричних тон з опціоном +5%/-5% за вибором продавця.

1.5.ТОВ АФ "Нібас" звернулось до суду із зустрічним позовом, в якому просить визнати недійсним договір поставки №60424911 від 07.08.2020, мотивуючи свої вимоги тим, що директор товариства не підписував договір поставки № 60424911 від 07.08.2020 та документи, пов`язані з ним, що підтверджується наказом про відпустку, заявою свідка у даній справі, засвідченою приватним нотаріусом в порядку статті 88 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) 29.06.2021, та довідкою з бази відпочинку "Берізка" від 29.06.2021. Також позивач за зустрічним позовом зазначає, що загальні збори ТОВ АФ "Нібас" не давали згоду на укладення спірного договору та не погоджували його в подальшому.

1.6.У відзиві на зустрічний позов ДП "Сантрейд" зазначає, що окрім підпису директора ТОВ АФ "Нібас" на договорі та додаткових угодах до нього, рахунках на оплату, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних (далі також - ТТН), реєстрах транспортних засобів міститься печатка ТОВ АФ "Нібас"; директор, який підписав договір та усі додатки до нього, відповідно до п.7.2.1 Статуту володіє 90,14% частки статутного капіталу ТОВ АФ "Нібас", що в сукупності з недоведеністю й відсутністю порушеного права ТОВ АФ "Нібас" є підставою для відмови в задоволені зустрічного позову.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.07.08.2020 між ТОВ АФ "Нібас" (постачальник/продавець) та ДП "Сантрейд" (покупець) укладено договір поставки №60424911, за умовами п.1.1 якого продавець зобов`язується продати та поставити, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти соняшник урожаю 2020 року насипом відповідно до умов даного договору.

2.2.Відповідно до п.2.2 договору сторони беззаперечно погоджуються, що кількість та якість товару остаточно визначаються в пункті поставки товару відповідно до умов п.п.5.1, 5.4 цього договору та є остаточними згідно з результатами, які надаються вантажоотримувачем (зокрема його лабораторією), а згідно з п.п.5.1 та 5.2 договору продавець зобов`язується здійснити поставку автомобільним транспортом товару на умовах DAP (поставлено в місці) відповідно до правил Інкотермс 2020 - поставлено на ПрАТ з ІІ ДОЕЗ (ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД), надалі пункт поставки, а весь об`єм товару продавець зобов`язується поставити у строк з 01.09.2020 до 01.11.2020, обидві дати включно.

2.3.Згідно з п.п.3.1, 4.1 договору продавець зобов`язується поставити 1000 (одну тисячу) метричних тон товару з опціоном +5.0/-5% за вибором продавця, а базова ціна товару без ПДВ за цим договором складає 9226,34 (дев`ять тисяч двісті двадцять шість гривень 34 копійки) за одну метричну тону (ця ж базова ціна товару без ПДВ погоджена сторонами у додатковій угоді №1 до договору № 60424911 від 07.08.2020).

2.4.До даного договору сторонами були підписані додаток №1 (угода щодо дотримання правил безпеки) та додаткова угода від 07.08.2020, згідно з п.1 якої ТОВ АФ "Нібас" в особі директора Ковальського Р.С. розуміє, що ДП "Сантрейд" зобов`язано дотримуватись усіх нормативних актів США, ЄС, Швейцарії та України, якими встановлені економічні санкції, зокрема, але не виключно, внаслідок поточної ситуації в Україні та АР Крим до певних фізичних та/чи юридичних осіб та на грошові операції з ними.

2.5.01.09.2020 сторони уклали додаткову угоду №60429831 до спірного договору на поставку соняшника урожаю 2020 року в розмірі 78,56 мт на загальну суму 866092,89 грн, на виконання якої були оформлені рахунок на оплату №72 від 01.09.2020, видаткова накладна №206 від 01.09.2020, ТТН №320762, №320764, №320765 від 01.09.2020 про доставку в сукупності 78,56 мт товару, реєстр т/з, прийнятих на ПрАТ з ІІ ДОЕЗ (ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД) від 01.09.2020 про прийняття в сукупності 78,56 мт товару, Invoice Control Slip S ДП "Сантрейд" щодо оплати 866092,89 грн, які підписані уповноваженими представниками покупця й продавця без заперечень та зауважень і містять відбитки печатки останніх.

2.6.02.09.2020 сторони уклали додаткову угоду №60430124 до спірного договору на поставку соняшника урожаю 2020 року в розмірі 77,96 мт на загальну суму 860822,96 грн, на виконання якої були оформлені рахунок на оплату №73 від 02.09.2020, видаткова накладна №207 від 02.09.2020, ТТН №320770, №320771, №320769 від 02.09.2020 про доставку в сукупності 77,96 мт товару, реєстр т/з, прийнятих на ПрАТ з ІІ ДОЕЗ (ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД) від 02.09.2020 про прийняття в сукупності 77,96 мт товару, Invoice Control Slip S ДП "Сантрейд" щодо оплати 860822,96 грн, які підписані уповноваженими представниками покупця й продавця без заперечень та зауважень і містять відбитки печатки останніх.

2.7.03.09.2020 сторони уклали додаткову угоду №60430765 до спірного договору на поставку соняшника урожаю 2020 року в розмірі 79,42 мт на загальну суму 878147,26 грн, на виконання якої були оформлені рахунок на оплату №77 від 03.09.2020, видаткова накладна №209 від 03.09.2020, ТТН №324690, №324693, №324694 від 03.09.2020 про доставку в сукупності 79,42 мт товару, реєстр т/з прийнятих на ПрАТ з ІІ ДОЕЗ (ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД) від 03.09.2020 про прийняття в сукупності 79,42 мт товару, акт перерахунку сторонами ціни партії товару від 03.09.2020, Invoice Control Slip S ДП "Сантрейд" щодо оплати 872522,41 грн, які підписані уповноваженими представниками покупця й продавця без заперечень та зауважень і містять відбитки печатки останніх.

2.8.За період з 01.09.2020 по 03.09.2020 ТОВ АФ "Нібас" було поставлено ДП "Сантрейд" 235,94 метричних тон соняшника урожаю 2020 року.

2.9.01.02.2021 листом за вих. №10-470, який був отриманий продавцем 12.02.2021, покупець, ДП "Сантрейд", повідомив продавця, ТОВ АФ "Нібас", про наявність права застосувати згідно з договором заходи відповідальності (штраф та пеню) у разі невиконання зобов`язань за останнім та зазначив про вимушене укладення покупцем договорів поставки із іншими продавцями на заміщення недопоставленого товару та понесення у зв`язку з цим збитків, які також будуть пред`явлені до відшкодування продавцем. Відповіді на вказаний лист продавця чи інших дій в контексті договору продавець не ініціював.

2.10.10.02.2021 між ТОВ "Лихачовський Елеватор" та ДП "Сантрейд" укладено договір поставки №60463389, за умовами п.1.1 якого продавець зобов`язується продати та поставити, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти товар - соняшник урожаю 2020 року насипом, відповідно до умов даного договору.

2.11.Пунктом 2.2 договору передбачено, що сторони беззаперечно погоджуються, що кількість та якість товару остаточно визначаються в пункті поставки товару відповідно до умов п.п.5.1, 5.4 цього договору та є остаточними згідно з результатами, які надаються вантажоотримувачем (зокрема його лабораторією), а згідно з п.п.5.1 та 5.2 договору продавець зобов`язується здійснити поставку автомобільним транспортом товару на умовах DAP (поставлено в місці) відповідно до правил Інкотермс 2020 - поставлено на ПрАТ з ІІ ДОЕЗ (ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД), надалі пункт поставки, а весь об`єм товару продавець зобов`язується поставити у строк з 10.02.2021 до 23.02.2021, обидві дати включно.

2.12.Відповідно до п.п.3.1, 4.1 договору продавець зобов`язується поставити 880 (вісімсот вісімдесят) метричних тон товару з опціоном +5.0/-5% за вибором продавця, а базова ціна товару без ПДВ за цим договором складає 18083,33 (вісімнадцять тисяч вісімдесят три гривні 33 копійки) за одну метричну тонну (ця ж базова ціна товару без ПДВ погоджена сторонами у додатковій угоді №1 до договору №60463389 від 10.02.2021). У пп.4.1.4 договору сторони погодили, що перерахунок базової ціни товару (партії товару) у зв`язку з відхиленням якісних базових параметрів від базисних у порядку, передбаченому п.4.1 договору, не потребує внесення сторонами будь-яких змін або доповнень до договору, але за згодою сторін може бути підтверджений додатково у письмовому вигляді шляхом укладання відповідної додаткової угоди до договору.

2.13.До даного договору сторони підписали додаток №1 (угода щодо дотримання правил безпеки), додаткову угоду №1 про зміни в преамбулі договору №60463389 від 10.02.2021 та додаткову угоду від 10.02.2021, згідно з п.1 якої ТОВ "Лихачовський Елеватор" в особі директора Івченко А.А. розуміє, що ДП "Сантрейд" зобов`язане дотримуватись усіх нормативних актів США, ЄС, Швейцарії та України, якими встановлені економічні санкції, зокрема, але не виключно, внаслідок поточної ситуації в Україні та АР Крим до певних фізичних та/чи юридичних осіб та на грошові операції з ними.

2.14.На виконання умов вказаного договору №60463389 від 10.02.2021 постачальник у лютому 2021 року поставив 774,86 метричних тон соняшника урожаю 2020 року, а покупець прийняв поставлений товар на загальну суму 14458249,07 грн.

2.15.Звертаючись до суду з позовом про стягнення збитків у розмірі 7214839,48 грн, штрафу у розмірі 1409895,47 грн, пені у розмірі 498304,49 грн за період з 02.11.2020 по 24.05.2021, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №60424911 від 07.08.2020 в частині недопоставки 764,06 метричних тон соняшника урожаю 2020 року, внаслідок чого позивач вимушений був придбати відповідний товар за вищою ціною у ТОВ "Лихачовський Елеватор", що призвело до збитків, заявлених до стягнення.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суду Дніпропетровської області рішенням від 04.10.2021 у справі №904/5328/21 первісний позов задовольнив повністю; стягнув з ТОВ АФ "Нібас" на користь ДП "Сантрейд" збитки у розмірі 7214839,48 грн, штраф в розмірі 1409895,47 грн, пеню у розмірі 498304,49 грн за період з 02.11.2020 по 24.05.2021; зобов`язав орган, що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати пеню за визначеною в рішенні формулою: Сума пені = (Б*В/100)/Г*А, де: А - к-сть днів прострочки, починаючи з 25.05.2021; Б - Вартість Товару, поставка якого прострочена, а саме: 7049477,34 грн. без ПДВ; В - облікова ставка НБУ (%)*2; Г - кількість днів у році, за період з 25.05.2021 і до моменту виконання рішення, але не більше ніж за два роки та 161 день (починаючи з 25.05.2021) і стягнути отриману суму пені із ТОВ АФ "Нібас" на користь ДП "Сантрейд"; в задоволенні зустрічного позову ТОВ АФ "Нібас" до ДП "Сантрейд" про визнання недійсним договору поставки №60424911 від 07.08.2020, укладеного між ТОВ АФ "Нібас" та ДП "Сантрейд", відмовив.

3.2.Задовольняючи первісні позовні вимоги, суд виходив з того, що у п.10.5 договору сторони погодили, що достатнім доказом існування і тривалості форс-мажору є надання свідоцтва, виданого саме Торгово-промисловою палатою України, а не регіональною Торгово-промисловою палатою, відповідно вважав, що надані відповідачем за первісним позовом докази не є свідченням існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які звільняють його від відповідальності за невиконання умов договору поставки.

3.3.Недопоставка на власний розсуд 746,06 тон товару та відмова після подачі позову в односторонньому порядку від виконання договору ТОВ АФ "Нібас" суперечить статтям 2, 13, 526, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), умовам п.п.10.5, 10.3 договору поставки №60424911 від 07.08.2020 та є підставою для застосування до відповідача господарських санкцій.

3.4.Господарський суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність заподіяння та розміру збитків позивача, оскільки матеріалами справи підтверджується придбання (заміщення) позивачем 764,06 метричних тон соняшника урожаю 2020 року загалом на суму - 7214839,48 грн у ТОВ "Лихачовський Елеватор", як різницю між ціною товару за вказаним контрактом з ТОВ "Лихачовський Елеватор" та ціною товару за умовами договору поставки з відповідачем за первісним позовом.

3.5.Також суд визнав існування причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними витратами та порушенням ТОВ АФ "Нібас" своїх зобов`язань за договором поставки №60424911 від 07.08.2020, оскільки у разі поставки товару ДП "Сантрейд" у повному обсязі необхідність у заміщенні товару у інших контрагентів була б відсутня, а зазначені витрати не були б понесені.

3.6.Центральний апеляційний господарський суд постановою від 17.01.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2021 у справі №904/5328/21 в частині задоволення первісних вимог ДП "Сантрейд" про стягнення збитків, штрафу та пені за договором - скасував; відмовив у задоволенні позовних вимог ДП "Сантрейд" до ТОВ АФ "Нібас" про стягнення збитків, штрафу та пені за договором; в іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2021 у справі №904/5328/21 залишив без змін.

3.7.Відмовляючи в задоволенні первісних позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що лише факт укладання договору з ТОВ "Лихачовский елеватор" через майже три місяці після настання строку поставки відповідачем, не є доказом того, що укладання даного договору об`єктивно є прямим та невідворотнім наслідком непоставки товару за договором та є обставиною, котра автоматично та невідворотно виникає в результаті невиконання договору відповідачем. Укладення цих договорів позивачем та визначення їх істотних умов повністю залежало від волі позивача, та відповідало виду здійснюваної ним господарської діяльності, оскільки закупівля соняшника з метою його подальшої переробки та перепродажу входить до звичайного комплексу господарських операцій позивача.

3.8.Апеляційним судом враховано, що: позивачем не обґрунтовано чим викликана необхідність заміщення недопоставленого товару у розмірі, більшому ніж неотримана ним частина за договором з відповідачем; не надано доказів неможливості укласти договір поставки з іншим сільськогосподарським виробником; не доведено, що непоставка відповідачем у повному обсязі товару за договором мала наслідком зупинення діяльності або виробництва на даному заводі, або потягла інші наслідки для позивача у взаємовідносинах з контрагентами, внаслідок чого йому були заподіяні збитки, а також не надано доказів існування у нього критично необхідної виробничої потреби в обсягах товару, передбачених договором (договорів поставки в порядку подальшого перепродажу, переробки тощо), як і доказів того, що незадоволення відповідної виробничої потреби (у разі її існування) могло б потягнути за собою які-небудь негативні наслідки (зупинку ліній виробництва, їх неефективну внаслідок недозавантаженості роботу, простій передзамовлених складських потужностей, простій транспорту, застосування штрафних санкцій з боку контрагентів тощо), що в свою чергу спростовує висновки про заподіяння позивачу збитків та доведеність їх розміру.

3.9.Щодо наявності вини відповідача у невиконанні зобов`язань, як складової частини відповідальності у вигляді відшкодування збитків, апеляційний суд зазначив, що невиконання відповідачем зобов`язань за договором було викликано форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), шо підтверджується сертифікатом Дніпропетровської торгово-промислової палати, який визнаний ним належним доказом з наведенням відповідного обґрунтування.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи. Розгляд клопотання

4.1.ДП "Сантрейд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі №904/5328/21 в частині скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2021 у справі №904/5328/21 про задоволення первісних вимог та відмови у задоволенні первісних позовних вимог ДП "Сантрейд" до ТОВ АФ "Нібас" про стягнення збитків, штрафу та пені за договором, і в цій частині залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2021.

4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження вищезазначеного судового рішення, посилається на пункти 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 05.06.2018 у справі №910/14216/17, щодо застосування статей 614, 617 ЦК України, статті 218 ГК України, а у разі висновку Верховного Суду щодо неподібності до цієї справи зазначених висновків Верховного Суду підставою оскарження є відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування статей 614, 617 ЦК України, статті 218 ГК України у подібних правовідносинах.

4.3.Скаржник вказує на безпідставне врахування судом апеляційної інстанції сертифіката Дніпропетровської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини як безумовного доказу звільнення відповідача від відповідальності за порушення виконання зобов`язань з поставки товару, при відхиленні інших доказів у справі, та вважає, що принцип "contra preferentem" до спірних правовідносин застосуванню не підлягає, а із системного аналізу наведених ним норм законодавства слід дійти висновку, що в даному випадку належним органом уповноваженим засвідчувати форс-мажорні обставини є лише Торгово-промислова палата України.

4.4.Крім цього скаржник стверджує, що укладення ДП "Сантрейд" договору поставки з іншим постачальником на закупівлю соняшника врожаю 2020 року зумовлене саме невиконанням ТОВ АФ "Нібас" умов договору в частині поставки товару, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками, та як наслідок доведення ним всього складу цивільного правопорушення.

4.5.ТОВ АФ "Нібас" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

4.6.За твердженнями відповідача, у справі №926/2343/16 сертифікатом ТПП було визнано обставинами непереборної сили дії/бездіяльність третіх осіб, що прямо суперечить визначенню обставин непереборної сили, наведеному в статті 617 ЦК України, що абсолютно відрізняється від цієї справи, де йдеться про стихійне лихо (посуху), що є класичним та загальновизнаним прикладом форс-мажору; у справі №917/1053/18 апеляційний суд не з`ясував, чи містять наведені у сертифікаті ТПП України обставини непереборної сили ознаки надзвичайності та невідворотності, оскільки апеляційний суд з`ясував всі обставини справи та окрім сертифікату дослідив і інші докази, які свідчать про наявність відповідних обставин (акти обстеження Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології тощо); у справі №910/14216/17 на відміну від даної справи сертифікат ТПП не надсилався іншій стороні та взагалі стосувався іншого договору ніж той, з приводу виконання зобов`язань за яким був спір.

4.7.Відповідач вказує, що крім сертифікату про форс-мажорні обставини було подано й інші докази, які стали підставою для його видачі, та які поряд із сертифікатом були досліджені апеляційним судом та правильно враховані при прийнятті оскаржуваної постанови.

4.8.Також відповідач стверджує про недоведення позивачем необхідності в укладенні договору на заміщення товару та факту поставки позивачеві товару на заміщення, та вказує, що первинний договір та договір на заміщення містять різні умови.

4.9.15.06.2022 представник ДП "Сантрейд" звернувся до Верховного Суду із клопотанням про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №913/14/21 об`єднаною палатою Верховного Суду, проте в судовому засіданні 22.06.2022 відкликав це клопотання, у зв`язку з чим колегія суддів залишила його без розгляду.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода позивача за первісним позовом з оскаржуваним рішенням апеляційного суду в частині відмови в задоволенні первісного позову про стягнення збитків, штрафу та пені.

5.2.Таким чином, предметом касаційного оскарження є рішення апеляційного суду щодо відмови в задоволенні первісного позову про стягнення збитків, штрафу та пені. В іншій частині зазначене судове рішення не оскаржується, а тому згідно з частиною першою статті 300 ГПК України в касаційному порядку не переглядається.

5.3.За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

5.4.Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

5.5.Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

5.6.Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

5.7.Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

5.8.Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

5.9.Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

5.10.Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

5.11.Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

5.12.Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

5.13.Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

5.14.Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

5.15.При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

5.16.Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

5.17.Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення збитків, позивач стверджує, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором, позивач вимушений був придбати відповідний товар за вищою цінною у ТОВ "Лихачовський Елеватор".

5.18.Посилаючись на існування причинного зв`язку між понесеними позивачем витратами у вигляді різниці між ціною товару за вказаним договором з ТОВ "Лихачовський Елеватор" та ціною товару за умовами договору поставки з відповідачем, позивач жодним чином не доводить, що укладання 10.02.2021 договору поставки з ТОВ "Лихачовский елеватор", тобто майже через три місяці після настання строку поставки соняшника відповідачем, є обставиною, яка засвідчує автоматичні та невідворотні наслідки у вигляді реальних витрат, які виникають в результаті невиконання договору відповідачем.

5.19.Дослідивши істотні умови укладеного між сторонами договору поставки та додаткових угод до нього, в порівнянні із укладеним позивачем з ТОВ "Лихачовский елеватор" договором поставки, апеляційний суд встановив, що останній був укладений на поставку 880 метричних тон з опціоном +5,0/- 5,0 % , в той час як недопоставлено відповідачем було 764,060 метричних тон соняшника, а позивачем не обґрунтовано, чим викликана необхідність заміщення недопоставленого товару у розмірі, більшому ніж неотримана ним частина за договором з відповідачем; за умовами договору поставки з ТОВ "Лихачовский елеватор" позивачем придбавався соняшник з базовим якісним показником олійності товару у розмірі не менше 46%, який відповідно до ДСТУ 7011:2 009 відповідає щонайменше другому класу, в той час як у договорі з відповідачем відсутні вимоги щодо показнику олійності соняшнику та його класності за цим показником, що відповідно впливало на ціну поставленого соняшника; відповідач є сільськогосподарським виробником і весь обсяг товару вироблений особисто відповідачем, в той час як ТОВ "Лихачовский елеватор" за основним видом діяльності КВЕД 52.10 Складське зберігання, 46.21 Оптова торгівля зерном, що безпосередньо впливає на вартість соняшника.

5.20.Також суд апеляційної інстанції встановив, що позивач не надав доказів неможливості укласти договір поставки з іншим сільськогосподарським виробником; доказів того, що непоставка відповідачем у повному обсязі товару за договором мала наслідком зупинення діяльності або виробництва на даному заводі, або потягло інші наслідки для позивача у взаємовідносинах з контрагентами, внаслідок чого йому були заподіяні збитки; а також доказів існування у нього критично необхідної виробничої потреби в обсягах товару, передбачених договором (договорів поставки в порядку подальшого перепродажу, переробки тощо), як і доказів того, що незадоволення відповідної виробничої потреби (у разі її існування) могло б потягнути за собою які-небудь негативні наслідки (зупинку ліній виробництва, їх неефективну внаслідок недозавантаженості роботу, простій передзамовлених складських потужностей, простій транспорту, застосування штрафних санкцій з боку контрагентів тощо).

5.21.Встановивши, що позивач не надав жодних доказів, які б засвідчували, що з моменту настання строку поставки товару за укладеним з відповідачем договором він не міг запобігти виникненню збитків вчиненням дій з заміщення непоставленого товару шляхом укладення з іншими виробниками відповідних договорів поставки за тими ж цінами, що були узгоджені в договорі поставки з відповідачем, та у строки, що були б наближені до визначених договором строків поставки, апеляційний суд правильно виходив із того, що сам факт непоставки відповідачем товару у визначені умовами укладеного між сторонами договору строки надавав позивачу можливість здійснити своєчасний пошук інших виробників аналогічного товару та здійснити належне виконання своїх зобов`язань на користь третьої особи за укладеним з нею договором.

5.22.Також за оцінкою апеляційного суду позивачем не було доведено, що встановлена в укладеному з ТОВ "Лихачовский елеватор" договорі ціна була актуальною на ринку і позивач не міг купити аналогічний товар за нижчою ціною.

5.23.Отже, позивачем не було доведено реальності заявленої ним до стягнення суми збитків, як і не було ним доведено, як того вимагає частина третя статті 226 ГК України, що він вчиняв дії, спрямовані на запобігання виникненню збитків, що в силу прямого регулювання наведеної норми взагалі позбавляє його права на відшкодування збитків.

5.24.З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що укладення позивачем договору з ТОВ "Лихачовский елеватор" та визначення його істотних умов стало результатом самостійних ініціативних дій самого позивача, адже вказаний договір був укладений ним на власний ризик, з метою досягнення економічних результатів та одержання прибутку (частина перша статті 42 ГК України), та відповідало виду здійснюваної ним господарської діяльності, оскільки закупівля соняшника з метою його подальшої переробки та перепродажу входить до звичайного комплексу господарських операцій позивача. Отже, ризик економічної неефективності чи збитковості такого договору згідно статті 42 ГК України лежить на самому позивачеві і правових підстав для перекладення його на відповідача немає.

5.25.Водночас укладення додаткової угоди №1 до договору поставки з ТОВ "Лихачовский елеватор", в якій зазначено, що даний договір укладається з метою поставки на заміщення недопоставленого ТОВ АФ "Нібас" соняшника врожаю 2020 року у кількості 764,060 метричних тон, саме по собі не свідчить про об`єктивне існування причинного зв`язку між недопоставкою відповідачем товару та збитками, яких нібито зазнав позивач у спірній сумі, а лише відображає волю сторін цього договору на декларування погоджених ними (без участі відповідача) причин укладення договору, що не може вплинути і не впливає на їх істотні умови щодо поставки товару.

5.26.Між тим, у відповідності до положень частин третьої, четвертої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

5.27.Викладене свідчить про недоведення позивачем понесення ним збитків та їх розміру, а також про відсутність причинного зв`язку між невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором та понесеними позивачем, як він зазначає, витратами у вигляді різниці між ціною товару за вказаним договором з ТОВ "Лихачовський Елеватор" та ціною товару за умовами договору поставки з відповідачем.

5.28.Щодо вини та протиправної поведінки відповідача у невиконанні своїх зобов`язань за договором та стягнення з нього унормованих сторонами договору штрафних санкцій за їх невиконання, колегія суддів зазначає таке.

5.29.Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

5.30.Статтями 509, 510 ЦК України унормовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.31.Нормами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

5.32.Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

5.33.Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.34.Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.35.Статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.36.Відповідно до статті 173 ГК України та статті 509 ЦК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

5.37.Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

5.38.Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

5.39.Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.40.Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.41.Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач як сільськогосподарський виробник був зобов`язаний поставити позивачу соняшник у строк до 01.11.2020, проте не виконав зобов`язання з поставки у повному обсязі у визначений строк.

5.42.Відповідно до частини третьої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

5.43.За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (частина перша статті 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

5.44.У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

5.45.За змістом частини другої статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

5.46.Так, норма частини другої статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

5.47.В статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

5.48.Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

5.49.Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

5.50.Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

5.51.Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за:

- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;

- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;

- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

У випадку настання тимчасової неможливості виконання регіональною ТПП своєї функції із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема, через відсутність уповноваженої особи, окупацію території, настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) тощо дану функцію виконує ТПП України або інша регіональна торгово-промислова палата, найближча за розташуванням, якщо це не суперечить умовам договору, контракту, угоди тощо між сторонами, або за письмовою угодою сторін.

5.52.Стосовно доводів скаржника про те, що в даному випадку настання форс-мажорних обставин підтверджено неналежним доказом - сертифікатом Дніпропетровської торгово-промислової палати, в той час, як повинно бути підтверджено лише висновком Торгово-промислової палати України, апеляційний суд правильно зазначив, що у розділі 10 договору поставки (п.10.5) сторони погодили, що достатнім доказом існування і тривалості події форс-мажору є надання свідоцтва, виданого Торговою палатою відповідної країни або офіційних текстів законодавчих актів, що набрали чинності.

5.53.Одночасно в абзаці 4 пункту 7.7.2 цього договору вказано, що у випадку неприбуття представника постачальника у пункт поставки у вищевказаний час, акт про неоднорідність товару складається покупцем самостійно із залученням, на розсуд покупця, водія відповідного автотранспортного засобу та /або представника вантажоотримувача та/або регіональної Торгово-промислової палати (ТПП) та /або незалежного сервера.

5.54.Отже, в одному випадку у договорі чітко та однозначно вказано, що акт складається за участю представника регіональної Торгово-промислової палати (п.7.7.2); а в іншому випадку наведено неоднозначне формулювання органу , який є повноважним для видачі свідоцтва про форс-мажорні обставини: Торгова палата відповідної країни (п.10.5).

5.55.З огляду на неоднозначність умов договору поставки щодо органу, повноважного засвідчити настання форс-мажорних обставин, апеляційний суд вважав за можливе розтлумачити спірну умову договору (п.10.5), та з урахуванням норм статей 213, 637 ЦК України та принципу "Contra proferentem" (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав), дійшов висновку, що саме позивач, який включив спірний пункт 10.5 до договору, повинен нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

5.56.З огляду на наведене та враховуючи норми Закону України "Про торгово-промислові палати України", який визначає право посвідчення форс-мажорних обставин як Торгово-промисловою палатою України, так у уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, умов договору поставки, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що сертифікат Дніпропетровської Торгово-промислової палати є належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин щодо обов`язку продати та поставити товар - соняшник урожаю 2020 року, який повинен відповідати базовим якісним показникам (якісним параметрам) і ДСТУ 7011:2009 в кількості 1000 метричних тон з опціоном +5,0/-5,0% у термін до 01.11.2020 за договором поставки №60424911 від 11.08.2020 укладеним з ДП "Сантрейд".

5.57.Так, згідно з сертифікатом №1200-21-052 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 29.06.2021, виданим Дніпропетровською торгово-промисловою палатою на підставі статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" ТОВ АФ "Нібас", засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): виняткові погодні умови, а саме: посуху на території Петропавлівського району Дніпропетровської області щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: продати та поставити товар-соняшник урожаю 2020 році, який повинен відповідати базовим якісним показникам і ДСТУ 7011:2009 в кількості 1000 метричних тон з опціоном +5,0/-5,0% у термін до 01.11.2020 року за договором поставки №60424911 від 07.08.2020, укладеним з ДП "Сантрейд".

5.58.Відповідно до довідки Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології від 05.03.2021 за №994-/36-351 у літній період 2020 року відбувалась аномальна суха погода, а за даними метеостанції, найближчої до земель ТОВ АФ "Нібас", кількість опадів за літній період 2020 року склала 36,2 мм при нормі 111 мм, при цьому кількість опадів у серпні - 6.7 мм (16% від місячної норм).

5.59.У серпні 2020 року відбулася посуха, внаслідок якої було знищено близько 70 відсотків посівів соняшника ТОВ АФ "Нібас". Фактично відбулася надзвичайна ситуація, пов`язана з масовим засиханням та загибеллю посівів саме внаслідок посухи.

5.60.Рішенням Петропавлівської районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій оформленого Протоколом №30 позачергового засідання від 25.08.2020 було вирішено для об`єктивної оцінки та обстеження фактичного стану посівів пізніх зернових культур з метою підтвердження в майбутньому факту настання форс-мажорних обставин перед контрагентами створити тимчасову комісію по обстеженню посівів соняшника в ТОВ АФ "Нібас".

5.61.26.08.2020 складено Акт обстеження посівів соняшника під урожай 2020, згідно з яким встановлено, що внаслідок тривалого утримання сухої погоди повноцінний врожай соняшника на всіх площах ТОВ АФ "Нібас" не сформований. Рослини фактично зав`яли, на усіх обстежених площах маються ознаки передчасного пожовтіння та засихання листків різних ярусів, кошики рослин несформовані, велика кількість пустого насіння, що призведе до значної втрати врожайності соняшника. Комісія прийняла рішення: рекомендувати директору ТОВ АФ "Нібас" звернутись до Дніпропетровської торгово-промислової палати з заявою про отримання сертифікату із засвідчення форс-мажорних обставин для надання його контрагентам на підтвердження непередбачених обставин, які вплинули на часткову недопоставку продукції по укладеним договорам, оскільки загибель соняшника в ТОВ АФ "Нібас" склала 70 % посівів.

5.62.Таким чином, вищезазначені обставини свідчать про те, що невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №60424911 від 11.08.2020 укладеним з ДП "Сантрейд" було викликано форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

5.63.Заперечення позивача щодо недотримання відповідачем порядку повідомлення про наявність форс-мажорних обставин, передбаченого п.10.3 договору, правильно відхилені апеляційним судом, оскільки сторони узгодили, що доказом існування форс-мажору є саме документ, виданий ТПП, а тому відповідач - ТОВ АФ "Нібас" саме після отримання відповідного сертифікату ТПП повідомило про форс мажорні обставини та про відмову від договору. Договором не встановлено такої умови, як те, що ненадання сертифікату в певний строк позбавляє сторону договору посилатися на настання форс-мажорних обставин, як на підставу звільнення від відповідальності. Отже сертифікат про форс-мажорні обставини є належним доказом, виданим компетентним органом, який підтверджує відсутність вини відповідача у невиконанні ним зобов`язань за договором, укладеним з позивачем. Доказів на спростування викладеного у сертифікаті на підставі оцінених ТПП матеріалів скаржником до матеріалів справи не надавалось, а тому не є слушними його доводи, викладені в касаційній скарзі, що судом не враховано інших доказів та обставин у справі, які спростовують факти, викладені у сертифікаті.

5.64.Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що в касаційній скарзі відсутнє посилання на те, які саме докази не дослідив суд апеляційної інстанції, а також на те, що скаржник не ставив питання про порушення касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України.

5.65.Оскільки вищезазначені обставини непереборної сили засвідчені належним чином, відсутня протиправна поведінка, дія чи бездіяльність відповідача; відсутній причинний зв`язок між поведінкою відповідача та збитками; відсутня вина відповідача та не доведено розміру заподіяних збитків, відповідач не може бути притягнутий до відповідальності за невиконання умов договору поставки, а саме стягнення неустойки, штрафу та відшкодування збитків.

5.66.Враховуючи вищевикладене у цій постанові Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, правові висновки щодо застосування норм права в яких, на думку скаржника, не було враховано судом апеляційної інстанції у цій справі, встановив, що оскаржувана постанова цій справі не суперечать висновкам, викладеним у справах, на які посилається скаржник, а наведені ним посилання зводяться до незгоди скаржника з висновками апеляційного суду стосовно встановлених ним обставин справи та переоцінки доказів.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржуване судове рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.

7. Розподіл судових витрат

7.1.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" залишити без задоволення.

2.Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі №904/5328/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

Л.В. Стратієнко