ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2022 р. Справа№ 920/116/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Станіка С.Р.

за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання від 03.02.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 18.10.2021 (повний текст рішення складено та підписано 28.10.2021)

у справі №920/116/21 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми"

до Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради

про визнання недійсним положення додаткової угоди до договору

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради про визнання недійсним положення додаткової угоди до договору, відповідно до позовної заяви просив: визнати недійсними положення Розділу "Ціна" "Комерційної пропозиції №1- ВС(30113)", в редакції додаткової угоди №1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №30113 від 22.03.2019 в частині:

"Фактична ціна купованої Споживачем електроенергії на липень 2019 р., без урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії, становить 1,9671 грн., в тому числі ПДВ - 0,32785 грн., за 1 кВт*год. Згідно постанови НКРЕКП від 07.06.2019 р. №954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" тариф на послугу з передачі електричної енергії складає - 347,43 грн/МВт*год (без ПДВ). У зв`язку із зупиненням 27.06.2019 по справі №640/11330/19 Окружним адміністративним судом м. Києва дії постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954, сторони дійшли згоди про наступне:

У разі визнання адміністративним судом постанови НКРЕКП від 07.06.2019 р. №954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" правомірною, сторони домовилися, що Постачальник проводить донарахування Споживачу за послугу з передачі електричної енергії за липень 2019 р. згідно з тарифом встановленим постановою НКРЕКП від 07.06.2019 р. №954. До прийняття адміністративним судом рішення по суті показник (Т) при визначенні прогнозованої ціни та розрахунку фактичної ціни купованої Споживачем електроенергії за липень 2019 р. Постачальником не застосовується.".

Короткий зміст відзиву на позов

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що на час укладення між позивачем та відповідачем Додаткової угоди №1 до Договору, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 №640/11330/19 було зупинено дію постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954 сторони не мали правових підстав для застосування тарифу на передачу електричної енергії на рівні 347, 43 грн. Мтв/год . (без ПДВ) до вирішення питання по суті.

У зв`язку із цим, з метою запобігання збитків, недопущення порушення прав та законних інтересів, як Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" так і Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради сторони дійшли згоди, що за результатами розгляду адміністративної справи постачальником буде проведено донарахування споживачу за послугу з передачі електричної енергії за липень 2019 року.

Таким чином, відповідач у відзиві на позов зазначав, що у відповідності до 204 Цивільного кодексу України позивач не довів наявність обставин для визнання правочину недійсним та згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу позивач не надав доказів відсутності у відповідача, як сторони договору наміру створювати правові наслідки за визначеним правочином, відтак підстави для визнання положень договору недійними - відсутні.

Короткий зміст відповіді позивача на відзив

09.03.2021 позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої позивач не погоджується з позицією відповідача, викладеною у відзиві на позов та підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.

Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що відповідач незаконно відмовляється від оплати тарифу передачу електроенергії, так як норми чинного законодавства встановлюють обов`язок сплати та зазначає, що на той момент не існувало жодного судового рішення, що набрало законної сили, яке б встановило факт незаконності Постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифу на послуги з дачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року» від 07.06.2019.

Також вказує, що відповідач у своєму відзиві на позов помилково посилається на положення частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, а відповідач неправильно тлумачить позицію позивача стосовно визнання правочину таким, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Короткий зміст уточнених позовних вимог

17.06.2021 до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в прохальній частині якої заявлено клопотання, відповідно до якого позивач просив суд повернутись до стадії підготовчого провадження, розглянути заяву про уточнення позовних вимог ТОВ "Енера Суми" до КП "Міськовдоканал" СМР.

Відповідно до поданої заяви про уточнення позовних вимог позивач просить:

1)визнати недійсними положення Розділу "Ціна" "Комерційної пропозиції №1-ВС(30113)", в редакції додаткової угоди №1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №30113 від 22.03.2019 в частині:

"У зв`язку із зупиненням 27.06.2019 р. по справі №640/11330/19 Окружним адміністративним судом м. Києва дії постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954, сторони дійшли згоди про наступне:

У разі визнання адміністративним судом постанови НКРЕКП від 07.06.2019 р. №954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" правомірною, сторони домовилися, що Постачальник проводить донарахування Споживачу за послугу з передачі електричної енергії за липень 2019 р. згідно з тарифом встановленим постановою НКРЕКП від 07.06.2019 р. №954. До прийняття адміністративним судом рішення по суті показник (Т) при визначенні прогнозованої ціни та розрахунку фактичної ціни купованої Споживачем електроенергії за липень 2019 р. Постачальником не застосовується."

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.09.2021 у справі №920/116/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" задоволено.

Визнано недійсними положення Розділу "Ціна" "Комерційної пропозиції №1-ВС(30113)", в редакції додаткової угоди №1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №30113 від 22.03.2019, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" (40004, м. Суми, вул. Реміснича, 35; код ЄДРПОУ 41884537) та Комунальним підприємством "Міськводоканал" Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9; код ЄДРПОУ 03352455), в частині:

"У зв`язку із зупиненням 27.06.2019 р. по справі №640/11330/19 Окружним адміністративним судом м. Києва дії постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954, сторони дійшли згоди про наступне:

У разі визнання адміністративним судом постанови НКРЕКП від 07.06.2019 р. №954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" правомірною, сторони домовилися, що Постачальник проводить донарахування Споживачу за послугу з передачі електричної енергії за липень 2019 р. згідно з тарифом, встановленим постановою НКРЕКП від 07.06.2019 р. №954. До прийняття адміністративним судом рішення по суті показник (Т) при визначенні прогнозованої ціни та розрахунку фактичної ціни купованої Споживачем електроенергії за липень 2019 р. Постачальником не застосовується."

Стягнуто з Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" 2270,00 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог мотивовано тим, що у зв`язку з введенням з 01.07.2019 нового ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постанова НКРЕКП «Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на 2019 рік» від 12.12.2018 №1905 втратили чинність.

З 01.07.2019 до складу універсальних послуг як четверта окрема складова увійшов тариф на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго», який було введено в дію постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 і у липні 2019 року його визначено в розмірі 347,43 грн/МВт год. без ПДВ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі №640/11330/19 за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» про визнання протиправними та скасування постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 №954 та №955 задоволено заяву АТ «Нікопольський завод феросплавів» про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року» та № 955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2019 у справі №640/12695/19 замінено захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі № 640/11330/19, а саме: зупинено дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року» щодо АТ «Нікопольський завод феросплавів», АТ «Запорізький завод феросплавів», АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та АТ «Дніпроазот»; зупинено дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» щодо АТ «Нікопольський завод феросплавів», АТ «Запорізький завод феросплавів», АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», АТ «Дніпроазот».

З врахуванням положень статей 150, 151 КАС України вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якою зупинено дію нормативно-правового акта, не скасовує його чинність, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті, а якщо суд за наслідками розгляду справи визнав нормативно-правовий акт незаконним і це судове рішення набрало законної сили, положення зазначеного нормативно-правового акта не підлягають застосуванню (постанова ВС від 10.06.2020 у справі 910/11730/19).

Таким чином, на думку суду першої інстанції, встановлення факту незаконності постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954 в судовому порядку на момент розгляду цієї справи не відбулося, а дію вказаної постанови з 01.08.2019 зупинено лише щодо визначеного кола суб`єктів, до яких відповідача не включено, водночас постановою НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 визнана такою, що з 01.08.2019 втратила чинність постанова НКРЕКП від 07.06.2019 № 954.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що положення постанови НКРЕКП №954 з відповідним тарифом за липень 2019 року були для відповідача чинними, таким чином зміст спірної умови в Договорі суперечить Цивільному кодексу України, Правилам роздрібного ринку електричної енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП 14.03.2018 №309, щодо визначення обов`язку відповідача з оплати електричної енергії за ціною, яка є регульованою відповідно до чинного законодавства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради 12.11.2021 звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 18.10.2021 у справі №920/116/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі. Вирішити питання щодо розподілу судового збору.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи що привело до неправильного вирішення спору.

Зокрема, скаржник в обґрунтування підстав скасування рішення суду першої інстанції вказував на те, що:

- позивачем не надано належних доказів стосовно того, що положення розділу "Ціна" "Комерційної пропозиції № 1-ВС (30113)" в редакції додаткової угоди № 1 до Договору № 30113 порушує публічний порядок, спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не доведено наявність умислу відповідача у вчиненні цих дій, а Положенням додаткової угоди № 1 розділу "Ціна" "Комерційної пропозиції № 1-ВС (30113)" не суперечить Конституції України, Цивільному кодексу України, Правилам роздрібного ринку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, Закону України "Про публічні закупівлі";

- на думку скаржника, позивач не надав суду першої інстанції доказів наявності підстав для часткового визнання недійсними умов укладеної між сторонами Додаткової угоди № 1 до Договору № 30113, а саме визнання недійсною відкладальної обставини, відсутності у відповідача наміру створювати правові наслідки за зазначеним правочином, внаслідок чого підстави для визнання положень договору недійсними (фіктивними) - відсутні;

- судом першої інстанції не надано належної правової оцінки наданим відповідачем доказам, а саме тому, що сторони по справі не мали законних підстав для застосування в липні 2019 постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 та збільшення ціни за одиницю товару, оскільки реалізація прав і обов`язків сторін, що випливали з вимог постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954, була тимчасово зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 № 640/11330/19 до вирішення спору по суті;

- скаржник стверджує, що суд першої інстанції не дослідив той факт, що сторонами при укладенні додаткової угоди № 1 до Договору № 30113 дотримано всі чинні вимоги законодавства, які передбачені ст. 203 Цивільного кодексу України, а також обумовлено відкладальну обставину, що передбачено ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України, що свідчить про намір сторін щодо реального настання правових наслідків, що обумовлені умовами додаткової угоди № 1.

- зазначає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки відповідачем двічі в суді першої інстанції було заявлено клопотання про зупинення розгляду справи № 920/116/21 до прийняття та набрання чинності рішенням аміністративного суду по справі № 640/12695/19, однак судом першої інстанції було відмовлено в їх задоволенні, чим порушено процесуальне право, зокрема, п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України. Також, ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.03.2021 було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті, проте ухвалою від 17.06.2021 було задоволено клопотання позивача про повернення на стадію підготовчого провадження, що не передбачено вимогами Господарського процесуального кодексу України, що також вважає порушенням норм процесуального права;

- скаржник вважає, що висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справі, оскільки сторонами при укладенні Додаткової угоди № 1 до Договору № 30113 було дотримано вимоги ст.ст. 203, 212, 654 Цивільного кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі", тобто сторони під час визначення обов`язку відповідача оплати електричної енергії за ціною, яка є регульованою, діяли в межах вимог чинного законодавства, а обумовлена позивачем та відповідачем в угоді відкладальна обставина спрямова на запобігання заподіяння сторонам збитків та реальне настання наслідків.

Короткий зміст заперечень позивача проти доводів апеляційної скарги

07.12.2021 позивачем (Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми") через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з приписами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказував на те, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування - відсутні.

Заперечення позивача проти доводів апеляційної скарги зводяться до того, що НКРЕКП своєю Постановою "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на II півріччя 2019 року" від 07.06.2019 № 954 скасувала Постанову НКРЕКП " Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2019 рік" від 12.12.2018 року № 1905, а спірна умова Договору виключає можливість застосовувати діючий тариф на послуги з передачі електричної енергії у розмірі 347,43 грн./МВт*год (відповідно до Постанови НКРЕКП №954), то така умова повинна бути визнана судом недійсною, адже зміст правочину не може суперечити нормам чинного законодавства, оскільки показник (Т) - це невід`ємна складова фактичної ціни купованої споживачем електроенергії.

Позивач, акцентує увагу суду апеляційної інстанції на тому, що Постанова НКРЕКП "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на II півріччя 2019 року" від 07.06.2019 № 954 на сьогоднішній день є чинною та належною в застосуванні для врегулювання правовідносин, що склалися між позивачем і відповідачем. Тому, позивач та відповідач при укладенні додаткової угоди до Договору сторони не правильно сприймали дію постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 та були переконані, що внаслідок того, що постанова є недіючою, вони обумовлюють обставину, з настанням якої (тобто визнання постанови чинною) у споживача виникне обов`язок остаточного розрахунку (з урахуванням тарифу на надання послуг з передачі електричної енергії) в подальшому.

Враховуючи вищевикладене, позивач зазначив, що посилання скаржника на ст. 212 Цивільного кодексу України, яка визначає таку обставину як відкладальна, є безпідставним, адже, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, а в даному випадку чітко відомо, що визнання судом Постанови №954 правомірною не настане ніколи, отже постанова НКРЕКП від 07.06.2019 року № 954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року» є нормативно-правовим актом.

Позивач стверджує, що безпідставним є посилання відповідача на те, що позивачем не надано належних доказів того, що оспорювана умова Договору порушує публічний порядок, спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним та не доведено наявність умислу відповідача у вчиненні цих дій (не надано вироку, рішення суду з цього питання), оскільки КП "Міськводоканал" у своїй апеляційній скарзі помилково посилається на положення частини 1 статті 228 ЦК України, яка в свою чергу, визнається як законодавцем (шляхом виокремлення в окрему статтю ЦК України), так і Пленумом Вищого господарського суду України в своїй постанові від 29.05.2013 № 11 окремою, передбаченою законом підставою для визнання правочину саме нікчемним, а не недійсним.

Позивач зазначає, що не заявляв в своєму позові вищевказаних вимог, тому й обов`язку в позивача доводити, що положення Розділу «Ціна» «Комерційної пропозиції №1-ВС(30113)», в редакції додаткової угоди №1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 30113 від 22.03.2019, порушують публічний порядок, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним - не існує.

Також позивач стверджує, що скаржник дійшов неправильних висновків про те, що судом було порушено приписи норм процесуального права, зокрема п.5 ч.1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідно до вказаної вище норми права, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, судом першої інстанції було вірно встановлено, що на той час не існувало об`єктивної неможливості розгляду справи № 920/116/21 до набрання законної сили рішенням у справі, на підставі чого суд першої інстанції відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції, що безпідставним є твердження відповідача, що судом незаконно було задоволено клопотання позивача про повернення на стадію підготовчого провадження, оскільки право уточнити свої позовні вимоги у TOB "ЕНЕРА СУМИ" існує лиш на стадії підготовчого провадження, а відповідна необхідність виникла у позивача зв`язку з ухваленням Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанови у справі №920/1111/19 від 29.04.2021, яка оприлюднена після закриття підготовчого провадження у даній справі, тобто у зв`язку з виникненням обставин, які не залежали від позивача судом було правомірно задоволено заявлене клопотання про повернення розгляду справи і стадії підготовчого провадження, де розглянута заява про уточнення позовних вимог.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі №920/116/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Скрипка І.М., Станік С.Р.

У зв`язку з перебуванням судді Скрипки І.М. 19.11.2021 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.11.2021 у справі №920/116/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 18.10.2021 у справі №920/116/21, розгляд апеляційної скарги у справі №920/116/21 призначено на 14.12.2021.

До Північного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 14.12.2021 в режимі відеоконференції, проведення якої просить доручити Господарському суду Сумської області (40011, м. Суми, просп. Т.Шевченка, 18/1).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 клопотання Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено, призначено справу №920/116/21 до розгляду в режимі відеоконференції на 14.12.2021, доручено Господарському суду Сумської області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції 14.12.2021.

02.12.2021 на адресу суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» про проведення судового засідання у справі №910/116/21 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено, судове засідання по справі №910/116/21 у режимі відеоконференції призначено на 14.12.2021.

07.12.2021 через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми».

У судове засідання 14.12.2021 до Господарського суду Сумської області з`явився представник позивача, а представник відповідача брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 оголошено перерву у розгляді справи №920/116/21 на 03.02.2022.

24.12.2021 на адресу суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» про проведення судового засідання у справі №910/116/21 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

14.01.2022 до Північного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 03.02.2022 в режимі відеоконференції, проведення якої просить доручити Господарському суду Сумської області (40011, м. Суми, просп. Т.Шевченка, 18/1).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» та Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, призначено справу №920/116/21 до розгляду в режимі відеоконференції на 03.02.2022, доручено Господарському суду Сумської області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції 03.02.2022 о 15 год. 10 хв. у приміщенні Господарського суду Сумської області.

Законом України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи підлягає здійсненню у розумний строк з огляду на ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11, пункту 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 03.02.2022 з`явились представники позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми") в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою додатку «EasyCon» та відповідача (Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради) в режимі відеоконференції з приміщення Господарського суду Сумської області.

Представник відповідача (Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради) в судовому засіданні 03.02.2022 надав пояснення по справі та підтримав вимоги викладені у апеляційній скарзі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми"), заперечував проти доводів апеляційної скарги на рішення, просив апеляційну скаргу - відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

22.03.2019 Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради було підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії, відповідно до якої відповідач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) на умовах комерційної пропозиції постачальника №1ВС(30113). У даній заяві зазначено, що погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до цього Договору в повному обсязі.

Таким чином, 22.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» (далі - позивач, постачальник) та Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради (далі - відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №30113 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Ддоговору цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03,2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів. Далі по тексту цього Договору Постачальник або Споживач іменуються Сторона, а разом - Сторони.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Згідно з п. 5.2. Договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Додаток № 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу Комерційна №1ВС (30113) для споживачів, які не відносяться до сегменту ринку, обов`язки постачання яким покладені на постачальника універсальної послуги встановлена наступна ціна.

Фактична ціна (тариф) купованої Споживачем електроенергії у розрахунковому періоді, яка зазначається в акті-купівлі продажу електроенергії становить 2,02 грн з ПДВ за 1 кВт*год. Дана ціна визначена відповідно до положень постанови НКРЕКП від 14.12.2018 №1906 та діє до 01.07.2019. Про розмір фактичної ціни (тарифу) купованої Споживачем електроенергії на наступні розрахункові періоди буде повідомлено відповідно до умов Договору.

У разі відсутності такого повідомлення з боку електропостачальника постачання електричної енергії у розрахунковому періоді здійснюється за прогнозованою ціною (тарифом) за 1 кВт*год Постачальника, яка з 01.07.2019 визначається за формулою: Ц=1,1*ОРЦ, де: ОРЦ - прогнозована оптова ринкова ціна, затверджена НКРЕКП на відповідний розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

При цьому фактична ціна (тариф) купованої Споживачем електроенергії у розрахунковому періоді, яка зазначається в акті-купівлі продажу електроенергії розраховується (визначається) Постачальником за формулою: Цфакг= (Вфакт / Wфакт)*Ппост, де Вфак = фактична вартість купівлі Постачальником обсягів електроенергії для Споживача у ДП "Енергоринок" з урахуванням ПДВ, яка визначається як сума добутків погодинних обсягів споживання електроенергії Споживачем та фактичної ціни години за кожну годину кожної доби розрахункового періоду з урахуванням розподілу небалансів та акцизного податку ДП "Енергоринок"; Wфакт - фактичні обсяги споживання електроенергії Споживачем у розрахунковому періоді, Ппост - коефіцієнт прибутковості Постачальника.

09.09.2019 між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №30113 від 22.03.2019 про наступне:

« 1. Викласти додаток № 2 до Договору в новій редакції, визначеній в Додатку № 1 до цієї додаткової угоди.

2. Інші умови Договору залишаються без змін і Сторони підтверджують свої зобов`язання за ними.

3. Ця Додаткова угода складена в двох примірниках по одному для кожної із Сторін.

4. Додаткова угода набирає чинності з дня її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін, застосовується до правовідносин, що виникли між Сторонами з 01.07.2019 та діє протягом строку дії Договору.».

Комерційною пропозицією №1ВС (30113), що є Додатком 1 до Додаткової угоди №1 від 09.09.2019 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №30113 від 22.03.2019 Додаток №2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №30113 від 22.03.2019 встановлені наступні вимоги до ціни, а саме:

РДД - ринок двосторонніх договорів;

РДН - ринок на добу на перед;

ВДР - внутрішньодобовий ринок;

БР - балансуючий ринок;

Д - доба постачання;

Wпрог - прогнозні погодинні обсяги споживання споживача кожної години Д ;

Wфакт - фактичні погодинні обсяги споживання споживача кожної години Д;

WМ - фактичний обсяг споживання споживача у розрахунковому місяці;

Оплата електричної енергії у розрахунковому періоді здійснюється за прогнозованою ціною (тарифом) за 1кВт*год Постачальника, яка визначається за формулою:

Ц=СЗЦ+Т, де:

СЗЦ - середня закупівельна ціна без урахування ПДВ, затверджена постановою НКРЕКП від 24.06.2019 №1169.

СЗЦ = (Цmin*tmin + Цmax*tmax)/24;

Цmin - мінімальна ціна на електричну енергію на РДН та ВДР для годин мінімального навантаження, розрахована НКРЕКП;

Цmax - максимальна ціна на електричну енергію на РДН та ВДР для годин максимального навантаження, розрахована НКРЕКП;

t min - тривалість періоду годин мінімального навантаження (період з 00:00 до 08:00 та з 23:00 до 24:00);

t max - тривалість періоду годин максимального навантаження (період з 08:00 до 23:00).

Фактична ціна (тариф) купованої Споживачем електроенергії розрахунковому періоді, розраховуються (визначаються) Постачальником за формулою:

Цфакт = ((CostРДД +CostРДН/ВДР+ CostБР-+ CostБР+ + F)/WМ)*Ппост+ Т, де:

CostРДД - фактична вартість купівлі Постачальником обсягів електроенергії Споживача на РДД для кожної години Д місяця, яка визначається як сума добутків прогнозних погодинних обсягів споживання електроенергії Споживача та ціни години згідно із контрактом РДД для кожної години Д місяця без урахування ПДВ;

CostРДН/ВДР - фактична вартість купівлі Постачальником обсягів електроенергії Споживача на аукціоні РДН/ВДР для кожної години Д місяця, яка визначається як сума добутків прогнозних погодинних обсягів споживання електроенергії Споживача та ціни години на аукціоні РДН/ВДР для кожної години Д місяця без урахування ПДВ;

CostБР- - вартість продажу Постачальником обсягів електроенергії Споживача у випадку від`ємної різниці між Wфакт та Wпрог у кожній годині Д місяця, яка розраховується за формулою CostБР-= (Wфакт-Wпрог)*Цнб, де Цнб- - вартість 1 кВт*год на БР, за якою постачальник продав позитивну різниці Wпрог від Wфакт споживача без урахування ПДВ.

CostБР+ - вартість купівлі Постачальником обсягів електроенергії Споживача у випадку позитивної різниці між Wфакт від Wпрог у кожній годині дня Д, яка розраховується за формулою CostБР+ = (Wфакт - Wпрог) * Цнб+, де Цнб+ вартість 1 кВт*год на БР, за якою постачальник придбав різницю Wфакт від Wпрог споживача без урахування ПДВ.

F - витрати Постачальника (плата за послуги Оператора ринку у відповідності до розділу 4 Правил РДН та ВДР, Адміністратора розрахунків, внески на регулювання НКРЕКП),

Ппост - коефіцієнт прибутковості Постачальника. Для цієї комерційної пропозиції Ппост = 1,005.

Т - тариф на послуги з передачі електричної енергії, що є регульованим та встановлюється НКРЕКП відповідно до Процедури встановлення (перегляду) тарифу для ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, затвердженої НКРЕКП від 26.12.2003 №2003 зі змінами та доповненнями.

Фактична ціна купованої Споживачем електроенергії на липень 2019 р., без урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії, становить 1,9671 грн, в тому числі ПДВ - 0,32785 грн, за 1 кВт*год.

Згідно постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на ІІ півріччя 2019 року» тариф на послугу з передачі електричної енергії складає - 347,43 грн./МВт*год {без ПДВ) .

У зв`язку із зупиненням 27.06.2019 по справі №640/11330/19 Окружним адміністративним судом м. Києва дії постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954, сторони дійшли згоди про наступне:

У разі визнання адміністративним судом постанови НКРЕКП від 07.06.2019 р. №954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на ІІ півріччя 2019 року» правомірною, сторони домовилися, що Постачальник проводить донарахування Споживачу за послугу з передачі електричної енергії за липень 2019 р. згідно з тарифом встановленим постановою НКРЕКП від 07.06.2019 р. №954. До прийняття адміністративним судом рішення по суті показник (Т) при визначенні прогнозованої ціни та розрахунку фактичної ціни купованої Споживачем електроенергії за липень 2019 р. Постачальником не застосовується.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України, статті 174 Господарського кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондуються із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом першої інстанції встановлено, що сторонами укладено договір про постачання електричної енергії споживачу.

За змістом статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - регулятор.

До повноважень регулятора, в силу вимог пункту 6 частини третьої статті 6 вказаного Закону належить, у тому числі, затвердження методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії; встановлення (зміна) тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, тарифів на послуги з передачі електричної енергії тощо.

Пунктом 3 частини другої статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" встановлено, що регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані регулятору законом.

Згідно з приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 217 цього Кодексу недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Постановою НКРЕКП від 07.06.2019 №954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" установлено ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 347,43 грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком.

Із введенням з 01.07.2019 нового ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", постанова НКРЕКП "Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на 2019 рік" від 14.12.2018 №1906 втратили чинність.

Комерційною пропозицією №1ВС (30113), що є Додатком 1 до Додаткової угоди №1 від 09.09.2019 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №30113 від 22.03.2019 Додаток №2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №30113 від 22.03.2019 встановлені наступні вимоги до ціни, а саме:

РДД - ринок двосторонніх договорів;

РДН - ринок на добу на перед;

ВДР - внутрішньодобовий ринок;

БР - балансуючий ринок;

Д - доба постачання;

Wпрог - прогнозні погодинні обсяги споживання споживача кожної години Д ;

Wфакт - фактичні погодинні обсяги споживання споживача кожної години Д;

WМ - фактичний обсяг споживання споживача у розрахунковому місяці;

Оплата електричної енергії у розрахунковому періоді здійснюється за прогнозованою ціною (тарифом) за 1кВт*год Постачальника, яка визначається за формулою:

Ц=СЗЦ+Т, де:

СЗЦ - середня закупівельна ціна без урахування ПДВ, затверджена постановою НКРЕКП від 24.06.2019 №1169.

СЗЦ = (Цmin*tmin + Цmax*tmax)/24;

Цmin - мінімальна ціна на електричну енергію на РДН та ВДР для годин мінімального навантаження, розрахована НКРЕКП;

Цmax - максимальна ціна на електричну енергію на РДН та ВДР для годин максимального навантаження, розрахована НКРЕКП;

t min - тривалість періоду годин мінімального навантаження (період з 00:00 до 08:00 та з 23:00 до 24:00);

t max - тривалість періоду годин максимального навантаження (період з 08:00 до 23:00).

Фактична ціна (тариф) купованої Споживачем електроенергії розрахунковому періоді, розраховуються (визначаються) Постачальником за формулою:

Цфакт = ((CostРДД +CostРДН/ВДР+ CostБР-+ CostБР+ + F)/WМ)*Ппост+ Т, де:

CostРДД - фактична вартість купівлі Постачальником обсягів електроенергії Споживача на РДД для кожної години Д місяця, яка визначається як сума добутків прогнозних погодинних обсягів споживання електроенергії Споживача та ціни години згідно із контрактом РДД для кожної години Д місяця без урахування ПДВ;

CostРДН/ВДР - фактична вартість купівлі Постачальником обсягів електроенергії Споживача на аукціоні РДН/ВДР для кожної години Д місяця, яка визначається як сума добутків прогнозних погодинних обсягів споживання електроенергії Споживача та ціни години на аукціоні РДН/ВДР для кожної години Д місяця без урахування ПДВ;

CostБР- - вартість продажу Постачальником обсягів електроенергії Споживача у випадку від`ємної різниці між Wфакт та Wпрог у кожній годині Д місяця, яка розраховується за формулою CostБР-= (Wфакт-Wпрог)*Цнб, де Цнб- - вартість 1 кВт*год на БР, за якою постачальник продав позитивну різниці Wпрог від Wфакт споживача без урахування ПДВ.

CostБР+ - вартість купівлі Постачальником обсягів електроенергії Споживача у випадку позитивної різниці між Wфакт від Wпрог у кожній годині дня Д, яка розраховується за формулою CostБР+ = (Wфакт - Wпрог) * Цнб+, де Цнб+ вартість 1 кВт*год на БР, за якою постачальник придбав різницю Wфакт від Wпрог споживача без урахування ПДВ.

F - витрати Постачальника (плата за послуги Оператора ринку у відповідності до розділу 4 Правил РДН та ВДР, Адміністратора розрахунків, внески на регулювання НКРЕКП),

Ппост - коефіцієнт прибутковості Постачальника. Для цієї комерційної пропозиції Ппост = 1,005.

Т - тариф на послуги з передачі електричної енергії, що є регульованим та встановлюється НКРЕКП відповідно до Процедури встановлення (перегляду) тарифу для ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, затвердженої НКРЕКП від 26.12.2003 №2003 зі змінами та доповненнями.

Фактична ціна купованої Споживачем електроенергії на липень 2019, без урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії, становить 1,9671 грн, в тому числі ПДВ - 0,32785 грн, за 1 кВт*год.

З 01.07.2019 до складу універсальних послуг, як четверта окрема складова увійшов тариф на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго", який було введено в дію постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 і у липні 2019 року його визначено в розмірі 347,43 грн/МВт год. без ПДВ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі №640/11330/19 за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про визнання протиправними та скасування постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 №954 та №955 задоволено заяву АТ "Нікопольський завод феросплавів" про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" та № 955 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2019 у справі №640/12695/19 замінено захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі № 640/11330/19, а саме: зупинено дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" щодо АТ "Нікопольський завод феросплавів", АТ "Запорізький завод феросплавів", АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" та АТ "Дніпроазот"; зупинено дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 955 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК "Укренерго" щодо АТ "Нікопольський завод феросплавів", АТ "Запорізький завод феросплавів", АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", АТ "Дніпроазот".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлення факту незаконності постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954 в судовому порядку на момент розгляду цієї справи не відбулося, а дію вказаної постанови з 01.08.2019 зупинено лише щодо визначеного кола суб`єктів, до яких відповідача не включено.

Водночас, постановою НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 визнана такою, що з 01.08.2019 втратила чинність постанова НКРЕКП від 07.06.2019 № 954, відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що положення постанови НКРЕКП №954 з відповідним тарифом за липень 2019 року були для відповідача чинними.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що зміст спірної умови в Договорі суперечить Цивільному кодексу України, Правилам роздрібного ринку електричної енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП 14.03.2018 №309, щодо визначення обов`язку відповідача з оплати електричної енергії за ціною, яка є регульованою відповідно до чинного законодавства.

Проте, суд апеляційної інстанції з вказаними доводами суду першої інстанції не погоджується та вважає їх такими, що зроблені при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, з огляду на наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, постановою НКРЕ №954 від 07.06.2019, яка повинна була набрати чинності з 01.07.2019, тариф на передачу електричної енергії через ОСП ДП "НЕК "Укренерго" збільшений та становив 347,43 грн.

Відповідно до п.4 постанови НКРЕ від 07.06.2019 №954 постанову НКРЕ від 12.12.2018 №1905 визнано такою, що втратила чинність. Однак, дію постанови НКРЕ від 7 червня 2019 року №954 було зупинено до подання позову відповідно до ухвали про забезпечення позову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 у судовій справі №640/11330/19.

У зв`язку із зазначеним, на думку відповідача, протягом липня 2019 року підлягала застосуванню постанова НКРЕ від 12.12.2018 №1905 "Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на 2019 рік", а сторони по справі не мали законних підстав для застосування в липні 2019 постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 та збільшення ціни за одиницю товару, оскільки реалізація прав і обов`язків сторін, що випливали з вимог постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954, була тимчасово зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 № 640/11330/19 до вирішення спору по суті.

Водночас, сторони у Додатковій угоді № 1 погодили, що вартість Договору є орієнтовною та може бути переглянута у разі затвердження НКРЕКП зміни до діючих, на момент підписання тарифів.

Так, відповідно до частини 3 п. 4 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів, зокрема, про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Водночас за загальним правилом, встановленим як господарським, так і чинним цивільним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала відповідну вимогу/пропозицію).

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що сторони погодили механізм визначення ціни, а на його думку Постанова НКРЕКП "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на II півріччя 2019 року" від 07.06.2019 № 954 на сьогоднішній день є чинною та належною в застосуванні для врегулювання правовідносин, що склалися між позивачем і відповідачем. Тому, позивач та відповідач при укладенні додаткової угоди до Договору не правильно сприймали дію постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 та були переконані, що внаслідок того, що постанова є недіючою, вони обумовлюють обставину, з настанням якої (тобто визнання постанови чинною) у споживача виникне обов`язок остаточного розрахунку (з урахуванням тарифу на надання послуг з передачі електричної енергії) в подальшому.

Проте, в пункті 7.2 розділу 7 Договору про постачання електричної енергії споживачу №30113 від 22.03.2019, сторонами погоджено, що Постачальник (позивач) зобов`язується, зокрема: надавати Споживачу інформацію про його права та обов`язки, ціни на електричну енергію, порядок оплати за спожиту електричну енергію, порядок зміни діючого Постачальника та іншу інформацію, що вимагається цим Договором та чинним законодавством, а також інформацію про ефективне споживання електричної енергії. Така інформація оприлюднюється на офіційному веб-сайті Постачальника і безкоштовно надається споживачу на його запит;

Суд апеляційної інстанції, при дослідженні матеріалів справи, дійшов висновку, що позивачем не надано доказів щодо повідомлення відповідача про зміну тарифів на послуги з постачання електроенергії, які було встановлено постановою НКРЕКП №954 від 07.06.2019, тоді як обов`язок повідомлення про зміну тарифів покладено на нього і умовами укладеного сторонами Договору і положеннями ст.57 Закону України "Про ринок електричної енергії". Відповідні зміни сторонами у договір не внесено.

Відповідно, враховуючи вищевикладене, довод скаржника що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки наданим відповідачем доказам, а саме тому, що сторони по справі не мали законних підстав для застосування в липні 2019 постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 та збільшення ціни за одиницю товару, оскільки реалізація прав і обов`язків сторін, що випливали з вимог постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954, була тимчасово зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 № 640/11330/19 до вирішення спору по суті, суд апеляційної інстанції бере до уваги.

Статтею 212 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина), якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала, якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала. Законом можуть встановлюватися особливості вчинення та виконання окремих правочинів, за якими настання, зміна або припинення прав та обов`язків обумовлені настанням відкладальних чи скасувальних обставин.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На час укладення між позивачем та відповідачем додаткової угоди № 1 до Договору № 30113, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 № 640/11330/19 було зупинено дію постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 95 сторони не мали правових підстав для застосування тарифу на передачу електричної енергії рівні 347,43 грн./Мвт/год (без ПДВ) до вирішення питання по суті, у зв`язку з цим, з метою запобігання заподіяння збитків, недопущення порушення прав законнних інтересів як TOB "ЕНЕРА СУМИ", так і КП "Міськводоканал" Сумської міської ради, сторони і обумовили відкладальну обставину, дійшовши згоди, що за результатами розгляду адміністративної справи постачальником (позивачем) буде проведено донарахування відповідачу за послугу з передачі електричної енергії за липень 2019 року, що передбачає ст. 212 Цивільного кодексу України.

Таким чином, зміст укладеної між сторонами Додаткової угоди № 1 до Договору №30113 не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, не порушує права та інтереси сторін.

Відповідно, враховуючи вищевикладене, довод скаржника про те що суд першої інстанції належним чином не дослідив той факт, що сторонами при укладенні додаткової угоди № 1 до Договору № 30113 дотримано всі чинні вимоги законодавства, які передбачені ст. 203 Цивільного кодексу України, а також обумовлено відкладальну обставину, що передбачено ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України, що свідчить про намір сторін щодо реального настання правових наслідків, що обумовлені умовами додаткової угоди № 1, знайшов своє підтвердження матеріалами справи.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Враховуючи вищевикладене, що судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не було повідомлено відповідача про зміну тарифів на послуги з постачання електроенергії, які було встановлено постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954, тоді як обов`язок повідомлення про зміну тарифів покладено на позивача і умовами укладеного сторонами договору і положеннями статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", при цьому, сторонами не вносилися зміни до Договору, а відтак сторонами не погоджено нового тарифу (встановленого у липні 2019), у липні 2019 року слід було застосовувати тариф, який застосовувався за попередній період.

При цьому, враховуючи умови договору та встановлені обставини справи судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що без чіткого повідомлення електропостачальником споживача про зміну умов договору постачання електричної енергії (зокрема, щодо ціни) не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір та без оформлення правочину щодо внесення змін до існуючого договору, підписаного уповноваженими представниками сторін, відсутні підстави для застосування електропостачальником нових тарифів для розрахунку вартості поставленої електричної енергії споживачу (зокрема, у лютому 2019 року).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.07.2019 № 1411 визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 07.06.2019 № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року".

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у Додатку № 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу Комерційна №1ВС (30113) для споживачів, які не відносяться до сегменту ринку, обов`язки постачання яким покладені на постачальника універсальної послуги встановлена наступна ціна: Фактична ціна (тариф) купованої Споживачем електроенергії у розрахунковому періоді, яка зазначається в акті-купівлі продажу електроенергії становить 2,02 грн з ПДВ за 1 кВт*год.

Дана ціна визначена відповідно до положень постанови НКРЕКП від 14.12.2018 №1906 та діє до 01.07.2019. Про розмір фактичної ціни (тарифу) купованої Споживачем електроенергії на наступні розрахункові періоди буде повідомлено відповідно до умов Договору, таким чином зазначено, що вартість договору може бути переглянута в разі затвердження НКРЕКП змін до діючих тарифів, тобто сторони узгодили можливість, а не обов`язковість змін тарифів.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції бере до уваги довод скаржника про те, що висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справі, оскільки сторонами при укладенні Додаткової угоди № 1 до Договору № 30113 було дотримано вимоги ст.ст. 203, 212, 654 Цивільного кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі", тобто сторони під час визначення обов`язку відповідача оплати електричної енергії за ціною, яка є регульованою, діяли в межах вимог чинного законодавства, а обумовлена позивачем та відповідачем в угоді відкладальна обставина спрямова на запобігання заподіяння сторонам збитків та реальне настання наслідків.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції не досліджувався той факт, що Договір № 30113 укладено між сторонами за результатами проведеної процедури закупівлі в рамках ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", яким передбачено вичерпні випадки можливості внесення сторонами змін до істотних умови договору про закупівлю, а зміна істотних умов договору повинна бути обґрунтованою.

Згідно з статтею 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації; прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

22.03.2021 від відповідача до суду першої інстанції надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, згідно з яким відповідач просив зупинити провадження у справі №920/116/21 до набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/12695/19, ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.03.2021 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №920/116/21.

19.08.2021 представником відповідача подано клопотання до суду першої інстанції, в якому відповідач просив зупинити провадження у справі №920/116/21 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/12695/19 за позовом: 1) АТ "Нікопольський завод феросплавів", 2) КП "Харківводоканал", 3) ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на ІІ півріччя 2019 року".

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.08.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №920/116/21.

Відповідно до ч. 3 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому, судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи встановлено, що справи №640/12695/19 та №920/116/21 є пов`язаними та у даній справі суд першої інстанції позбавлений можливості встановити обставини щодо визнання протиправними постанов НКРЕКП від 07.06.2019 №954, оскільки такий спір непідвідомчий господарському суду та дані обставини є предметом перевірки в межах справи №640/12695/19.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.12.2020 у справі №640/12695/19 касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Товариства з обмеженою відповідальністю "Трифановка Енерджі", Державного підприємства "Гарантований покупець" задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 скасовано; справу №640/12695/19 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

При цьому, враховуючи направлення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду справи №640/12695/19 на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, то у такій справі відсутнє судове рішення про вирішення спору по суті, яке набрало законної сили, що є підставою для зупинення провадження у даній справі, оскільки існує об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №640/12695/19.

При цьому, встановлення правомірності або неправомірності тарифів, затверджених постановою НКРЕКП від 07.06.2019 №954, впливатиме і на правовідносини учасників спору в контексті належного їм майна - грошових коштів, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції обставини справи № 640/12695/19 мають вирішальне значення для даної справи, адже призводять до об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного, судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, а тому довод скаржника про необґрунтовану відмову в задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі №920/116/21 - судом апеляційної інстанції приймається, як такий, що спростовує висновки суду першої інстанції про не існування об`єктивної неможливості розгляду справи № 920/116/21 до набрання законної сили рішенням у справі № 640/12695/19.

Стосовно задоволення клопотання позивача про повернення на стадію підготовчого провадження, що скаржник вважає порушенням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції зазначає наступне, що 17.06.2021 позивачем подана заява про уточнення позовних вимог (вх № 5781/21 від 17.06.2021), в прохальній частині якої за клопотанням позивач просить суд: повернутись до стадії підготовчого провадження, розглянути заяву про уточнення позовних вимог ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" до КП "Міськовдоканал" СМР та викласти їх в такому вигляді:

"1. Визнати недійсними положення Розділу "Ціна" "Комерційної пропозиції №1-ВС(30113)", в редакції додаткової угоди №1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 30113 від 22.03.2019 в частині:

"У зв`язку із зупиненням 27.06.2019 р. по справі № 640/11330/19 Окружним адміністративним судом м. Києва дії постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954, сторони дійшли згоди про наступне:

У разі визнання адміністративним судом постанови НКРЕКП від 07.06.2019 р.№ 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" правомірною, сторони домовилися, що Постачальник проводить донарахування Споживачу за послугу з передачі електричної енергії за липень 2019 згідно з тарифом встановленим постановою НКРЕКП від 07.06.2019 р. № 954. До прийняття адміністративним судом рішення по суті показник (Т) при визначенні прогнозованої ціни та розрахунку фактичної ціни купованої Споживачем електроенергії за липень 2019 Постачальником не застосовується."

Подане клопотання в частині повернення до попередньої стадії судового розгляду позивач обґрунтував необхідністю вчинення дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також для зібрання та надання відповідних доказів у справі, які є необхідними для правильного вирішення справи, що відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України можливе лише на стадії підготовчого провадження. Позивач наголошує, що право уточнити свої позовні вимоги у ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" існувало лише на стадії підготовчого провадження, а відповідна необхідність змінити предмет позову виникла у позивача у зв`язку з новою правовою позицію Верховного Суду, висловленою у справі № 920/1111/19, яка була оприлюднена після закриття підготовчого провадження по даній справі, в зв`язку з чим виникли обставини, які не залежали від позивача.

Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у підготовчому засіданні суд, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив клопотання позивача про повернення на стадію підготовчого провадження, з метою встановлення нових обставин, які не були відомі до початку розгляду справи №920/116/21, відтак довод скаржника про необґрунтоване повернення на стадію підготовчого провадження судом першої інстанції - відхиляється, оскільки з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання позивача та про необхідність повернення у підготовче провадження, що узгоджується з приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд надав учасникам спору вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання недійсними положення Розділу "Ціна" "Комерційної пропозиції №1-ВС(30113)", в редакції додаткової угоди №1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №30113 від 22.03.2019 в частині: "У зв`язку із зупиненням 27.06.2019 р. по справі №640/11330/19 Окружним адміністративним судом м. Києва дії постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954, сторони дійшли згоди про наступне: У разі визнання адміністративним судом постанови НКРЕКП від 07.06.2019 р. №954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" правомірною, сторони домовилися, що Постачальник проводить донарахування Споживачу за послугу з передачі електричної енергії за липень 2019 р. згідно з тарифом встановленим постановою НКРЕКП від 07.06.2019 р. №954. До прийняття адміністративним судом рішення по суті показник (Т) при визначенні прогнозованої ціни та розрахунку фактичної ціни купованої Споживачем електроенергії за липень 2019 р. Постачальником не застосовується." - не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому позов задоволенню не підлягає за наведених у дані постанові підстав, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених вимог в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог у цій частині.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі на рішення, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, рішення про задоволення позовних вимог та визнання недійсними положення Розділу "Ціна" "Комерційної пропозиції №1-ВС(30113)", в редакції додаткової угоди №1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №30113 від 22.03.2019, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" (40004, м. Суми, вул. Реміснича, 35; код ЄДРПОУ 41884537) та Комунальним підприємством "Міськводоканал" Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9; код ЄДРПОУ 03352455), в частині: "У зв`язку із зупиненням 27.06.2019 р. по справі №640/11330/19 Окружним адміністративним судом м. Києва дії постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954, сторони дійшли згоди про наступне: У разі визнання адміністративним судом постанови НКРЕКП від 07.06.2019 р. №954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" правомірною, сторони домовилися, що Постачальник проводить донарахування Споживачу за послугу з передачі електричної енергії за липень 2019 р. згідно з тарифом, встановленим постановою НКРЕКП від 07.06.2019 р. №954. До прийняття адміністративним судом рішення по суті показник (Т) при визначенні прогнозованої ціни та розрахунку фактичної ціни купованої Споживачем електроенергії за липень 2019 р. Постачальником не застосовується.", - ухвалені при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» (40004, м. Суми, вул. Реміснича, 35; код ЄДРПОУ 41884537) на користь Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9; код ЄДРПОУ 03352455) підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн., а судовий збір за подачу позову залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 18.10.2021 у справі №920/116/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 18.10.2021 у справі №920/116/21 скасувати.

3. Прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» до Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради про визнання недійсними положення Розділу «Ціна» «Комерційної пропозиції №1- ВС(30113)», в редакції додаткової угоди №1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №30113 від 22.03.2019, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» (40004, м. Суми, вул. Реміснича, 35; код ЄДРПОУ 41884537) та Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9; код ЄДРПОУ 03352455), в частині:

"У зв`язку із зупиненням 27.06.2019 р. по справі №640/11330/19 Окружним адміністративним судом м. Києва дії постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954, сторони дійшли згоди про наступне:

У разі визнання адміністративним судом постанови НКРЕКП від 07.06.2019 р. №954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року» правомірною, сторони домовилися, що Постачальник проводить донарахування Споживачу за послугу з передачі електричної енергії за липень 2019 р. згідно з тарифом, встановленим постановою НКРЕКП від 07.06.2019 р. №954. До прийняття адміністративним судом рішення по суті показник (Т) при визначенні прогнозованої ціни та розрахунку фактичної ціни купованої Споживачем електроенергії за липень 2019 р. Постачальником не застосовується.».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» (40004, м. Суми, вул. Реміснича, 35; код ЄДРПОУ 41884537) на користь Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9; код ЄДРПОУ 03352455) 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Судові витрати (судовий збір) за розгляд справи у суді першої інстанції залишити за позивачем.

6. Видачу наказів по справі №920/116/21 доручити Господарському суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена відповідно до ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту: 03.06.2022 (після виходу суддів з відпустки).

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді О.О. Хрипун

С.Р. Станік