ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31 травня 2022 року

справа № 140/8301/21

адміністративне провадження № К/990/9501/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватної фірми «Техагробуд»

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2022 року у складі суддів Шинкар Т. І., Обрізко І. М., Іщук Л. П.,

у справі №140/8301/21

за позовом Приватної фірми «Техагробуд»

до Головного управління ДПС у Волинській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Приватна фірма «Техагробуд» (далі - ПФ «Техагробуд», позивач у справі) звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - контролюючий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 липня 2021 року №0039370701, згідно якого, із врахуванням рішення Державної податкової служби України, до ПФ «Техагробуд» застосовано санкції на суму 641 238,40 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 11 листопада 2021 року позов задовольнив повністю, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 09 липня 2021 року №0039370701.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2022 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задоволено, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі №140/8301/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

18 квітня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватної фірми «Техагробуд» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2022 року у справі №140/8301/21.

Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2022 року відкрито провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2022 року у справі №140/8301/21. Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з посиланням у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, а саме не повідомлено позивача/представника позивача про розгляд адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

Скаржник просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2022 року у справі №140/8301/21 та залишити в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року.

Відповідач скористався процесуальним правом надати відзив на касаційну скаргу, в якому проти доводів позивача заперечує, вважає оскаржувану постанову законною, обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Основними засадами судочинства є зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частини другої статті 129 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 307 КАС України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

За правилами статті 310 КАС України (апеляційний розгляд справи у судовому засіданні) апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань учасників справи суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та відзиву на неї.

Для надання пояснень, а також для виступу у судових дебатах першій надається слово особі, що подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. За ними дають пояснення і виступають у дебатах особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім - інші учасники справи.

Після закінчення перевірки підстав для апеляційного перегляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції ухвалою від 13 серпня 2021 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі за позовом Приватної фірми «Техагробуд» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Ухвалив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (том 3, а. с. 116).

Волинський окружний адміністративний суд 11 листопада 2021 року ухвалив рішення у відкритому судовому засіданні за участю учасників справи (том 3, а. с. 163 - 172).

Оскарживши рішення суду першої інстанції, відповідач в апеляційній скарзі просив розгляд справи проводити за участю представника контролюючого органу (том 3, а. с. 178).

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 грудня 2021 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою контролюючого органу на рішення суду першої інстанції (том 3, а. с. 191).

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 20 січня 2022 року призначено справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 09 лютого 2022 року відповідно до статей 306, 307 КАС України.

09 лютого 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд у відкритому судовому засіданні оголосив перерву до 23 лютого 2022 року о 14:30 для надання можливості представнику позивача надати додаткові докази (том 3, а. с. 223).

23 лютого 2022 року апеляційний розгляд справи призначений на цю дату, відкладено на 02 березня 2022 року о 14:30 з причини - необхідність ознайомлення з поданими документами представника позивача колегією суддів (довідка, том 3, а. с. 260).

23 лютого 2022 року представник позивача подав клопотання про продовження строків апеляційного розгляду справи у зв`язку з подачею на вивчення ряду документів щодо спірних правовідносин.

02 березня 2022 року ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи за апеляційною скаргою відповідача на п`ятнадцять днів. В ухвалі зауважено, що представником позивача подано клопотання про продовження строків апеляційного розгляду справи у зв`язку з великим обсягом документів, які необхідно підготувати та подати на вимогу суду. Цього ж дня суд апеляційної інстанції у відкритому судовому засіданні ухвалив постанову без участі представників сторін.

Колегія суддів звертає увагу на розписку (в порядку ч. 3 ст. 223 КАС України) про ознайомлення представника позивача про розгляд справи 02 березня 2022 року.

За змістом частини третьої статті 223 КАС України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні.

Так, в матеріалах справи відсутній процесуальний документ (протокол, ухвала), який би підтверджував те, що 23 лютого 2022 року відбулось судове засідання, в межах якого суд апеляційної інстанції ухвалив відкласти розгляд справи. Довідка, складена секретарем судового засідання (том 3, а. с. 260) про відкладення розгляду справи, не є документом належної форми такої процесуальної дії.

Розписка про ознайомлення представника позивача про розгляд справи 02 березня 2022 року не містить ані даних щодо процесуального становища особи, яка поставила свій підпис, ані її прізвища та ініціалів, а до розписки не додано документу, який підтверджує повноваження такої особи.

Колегія суддів зауважує на наступному.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Верховний Суд на сайті Судової влади України оприлюднив інформацію щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, зокрема, зауважив, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим. Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно прийматимуться рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом. Справи, які не є невідкладними, розглядатимуться лише за наявності письмової згоди на це всіх учасників судового провадження. Не можуть бути відкладеними судові засідання, на яких має розглядатися питання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З метою забезпечення безпеки учасників судових процесів і відвідувачів судів припиняється проведення особистого прийому громадян керівництвом суду й обмежується допуск у судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань. Якщо суд не припинив здійснювати судочинство, учасники судових процесів мають можливість подати заяву про відкладення розгляду справ у зв`язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З метою безумовного дотримання цього конституційного принципу в частині третій статті 2 та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

На сьогодні Європейським судом з прав людини сформовані вже сталі підходи до розуміння принципу змагальності як однієї з базових гарантій права особи на справедливий суд, що може та, певною мірою, повинна враховуватися судами України при розгляді справи та винесенні рішень.

У справі «Салов проти України» (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу («Руїс-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).

У справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову 02 березня 2022 року без участі сторін, які виявили бажання бути присутніми в судовому засіданні, в період дії правового режиму воєнного стану, розуміючи певні об`єктивні ускладнені обставини щодо можливості сторін прибути до суду (наприклад: призов на військову службу, переїзд до іншого міста, затори тощо), з метою забезпечення права учасників справи брати участь у судовому процесі, мав здійснити певні процесуальні дії для забезпечення справедливого судового розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, постанову ухвалив без повідомлення осіб, чим порушив право скаржника на справедливий апеляційний перегляд справи, а також принципи змагальності сторін, офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Наведене є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватної фірми «Техагробуд» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2022 року у справі №140/8301/21 задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2022 року у справі №140/8301/21 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер