Єдиний державний реєстр судових рішень
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
05.05.2022 м.Дніпро Справа № 904/399/20
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Антоніка С.Г.
при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.
За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
Представник позивача Сапунцов Вадим Дмитрович (поза межами суду)
Представник відповідача Петренко Д.О. (поза межами суду)
Представник відповідача Бова Олег Юрійович (поза межами суду)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №904/399/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград
про стягнення коштів у розмірі 85 287 856, 54 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернувся до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" із позовом про стягнення коштів у розмірі 85 287 856,54 грн. за період надання послуг з передачі електричної енергії із липня 2019 року по березень 2020 року ( з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 року у справі №904/399/20 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою від 09.03.2021 року, постановленою відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України за наслідками розгляду касаційної скарги ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2020 року, Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду закрив касаційне провадження.
07.10.2021 року позивач - ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, за змістом якої просив скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача заборгованості за надані послуги з передачі електричної енергії за період лютий-березень 2020 року за нововиявленими обставинами, якими є Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.09.2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість в розмірі 14 500 498,32 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 року у справі №904/399/20 в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/399/20 від 02.07.2020 року відмовлено.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/399/20 від 02.07.2020 року - залишено в силі.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 про відмову в задоволенні заяви за нововиявленими обставинами та скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ заборгованості за надані послуги з передачі електричної енергії за період лютого-березня 2020 року у розмірі 14 500 498,32 грн., стягнувши дану суму на користь позивача.
Апелянт вважає зазначену ухвалу незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, апелянт зазначає, що скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, є нововиявленою обставиною.
Оскільки постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.09.2021 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі № 640/3041/20 про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття Постанови НКРЕКП від 07.02.2020 року № 360 «Про затвердження змін до Кодексу системи передачі» в частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, 6.2, 6.5 глави б Розділу XI, та змін до додатків 5 та б Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №309», то тимчасове зупинення дії вказаної Постанови НКРЕКП в порядку забезпечення позову та її визнання протиправною і нечинною адміністративним судом першої інстанції, рішення якого на сьогодні є скасованим, не звільняє відповідача від обов`язку оплачувати послуги позивача за лютий-березень 2020 року.
Отже, наслідком скасування Верховним судом рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі № 640/3041/20 є інше вирішення спору у справі № 904/399/20
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали суду та задоволення заяви позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та задоволення позовних вимог у сумі 14 500 498,32 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 09.03.2022 року об 09:00. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро , пр. Дмитра Яворницького,65, зал засідань № 207.
Розгляд справи 09.03.2022 року не відбувся.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2022 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 року у справі №904/399/20 (про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами) призначено в судове засідання на 18.04.2022 об 09:00 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою.
Протоколом судового засідання від 18.04.2022 року оголошено перерву в судовому засіданні до 25.04.2022 року об 09:30.
25.04.2022 року судове засідання не відбулося.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2022 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 року у справі №904/399/20 відкладено на 05.05.2022 року об 09:30 год.
Представник Приватного акціонерного товариства « ДТЕК Павлоградвугілля» (відповідач) у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийняту у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною ( а.с.68, т.4).
А представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та задовольнити позовні вимог у сумі 14 500 498,32 грн.
05.05.2022року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність заяви нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, позивач посилався на те, що відмовляючи Позивачу в частині стягнення плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії за період лютого-березня 2020 року, суди виходили з того, що на момент прийняття цих рішень, дія постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 07.02.2020 № 360 «Про затвердження змін до Кодексу системи передачі» була зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2020 року у справі № 640/3041/20, а в подальшому, рішенням цього суду від 13.07.2020, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 року, визнана протиправною в частині змін до пунктів 5.1., 5.3., 6.6. глави 5, пунктів 6.2., 6.5. глави 6 розділу ХІ, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу систем передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309, що виключає підстави для нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії у цей період часу.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.09.2021 року, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі 640/3041/20 про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 07.02.2020 № 360 - скасовано.
Таким чином, як зазначає Позивач, постанова НКРЕКП від 07.02.2020 № 360 вважається прийнятою 07.02.2020 року та набула чинності 08.02.2020 року, а відтак, тимчасове зупинення дії наведеної постанови НКРЕКП в порядку забезпечення позову та її визнання протиправною і нечинною адміністративним судом першої інстанції, рішення якого на сьогодні є скасованим, не звільняє відповідача від обов`язку оплачувати послуги позивача за лютий-березень 2020 року.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та залишаючи рішення суду без змін, господарський суд першої інстанції виходив з того, що факт скасування Верховним Судом рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі 640/3041/20 про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 07.02.2020 № 360, не може вважатися новивиявленою обставиною в розумінні положень п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, оскільки зазначені обставини не існували на час ухвалення рішень у справі № 904/339/20.
Окремою та самостійною підставою для відмови в задоволені позову у справі, про перегляд якої подається заява, стали висновки суду про те, що нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії, порушує міжнародні зобов`язання України, передбачені статтею 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ратифікованого Верховної Радою України 15.12.2010 року.
Крім того, неврахування судового рішення у справі № 640/3041/20, скасування якого Позивач вважає підставою для перегляду рішення суду по справі 904/399/20, не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте у справі, що переглядається (рішення про відмову в задоволенні позову), а отже, факт скасування судового рішення у справі № 640/3041/20 позбавлений такої необхідної ознаки існування нововиявлених обставин, як істотність для розгляду справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 року, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2020 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 85 287 856,54 грн. заборгованості за надані послуги з передачі електричної енергії в період із липня 2019 року по березень 2020 року.
Рішення судів першої та другої інстанції мотивовані наступним:
- нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії не передбачено умовами укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії;
- оскільки протягом липня - листопада 2019 року відповідач не здійснював постачання електричної енергії споживачам, а всі обсяги електроенергії були поставлені ним виключно на експорт, згідно умов укладеного договору у відповідача відсутній обов`язок здійснювати сплату послуг щодо передачі спірних обсягів електричної енергії, поставленої ним на експорт;
- обов`язок щодо сплати тарифу за передачу, зокрема, щодо обсягів експортованої електричної енергії було запроваджено із прийняттям постанови НКРЕКП, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.02.2020 №360 «Про затвердження змін до Кодексу системи передачі», яка набула чинності 08.02.2020.
Враховуючи те, що частиною предмета спору є вимога про стягнення послуг за період липень 2019 року - січень 2020 року, тобто за період, що передує прийняттю Постанови НКРЕКП від 07.02.2020 № 360, а також те, що відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, правові підстави для стягнення з відповідача відповідної частини заборгованості за вказаний період відсутні;
- відмовляючи у стягненні плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом лютого-березня 2020 року, суди виходили з того, що на момент прийняття рішення судом першої інстанції у даній справі, дія постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 «Про затвердження Змін до Кодексу системи передачі» була зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №640/3041/20 в частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, пунктів 6.2, 6.5 глави 6 Розділу ХІ, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, що виключає підстави для нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом решти спірного періоду (лютий-березень 2020 року). При цьому, судом апеляційної інстанції також зазначено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі № 640/3041/20 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020, яким визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову НКРЕКП від 07.02.2020 №360 в частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, пунктів 6.2, 6.5 глави 6 Розділу ХІ, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309.
Посилаючись на приписи ст. 11 ГПК України, ч.ч. 1, 6, 11 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії», суди дійшли висновку, що нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії, порушує міжнародні зобов`язання України, передбачені статтею 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ратифікованого Верховної Радою України 15.12.2010 року. З огляду на викладене, враховуючи неправомірність дій Позивача щодо нарахування послуг з передачі на обсяги експортованої електричної енергії, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог.
Відповідно до частини 4 ст. 320 ГПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При цьому, стаття 320 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
При вирішенні питання чи може вказана заявником обставина вважатись нововиявленою в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Отже, спростування фактів, які було покладено в основу судового рішення, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, є певним процесом, метою якого є довести до відома суду наявність тих обставин, які існували на момент прийняття судового рішення, та не були відомі суду, а також встановлення їх істотності для розгляду даної справи.
За змістом ст. 320 ГПК України, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об`єктивній дійсності на момент ухвалення рішення. Обставина, яка виникла пізніше, є такою, що не могла бути врахована судом при розгляді справи, тому є підставою для нового звернення до суду.
Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених Господарським процесуальним кодексом України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Як вбачається з матеріалів справи, прийняття постанови Верховного Суду у справі 640/3041/20 від 08.09.2021 року, якою відновлено чинність постанова НКРЕКП № 360, і на яку Позивач посилається як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, мало місце після ухвалення рішень судів першої та другої інстанції у справі, про перегляд якої подається заява, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені обставини не можуть бути визнані підставою для перегляду рішення згідно з п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, адже зазначені обставини не існували на час ухвалення рішень у справі № 904/339/20.
Вирішуючи питання про перегляд судового рішення з підстав, визначених п. 3 ч. 2 ст. 230 ГПК України, а саме: скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду, колегія суддів зазначає, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акту, не посилаючись прямо на нього.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі 904/399/20 було ухвалено 02.07.2020 року, при цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва виніс постанову по справі № 640/3041/20 лише 13.07.2020 року, а отже, остання не могла бути підставою для ухвалення судового рішення, що переглядається, яке прийнято раніше скасованого.
Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Тобто, необхідною ознакою таких обставин, є їх істотність для розгляду справи (коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Разом з цим, обставини зупинення Окружним адміністративним судом міста Києва дії постанови НКРЕКП № 360 та її визнання протиправною і нечинною постановою зазначеного суду по справі № 640/3041/20, не являлося єдиною підставою для ухвалення судового рішення у справі № 904/399/20.
Так, окремою та самостійною підставою для відмови в задоволені позову у справі, про перегляд якої подається заява, стали висновки суду про те, що нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії, порушує міжнародні зобов`язання України, передбачені статтею 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ратифікованого Верховної Радою України 15.12.2010 року.
У постанові від 08.06.2021 у справі № 910/8044/20 та від 04.02.2021 у справі № 914/935/20 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії порушує міжнародні зобов`язання України.
При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виходила з того, що суди при застосовуванні норм цього Закону беруть до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу, зокрема рішення Суду Європейського Союзу (Європейського Суду, Загального Суду), практику Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у цій статті (частина 11 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії").
У цих справах Верховний Суд брав до уваги рішення суду Європейського союзу у справі №/17vs Slovak Republic від 06.12.2018 щодо тлумачення положень Директиви 2003/54/ЄС, в якій суд зробив висновок, що закріплення плати за передачу при здійсненні експортних операцій є заходом еквівалентним до мита, оскільки таким заходом є будь-яка грошова плата, якою б малою вона не була та не залежно від її призначення та способу застосування, що накладається в односторонньому порядку на товари через те, що вони перетинають кордон, і яка не є митом у строгому розумінні.
Суди також враховували висновок Секретаріату Енергетичного Співтовариства про те, що встановлення плати за передачу електричної енергії та за диспетчерське (оперативно-технологічне) управління суперечить положенням статті 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.
Дана судова практика також була врахована судом першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи, про перегляд якої заявлено позивачем.
Крім того, колегія суддів зауважує, що поновлення дії постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 внаслідок скасування судових рішень, які визнавали її протиправною та незаконною в частині змін до п.п. 5.1, 5.3, 5.6 гл. 5, п.п. 6.2, 6.5 гл. 6 розд. XI, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 (далі - Кодекс систем передачі), якими було запроваджено обов`язок експортерів оплачувати послуги з передачі електричної енергії при експорті, не було б підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом лютого-березня 2020 року, оскільки зміни до договору про надання послуг з передачі електричної енергії з урахуванням даної постанови не вносились.
Отже, неврахування судового рішення у справі № 640/3041/20, скасування якого Позивач вважає підставою для перегляду рішення суду по справі 904/399/20, не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте у справі, що переглядається (рішення про відмову в задоволенні позову), а отже, факт скасування судового рішення у справі № 640/3041/20 позбавлений такої необхідної ознаки існування нововиявлених обставин, як істотність для розгляду справи.
Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без зміни.
Керуючись ст. ст. 320-325 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №904/399/20 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст ухвали підписано 18.05.2022 року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя О.Г.Іванов
Суддя С.Г.Антонік
