ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2022 року

м. Київ

справа № 640/26302/19

адміністративне провадження № К/9901/18351/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/26302/19

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправним та скасування розпорядження

за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року (головуючий суддя: Головань О. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року (колегія у складі: головуючого судді: Василенка Я. М., суддів: Ганечко О. М., Кузьменка В. В.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 12 листопада 2019 року № РУП-113/38-67/19 в частині зобов`язання Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» направити до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виправлений розрахунок суми регулярного збору у формі диференційованого збору, що підлягає сплаті до Фонду за 2 квартал 2019 року та сплатити до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заборгованість по сплаті регуляторного збору за 2 квартал 2019 року у сумі 84 105 071, 30 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 03 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року, позов задоволено повністю.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуване розпорядження є протиправним та підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. 20 травня 2021 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

5. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Доводи касаційної скарги скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданими судами попередніх інстанцій.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2021 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Бучик А. Ю., Рибачук А. І.

7. Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року.

03 серпня 2021 року позивачем подано клопотання про закриття касаційного провадження у справі.

8. Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2022 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з планом перевірки АТ КБ «ПриватБанк», затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16 вересня 2019 року № 2347, на підставі посвідчення на право проведення інспекційної перевірки від 27 вересня 2019 року № 113-049/19, у період з 01 жовтня 2019 року по 25 жовтня 2019 року проведено планову інспекційну перевірку Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з питання повноти і своєчасності розрахунків з Фондом за зборами до Фонду та нарахованою пенею за період діяльності банку з 04 вересня 2018 року по 15 липня 2019 року, про що складено довідку від 23 жовтня 2019 року № 38-Д-113-292/19-6Т.

10. Згідно з висновками довідки, на підставі отриманих документів та даних, в результаті перевірки повноти і своєчасності сплати АТ КБ «ПриватБанк» зборів до Фонду встановлено заниження суми регулярного збору, що підлягає сплаті до Фонду за 2 квартал 2019 року на 84 105 071, 3 грн., що є порушенням вимог ст. 22 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

11. До вказаного висновку Фонд дійшов з наступних підстав.

У період з 08 жовтня 2018 року по 10 липня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» було надано до Фонду розрахунок регулярного збору у формі диференційованого збору, що підлягає сплаті до Фонду за 3, 4 квартал 2018 року та 1, 2 квартал 2019 року на виконання вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положення про порядок розрахунку, нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02 липня 2012 року № 1.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17 серпня 2017 року № 3626 «Про затвердження Змін до Положення про порядок розрахунку, нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», змінено порядок розрахунку диференційованих зборів до Фонду, починаючи з 1 кварталу 2018 року.

В ході перевірки визначення АТ КБ «ПриватБанк» балів за якісними індикаторами було встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк» недостовірно визначено бал за якісним індикатором № 1 (Я1) у поданому до Фонду розрахунку регулярного збору у формі диференційованого збору, що підлягає сплаті до Фонду за 2 квартал 2019 року.

Якісний індикатор №1 (Я1) характеризує застосування Національним банком України заходів впливу до АТ КБ «ПриватБанк», крім письмового застереження та штрафу за подання перекрученої звітності відповідно до нормативно-правового акту Національного банку України з питань застосування заходів впливу за звітний квартал.

АТ КБ «ПриватБанк» за якісним індикатором №1 (Я1) за 2 квартал 2019 року присвоєно 5 балів, що відповідає незастосуванню Національним банком України до АТ КБ «ПриватБанк» заходів впливу, крім письмового застереження та штрафу за подання перекрученої звітності відповідно до нормативно-правового акту Національного банку України з питань застосування заходів впливу.

Однак, відповідно до рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 16 квітня 2019 року № 140, за результатами аналізу дотримання АТ КБ «ПриватБанк» вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, встановлено порушення вимог Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 01 березня 2016 року № 129, в частині незазначення у формі № 614 «Звіт про найбільших (прямих та опосередкованих) учасників контрагентів» станом на 01 січня 2019 року інформації за контрагентами, операції з якими відображені у формі № 613 «Звіт про концентрацію ризиків за активними операціями банку з контрагентами та пов`язаними з банком особами», за наявності в контрагента - юридичної особи учасників (засновників), пряма та/або опосередкована участь/частка яких становить 10 і більше відсотків статутного капіталу контрагента, до АТ КБ «ПриватБанк» застосовано Національним банком України захід впливу у вигляді накладання штрафу за порушення вимог Правил № 129, у розмірі 17 000 грн.

12. У зв`язку з чим, якісний індикатор №1 (Я1) за 2 квартал 2019 року визначається як 0 балів.

13. Внаслідок недостовірного визначення балу за якісним індикатором №1 (Я1), АТ КБ «ПриватБанк» недостовірно розраховано загальний бал по сумі кількісних та якісних індикаторів, що зважуються на вагові коефіцієнти в розрізі показників за 2 квартал 2019 року, у зв`язку з чим АТ КБ «ПриватБанк» недостовірно визначено ступінь ризику, на який зважується базова річна ставка в національній та іноземній валюті відповідно до таблиці 3 додатка 4 до Положення, а саме, АТ КБ «ПриватБанк» визначено ступінь ризику, на який зважується базова річна ставка в національній та іноземній валюті у 2 кварталі 2019 року як 1,4 та відповідає діапазону загального балу від 20 до 24. Однак, в результаті перевірки встановлено, що загальний бал у 2 кварталі 2019 року становить 19 та відповідає діапазону від 15 до 19, що визначає ступінь ризику АТ КБ «ПриватБанк» у 2 кварталі 2019 року як 1, 7.

14. 24 жовтня 2019 року за вказане порушення, передбачене ч. 2 ст. 33 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», щодо АТ КБ «ПриватБанк» складено протокол № 38/95 про правопорушення у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

15. 28 жовтня 2019 року винесено постанову № ППС-113/38-095/19 про порушення справи про правопорушення у сфері гарантування вкладів фізичних осіб щодо АТ КБ «ПриватБанк» на підставі вказаного протоколу.

16. За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері гарантування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб винесено розпорядження від 12 листопада 2019 року № РУП-113/38-67/19, яким до АТ КБ «ПриватБанк» застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді розпорядження про усунення порушень банком вимог законодавства про гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язано до 19 листопада 2019 року усунути такі порушення: направити до Фонду виправлені розрахунок суми регулярного збору у формі диференційованого збору, що підлягає сплаті до Фонду за 1 квартал 2019 року та розрахунок суми регулярного збору у формі диференційованого збору, що підлягає сплаті до Фонду за 2 квартал 2019 року та сплатити до Фонду заборгованість по сплаті регулярного збору за 1 квартал 2019 року у сумі 69 657, 02 грн. та за 2 квартал 2019 року у сумі 84 105 071, 30 грн.

17. Вказане розпорядження частково виконано АТ КБ «ПриватБанк», про що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомлено листами від 27 листопада 2019 року № Е.13.0.0.0/4-237445 БТ та від 03 грудня 2019 року № Е.72.0.0.0/3-240976, а також повідомлено про незгоду з розпорядженням в частині 2 кварталу 2019 року.

18. Вважаючи вказане розпорядження протиправним, АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

20. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. За приписами ч. 1, 2 ст. 33 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) Фонд має право здійснювати перевірку банку щодо контролю за виконанням ним зобов`язань у зв`язку з участю в системі гарантування вкладів фізичних осіб на предмет:

1) достовірності наданої Фонду звітності;

2) повноти і своєчасності розрахунків з Фондом за зборами до Фонду та нарахованою пенею;

3) повноти і достовірності ведення бази даних про вкладників;

4) дотримання вимог щодо інформування вкладників про участь банку у Фонді;

5) дотримання інших вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Перевірка банку здійснюється працівниками Фонду відповідно до затвердженого виконавчою дирекцією Фонду плану перевірки.

22. Відповідно до ст. 22 Закону № 4452-VI учасник Фонду зобов`язаний станом на останній робочий день кожного кварталу здійснювати нарахування регулярного збору до Фонду. Розмір базової річної ставки збору становить 0,5 відсотка бази нарахування в національній валюті та 0,8 відсотка бази нарахування в іноземній валюті.

Базою нарахування є середньоарифметична за розрахунковий період сума щоденних балансових залишків на рахунках з обліку вкладів та відсотків за ними.

Фонд має право встановлювати своїм нормативно-правовим актом порядок розрахунку розміру регулярних зборів до Фонду у формі диференційованих зборів. Розрахунок розміру диференційованого збору проводиться шляхом зважування базової річної ставки збору за ступенем ризику. Розмір диференційованого збору має бути не менше розміру базової річної ставки.

Методика оцінки ступеню ризиків банку для розрахунку диференційованих зборів встановлюється нормативно-правовим актом Фонду, що підлягає погодженню з Національним банком України.

23. Порядок розрахунку, нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визначено відповідним Положенням, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 липня 2012 року № 1 (далі - Положення № 1).

24. Положеннями пунктів 1-5 розділу IV Положення № 1 передбачено, що розрахунок розміру регулярного збору у формі диференційованого збору проводиться шляхом зважування базової річної ставки збору за ступенем ризику.

Ступінь ризику - числовий показник рівня ризику учасника Фонду.

Ступінь ризику визначається з урахуванням категорії банку, рівня ризику та загального балу, розрахованого на підставі визначених Фондом показників, які характеризують індикатори.

Перелік індикаторів, складові показників, які використовуються для їх розрахунку визначені у таблицях 1, 2 додатка 4.

Алгоритм розрахунку та порогові значення кількісних індикаторів, бали за якісними та кількісними індикаторами розробляються відповідно до цього Положення та затверджуються окремим рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Учасник Фонду щоквартально самостійно визначає рівень ризику станом на перше число місяця наступного за звітним кварталом.

Для визначення рівня ризику учасник Фонду розраховує загальний бал по сумі кількісних та якісних індикаторів, що зважуються на вагові коефіцієнти в розрізі групи показників.

Кількісні індикатори характеризують: рівень капіталу (індикатор: К1, К2); якість активів (індикатор: ЯА1, ЯА2, ЯА3); рівень ліквідності (індикатор: Л1, Л2, Л3); ефективність діяльності (індикатор: Е1, Е2, Е3); якість управління пасивами (індикатор: П1, П2).

Якісні індикатори характеризують дотримання банком вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, Фонду, виконання встановлених ними вимог та зобов`язань.

Віднесення банку до відповідної категорії за рівнем ризику та присвоєння відповідного ступеню ризику здійснюється учасником Фонду відповідно до матриці, визначеної у таблиці 3 додатка 4.

Ступінь ризику, визначений учасником Фондує власністю банку та надається Фонду.

Банк має право використовувати інформацію щодо ступеню ризику на власний розсуд.

Розрахунок регулярного збору у формі диференційованого збору за звітний квартал обчислюється учасником Фонду за наведеною формулою.

25. Згідно з Алгоритмом розрахунку та порогові значення кількісних індикаторів, бали за якісними та кількісними індикаторами для визначення ступеню ризику банку при розрахунку регулярного збору у формі диференційованого збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 грудня 2017 року № 5513 (далі - Алгоритм № 5513), ним визначено бали 5 (відповідає) або 0 (не відповідає) за якісним індикатором № 1 (за звітний квартал до банку не застосовано Національним банком України заходів впливу, крім письмового застереження та штрафу за подання перекрученої звітності відповідно до нормативно-правового акту Національного банку України з питань застосування заходів впливу).

26. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, планова інспекційна перевірка АТ КБ «ПриватБанк» з питання повноти і своєчасності розрахунків з Фондом за зборами до Фонду та нарахованою пенею за період діяльності банку з 04 вересня 2018 року по 15 липня 2019 року, про що складено довідку від 23 жовтня 2019 року № 38-Д-113-292/19-6Т, проведена згідно з Планом перевірки АТ КБ «ПриватБанк», затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16 вересня 2019 року № 2347, на підставі посвідчення на право проведення інспекційної перевірки від 27 вересня 2019 року № 113-049/19.

Між тим, зі змісту довідки від 23 жовтня 2019 року № 38-Д-113-292/19-6Т вбачається, що висновок про заниження позивачем суми регулярного збору, що підлягає сплаті до Фонду за 2 квартал 2019 року на 84 105 071, 3 грн., що є порушенням вимог ст. 22 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», базується на висновку про застосування до позивача у 2-му кварталі 2019 року Національним банком України заходів впливу, крім письмового застереження та штрафу за подання перекрученої звітності відповідно до нормативно-правового акту Національного банку України з питань застосування заходів впливу, що впливає на визначення балу за якісним індикатором № 1 Алгоритму розрахунку та порогові значення кількісних індикаторів, бали за якісними та кількісними індикаторами для визначення ступеню ризику банку при розрахунку регулярного збору у формі диференційованого збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 грудня 2017 року № 5513.

27. В той же час, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за 2 квартал 2019 року до позивача Національним банком України застосовано такі заходи впливу:

- застереження від 16 квітня 2019 року № 141БТ та від 07 травня 2019 року № 173БТ;

- штраф на підставі рішення комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 16 квітня 2019 року № 140.

28. Відповідно до рішення від 16 квітня 2019 року № 140, керуючись ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п. 9.8 гл. 9 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346 (далі - Положення № 346), на позивача накладено штраф за порушення вимог Правил № 129, що призвели до подання до Національного банку статистичної звітності за формою № 614, у якій виявлено помилки, які не є суттєвими, у розмірі 17 000 грн.

29. Згідно зі п. 9.8 гл. 9 розділу ІІ Положення № 346 в редакції станом на 16 квітня 2019 року було визначено два правопорушення:

- за порушення вимог нормативно-правового акта Національного банку, що регулює порядок заповнення та подання статистичної звітності Національному банку, а саме: за неподання/несвоєчасне подання статистичної звітності (крім звітності про валютні операції та з питань фінансового моніторингу) або подання недостовірної статистичної звітності (крім звітності про валютні операції та з питань фінансового моніторингу) у якій виявлено суттєві помилки;

- за порушення нормативно-правового акта Національного банку, що призвели до подання до Національного банку статистичної звітності (крім звітності про валютні операції та з питань фінансового моніторингу), у якій виявлено помилки, які не є суттєвими (порушення порядку формування даних статистичної звітності).

У вказаній редакції п. 9.8 гл. 9 розділу ІІ Положення № 346, а також в інших пунктах Положення № 346, словосполучення перекручена звітність не використано.

30. Поряд з цим, згідно з Алгоритмом № 5513 заходи впливу визначаються відповідно до нормативно-правового акту Національного банку України з питань застосування заходів впливу, тобто, при вирішенні питання про те, чи підпадає захід впливу під виключення Алгоритму № 5513, має робитися співвідношення передбачених правопорушень банківського законодавства та використаного у Алгоритмі № 5513 формулювання.

31. Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» в обгрунтування своєї позиції посилається на використання формулювання перекручена звітність у Алгоритмі №5513, оскільки воно було використане у редакції п. 9.8 гл. 9 розділу ІІ Положення № 346 чинній станом на час затвердження Алгоритму №5513 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 грудня 2017 року.

А саме: згідно з п. 9.8 гл. 9 розділу ІІ Положення № 346 було передбачено:

- штраф за порушення вимог нормативно-правового акта Національного банку, що регулює порядок заповнення та подання статистичної звітності Національному банку, а саме: за неподання/несвоєчасне подання статистичної звітності (крім звітності про валютні операції та з питань фінансового моніторингу) або подання недостовірної статистичної звітності (крім звітності про валютні операції та з питань фінансового моніторингу) у якій виявлено суттєві помилки;

- штраф за порушення нормативно-правового акта Національного банку, що призвели до подання до Національного банку форми статистичної звітності (крім звітності про валютні операції та з питань фінансового моніторингу), у якій виявлено випадки перекручення даних.

32. За такого тлумачення подання перекрученої звітності у формулюванні Алгоритму № 5513 відповідає поданню статистичної звітності з несуттєвими помилками, за що і було притягнуто позивача до відповідальності згідно з рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 16 квітня 2019 року № 140.

33.Слід звернути увагу, що під час судового розгляду справи відповідачем не спростовано посилання позивача на джерело походження формулювання перекручена звітність.

Поряд з цим, скаржник надає оцінку суті допущеного АТ КБ «ПриватБанк» порушення згідно з рішенням комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 16 квітня 2019 року № 140, і робить висновок про те, що по суті воно не підпадає під поняття подання перекручених даних.

34. Проте, такі посилання відповідача є безпідставними, оскільки за змістом Алгоритму № 5513 в ньому міститься відсильна норма на нормативно-правовий акт Національного банку України з питань застосування заходів впливу, яким є Положення № 346.

При цьому, перелік правопорушень, за які Національний банк України має право застосовувати заходи впливу, в тому числі, накладати штрафи, визначено Положенням № 346 і поширеному тлумаченню не підлягає.

35. Отже, формула Алгоритму № 346 для врахування якісного індикатору №1 (Я1) для визначення ступеню ризику банку може містити посилання лише на захід впливу за конкретно визначене Національним банком України правопорушення, і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб немає повноважень автономного тлумачення, чи підпадає те чи інше правопорушення під використане у Алгоритмі № 5513 формулювання.

Між тим, відсутність у Алгоритмі № 5513 чіткого формулювання правопорушення, за яке Національним банком України застосовано захід впливу, є підставою для висновку про його невідповідність вимогам щодо якості закону, оскільки позбавляє банки можливості коректного застосування положень Алгоритму № 5513 під час розрахунку індикаторів.

36. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для визнання протиправним та скасування розпорядження від 12 листопада 2019 року № РУП-113/38-67/19 в частині зобов`язання Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» направити до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виправлений розрахунок суми регулярного збору у формі диференційованого збору, що підлягає сплаті до Фонду за 2 квартал 2019 року та сплатити до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заборгованість по сплаті регуляторного збору за 2 квартал 2019 року у сумі 84 105 071, 30 грн.

37. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

38. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

39. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

40. У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

41. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

42. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

43. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної існтанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

44. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

45. 03 серпня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про закриття касаційного провадження у справі, в якому позивач зазначає що відповідачем при поданні касаційної скарги не вказано жодної норми матеріального права, яка була би неправильно розтлумачена судами попередніх інстанцій, незастосована ними або не підлягала застосуванню.

46. Колегія суддів звертає увагу, що питання відповідності касаційної скарги вимогам КАС України було перевірено Судом під час відкриття касаційного провадження.

Інших підстав для закриття касаційного провадження передбачених ст. 339 КАС України клопотання позивача не містить.

47. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що в задоволенні клопотання Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про закриття касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко А.Ю. Бучик А.І. Рибачук