Справа № 420/18953/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянув у письмовому провадженні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо неправильного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з встановленням базового місяця січень 2008 року;

- зобов`язати Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, враховуючи базовий місяць січень 2008 року та з врахуванням раніше проведеної виплати;

- визнати протиправними дії Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нездійснення нового розрахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% грошового забезпечення за 21 повних календарних років служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% грошового забезпечення за 21 повних календарних років служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплаченої суми.

- визнати протиправними дії Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нездійснення нового розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані 98 днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані 98 днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплаченої суми.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно не нараховувалась та не виплачувалась ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення. ОСОБА_1 , не згодний з розрахунком та сумою виплаченої індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, у зв`язку з не застосуванням відповідачем при розрахунку базового місяця - січень 2008 року - місяць останнього підвищення окладу за посадою та, як наслідок, отримання індексації у меншому розмірі. Також ОСОБА_1 , вважає протиправними бездіяльність відповідача щодо нездійснення позивачу нового розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації додаткових щорічних з урахуванням індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, щодо відмови здійснити перерахунок та виплату індексації.

Ухвалою суду від 13.10.2021 року відкрито провадження у справі за правилами за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи та призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 11.11.2021 року.

29.11.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно з яким, відповідач зазначає, що до набрання чинності в січні 2016 року діяли положення, які визначали, що для встановлення базового місяця для обрахунку індексації враховувалися будь-які зміни в бік підвищення грошового забезпечення за рахунок постійних його складових. У ОСОБА_1 , в період з 2008 року по 2015 рік змінювався розмір грошового забезпечення за рахунок основних його складових, який впливав безпосередньо на встановлення базових місяців для обрахунку індексації грошового забезпечення. Таким чином, виходячи із зміни в розмірі посадового окладу в бік збільшення базовим місяцем для обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно став місяць такого збільшення - тобто травень 2015 року. Також відповідач стверджує, що перелік виплат, які включаються для розрахунку одноразової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки є вичерпний та до нього індексація грошових доходів громадян не включається. Відповідач вважає, що одноразова грошова допомога при звільнені та компенсація за невикористані дні відпустки виплачена позивачу в повному обсязі та у відповідності до норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 08.12.2021 року судом витребувано від 26 прикордонного загону Державної прикордонної служби України належним чином посвідчену копію особової картки ОСОБА_1 із зазначенням сум посадового окладу позивача за період служби з 01.01.2015 року по 01.03.2018 року та зупинено провадження по справі № 420/18953/21 до отримання судом витребуваних доказів.

22.12.2021 року представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якому представник зазначив, що відповідач не спростував тверджень та аргументів наведених у позові.

Ухвалою суду від 01.04.2022 року судом поновлено провадження у справі та замінено відповідача по справі ІНФОРМАЦІЯ_4 його правонаступником - ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України та 01.07.2021 року наказом начальника 26 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 209-ОС звільнений зі служби в запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с.28).

02.08.2021 року Наказом начальника 26 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 258-ОС позивача виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.

В наказі № 258-ОС від 02.08.2021 року, зокрема, зазначено виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 21 повний календарний рік служби; грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки у загальній кількості 98 календарних днів.

Відповідно до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 , сума одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби склала 134910,30 грн. (а.с.118).

Відповідно до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 , сума грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2021 року склала 41342,51 грн (а.с.117).

Виплата зазначених коштів підтверджується архівною відомістю за серпень 2021 року (а.с.49) та розрахунково-платіжною відомістю № 64 від 12.08.2021 року (а.с.50).

Позивач, вважаючи, що відповідачем проведено неповний розрахунок при звільненні звернувся до відповідача із заявою, в якій, зокрема, просив:

нарахувати та сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за недотримане речове майно;

нарахувати та сплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 або зазначити підстави про відмову її сплати.

16.09.2021 року 26 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України на заяву позивача надано відповідь, в якій повідомлено, що грошова компенсація за належне, але неотримане речове майно, позивачу нарахована та буде виплачена в порядку, визначеному п.7 Постанови Кабінету міністрів України від 16 березня 2016 року №178 «Про затвердження порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки. Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно». Разом з тим, надано завірену копію довідки про вартість речового майна, що належало до видачі ОСОБА_1 . Також, повідомлено, що відповідно до довідок про розмір нарахованої та виплаченої/невиплаченої індексації грошового забезпечення військових частин НОМЕР_1 , 1485 позивачу нарахована індексація грошового забезпечення за період з січня 2014 року по лютий 2018 року в сумі 17482,10 грн. та була виплачена на картковий рахунок з урахуванням податків та зборів в серпні 2021 року. В період з березня 2018 року по серпень 2021 року позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення згідно чинного законодавства в повному обсязі (а.с.45).

Судом з наявних в матеріалах справи довідок про нараховане та виплачене грошове забезпечення з квітня 2016 року по серпень 2021 року встановлено, що індексація грошового забезпечення позивачу впродовж 2016-2017 років не нараховувалась та не виплачувалась.

При цьому, індексація грошового забезпечення позивача за період 2018-2021 років розраховувалась з урахуванням базового місяця травень 2015 року.

Позивач вважає, що базовим місяцем для обрахунку індексації є січень 2008 року.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Приписами ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 9 цього ж Закону грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст. 9 Закону № 1282-XII).

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017-III від 05.10.2000 визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно з ст. 19 цього Закону є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

У пункті 1-1 Порядку № 1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 491-IV від 06.02.2003.

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Таким чином, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення), а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів за відсутності затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку - Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

З огляду на матеріали справи, спірним питанням є встановлення наявності підстав щодо застосування «січня 2008 року» у якості базового місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення та правильності розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

Разом з тим, із долучених до матеріалів справи розрахункових листів за спірний період судом встановлено, що за період з січня 2016 року по лютий 2019 року (включно), індексація грошового забезпечення за спірний період з січня 2016 року по червень 2018 року нараховувалась з урахуванням базового місяця травень 2015 року.

Суд зазначає, що у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року, яка набрала чинності з 15.12.2015 року та підлягала застосуванню з 01.12.2015 року, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.

Внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09.12.2015 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078). Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі, коли зросла заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).

У редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 року пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:

«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…».

Таким чином, починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.

Наведене підтверджується роз`ясненнями Мінсоцполітики, наданими Департаменту фінансів Міністерства оборони України листом № 78/о/66-17 від 08.08.2017.

Водночас, суд зазначає, що відповідні зміни до Порядку № 1078 було внесено постановою № 1013.

Пунктом 1 вказаної постанови передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.

При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1-3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.

Отже, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 року і включно до 01.03.2018 року, посадові оклади військовослужбовців не змінилися.

Відтак обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника залежно від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Враховуючи положення Порядку № 1078 (у редакції Постанови № 1093 від 09.12.2015), місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування є базовим.

У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07.11.2007 (далі - Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови № 1294.

Згідно з абз. 5 п. 5 Порядку № 1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

У свою чергу схему посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджено Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Згідно із п. 14 Порядку № 1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Відповідно до роз`яснення Мінсоцполітики № 48/о/66-17 від 08.08.2017 на запит ДФ Міноборони № 248/3/9/1/863 від 18.07.2017 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

У роз`ясненні Мінсоцполітики № 28/о/66-18 від 18.04.2018 вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.

Зі змісту роз`яснення Мінсоцполітики № 024-106 від 09.02.2005 встановлено, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим при розрахунку індексу для проведення індексації.

Таким чином, визначення базового місяця з грудня 2015 року залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07 листопада 2007 року, яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року у зв`язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України» № 90 від 01.03.2018.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.

З урахуванням зазначеного, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що саме січень 2008 року є місяцем з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації за період з січня 2016 року по о лютий 2018 року включно.

Суд також враховує, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17.

Щодо індексації, то у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 року у справі №826/3398/17 вказано, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист (Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення").

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", здійснено такий обрахунок з невірно визначеної індексації.

Також, суд зазначає, що 07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 1294), яка набрала чинності із 01.01.2008.

Постановою № 1294 затверджено, зокрема, додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі винагорода за бойове чергування.

Зі змісту довідок про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення, в тому числі й додаткові види грошового забезпечення слідує, що винагорода за бойове чергування носить систематичний характер та належить до додаткових видів грошового забезпечення, а тому, за жодних обставин така складова не може вважатись одноразовою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування винагороди за бойове чергування є протиправними.

Щодо перерахунку компенсація за невикористані дні додаткової відпустки 25.06.2018 наказом МВС України № 558 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України у пункті 6 розділу 8, якої зазначено, що у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Таким чином з наведеного слідує, що у рік звільнення військовослужбовцям виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні, зокрема, додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки обраховується виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримати якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

З урахуванням зазначеного грошова компенсація позивача за всі невикористані дні відпустки має бути перерахована з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування.

Згідно з частиною 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що позивач, вважаючи, що відповідачем проведено неповний розрахунок при звільненні звернувся до відповідача із заявою, в якій, зокрема, просив: нарахувати та сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за недотримане речове майно; нарахувати та сплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 або зазначити підстави про відмову її сплати.

При цьому, в прохальній частині позову позивач просить визнати протиправними дії Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нездійснення нового розрахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% грошового забезпечення за 21 повних календарних років служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби та визнати протиправними дії Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нездійснення нового розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані 98 днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби.

Суд наголошує, що позивач не звертався до відповідача з відповідними заявами щодо нових розрахунків, а відповідач, в свою чергу, не відмовляв у задоволенні заяви позивача.

З урахуванням наведеного позовні вимоги в даній частині підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% грошового забезпечення за 21 повних календарних років служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплаченої суми та здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані 98 днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплаченої суми.

З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 належить до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», підстави для вирішення питання щодо стягнення витрат у вигляду судового збору відсутні.

Доказів щодо понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не місять.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо неправильного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з встановленням базового місяця січень 2008 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, враховуючи базовий місяць січень 2008 року та з врахуванням раніше проведеної виплати.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% грошового забезпечення за 21 повних календарних років служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані 98 днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплаченої суми.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ст. 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Відповідач: 26 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (65121, м. Одеса, вул.Левітана, 113, в/ч НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: 14321386).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 01 квітня 2022 року.

Суддя Н.В. Бжассо