Єдиний державний реєстр судових рішень
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
___________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/18953/21
Категорія: 106000000
Головуючий в 1 інстанції: Бжасо Н. В.
Час і місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук`янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
при секретарі - Піть І. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою 26 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2), в якому просить:
- визнати протиправними дії Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо неправильного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з встановленням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов`язати Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року та з врахуванням раніше проведеної виплати;
- визнати протиправними дії Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нездійснення нового розрахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% грошового забезпечення за 21 повних календарних років служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби;
- зобов`язати Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% грошового забезпечення за 21 повних календарних років служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплаченої суми.
- визнати протиправними дії Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нездійснення нового розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані 98 днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби;
- зобов`язати Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані 98 днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплаченої суми.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідачем безпідставно не нараховувалась та не виплачувалась ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення. ОСОБА_1 , не згодний з розрахунком та сумою виплаченої індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, у зв`язку з не застосуванням відповідачем при розрахунку базового місяця - січень 2008 року - місяць останнього підвищення окладу за посадою та, як наслідок, отримання індексації у меншому розмірі. Також ОСОБА_1 , вважає протиправними бездіяльність відповідача щодо нездійснення позивачу нового розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації додаткових щорічних з урахуванням індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, щодо відмови здійснити перерахунок та виплату індексації.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2022 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
Визнано протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2) щодо неправильного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з встановленням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року та з врахуванням раніше проведеної виплати.
Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% грошового забезпечення за 21 повних календарних років служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані 98 днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплаченої суми.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, НОМЕР_1 прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом зазначено, що базовий місяць останній раз було змінено в травні 2015 року у зв`язку з підвищенням посадового окладу позивача, а отже травень 2015 року є базовим місяцем для обрахунку індексації, а тому індексація грошового забезпечення нарахована та виплачена позивачеві в повному обсязі, відповідно до Порядку № 1078. Також вказує, що індексація грошових доходів громадян до одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки не включається.
Відповідно до ст. ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», враховуючи рішення Ради суддів України від 24.02.2022 року № 09, наказом голови П`ятого апеляційного адміністративного суду № 9-до/с від 28.02.2022 року, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду у П`ятому апеляційному адміністративному суді в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи.
З апеляційної скарги вбачається, що апелянт просить розгляд справи проводити за його участю, а тому розгляд справи призначено у режимі відеоконференції та розгляд справи проведено за участю представника апелянта.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відстуності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України та 01.07.2021 року наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 209-ОС звільнений зі служби в запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с.28).
02.08.2021 року Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 258-ОС позивача виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.
В наказі № 258-ОС від 02.08.2021 року, зокрема, зазначено виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 21 повний календарний рік служби; грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки у загальній кількості 98 календарних днів.
Відповідно до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 , сума одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби склала 134910,30 грн. (а.с.118).
Відповідно до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 , сума грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2021 року склала 41342,51 грн (а.с.117).
Виплата зазначених коштів підтверджується архівною відомістю за серпень 2021 року (а.с.49) та розрахунково-платіжною відомістю № 64 від 12.08.2021 року (а.с.50).
Позивач, вважаючи, що відповідачем проведено неповний розрахунок при звільненні звернувся до відповідача із заявою, в якій, зокрема, просив:
нарахувати та сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за недотримане речове майно;
нарахувати та сплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 або зазначити підстави про відмову її сплати.
16.09.2021 року НОМЕР_1 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України на заяву позивача надано відповідь, в якій повідомлено, що грошова компенсація за належне, але неотримане речове майно, позивачу нарахована та буде виплачена в порядку, визначеному п.7 Постанови Кабінету міністрів України від 16 березня 2016 року №178 «Про затвердження порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки. Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно». Разом з тим, надано завірену копію довідки про вартість речового майна, що належало до видачі ОСОБА_1 . Також, повідомлено, що відповідно до довідок про розмір нарахованої та виплаченої/невиплаченої індексації грошового забезпечення військових частин НОМЕР_2, НОМЕР_3 позивачу нарахована індексація грошового забезпечення за період з січня 2014 року по лютий 2018 року в сумі 17482,10 грн. та була виплачена на картковий рахунок з урахуванням податків та зборів в серпні 2021 року. В період з березня 2018 року по серпень 2021 року позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення згідно чинного законодавства в повному обсязі (а.с.45).
Індексація грошового забезпечення позивачу розраховувалась з урахуванням базового місяця травень 2015 року.
Позивач вважає, що базовим місяцем для обрахунку індексації є січень 2008 року.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 року і включно до 01.03.2018 року, посадові оклади військовослужбовців не змінилися, а тому прийшов до висновку, що саме січень 2008 року є місяцем з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно.
При цьому, виходячи з того, що винагорода за бойове чергування носить систематичний характер та належить до додаткових видів грошового забезпечення, прийшов до висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування винагороди за бойове чергування є протиправними, а також вказав, що грошова компенсація позивача за всі невикористані дні відпустки має бути перерахована з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування.
Крім того відмовив у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дії щодо нездійснення нового розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% грошового забезпечення за 21 повних календарних років служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування та щодо нездійснення нового розрахунку та виплати компенсації за невикористані 98 днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, оскільки позивач з відповідними заявами до відповідача не звертався, а тому в діях відповідача не міститься протиправності.
Вивчивши матеріали справи, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст.1 та ст.2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частинами 2,3 статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-ХІІ.
Статтею 1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно ст.2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ст.4 Закону).
Відповідно до ст.6 Закону №1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у постановах від 19 липня 2019 у справі № 240/4911/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 815/2590/18, від 04 вересня 2020 року у справі № 120/2005/19-а.
Щодо визначення базового місяця який підлягає застосуванню при обрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, то колегія суддів зазначає наступне.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до п.5 Порядку №1078 (проведення індексації грошових доходів населення) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Враховуючи вищенаведене вбачається, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Крім того, на момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до п.13 постанови №1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року, тобто датою, з якою позивач пов`язує встановлення базового місяця індексації.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року.
Проаналізувавши постанову Кабміну України №1294 в період її дії з 01.01.2008 по 01.03.2018, судова колегія вбачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.
Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визначення базового місяця для проведення індексації за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року січень 2008 року підлягають задоволенню.
Крім того, колегія суддів зауважує, що Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 № 1013 (далі - Постанова №1013), якою п.5 Порядку №1078 викладено в новій редакції:
"5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку".
Тобто, починаючи з 09.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.
В свою чергу Порядок №1078 пов`язує обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації зі зміною окладів (тарифних ставок), тому базовий місяць індексації грошового забезпечення (заробітної плати) змінюється виключно у разі підвищення посадових окладів (тарифних ставок).
Станом на момент виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців обчислювалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008.
Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а отже доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
На підставі вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 (включно) підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто січня 2008 року, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Крім того, колегія суддів враховує висновок Верховного Суду викладений в постанові від 10.09.2020 справа №200/9297/19, а саме: "при розрахунку індексації грошового забезпечення має застосовуватись "..." з 01.12.2015 - базовий місяць січень 2008 року відповідно до п.10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення адміністративного позову в цій частині.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити новий розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% грошового забезпечення за 21 повних календарних років служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування та щодо нездійснення нового розрахунку та виплати компенсації за невикористані 98 днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, з урахуванням індексації грошового забезпечення та нагороди за бойове чергування, то колегія суддів зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 р. №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон України № 2011-ХІІ).
У відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Абзацом 3 пункту 14 ст. 10 -1 Закону №2011-XII передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Згідно з вимогами пунктом 2 статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Як вже зазначалося, статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 9 цього ж Закону грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.
З системного аналізу вищевикладених норм вбачається, що спеціальним законодавством, яке регламентує соціальні гарантії військовослужбовців, передбачено необхідність включення до складу грошового забезпечення особи, з якого здійснюється обчислення її одноразової грошової допомоги при звільненні, всіх видів додаткового забезпечення, які отримувалися нею на постійній основі (не одноразово та не періодично).
Тож, індексація є складовою частиною додаткового грошового забезпечення, яке особа отримує щомісячно, а тому також підлягає включенню до складу грошового забезпечення, з якого обраховується одноразова грошова допомога при звільненні.
Аналогічна правова позиція була неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 19 березня 2020 року у справі № 820/5286/17.
Колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що індексація грошового забезпечення позивачу за період 2016-2018 р.р. нараховувалась військовою частиною, проте така складова грошового забезпечення, при звільненні, не була включена до розрахунку та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Як вірно звернув увагу суд першої інстанції, за правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.07.2019 року у справі №826/3398/17, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист (Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення").
Правовий висновок щодо систематичного характеру індексації грошового забезпечення та включення індексації, зокрема, до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовця, викладено у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 року по справа №240/10130/19.
При цьому, судом першої інстанції правомірно вказано, що 07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294), яка набрала чинності із 01.01.2008.
Постановою № 1294 затверджено, зокрема, додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі винагорода за бойове чергування.
Зі змісту довідок про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення, в тому числі й додаткові види грошового забезпечення слідує, що винагорода за бойове чергування носить систематичний характер та належить до додаткових видів грошового забезпечення, а тому, за жодних обставин така складова не може вважатись одноразовою.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що нарахування та виплата позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій повинні бути здійснені з врахуванням винагороди за бойове чергування та індексації грошового забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Отже, доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 310, ст.315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 05 липня 2022 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова
