ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 904/6672/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;

за участю представників учасників справи:

представника позивача - Сироткіна О.О.,

представника відповідача - Алєксєнко А.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

(суддя - Золотарьова Я.С.)

від 20.05.2021

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий - Кузнецов В.О., судді - Чередко А.Є., Коваль Л.А.)

від 07.12.2021

у справі за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Сладкоєжка"

про стягнення заборгованості у розмірі 1 160 243,62 грн.

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2020 ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1 160 243,62 грн, з яких: 1 042 125,00 грн - основний борг, 57 402,30 грн - 3% річних, 60 716,32 грн - інфляційні, а також просила покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмір 22 000,00 грн та судовий збір.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов`язання за договором купівлі-продажу щодо сплати вартості 10 % частки у статутному капіталі ТОВ "Роменський завод продовольчих товарів", правонаступником якого є ТОВ "Сладкоєжка" (надалі - Товариство) у розмірі 1 160 243,62 грн.

3. Відповідач у відзиві проти позову заперечував, посилаючись на те, що не міг виконати свого обов`язку, оскільки листом від 25.07.2018 звертався до позивачки надати реквізити банківського рахунку, проте цей лист був залишений без відповіді, а в договорі відсутні реквізити банківського рахунку позивачки.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. 28.12.2017 між сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) Товариства та договір про внесення змін до нього, за умовами якого позивачка (продавець) передала у власність відповідачеві (покупцеві) частку в статутному капіталі Товариства, у розмірі 10%. Покупець зобов`язувався сплатити вартість частки у сумі 1 042 125,00 грн продавцю на його розрахунковий рахунок протягом 1 року.

5. 02.01.2018 було здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи та зміну складу засновників (учасників).

6. Строк оплати є таким, що настав 28.12.2018. Відповідач не здійснив оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

7. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2021, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2021, позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основний борг у розмірі 1 042 125,00 грн, 3% річних у розмірі 57 402,30 грн, інфляційні втрати у розмірі 60 716,32 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 22 000,00 грн та судовий збір у розмірі 17 403,65 грн.

8. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, оскільки порушив зобов`язання за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства щодо сплати її вартості у строк, встановлений договором.

9. Заперечення відповідача щодо відсутності реквізитів банківського рахунку позивачки суд першої інстанції відхилив, оскільки дійшов висновку, що відповідно до частини третьої статті 197 ГК України покупець не був позбавлений можливості виконати свій обов`язок шляхом внесення належної до сплати суми на депозит нотаріуса (нотаріальної контори), однак таких дій не вчинив.

10. Суд апеляційної інстанції відхилив аргументи ОСОБА_1 , що судове рішення було ухвалене судом з порушенням правил виключної підсудності (частина шоста статті 30 ГПК України), оскільки відповідно до частини другої статті 279 ГПК України справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

11. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач не обґрунтував поважних причин неможливості подання такої заяви суду першої інстанції, беручи до уваги те, що він був обізнаний про розгляд справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу

13. 17.12.2021 відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

14. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, оскільки:

- ухвалені з порушенням правил територіальної юрисдикції. Справа відповідно до частини шостої статті 30 ГПК України має розглядатися господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи - ТОВ "Сладкоєжка" (м. Запоріжжя"), а відповідач не міг про це заявити в суді першої інстанції (пункт 6 частини першої статті 310 ГПК України). Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, в тому числі спір про стягнення заборгованості (постанова 16.02.2021 у справі № 911/2390/18);

- справу розглянуто за відсутності відповідача та третьої особи, і суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи через його незадовільний стан здоров`я та перебування на самоізоляції (пункт 5 частини першої статті 310 ГПК України);

- суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 , директора та власника Товариства, що безпідставно не був залучений до участі у справі як третя особа за клопотанням відповідача (пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України).

15. Скаржник у касаційній скарзі також вказує, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив заперечення відповідача, що права позивачки не було порушено, оскільки вона до подачі позову не пред`являла вимог щодо сплати коштів, а внесення коштів на депозит нотаріуса є правом боржника. Так скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, що третя особа не отримувала копію позовної заяви і в клопотанні просила направити документи на її поштову адресу.

16. 09.02.2022 адвокат Охотнік Валентини Степанівни подав відзив на касаційну скаргу.

17. Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

18. Представник позивачки подав відзив на касаційну скаргу поза межами строку, встановленого судом (до 21.01.2022), тому відповідно до статті 118 ГПК України Верховний Суд залишає відзив на касаційну скаргу без розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

19. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), яка зазначається в ухвалі про відкриття касаційного провадження та визначає межі розгляду справи судом касаційної інстанції (частина четверта статті 294, частина перша статті 300 ГПК України).

20. Відповідно до вимог та доводів касаційної скарги судове рішення оскаржується лише з підстав, передбачених частиною першою статті 310 ГПК України, що є підставою касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.

21. Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, тому перевіряє лише дотримання норм процесуального права, на які скаржник посилається як на підстави для обов`язкового скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд.

Щодо виключної підсудності справи.

22. Відповідно до частини шостої статті 30 ГПК України спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

23. У справі, що розглядається, спір виник при виконанні договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства щодо здійснення оплати вартості частки. Такий спір є спором, що виникають з правочинів щодо часток в юридичній особі (пункт 4 частини 20 ГПК України), і має розглядатися за правилами виключної підсудності, тобто за місцезнаходженням юридичної особи.

24. Таким чином, оскільки Товариство зареєстровано в місті Запоріжжя, Верховний Суд погоджується з аргументами скаржника, що судове рішення ухвалене судом з порушенням правил територіальної підсудності.

25. Водночас таке порушення не може бути підставою для скасування судових рішень, оскільки згідно з частиною другою статті 310 ГПК України судове рішення, ухвалене судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), не підлягає скасуванню, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

26. Відповідач не заявляв про те, що справа належить до територіальної підсудності іншого суду.

27. Причини незаявлення такого клопотання, на які посилається скаржник, не є поважними, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, подав відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову; подавав зустрічну позовну заяву; заявляв клопотання про зупинення провадження та був представлений адвокатом, тобто мав можливість письмово викладати свої вимоги, заперечення, аргументи щодо предмета спору та процесуальних питань.

28. Верховний Суд бере до уваги, що суд першої інстанції двічі відкладав підготовче засідання (16.03.2020 та 30.03.2020), а також двічі відкладав судове засідання (13.04.2020 та 11.05.2020). Відповідач не з`являвся ні в підготовче засідання, ні в судове засідання. Лише 13.04.2020 підтверджується поважна причина його відсутності (перебування на лікарняному). Повторна неявка в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин є підставою для розгляду справи за відсутності такого учасника справи (пункт 2 частини третьої статті 202 ГПК України).

29. Згідно з частиною першою статті 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

30. В судовому засіданні 11.05.2021 брав участь представник відповідача, який не заявляв про непідсудність справи.

31. За таких обставин, оскільки відповідач, який подавав апеляційну та касаційну скарги, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи, судові рішення не можуть бути скасовані на підставі положень пункту 6 частини першої статті 310 ГПК України.

Щодо незалучення до участі у справі директора Товариства.

32. Аргументи скаржника, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, оскільки суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України), Верховний Суд також відхиляє, оскільки цей спір не є спором між юридичною особою та її учасниками, у тому числі учасником, який вибув, а стосується виключно сторін договору купівлі-продажу, і ухвалене рішення про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу жодним чином не вливає на права або обов`язки директора Товариства, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у залученні його до участі у справі.

Щодо розгляду справи за відсутності Товариства.

33. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

34. Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника, що справу розглянуто за відсутності третьої особи, оскільки по-перше: таке процесуальне порушення є підставою для скасування судового рішення (рішень) виключно, якщо воно стосується того учасника справи, який подав та обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (постанови Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 10.06.2021 у справі № 904/1710/19; від 13.02.2022 у справі № 8/32); по-друге: ухвалення рішення за відсутності будь-кого з учасників справи само по собі не є підставою для скасування судових рішень. Товариство було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

35. Доводи скаржника, що Товариство не отримувало копії позовної заяви, Верховний Суд відхиляє, оскільки в матеріалах справи наявні докази надсилання на адресу юридичної особи, що вказана в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також в його заявах про відкладення розгляду справи.

36. Відповідно до частини сьомої статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи, а згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 цього Кодексу будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

37. У матеріалах справи відсутня заява Товариства про зміну свого місцезнаходження, а аргументи скаржника, що Товариство повідомляло свою поштову адресу не відповідає дійсності, оскільки у клопотанні від 19.05.2021 про неотримання копії позовної заяви, ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи (а.с. 167 т. 1) була зазначена адреса юридичної особи, що відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (м. Запоріжжя, вул. Синенка, 63 а, оф. 409), та на яку надсилалися всі процесуальні документи по справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

39. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

40. Відповідно до частини другої цієї статті не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

41. Зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували дійсний намір відповідача реально і вчасно виконати зобов`язання, в тому числі у спосіб внесення боргу в депозит нотаріуса, а його поведінка (зокрема, подання позову про розірвання договору) навпаки свідчить про ухилення від виконання зобов`язання щодо оплати вартості частки за договором, а також беручи до уваги те, що касаційну скаргу обґрунтовано виключено порушенням норм процесуального права (частина перша статті 310 ГПК України), які не знайшли своє підтвердження, Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Розподіл судових витрат

42. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2021 у справі № 904/6672/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Г. Вронська

Н. Губенко