ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16 лютого 2022 року
справа № 380/8425/21
адміністративне провадження № К/9901/48506/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Ханової Р. Ф., суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед»
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 8 липня 2021 року (суддя Клименко О. М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року (судді: Запотічний І. І., Бруновський Н. В., Матковський З. М.)
у справі № 380/8425/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед»
до Львівської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування рішень, -
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, митний орган), у якому позивач просить визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/000029/2 від 16 червня 2020 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209150/2020/00022 від 17 червня 2020 року; рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/000030/2 від 16 червня 2020 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209150/2020/00024 від 17 червня 2020 року; рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/000028/2 від 16 червня 2020 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209150/2020/00021 від 17 червня 2020 року; рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/000026/2 від 16 червня 2020 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209150/2020/00023 від 17 червня 2020 року; рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/000027/2 від 16 червня 2020 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209150/2020/00025 від 17 червня 2020 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 8 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року, позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство подало касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та скаржнику встановлено строк на усунення недоліків скарги шляхом надання до суду належним чином завіреного статуту, який би підтверджував наявність у ОСОБА_1 повноважень, щодо уповноваження іншої особи, зокрема, подавати заяви про перегляд рішення, ухвали чи постанови суду в апеляційному та касаційному порядку.
17 січня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків разом із належним чином завіреною копією статуту Товариства.
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед» та витребувано матеріали справи з Львівського окружного адміністративного суду.
11 лютого 2022 року на адресу Верховного Суду надійшла адміністративна справа №380/8425/21.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: положень статей 24, 53, 54, Митного кодексу України, пункту 56.18 статті 56, статті 102 Податкового кодексу України, статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що в межах спірних правовідносин слід застосовувати спеціальний строк звернення до суду, встановлений пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.
Крім того, позивач звернувся до суду з клопотанням, у якому просить передати справу №380/8425/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки справа містить виключну правову проблему щодо визначення строку звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, а саме: шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, встановлений КАС України або у строк, не пізніше закінчення 1095 дня, визначений Податковим кодексом України. Товариство наводить приклади висновків, викладених у постановах Верховного Суду та, на думку позивача, у рішеннях касаційних судів відсутня єдина правозастосовча практика.
Митний орган не погодився з вимогами касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед», надав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що винесені в порядку передбаченому Митним кодексом України рішення про корегування митної вартості та картки відмови оскаржуються виключно в порядку, визначеному цим кодексом. Крім того, зазначив, що рішення митного органу в розумінні пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України та процедура їх оскарження не є оскарженням рішення контролюючих органів згідно з підпунктом 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Розглянувши клопотання Товариства про направлення справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для його задоволення, та зазначає.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень, викладених у частинах третій-п`ятій статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Як вказав позивач у клопотанні, що розглядається, ця справа містить виключну правову проблему, у правовідносинах щодо застосування строку звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів.
Втім, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, згідно якої у порядку, встановленому Податковим кодексом України, можуть бути оскаржені податкові повідомлення-рішення органів доходів і зборів (частина п`ята статті 24 МК України). У відповідності до статті 29 МК України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом. Враховуючи, що позивач в даній справі оскаржує рішення, яке прийнято з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 МК України строк його оскарження визначається згідно з вимогами КАС України. Зокрема, але не виключно така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2021 року у справі №160/4657/20, від 27 травня 2021 року у справі № 826/13159/17, від 18 червня 2020 року у справі № 805/1536/17-а, 7 червня 2018 року у справі № 813/1276/16. Таким чином, у категорії справ про оскарження рішення митного органу про коригування митної вартості товарів щодо застосування строку звернення до суду з адміністративним позовом сформована правозастосовча практика. Позиція позивача про неоднакове застосування судами норм права не може слугувати підставою для направлення справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Слід враховувати підстави для направлення справи на розгляд, викладені у статті 346 КАС України, які розширеному тлумаченню не підлягають.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26 травня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед» звернулося в суд з позовом до Львівської митниці Держмитслужби та просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 16 червня 2020 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17 червня 2020 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 8 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року, задоволено клопотання митного органу від 18 червня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду та позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед» залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду з позовом, виходячи з того, що з урахуванням предмета позову, а також частини першої статті 29 та частини п`ятої статті 24 Митного кодексу України застосування до спірних правовідносин строку, який передбачений Податковим кодексом України для оскарження податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, у суду відсутні.
Таким чином, позивач пропустив встановлений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.
Оскільки протягом майже одного року з моменту прийняття митним органом оскаржуваних рішень та карток відмови позивач не ставив питання щодо їх правомірності, то подання позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням спірних рішень та карток відмови матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
В той же час, суди звернули увагу на те, що поважними причинами несвоєчасного звернення з позовом до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Разом з тим, Товариством не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду, а також позивачем не надано клопотання про поновлення пропуску строку звернення до суду та визнання поважними причин його пропуску.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість клопотання митного органу про залишення позову без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення позивачем до суду та вірним не застосовуванням до даних правовідносин приписів статей 56 та 102 ПК України.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (стаття 49 КАС України).
За змістом частин першої та другої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 123 КАС України закріплено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно із приписами статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Статтею 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 9.2. статті 9 ПК України відносини, пов`язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Приписами частин першої та другої статті 24 МК України визначено, що кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси. Предметом оскарження є: 1) рішення - окремі акти, якими митні органи або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні; 2) дії - вчинки посадових осіб та інших працівників митних органів, пов`язані з виконанням ними обов`язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України; 3) бездіяльність - невиконання митними органами, їх посадовими особами та іншими працівниками обов`язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, або неприйняття ними рішень з питань, віднесених до їх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством.
Разом з тим, у порядку, встановленому Податковим кодексом України, можуть бути оскаржені податкові повідомлення-рішень митних органів (частина п`ята статті 24 МК України).
У відповідності до статті 29 МК України рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Враховуючи, що позивач в даній справі оскаржує дії митного органу та рішення, яке прийнято з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 МК України строк його оскарження визначається згідно із вимогами КАС України.
Висновок у подібних правовідносинах вже викладався в постановах Верховного Суду від 26 квітня 2021 року у справі №160/4657/20, від 07 червня 2018 року у справі №813/1276/16 та від 18 червня 2020 року у справі №805/1536/17-а та від 18 лютого 2021 року у справі № 826/14826/16, від 25 травня 2021 року у справі № 826/13159/17.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17, вказала, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію.
З урахуванням зазначеного, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції (з яким погодився й апеляційний суд), розглядаючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення позивача до суду та задовольняючи його, правильно протлумачили приписи статті 24 МК України та статті 102 ПК України.
Під час розгляду справи судами взято до уваги викладені в останніх постановах Верховного Суду висновки, що входять до предмета доказування у даній справі та надано правильну юридичну оцінку встановленим обставинам.
Крім того, Верховний Суд у складі об`єднаної судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 зазначив, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду та не є спеціальною, а також регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.
В подальшому, Верховний Суд у складі об`єднаної судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, відступив від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та сформулював такий правовий висновок - процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед» про направлення справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед» залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 8 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі №380/8425/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. Ф. Ханова
І. А. Гончарова
І. Я. Олендер
