Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/9018/21
14 січня 2022 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якій позивач просить:
- визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в особі відділу обслуговування громадян № 2 (сервісний центр) від 26 листопада 2021 року за № 1900-0205-8/ 35329 щодо відмови у зарахуванні в мій стаж роботи на посаді секретаря Мельнице-Подільської селищної ради з 4 липня 2001 року та на посаді секретаря виконкому Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області ради з 10 грудня 2015 року по 15 грудня 2020 року та призначенні пенсії як державному службовцю;
- зобов`язати Головне управління ПФУ в Тернопільській області зарахувати період роботи позивача на виборній посаді секретаря Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області ради з 4 липня 2001 року та на посаді секретаря виконкому Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області ради з 10 грудня 2015 року по 15 грудня 2020 року до стажу державної служби та призначити пенсію відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу»
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у липні 2020 року позивачу було призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням загального страхового стажу.
У листопаді 2021 року позивач звернулась до Головного управління ПФ України в Тернопільській області із заявою переведення її з пенсії по віку згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком, як державному службовцю відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII.
Однак, відповідач відмовив в призначені пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, оскільки у позивача відсутній необхідний трудовий стаж державної служби.
Позивач вважає таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області протиправним, позаяк, на її переконання, у неї наявний стаж державної служби, так як вона більше 26 років працювала секретарем виконкому Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області, що є достатнім для призначення їй пенсії державного службовця за віком.
Ухвалою суду від 10.12.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
24.12.2021, через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками зі змісту якого слідує, що відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що 19.10.2021 позивач звернулася до Головного управління із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відповідач зазначив, що після аналізу наданої позивачем заяви від 19.10.2021 та документів щодо переведення з пенсії за віком, призначеної згідно Закону №1058-ІV, на пенсію за віком згідно Закону №889-VIII він встановив, що після 04.07.2001 ОСОБА_1 працювала в органах місцевого самоврядування, набула статусу посадової особи місцевого самоврядування їй було присвоєно відповідний ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Враховуючи вищезазначене, відповідач дійшов висновку, що період перебування позивача на посадах в органах місцевого самоврядування після 04.07.2001 - не зараховується до стажу державної служби, оскільки зазначені посади були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців до набрання чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (до 04.07.2001).
Відповідач також вказав, що згідно записів трудової книжки стаж роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби на момент набрання чинності Законом №889-VІІІ, становить 6 років 10 місяців 20 днів при умові надання уточнюючих довідок (трудова книжка-дублікат), що є недостатньо для призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу», а тому, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу, станом на 01.05.2016, позивачу було відмовлено в переході із пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію державного службовця.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені позовній заяві, суд встановив наступні обставини.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України з 01.07.2020 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (арк. справи 8).
19.10.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою щодо переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Листом від 26.11.2020 за № 1900-0205-8/35329, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, повідомило позивача про відсутність підстав для переведення її на інший вид пенсії у зв`язку з недостатністю в неї необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби на момент набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VІІІ (арк. справи 9).
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон №1058), який набрав чинності 1 січня 2004 року.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
В свою чергу, принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначений Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889), який набрав чинності 1 травня 2016 року.
Згідно з Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, до 01 травня 2016 року право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону №889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Судом встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_1 (арк. справи 10-12) та рішень Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області, позивач працювала на виборних посадах в органах місцевого самоврядування, а саме:
- 15 серпня 1994 року обрана секретарем виконкому Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області (рішення № 2 від 15.08.1994, арк. справи 13);
- 24 квітня 1998 року обрана секретарем Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області (рішення № 1 від 24.04.1998, арк. справи 14);
- 28 жовтня 2002 року обрана секретарем Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області (рішення № 32 від 28.10.2002, арк. справи 15);
- 11 квітня 2006 року обрана секретарем Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області (рішення № 3 від 11.04.2006, арк. справи 16);
- 15 листопада 2010 року обрана секретарем Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області (рішення № 3 від 16.11.2010, арк. справи 17);
- 10 грудня 2015 року призначена секретарем виконкому Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області (рішення № 27 від 10.12.2015, арк. справи 18);
- 15 грудня 2020 року звільнена із займаної посади у зв`язку з припиненням повноважень виконавчого комітету селищної ради (рішення № 17 від 15.12.2020, арк. справи 20).
Вказані періоди відповідачем не зараховано до стажу, що дає право на пенсію державного службовця, при цьому зазначено, що за умови надання уточнюючих довідок (трудова книжка дублікат) - до вказаного стажу можливо буде зарахувати стаж роботи лише в частині 6 років 10 місяців 20 днів, тобто по 04.07.2001, тобто до набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні» від 07 червня 2001 року № 2493 .
Підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за статтею 37 Закону № 889-VIII стала недостатність стажу державної служби.
Визначаючись щодо позовних вимог суд зазначає наступне.
Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби було визначено «Порядком обчислення стажу державної служби», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок №283), який був чинний на час проходження позивачем служби в період по 01 травня 2016 року.
Згідно з пункту 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Положення статей 2, 3 Закону № 2493-III визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до статті 14 Закону №2493-III, в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:
четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;
п`ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад;
шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.
Механізм обчислення стажу державної служби визначено «Порядком обчислення стажу державної служби», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 (далі - Порядок №229), який чинний на час проходження позивачем служби з 01 травня 2016 року.
Згідно з пунктом 4 Порядку №229, до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Також, пунктом 4 частини другої статті 46 Закону України «Про державну службу» в редакції Закону №889-VIII, визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Таким чином, відповідно до пункту 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», входить до стажу державної служби.
Враховуючи наведене, періоди роботи ОСОБА_1 на посаді секретаря Мельнице-Подільської селищної ради з 15.08.1994 по 10.12.2015 та на посаді секретаря виконкому Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області ради з 10 грудня 2015 року по 15 грудня 2020 року слід зарахувати до стажу державної служби, у зв`язку з чим дії відповідача щодо не зарахування цих періодів до стажу державної служби є протиправними.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 735/939/17, в постанові від 19 березня 2019 року по справі №357/1457/17, у постанові від 26 червня 2018 року по справі № 735/939/17.
Верховний Суд в постанові від 10.05.2018 за результатом розгляду справи №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889 положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України «Про державну службу» №889 та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.
Зазначені обставини вказують на безпідставність доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про те, що стаж роботи на посаді в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.
Суд звертає увагу, що досягнення позивачем необхідного віку і загального страхового стажу - не є спірним у межах даної справи.
Суд зауважує, що безумовне право особи на вибір того чи іншого виду пенсії закріплене у частині першій статті 10 Закону №1058-ІV, відтак, набувши право на пенсію державного службовця за віком, позивач на законних підставах скористалася правом вибору вказаної пенсії, подавши відповідну заяву до відповідача.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, та незарахування до стажу державної служби періодів роботи в органах місцевого самоврядування на посаді секретаря Мельнице-Подільської селищної ради з 15.08.1994 по 10.12.2015 та на посаді секретаря виконкому Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області ради з 10 грудня 2015 року по 15 грудня 2020 року.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 визначено, що форма довідки про заробітну плату для призначення пенсій державним службовцям затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 затверджені форми довідок про складові заробітної плати (для призначення пенсії державного службовці (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та про складові заробітної плати для призначення державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу.
З огляду на вище зазначене та те, що на час звернення до відповідача із заявою про переведення її на пенсію за віком державного службовця, а саме 19.10.2021, позивач відповідав умовам визначеним частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ, суд вважає, що вимога про зобов`язання відповідача зарахувати до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування на посаді секретаря Мельнице-Подільської селищної ради з 15.08.1994 по 10.12.2015 та на посаді секретаря виконкому Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області ради з 10 грудня 2015 року по 15 грудня 2020 року та переведення позивача з 19.10.2021 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, заперечень, не довів правомірності оскаржуваних дій.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач за подання даної позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн згідно квитанції від 08.12.2021 (арк. справи 1), а отже такі судові витрати щодо сплаченого судового збору підлягають до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, та незарахування до її стажу державної служби періодів роботи в органах місцевого самоврядування на посаді секретаря Мельнице-Подільської селищної ради з 15.08.1994 по 10.12.2015 та на посаді секретаря виконкому Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області ради з 10.12.2015 по 15.12.2020.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахування до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи в органах місцевого самоврядування на посаді секретаря Мельнице-Подільської селищної ради з 15.08.1994 по 10.12.2015 та на посаді секретаря виконкому Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області ради з 10.12.2015 по 15.12.2020.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, починаючи з 19.10.2021.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 14 січня 2022 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддяМірінович У.А.
