Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2022 р. Справа № 440/1143/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мінаєвої О.М.
суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, м. Полтава, повний текст складено 26.07.21 року у справі № 440/1143/21
за позовом ОСОБА_1
до Голови Чутівської селищної ради Корольова М.П., Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області
третя особа - староста Черняківського старостинського округу Дорошко С.А.
про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області (далі відповідач-1), голови Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області Корольова Миколи Павловича (далі відповідач-2), третя особа, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , в якому просив:
визнати незаконним та скасувати рішення четвертої сесії УІІІ скликання Чутівської селищної ради від 21.01.2021 щодо затвердження ОСОБА_2 старостою по Черняківському старостинському округу Чутівської селищної ради;
визнати незаконним та скасувати розпорядження селищного голови №12 від 19.01.2021 про зупинення рішення IV сесії Чутівської селищної гади 8 скликання від 15.01.2021 "Про затвердження старости Черняківського старостинського округу".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі № 440/1143/21 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі № 440/1143/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що оспорювані правовідносини з набуття повноважень старости регулюються Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також нормативними актами відповідного органу самоврядування - у даному випадку - Регламентом Чутівської селищної ради та Положення про старосту староетітнського округу Чутівської селищної ради. Також позивач зазначає, що законодавство пов`язує набуття повноважень, а також вступ у трудові відносини старости, як посадової особи місцевого самоврядування, з моментом та днем складання ним Присяги. Закон не пов`язує набуття повноважень посадової особи місцевого самоврядування з фактом підпису іншої особи місцевого самоврядування. Так, ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень та пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Враховуючи, що селищний голова подав пропозицію про призначення позивача, а селищна рада затвердила у якості старости, а позивач зачитав присягу та скріпив її підписом, то фактично набув повноважень старости 15.01.2021 року, про що мав бути внесений відповідний запис до його трудової книжки. Крім того, позивач зазначає, що своїм Розпорядженням від 19.01.2021 року відповідач-2 фактично незаконно припинив повноваження позивача, який набув повноважень 15.01.2021 року, що прямо суперечить ч. 3 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Крім того, позивач зазначає, що рішення Чутівської селищної ради Полтавської області від 21.01.2021 року (четверта сесія селищної ради VIII скликання (друге засідання)) щодо затвердження ОСОБА_2 старостою по Черняківському старостинському округу Чутівської селищної ряди прийнято на підставі Розпорядження селищного голови №12 від 19.01.2021 року про зупинення рішення IV сесії Чутівської селищної ради 8 скликання від 15.01.2021 року «Про затвердження старости Черняківського старостинського округу» прийняте з порушенням чинного законодавства та Регламенту Чутівського селищної ради VIII скликання у частині порядку прийняття рішень.
Крім того, позивач зазначає, що Розпорядження селищного голови №12 від 19.01.2021 прийнято без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, оскільки під час прийняття Розпорядження позивач не запрошувався. Також порушено порядок оприлюднення зазначеного Рішення, всупереч статті 4 Регламенту, а також Закону України № 890-ІХ «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо зменшення строку оприлюднення проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування». Згідно із зазначеним Законом, проекти рішень органів місцевого самоврядування, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їхнього розгляду з метою ухвалення.
Відповідачем-2, головою Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області Корольовим М.П. надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 листопада 2020 року Чутівська селищна рада Полтавської області (перша сесія селищної ради УІІІ скликання) прийняла Рішення про утворення старостинських округів Чутівської селищної ради.
11 грудня 2020 року рішенням Чутівської ради Полтаської області (друга сесія селищної ради УІІІ скликання) затверджено Регламент роботи Чутівської селищної ради УІІІ скликання.
15 січня 2021 року рішенням Чутівської селищної ради Полтавської області (четверта сесія селищної VIII скликання) затверджено Положення про старосту старостинського округу Чутівської селищної ради.
15 січня 2021 року Чутівська селищна рада Полтавської області (четверта сесія селищної ради УІІІ скликання) прийняла рішення щодо затвердження ОСОБА_1 старостою по Черняківському старостинському округу Чутівської селищної ради (т.1 ст.70).
15 січня 2021 року ОСОБА_1 на сесії зачитано текст присяги та скріплено його підписом (т.1 а.с. 66).
18 січня 2021 року на адресу голови Чутівської селищної ради Корольова М.П. надійшло звернення за підписом 44 осіб жителів сіл Кочубеївка, Черняківка, В.Рівні, Н.Рівні в якому вони, висловили обурення щодо затвердження по їхньому округу старости ОСОБА_1 в той час, коли територіальна громада Черняківського старостинського округу підтримала кандидатуру ОСОБА_2 для затвердження старостою по вказаному округу, вказавши, що на його підтримку було зібрано понад 300 підписів, що надавались до ради, проте, думка жителів депутатами при голосуванні не врахована, з огляду на це, просили провести повторне голосування, під час якого депутати повинні обов`язково врахувати їх волевиявлення.
19 січня 2021 року голова Чутівської селищної ради ОСОБА_3 видав розпорядження про зупинення рішення IV сесії Чутівської селищної ради 8 скликання від 15.01.2021 «Про затвердження старорости Черняківського старостинського округу» та про повторний розгляд Чутівської селищної ради рішення «Про повторний розгляд проекту рішення IV сесії Чутівської селищної ради 8 скликання від 15.01.2021 «Про затвердження старости Черняківського старостинського округу».
21 січня 2021 року Чутівська селищна рада Полтавської області (четверта сесія селищної ради VIII аонкання) повторно розглянула проект рішення IV сесії Чутівської селищної ради 8 скликання від 15.01.2021 «Про затвердження старости Черняківського старостинського округу», рішення не прийнято (т.1 а.с. 60-62).
За пропозицією депутата Чутівської селищної ради ОСОБА_4 , голова Чутівської селищної ради ОСОБА_3 поставив на голосування питання "Щодо включення до порядку денного питання про обрання старост Войнівського, Черняківського та Таверівського старостинських округів". Рішення прийнято (т. 1 а.с.60-62).
Голова Чутівської селищної ради ОСОБА_3 виніс на голосування кандидатуру ОСОБА_2 на посаду старости Черняківського старостинського округу. Рішення прийнято (т.1 а.с.60-62).
21 січня 2021 року голова Чутівської селищної ради ОСОБА_3 підписав рішення четвертої сесії скликання Чутівської селищної ради від 21.01.2021 щодо затвердження ОСОБА_2 старостою по Черняківському старостинському округу Чутівської селищної ради (т.1 а.с.65).
26 січня 2021 року ОСОБА_2 , відповідно до розпорядження голови Чутівської селищної ради Корольова М.П., прийнято на посаду старости Черняківського старостинського округу Чутівської селищної ради (т.1 а.с. 245).
26 січня 2021 року ОСОБА_2 склав присягу (т.1 а.с.245).
Позивач не погодився з прийнятим розпорядженням селищного голови №12 від 19.01.2021 про зупинення рішення IV сесії Чутівської селищної ради 8 скликання від 15.01.2021 "Про затвердження Черняківського старостинського округу" та рішенням четвертої сесії VIII скликання Чутівської ноі ради від 21.01.2021 щодо затвердження ОСОБА_2 старостою по Черняківському старостинському округу Чутівської селищної ради, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено, що оскаржуваним рішенням четвертої сесії VIII скликання Чутівської селищної ради від 21.01.2021 щодо затвердження ОСОБА_2 старостою по Черняківському старостинському округу Чутівської селищної та розпорядженням селищного голови №12 від 19.01.2021 про зупинення рішення IV сесії Чутівської селищної ради 8 скликання від 15.01.2021 "Про затвердження старости Черняківського старостинського округу" порушено його права, свободи та інтереси.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначеноЗаконом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР(далі - Закон № 280/97-ВР).
Згідно зі ст.4 Закону №280/97-ВР, місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВРсільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Першу сесію новообраної районної у місті, районної, обласної ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно достатті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості не більше п`яти осіб - представників партій (блоків), які набрали найбільшу кількість голосів на виборах. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання голови ради. З часу обрання голови ради він веде пленарні засідання ради відповідно до вимог цьогоЗаконута регламенту ради.
Відповідно до ч. 1ст. 59 Закону № 280/97-ВРрада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до ч. 1ст. 54-1 Закону №280/97-ВР, староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.
Староста є членом виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою і працює в ньому на постійній основі. Повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.
Порядок організації роботи старости визначається цим та іншими законами, а також Положенням про старосту, затвердженим сільською, селищною, міською радою.
Таким чином,закономвстановлена процедура призначення старост, за якої сільський голова вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури старости села і лише рада затверджує конкретно визначеного старосту.
Матеріалами справи підтверджується, що 21 січня 2021 року депутати Чутівської селищної ради у двотижневий строк одноголосно підтримали пропозицію селищного голови ОСОБА_3 про включення до порядку денного сесії питання про повторний розгляд рішення сесії від 15.01.2021 про затвердження старости. Голова селищної ради ОСОБА_3 виніс на голосування проект рішення «Про повторний розгляд рішення IV сесії Чутівської селищної ради 8 скликання від 15.01.2021 «Про затвердження старости Черняківського старостинського окргу» за який депутати не проголосувати. На порядок денний за пропозицією депутата Чутівської селищної ради Сітайла Р.А. голова Чутівської селищної ради поставив на голосування питання щодо включення до порядку денного питання про затвердження старости Черняківського старостинського округу, вказана пропозиція підтримана депутатами та на засіданні депутати одноголосно підтримали кандидатуру ОСОБА_2 на посаду старости Черняківського старостинського округу.
Рішення ради від 21.01.2021 про «Затвердження старостою по Черняківському старостинському округу Чутівської селищної ради ОСОБА_2 » селищним головою підписано в день прийняття рішення (т. 1 а.с.60-62).
Рішення опубліковано на сайті Чутівської селищної ради (т. 1 а.с.208).
ОСОБА_2 26.01.2021 складено присягу, що свідчить про набуття ним повноважень старости по вказаному округу (т.1 а.с.246).
Тобто законодавством не передбачено іншого принципу обрання старост, ніж запропонованийст. 54-1 Закону № 280/97-ВР, а саме - староста затверджується сільською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського голови.
Таким чином, під час затвердження старостою по Черняківському старостинському округу Чутівської селищної ради ОСОБА_2 спірним рішенням було дотримано передбачену нормами Закону №280-97-ВР процедуру та порядок, рішення прийнято уповноваженим на те органом.
Щодо вимог позовної заяви та доводів апеляційної скарги стосовно припинення повноважень позивача та зупинення рішення IV сесії Чутівської селищної гади 8 скликання від 15.01.2021 "Про затвердження старости Черняківського старостинського округу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
Рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності (ч.4 ст.59 Закону УкраїниПро місцеве самоврядування в Україні).
Повноваження голови селищної ради викладені також у ч.ч.1-4 ст.61 Регламенту роботи Чутівської селищної ради УІІІ скликання.
Отже, наданий сільському, селищному, міському голові п`ятиденний строк законодавцем визначений для надання можливості детально ознайомитись (за потреби) з прийнятим на сесії рішенням та у разі з його незгодою зупинитиз наданням обґрунтованих зауважень. При цьому, якщо сільський, селищний, міський голова погоджується з прийнятим радою рішенням, таке може бути підписано негайно після його прийняття.
Як встановлено матеріалами справи, рішення IV сесії Чутівської селищної ради 8 скликання, яким обрано старостою по Черняківському старостинському округу ОСОБА_1 прийнято 15.01.2021. та зупинено розпорядженням селищного голови № 12 від 19.01.2021.
Тобто вказане рішення в п`ятиденний строк з моменту його прийняття, з одночасним винесенням даного рішення ради на повторний розгляд, обґрунтувавши свої зауваження тим, що депутатами селищної ради не врахована думка жителів Черняківського старостинського округу, що призвело до поширення серед людей протестних настроїв і вимог вирішити конфліктну ситуацію.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільський, селищний, міський голова, зокрема, підписує рішення ради та її виконавчого комітету.
Відповідно до ст. 70 Регламенту Чутівської селищної ради УІІІ скликання, акти ради ненормативного характеру набувають чинності з моменту їх підписання.
З матеріалів справи встановлено, що рішення IV сесії Чутівської селищної ради 8 скликання від 15.01.2021 селищним головою Корольовим М.П. не підписано, а тому складення присяги старости ОСОБА_1 було передчасним, що дає підтсави дійти висновку, що позивач не набув повноважень старости Черняківського старостинського округу Чутівської селищної ради.
Отже, колегія суддів не приймає аргументи апеляційної скарги щодо складення присяги ОСОБА_1 , а отже й набуття повноважень старости Черняківського старостинського округу Чутівської селищної ради, з огляду на п.п. 4.4 Положення про старосту та ст. 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Посилання позивача в своїй апеляційній скарзі на висновки, наведені у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 року у справі № 826/7299/15 та від 16.01.2019 року у справі № 192/1855/17, щодо набуття статусу посадової особи органу місцевого самоврядування, яке пов`язане із складанням присяги посадовою особою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки правовідносини у цій справі не є аналогічними тим, що були предметом дослідження Верховного Суду в зазначених справах.
Так, відповідно до рішення Верховного Суду від 11.06.2020 року у справі №826/7299/15 особу було звільнено з посади Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій за порушення присяги державного службовця. Крім того, відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №192/1855/17, предметом спору було визнання незаконним та скасуванння розпорядження голови сільради про звільнення особи з посади виконувача обов`язків спеціаліста II категорії (землевпорядника) сільради та поновлення на зазначеній посаді у звязку із тим, що особа працювала за строковим трудовим договоро, а тому не могла бути звільненна у вказаний спосіб, особа не набула статусу службової особи, їй не присвоювався відповідний ранг у межах відповідної категорії посад.
Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини у пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується абозаконом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. theUnitedKingdom), Series A, № 93).
В силу вимог ч. 2ст.55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у тому числі й рішення органу місцевого самоврядування, що є предметом цього спору.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другоїстатті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина другастатті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установленихКонституцієюта законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Згідно зРішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюванийзакономінтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюванийзакономінтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечитиКонституціїі законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюванийзакономінтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантованестаттею 55 Конституції Україний конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Частиною 1ст. 2 КАС Українивизначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
При розгляді апеляційної скарги згідно з ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.
При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.
Однак, право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено уст. 5 КАС України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки оскаржуване рішення четвертої сесії УІІІ скликання Чутівської селищної ради від 21.01.2021 щодо затвердження ОСОБА_2 старостою по Черняківському старостинському округу Чутівської селищної ради та розпорядження селищного голови №12 від 19.01.2021 про зупинення рішення IV сесії Чутівської селищної гади 8 скликання від 15.01.2021 "Про затвердження старости Черняківського старостинського округу", прийняті відповідачами на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України, у зв`язку з чим підстави для їх скасування відсутні.
Апеляційний суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 року у справі № 440/1143/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський Постанова складена в повному обсязі 21.01.22 р.
