ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" лютого 2022 р. Справа№ 910/166/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Мальченко А.О.
Тарасенко К.В.
Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,
За участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 (повний текст рішення складено 26.11.2021)
у справі № 910/166/21 (суддя Удалова О.Г.)
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
про стягнення 55 311,88 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М"
про зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
У 2021 році Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" про стягнення 55 311, 88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як власник нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 2 не оплатив послуг за теплопостачання за період з 01.11.2018 року до 01.04.2020 року.
04.02.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" про зобов`язання вчинити дії, а саме:
- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" здійснити перерахунок розподіленого обсягу та вартості комунальної послуги з постачання теплової енергії по нежитловому приміщенню загальною площею 288,5 м. кв., належному ТОВ "Леді Плюс", розміщеному в багатоквартирному будинку № 2 по вулиці Велика Васильківська в місті Києві, за весь період її ненадання з 01.11.2018 року по 01.04.2020 року, повністю виключивши суму 55 311, 88 грн. з нарахувань.
В обґрунтування зустрічного позову, ТОВ «Леді Плюс» посилається на те, що нежитлове приміщення, яке належить йому на праві власності, не входить до опалювальної площі будинку, вказане приміщення не має приладів централізованого опалення, а його обігрів здійснюється електричними кондиціонерами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 року задоволено клопотання ТОВ "Леді Плюс" та призначено по справі № 910/166/21 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі № 910/166/21 зупинено на час проведення експертизи.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Управляюча компанія "Карпати М" задоволено, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 року у справі № 910/166/21 в частині призначення експертизи та зупинення провадження у справі.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 року первісний позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" заборгованість у розмірі 55 311, 88 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102, 00 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зобов`язання ТОВ "Леді Плюс" оплатити надані позивачем житлово-комунальні послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг. Також судом першої інстанції зазначено, що в даному випадку підстави, з яких суд дійшов висновку про задоволення первісного позову, виключають можливість задоволення зустрічного позову про зобов`язання здійснити перерахування розподіленого обсягу та вартості комунальної послуги з постачання теплової енергії та повного виключення суму 55 311,88 грн. з таких нарахувань.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 року та прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги залишити без задоволення, зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів - на підставі припущення, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, необґрунтовано відхилив клопотання про витребування та огляд доказів відповідача щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору та ухвалив рішення без застосування джерел і норм матеріального права. Зокрема скаржник в апеляційній скарзі визнає факт того, що сама по собі відсутність опалювальних приладів у належному ТОВ «Леді Плюс» приміщенні не звільняє його від оплати теплової енергії, спожитої приміщенням від певних магістральних мереж теплопостачання. В той же час на думку скаржника в даній справі необхідно було встановити (що не було зроблено на думку скаржника судом першої інстанції) яким із двох наявних в будинку засобів комерційного обліку теплової енергії здійснюється облік спожитої теплової енергії. А тому скаржник зазначає, що висновок місцевого господарського суду, що облік спожитої ТОВ «Леді Плюс» теплової енергії та нарахування плати за її споживання здійснено засобом комерційного обліку MULTIKAL UF 601 (заводський №6806635) відповідно до укладеного ТОВ «УК «Карпати М» з КП «Київтеплоенерго» договору №1532601 від 19.07.2018 року зроблено на підставі припущень. Крім того скаржник вважає, що ТОВ «УК «Карпати М» не здійснює господарської діяльності з теплопостачання, не є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України «Про теплопостачання» та ліцензіатом у сфері теплопостачання. Й наостанок скаржник вважає, що судом першої інстанції відмовляючи у задоволенні зустрічного позову безпідставно не застосована норма матеріального права, а саме ч. 2, ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Тарасенко К.В., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2021 року у справі №910/166/21 та призначено розгляд справи на 02.02.2022 року.
05.01.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні 02.02.2022 року представники відповідача за первісним позовом надали усні пояснення по справі, відповіли на запитання суду, просили задовольнити апеляційну скаргу. Представники позивача та третьої особи за первісним позовом надали усні пояснення по справі, відповіли на запитання суду, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.07.2018 року між КП "Київтеплоенерго" (енергопостачальна організація) та ТОВ "Управляюча компанія "Карпати М" (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1532601 (далі - договір). (т.1, а.с. 16-23).
Згідно з додатком № 8 до вищевказаного договору №1532601 від 19.07.2018 року постачання теплової енергії у гарячій воді за вказаний договором здійснювалось у будинку, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 2 (Велика Васильківська, 2) загальною площею 1 695, 9 кв.м. (т.1, а.с. 30).
Відповідно до п. 1.1 договору №1532601 від 19.07.2018 року предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 2.2.1 договору №1532601 від 19.07.2018 року енергопостачальна організація зобов`язалась постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби опалення та вентиляції - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.
Згідно з пунктами 2.3.1-2.3.2 договору №1532601 від 19.07.2018 року позивач зобов`язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії, виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.
У п.п. 8.1, 8.5 договору №1532601 від 19.07.2018 року сторони погодили, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2018 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Окрім цього, до матеріалів справи долучено акти приймання акти приймання-передачі товарної продукції відповідно до яких КП «Київтеплоенерго» на підставі договору №1532601 від 19.07.2018 року передало теплову енергію ТОВ «УК «Карпати М» за період з 01.11.2018 року по 04.01.2020 року. (т.1, а.с. 40-50).
Також долучено до матеріалів справи платіжні доручення про сплату ТОВ «УК «Карпати М» за теплову енергію згідно договору №1532601. (т.1, а.с. 51-66).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 09.04.2010 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Мамай І.В., зареєстрованим за № 346, та реєстраційним посвідченням № 022640 від 17.05.2010 року, ТОВ "Леді Плюс" є власником нежилих приміщень з № 1 по № 8 групи приміщень № 26 (в літ. А) загальною площею 165,30 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 2 (Велика Васильківська, 2). (т.1, а.с. 163-164).
Відповідно до свідоцтва про право власності на нежиле приміщення від 23.04.2003 року ТОВ "Леді Плюс" є власником нежилого приміщення площею 288,5 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 2 (Велика Васильківська, 2). (т.1, а.с. 75).
Колегія суддів звертає увагу, що зі змісту акту № 01-11/120 від 10.11.2010 року складеного СВП «Енергозбут» ПАТ «Київенерго», при обстеженні працівниками зазначеного товариства виявлено самовільне втручання в систему теплопостачання житлового відомчого будинку (систему опалення), демонтовано радіатори опалення без перерахунку теплового навантаження системи опалення житлового відомчого будинку. Проектно-технічна документація системи теплопостачання (на відключення нежитлового приміщення) не надана.
Крім того, матеріали справи містять акт ПАТ "Київенерго" № 2/02-28 від 12.02.2018 року, в якому вказано, що на момент обстеження в нежитловому приміщенні, власником якого є ТОВ "Леді Плюс" (знаходяться бутік "Галерея Noblesse" та ювелірний бутік "Доміані"), було виконано відключення опалювальних приладів від системи централізованого теплопостачання. Проектно-дозвільна документація, затверджена балансоутримувачем будинку та ПАТ "Київенерго", на відключення нежитлового приміщення ТОВ "Леді Плюс" від мереж ЦО не надана. Стіни в межах приміщення зашиті декоративними (гіпсокартоновими) перегородками та вітринами. Перевірити наявність виконаних робіт з утеплення сумісних з іншими приміщеннями в будинку стін, стелі та підлоги, а також теплової ізоляції транзитних трубопроводів будинкової системи опалення не є можливим. Акту огляду прихованих робіт, який засвідчує виконання вищезазначених робіт, не надано. Без надання заначеної документації нараховувати за спожиту теплову енергію нежитлових приміщень ТОВ "Леді Плюс" має здійснюватись згідно діючих тарифів. (т.1, а.с. 75-76).
Відповідно до листа №40/22/1/5618 від 03.07.2019 року КП «Київтеплоенерго» повідомило, що фахівцями СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» провденео обстеження підвального приміщення за адресою Велика Васильківська, 2 та встановлено:
- теплова мережа, що проходить через підвальне приміщення за зазначеною адресою (ділянка ТНЗ 2 Ду 100 мм між підвалом ж/б вул. Велика Васильківська, 6 та вул. Велика Васильківська, 2), в якому на даний час знаходиться ТОВ «Леді Плюс», згідно з схемою розподілу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін утримується на балансі ТОВ «УК «Карпати М», яке несе відповідальність за її обслуговування та слідкує за її технічним станом. (т.1, а.с. 73).
01.05.2019 року між ТОВ "Управляюча компанія "Карпати М" (виконавець) та ТОВ "Леді Плюс" (споживач) був укладений договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, предметом якого є регулювання взаємовідносин сторін щодо забезпечення користування, утримання, обслуговування та експлуатації приміщення, будинку, прибудинкової території, спільних площ та об`єктів благоустрою, які входять до будинку. (т.1, а.с.64-70).
Відповідно до п. 1.3. договору від 01.05.2019 року (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.06.2020 року, т.1, а.с. 71) приміщення:
- нежитлове приміщення, загальною площею 288,5 м. кв., розташоване в фасадній частині будинку;
- нежитлове приміщення, загальною площею 165,3 м. кв., розташоване в підвалі будинку.
Згідно з п. 1.6. договору від 01.05.2019 року послуги - житлово-господарські (послуги з управління будинком), які спрямовані на забезпечення належних умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд, відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, перелік та порядок надання яких визначений цим договором.
Відповідно до п. 2.2. договору від 01.05.2019 року за цим договором виконавець приймає на себе зобов`язання забезпечити належне надання послуг з управління будинком, визначених цим договором, що пов`язані з користуванням, утриманням та обслуговуванням приміщення, будинку, прибудинкової території, спільних площ та об`єктів благоустрою.
Пунктом 2.3. договору від 01.05.2019 року встановлено, що за цим Договором Споживач приймає на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги Виконавця та виконувати інші зобов`язання і правила щодо користування та експлуатації приміщення, будинку, прибудинкової території, спільних площ та об`єктів благоустрою, визначених або передбачених цим договором.
Сторони в пункті 3.5. договору від 01.05.2019 року також передбачили, що в зазначені цим Договором послуги також включаються послуги на постачання теплової енергії у гарячій воді на потреби опалення за наявності засобу обліку теплової енергії будинку згідно тарифу КП «Київтеплоенерго». Споживач (ТОВ «Леді Плюс») оплачує послуги згідно їх показаннями пропорційно фактично опалювальній площі (об`єму) Приміщення. Плата за надані послуги справляється згідно з правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 №630 та рахунків, виставлених КП «Київтеплоенерго» та сплачується на підставі виставленого рахунку.
Згідно з п. 11.1. договору від 01.05.2019 року цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом наступних 3 (трьох) років.
В матеріалах справи наявні рахунки на оплату №84 від 11.12.2018 року на суму 3 705, 02 грн., №10 від 16.01.2019 року на суму 7 906, 03 грн., №23 від 25.02.2019 року на суму 8 241, 04 грн., №34 від 19.03.2019 року на суму 6 133, 87 грн., №70 від 18.04.2019 року на суму 4 331, 07 грн., №48 від 12.05.2019 року на суму 672, 88 грн., №29 від 28.02.2020 року на суму 13 165, 10 грн. та №103 від 18.04.2020 року на суму 11 156, 87 грн., всього на загальну суму 55 311, 88 грн., які ТОВ «УК «Карпати М» виставило ТОВ «Леді Плюс» на відшкодування вартості послуг з теплопостачання пропорційно площі власника приміщення. (т.1, а.с. 132-139).
Окрім цього, згідно з актом КП "Київтеплоенерго" № 4/01-626 від 10.01.2019 року під час обстежень нежилого приміщення ТОВ "Леді Плюс" площею 288,5 кв. м., що розташоване на 1-му поверсі житлового будинку № 2 по вул. Великій Васильеківській у м. Києві, було встановлено, що через вказане приміщення проходять транзитом 4 (чотири) стояки загальнобудинкової системи опалення, опалювальні прилади до них не під`єднано, ознаки відключення опалювальних приладів від будинкових стояків системи опалення не виявлено. Згідно з актом № 01-06/109 від 08.04.2010 року встановлено, що нежитлові приміщення ТОВ "Леді Плюс", що розташовані на 1-му поверсі, були підключені до будинкової системи через окрему врізку, виконану в тепловому пункті житлового будинку після засувок №№ 1, 2, але перед вузлом обліку теплової енергії житлового будинку та елеваторним вузлом (по воді). (т.1, а.с. 240).
Крім того, у листі від 21.01.2021 року № 30/3/2/894 від КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» зазначено, що теплопостачання нежитлових приміщень за адресою Велика Васильківська, буд.2 (в т.ч. приміщення ТОВ «Лелі плюс» здійснюється на підставі договору на теплопостачання №1532601 від 19.07.2018 року. (т.1, а.с. 232-234).
Так, 15.12.2020 року ТОВ «УК «Карпати М» звернулось до ТОВ «Леді Плюс» з претензією №132 в якій була вимога про сплату заборгованості з відшкодування послуг з теплопостачання пропорційно площі власника приміщення (288,5 кв.м.) за опалювальні періоди з 01.11.2018 року по 01.04.2020 року в сумі 55 311, 88 грн. протягом 7 днів з моменту отримання даної претензії. До вказаної претензії було долучено рахунки за опалювальні періоди листопад - грудень 2018 року, січень - квітень 2019 року, листопад - грудень 2019 року, січень - березень 2020 року. Також долучено докази надсилання даної претензії та отримання її ТОВ «Леді Плюс» 22.12.2020 року. (т.1, а.с. 129-131, 140-141).
Отже, спір у даній справі виник на думку ТОВ «УК «Карпати М» у зв`язку з тим, що ТОВ «Леді Плюс» не виконано, як власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 2 (Велика Васильківська, 2), його обов`язку з оплати послуг за теплопостачання за період з 01.11.2018 року до 01.04.2020 року загальною вартістю 55 311, 88 грн.
В той же час, за зустрічною позовною вимогою ТОВ «Леді Плюс» зазначає, що ТОВ «УК «Карпати М» не доведено приєднання належних ТОВ «Леді Плюс» нежитлових приміщень до єдиної (цілісної) опалювальної системи будинку, товариство вказувало про відсутність приладів опалення у вказаних приміщеннях та стверджувало про те, що ним не споживаються послуги з теплопостачання.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення первісного позову в повному обсязі та відмови у задоволенні зустрічного позову виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов`язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов`язання можуть виникати з договорів.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
За приписами ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з положеннями ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила) споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Згідно з п. 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Пунктом 40 Правил на споживач теплової енергії покладений обов`язок, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
Відповідно до статті 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Недійсність договору з надання комунальних послуг у зв`язку з недодержанням письмової форми законом не встановлена, а тому виниклі між сторонами зобов`язання є дійсними і їх виконання повинне здійснюватися у відповідності до норм цивільного законодавства.
Відтак, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє споживача від обов`язку своєчасно та у повному обсязі оплатити їх, зокрема, у разі якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
Разом з тим, скаржник в апеляційній скарзі визнає факт того, що сама по собі відсутність опалювальних приладів у належному ТОВ «Леді Плюс» приміщенні не звільняє його від оплати теплової енергії, спожитої приміщенням від певних магістральних мереж теплопостачання.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 6, 9, 14 ч.1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачі у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги;
управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Відповідно до п.1 ч.3, ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин), колективний споживач має право укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об`єднаних таким колективним споживачем.
Індивідуальний споживач зобов`язаний: 1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; 3) забезпечувати цілість обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; 5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (ч.2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Пунктом 3 ч.4 ст.7 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" унормовано, що колективний споживач зобов`язаний забезпечувати розподіл між споживачами, об`єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства.
Як вже було вище встановлено, на підставі договору № 1532601 від 19.07.2018 року укладеного між ТОВ «УК «Карпати М» та КП «Київтеплоенерго» ТОВ «УК «Карпати М» здійснює оплату за спожиту теплову енергію згідно вузла обліку, який забезпечує загальний облік споживання комунальної послуги теплопостачання в адміністративній частині будинку.
Втім, нежитлове приміщення, яке належить ТОВ «Леді Плюс» не обладнано індивідуальними засобами обліку внаслідок їх демонтажу, що не заперечується сторонами, а також не має індивідуального договору на постачання теплової енергії, тобто не є індивідуальним споживачем.
Колегія суддів також звертає увагу, що справі № 910/6472/18 за позовом ТОВ «УК «Карпати М» до ТОВ «Леді Плюс» про стягнення заборгованості з відшкодування вартості послуг з теплопостачання за період з 01.11.2016 року по 01.04.2017 року та за період з 01.11.2017 року по 01.04.2018 року встановлено факт приєднання вказаного приміщення ТОВ «Леді Плюс» до загально будинкових мереж централізованого теплопостачання та отримання таких послуг відповідно.
Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акту, який набрав законної сили.
За змістом ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно преамбули та ст. 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.02 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Отже, висновки встановлені у справі № 910/6472/18 преюдицією.
Під час розгляду справи №910/6472/18 судами встановлено самовільне відключення ТОВ «Леді Плюс» від внутрішньо будинкових систем опалення.
Натомість самовільне відключення споживача від внутрішньобудинкових систем опалення або здійснення такого відключення з порушенням встановленої законодавством процедури не припиняє статусу такого суб`єкта як споживача відповідних комунальних послуг, не звільняє його від необхідності укладення договору на постачання таких послуг та їх оплати (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.04.2020 року у справі № 908/1349/19).
Окрім цього, 01.05.2019 року між ТОВ "Управляюча компанія "Карпати М" (виконавець) та ТОВ "Леді Плюс" (споживач) був укладений договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, предметом якого є регулювання взаємовідносин сторін щодо забезпечення користування, утримання, обслуговування та експлуатації приміщення, будинку, прибудинкової території, спільних площ та об`єктів благоустрою, які входять до будинку. (т.1, а.с.64-70).
В пункті 3.5. зазначеного вище договору сторони передбачили, що в зазначені цим Договором послуги також включаються послуги на постачання теплової енергії у гарячій воді на потреби опалення за наявності засобу обліку теплової енергії будинку згідно тарифу КП «Київтеплоенерго». Споживач (ТОВ «Леді Плюс») оплачує послуги згідно їх показаннями пропорційно фактично опалювальній площі (об`єму) Приміщення. Плата за надані послуги справляється згідно з правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 №630 та рахунків, виставлених КП «Київтеплоенерго» та сплачується на підставі виставленого рахунку.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, передбачено, що відповідно до ч.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, ТОВ «Леді Плюс» окрім обов`язку оплати комунальних послуг з теплопостачання відповідно до Закону, уклавши договір від 01.05.2019 року взяло на себе зобов`язання на підставі зокрема п. 3.5 оплачувати ТОВ «УК «Карпати М», як балансоутримувачу всієї опалювальної системи та управителю будинку №2 по вул. Велика Васильківська в м. Києві послуги на постачання теплової енергії у гарячій воді на потреби опалення.
Тобто доводи скаржника, що ТОВ «УК «Карпати М» не здійснює господарської діяльності з теплопостачання, не є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України «Про теплопостачання» та ліцензіатом у сфері теплопостачання спростовуються матеріалами справи.
В той же час, скаржник визнавши в апеляційній скарзі факт, що сама по собі відсутність опалювальних приладів у належному ТОВ «Леді Плюс» приміщенні не звільняє його від оплати теплової енергії, спожитої приміщенням від певних магістральних мереж теплопостачання вказує на відсутність доказів того, що облік спожитої ТОВ «Леді Плюс» теплової енергії та нарахування плати за її споживання здійснено засобом комерційного обліку MULTIKAL UF 601 (заводський №6806635) відповідно до укладеного ТОВ «УК «Карпати М» з КП «Київтеплоенерго» договору №1532601 від 19.07.2018 року.
Втім, колегія суддів звертає увагу, що у листі від 21.01.2021 року № 30/3/2/894 від КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» зазначено, що теплопостачання нежитлових приміщень за адресою Велика Васильківська, буд.2 (в т.ч. приміщення ТОВ «Лелі плюс» здійснюється на підставі договору на теплопостачання №1532601 від 19.07.2018 року. (т.1, а.с. 232-234).
З огляду на те, що зазначений договір під`єднано до засобу обліку MULTICAL UF 601 (заводський №6806635), що не заперечується сторонами, колегія суддів зазначає, що факт приєднання приміщення саме до цього засобу обліку та правомірності нарахування відповідачу сплати за спожиту теплову енергію є доведеним та не здійснений судом першої інстанції на підставі припущень.
Крім того, колегія суддів зазначає, що скаржник визнаючи в апеляційній скарзі факт що сама по собі відсутність опалювальних приладів у належному ТОВ «Леді Плюс» приміщенні не звільняє його від оплати теплової енергії, спожитої приміщенням від певних магістральних мереж теплопостачання, та наполягаючи на не встановлені місцевим господарським судом, яким засобом комерційного обліку здійснено облік спожитої ТОВ «Леді Плюс» теплової енергії не зазначає, як вказана обставина звільнить останнього від сплати за спожиту теплову енергію, а також не надає будь-яких контр розрахунків.
Отже, оскільки ТОВ «Леді Плюс» не надано документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед ТОВ «УК «Карпати М» в повному обсязі або спростовували доводи останнього, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення первісного позову про стягнення з ТОВ «Леді Плюс» основного боргу в розмірі 55 311, 88 грн.
Щодо зустрічного позову колегія суддів зазначає, що ТОВ «УК «Карпати М» неправомірно здійснені нарахування за теплопостачання теплової енергії по нежитловому приміщенню загальною площею 288,5 м. кв., належному ТОВ "Леді Плюс", розміщеному в багатоквартирному будинку № 2 по вулиці Велика Васильківська в місті Києві, за весь період її ненадання з 01.11.2018 року по 01.04.2020 року.
В той же час, оскільки в межах розгляду первісного позову місцевим господарським судом встановлено правомірне нарахування ТОВ «Леді Плюс» за теплопостачання теплової енергії по нежитловому приміщенню загальною площею 288,5 м. кв., належному ТОВ "Леді Плюс", розміщеному в багатоквартирному будинку № 2 по вулиці Велика Васильківська в місті Києві, за весь період її ненадання з 01.11.2018 року по 01.04.2020 року в розмірі 55 311, 88 грн., а колегією суддів вказане перевірено та викладено вище, то такі обставини виключають задоволення зустрічного позову.
Колегія суддів зазначає, що по суті вимоги зустрічного позову є запереченнями на первісний позов.
Також, посилання скаржника щодо не застосування під час розгляду зустрічного позову судом першої інстанції норми матеріального права, а саме ч. 2, ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» колегією суддів відхиляються виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2, ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.
Також, колегія суддів звертає увагу, що статтею 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» унормовано відповідальність саме за неналежне виконання договору.
В той же час, матеріали справи не містять, а скаржником не надано будь-яких доказів того, що останньому надано послуги не в повному обсязі, або неналежної якості, а тому в даному випадку застосування норми матеріального права, а саме ч. 2, ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не потребується.
Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 року у справі №910/166/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 року у справі № 910/166/21 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/166/21.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 02.02.2022 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді А.О. Мальченко
К.В. Тарасенко
