УХВАЛА
19 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 905/671/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 - Бєлкін Л.М. (адвокат),
Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" - Гінінгер А.А. (адвокат), Нестеренко А.М. (адвокат), Омельченко О.О. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали касаційних скарг ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2021 (суддя Демідова П.В.),
додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 10.02.2021 (суддя Демідова П.В.),
постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 (колегія суддів: Россолов В.В., Слободін М.М., Шутенко І.А.)
та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 (колегія суддів: Россолов В.В., Слободін М.М., Шутенко І.А.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (далі - ПрАТ "АКХЗ")
про визнання недійсним рішення Наглядової Ради ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" від 04.05.2018, оформленого протоколом засідання Наглядової Ради ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" від 04.05.2018 №211 про затвердження ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі 13,13 грн;
про визнання права ОСОБА_2 на отримання компенсації за примусово вилучені на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод", акції у розмірі з розрахунку 71,83 грн за одну акцію.
СУТЬ СПОРУ
1. У міноритарного акціонера ОСОБА_2 внаслідок процедури сквіз-аут компанія Барленко ЛТД (Республіка Кіпр) примусово викупила акції ПрАТ "АКХЗ". Наглядова рада заводу визначила ринкову ціну однієї акції у 13,13 грн. Правочин було завершено і акції, які належали на праві власності ОСОБА_2 , перейшли у власність компанії Барленко ЛТД.
2. ОСОБА_2 вважав таку ціну несправедливою, встановленою з порушенням вимог закону, і звернувся до суду з позовом до заводу про визнання недійсним рішення наглядової ради та встановлення судом права на отримання ним компенсації за акції у розмірі 71,83 грн.
3. Суди відмовили в задоволенні позовних вимог повністю і акціонер звернувся з касаційною скаргою до суду.
4. Перед судом в у цій справі постали наступні питання:
- чи є належним та ефективним такий спосіб захисту як визнання права позивача на отримання компенсації за примусово вилучені акції;
- якщо так, то хто має виступати відповідачем за такою вимогою (емітент акцій та/або покупець);
- чи відрізняються поняття "ринкова ціна" та "справедлива вартість", якщо так, то яким чином має бути визначена справедлива вартість;
- які методи розрахунку ринкової ціни/справедливої вартості/суми компенсації мають бути обов`язково застосовані при проведенні оцінки або експертизи (майновий або ринкової вартості чистих активів, дивідендний, порівняльний чи інші);
- чи є належним та ефективним способом захисту скасування рішення наглядової ради щодо затвердження вартості акцій, враховуючи, що таке рішення по суті виконано та правочин вчинено;
- чи є надмірним тягарем для міноритарного акціонера (як слабкої сторони правочину) судові витрати, пов`язані з розгядом спорів щодо сквіз-ауту (судовий збір, оплата експертизи, правової допомоги тощо).
Короткий зміст позовних вимог
5. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до ПрАТ "АКХЗ" про: 1) визнання недійсним рішення наглядової ради ПрАТ "АКХЗ" про затвердження ціни викупу акцій товариства у процедурі примусового викупу акцій на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій ПрАТ "АКХЗ"; 2) визнання права позивача на отримання компенсації за примусово вилучені на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "АКХЗ" акції у розмірі з розрахунку 71,83 грн за одну акцію.
6. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він як акціонер був примусово позбавлений своїх акцій і не погоджується із ціною викупу акцій ПрАТ "АКХЗ". Позивач вважає, що наглядова рада заводу своїм рішенням затвердила ціну акцій іншу, ніж ту, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому таке рішення підлягає визнанню недійсним, оскільки порушує його права і позбавляє законної можливості отримати справедливу компенсацію за викуплені акції. Позивач також звертає увагу на те, що Фонд державного майна України (далі - Фонд) визнав звіт про оцінку майна (акцій відповідача) таким, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна і має недоліки, які вплинули на достовірність оцінки.
7. ПрАТ "АКХЗ" звернулося до Господарського суду Донецької області із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства 62 453,25 грн судових витрат на професійну допомогу та 199 854,43 грн витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.
8. ПрАТ "АКХЗ" звернулося з заявою до Східного апеляційного господарського суду про ухвалення додаткової постанови, просив вирішити питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, які зазнав відповідач на стадії апеляційного перегляду справи шляхом стягнення з позивача 16 526,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
9. Господарський суд Донецької області рішенням від 28.01.2021 відмовив у задоволенні позову.
10. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції посилався на ст.167 Господарського кодексу України (далі - ГК), статті 102, 104 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), ст.8, п.7 ч.2 ст.52, ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства", ч.1 ст.20 Закону "Про судову експертизу", ст.9 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", пункти 3, 66 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі - Національний стандарт №1), пункти 4, 6, 16, 28 Національного стандарту №3 "Оцінка цілісних майнових комплексів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 №1655 (далі - Національний стандарт №3). Рішення мотивоване таким:
- висновок судової експертизи №3914/3915/3945/3946 у сукупності із висновком ТОВ "Оціночний стандарт", Рецензією Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів", Рецензією ЦА ФДМУ та висновком ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ" свідчать про законність прийнятого наглядовою радою відповідача рішення №211 про затвердження ринкової вартості акцій відповідача на рівні 13,13 грн та відсутності порушених таким рішенням прав і охоронюваних законом інтересів позивача;
- суд встановив належність застосування судовими експертами в рамках проведення експертного дослідження №3914/3915/3945/3946 методів та процедури визначення ринкової вартості акцій відповідача.
11. Господарський суд Донецької області додатковим рішенням від 10.02.2021 частково задовольнив заяву ПрАТ "АКХЗ" про розподіл судових витрат: стягнув з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 43 953,25 грн та витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи, у сумі 199 854,43 грн.
12. Суд першої інстанції посилався на ст.59 Конституції України, ст.30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статті 2, 16, ,123, 126, 129 ГПК, додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19, рішення ЄСПЛ у справі "East/West" проти України (заява №19336/04). Додаткове рішення мотивоване таким:
- з урахуванням наданого обсягу адвокатських послуг, а також з огляду на їх розумність та доцільність для даної справи, співмірність витрат на послуг адвоката із складністю справи та часом, витраченим адвокатом на надання послуг, доцільним є зменшення вартості послуги: участь у підготовчому та судовому засіданні Господарського суду Донецької області - до 1 000,00 грн за участь в судових засіданнях;
- укладаючи договір на адвокатське обслуговування, сторони мають виключні права щодо встановлення умов, проте враховуючи те, що зазначена угода зачіпає інтерес особи, яка потенційно буде відповідати за компенсацію витрат за угодою, її умови повинні бути зрозумілими, залежними від конкретних обсягів виконаних робіт; застосування єдиної ціни до всіх випадків участі в засіданнях, незалежно від їх тривалості, покладає на зацікавлену особу неспівмірний тягар;
- при зменшенні вартості визначеної послуги в цій справи враховано: неспівмірність витраченого часу адвокатом на судові засідання з встановленим порядком обчислення послуги та наявність заперечень позивача щодо заявленої суми судових витрат в частині сплати за участь в судових (підготовчих) засіданнях; суд задовольнив ці вимоги в межах 2 000,00 грн за участь в одному засіданні у суді першої інстанції та 2 500,00 грн за участь в засіданні в апеляційної інстанції;
- витрати, пов`язані із оплатою проведення експертизи у розмірі 199 854,43 грн, суд поклав на позивача, враховуючи результати розгляду справи та норми ГПК.
13. Східний апеляційний господарський суд постановою від 18.05.2021 рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2021 залишив без змін; додаткове рішення суду першої інстанції від 10.02.2021 в частині стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 28 953,25 грн скасував, ухвалив у цій частині нове рішення, яким відмовив в заяві ПрАТ "АКХЗ" про розподіл судових витрат; у іншій частині додаткове рішення залишив без змін.
14. Східний апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову від 18.05.2021, посилався крім норм, вказаних в рішеннях суду першої інстанції, на ст.52 Закону "Про акціонерні товариства", ст.75, ч.4 ст.236, п.5 ч.1 ст.237 ГПК, п.53 Національного стандарту №1, абз.4 п.67, абз.2 п.27 Національного стандарту №3, постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17, постанови Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №761/29966/16-ц, від 25.11.2020 у справі №922/2144/16, та зазначив таке:
- майновий підхід в оцінці вартості пакету акцій, на необхідності застосування якого наполягає ПрАТ "АКХЗ", не дозволяє оцінити економічну вигоду від володіння підприємством, а отже, не відображає реальні економічні умови, що склались на відповідному ринку; це виключає можливість встановлення саме ринкової вартості акцій товариства в розумінні приписів законодавства; майновий підхід не є обов`язковим при проведенні ринкової оцінки;
- надання судовими експертами при розрахунку ринкової вартості акції переваги порівняльному методу є правильним, оскільки останній базується на порівнянні об`єктів оцінки з подібними підприємствами, майновими правами в бізнесі та цінними паперами, які були продані на ринку, та орієнтований на фактичні ціни купівлі-продажу, що склалися на ринку, відображення поточної інформації про фактично досягнуті результати діяльності об`єкту оцінки та поточної ситуації на ринку шляхом врахування принципу попиту та пропозиції;
- оскільки експерти ТОВ "Ес енд Ді" при проведенні експертного дослідження застосували лише доходний підхід для визначення ринкової вартості акції ПрАТ "АКХЗ", наданий висновок є таким, що зроблений на підставі застосування неповної сукупності методів розрахунку вартості акції; у зв`язку з цим суд першої інстанції правомірно не врахував його як доказ у справі;
- постанова Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 не має преюдиціального значення для справи, що переглядається в розумінні ч.7 ст.75 ГПК, оскільки в порівнюваних справах має місце інший суб`єктний склад;
- перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також з огляду на їх розумність та доцільність для цієї справи, та дослідивши співмірність витрат на послуг адвоката із складністю справи та часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд зменшив вартість послуги, визначивши належною сумою для відшкодування - 15 000,00 грн.
15. Східний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 23.06.2021 заяву ПрАТ "АКХЗ" про розподіл судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, задовольнив частково: 1) стягнув ОСОБА_1 на користь ПрАТ "АКХЗ" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 14 605,00 грн; 2) у частині заяви ПрАТ "АКХЗ" про стягнення судових витрат у сумі 1 921,00 грн відмовив.
16. Суд апеляційної інстанції у додатковій постанові посилався на ст.30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статті 2, 123, 126, 129 ГПК, додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19, рішення ЄСПЛ у справі "East/West" проти України (заява №19336/04), та виходив з того, що:
- надання адвокатом відповідної послуги є недоцільним та необґрунтованим, фактичні матеріали справи не свідчать про необхідність надання окремих послуг, оскільки: 1) заявник не є ініціатором апеляційного провадження, 2) виконання адвокатом дій щодо викладення правової позиції позивача на стадії апеляційного перегляду справи включено до окремої категорії наданих послуг (складення відзиву на апеляційну скаргу), які підлягають відшкодуванню заявникові;
- відповідно до наданого обсягу адвокатських послуг, а також з огляду на їх розумність та доцільність для даної справи, співмірність витрат на послуги адвоката із складністю справи та часом, витраченим адвокатом на надання послуг, доцільним є зменшення вартості послуги до 14 605,00 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
17. 08.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2021, додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 10.02.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2021, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
18. 05.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2021, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
19. Підставами для звернення з касаційною скаргою скаржник визначає пункти 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК. Касаційна скарга мотивована тим, що:
- у контексті гарантій справедливої ціни акцій суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, а саме статей 3, 509, 637 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), та не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №908/137/18 та від 24.04.2018 у справі №925/1165/14, а також у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 року у справі №905/1926/18 та від 18.02.2021 у справі №908/3492/19;
- у контексті ігнорування майнового підходу визначення вартості акцій суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права - пунктів 37, 38, 40 Національного стандарту №1, пунктів 10, 11 Національного стандарту №3, в системному зв`язку із абз.2 ст.11 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та не врахували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14, постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №902/790/16, від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 та від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, а також висновок про обов`язкове забезпечення оцінювача замовником оцінки усіма необхідними йому даними, викладений у постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №753/3055/18; експерти ДНДІСЕ і суди проігнорували положення Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України;
- щодо необхідності застосування знижки на неконтрольний пакет акцій, суди попередніх інстанцій порушили норми ч.1 ст.25 та ч.5 ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства", неправильно застосували п.28 Національного стандарту №3, та не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 та від 17.02.2021 у справі №905/1926/18;
- щодо підтримки експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - ДНДІСЕ), суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, а саме: абз.6 п.6, абз.1 п.16 Національного стандарту №3 - щодо незаконного використання даних після прогнозного періоду; абз.4 п.28 Національного стандарту №3 - щодо незаконного використання середньозважених цін, а не останніх цін, та не врахували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14, а також у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №902/790/16, від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 та від 17.02.2021 у справі №905/1926/18;
- скаржник вбачає необхідність у відступленні від висновків, викладених у п.5.31 постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/12591/18, де зазначено: "у зв`язку з тим, що позивач вже не є акціонером та носієм корпоративних прав, його порушені права на отримання належної компенсації за примусово викуплені акції поновлені шляхом присудження до стягнення заявленої суми збитків, Верховний Суд вважає, що за обставин цієї справи не є належним та ефективним способом захисту визнання недійсним рішення наглядової ради щодо затвердження ринкової вартості акцій, яке вичерпало свою дію в момент прийняття та породжує права та обов`язки і для інших акціонерів, що не оскаржують це рішення". Для задоволення позовної вимоги позивача потрібне відступлення від цієї правової позиції, оскільки вона суперечить висновкам, викладеним у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів"; аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №923/415/17 та від 16.02.2021 у справі №910/8714/18;
- у зв`язку із необхідністю відступлення від вищезазначеної правової позиції Верховного Суду скаржник заявляє клопотання про передачу справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду;
- скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості застосування такого способу захисту як визнання права позивача на отримання компенсації за примусово вилучені, на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій, акції у розмірі 71,83 грн за одну акцію.
20. Щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду Донецької області від 10.02.2021, скаржник із посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.11.2020 у справі №908/137/18, зазначає, що покладання на позивача витрат на експертизу, яка до того ж не відповідає нормативно-правовим актам з питань оцінки, є неправомірним та несправедливим. Саме відповідач, перебуваючи під контролем мажоритарного власника і визначивши занижену ціну викупу, повинен нести ризики незгоди акціонерів із процедурою примусового викупу.
21. У касаційній скарзі на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 скаржник як на підстави для її скасування посилається на таке:
- основна постанова Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 є незаконною та необґрунтованою, тому разом із скасуванням основної постанови повинна бути скасована і додаткова постанова;
- позивач не був належним чином повідомлений про прийняття заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат до провадження та про призначення цієї заяви до розгляду на 23.06.2021 (посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 25.11.2020 у справі №911/678/19);
- у тій частині, яку суд апеляційної інстанції постановив відшкодувати, а саме: підготовка відзиву на апеляційну скаргу (дев`ять годин роботи над 9-сторінковим відзивом, одна година на перевірку) - 960,50 грн за одну годину х 10 години) = 9605,00 грн; участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції (5 000,00 грн за 1-один судодень) - 1 засідання 5 000,00 грн; усього 14 605,00 грн, суд порушив норми матеріального і процесуального права, оскільки п.2 ч.4 ст.126 ГПК у системному зв`язку із ч.2 ст.30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлюють, що "витрачений час" обчислюється годинами, а не днями (посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29.10.2020 у справі №755/14204/17);
- суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, стягнувши заявлену суму у повному обсязі, оскільки апеляційну скаргу позивача було задоволено частково (посилається на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 24.06.2021 у справі №910/10275/20, додатковій постанові від 24.06.2021 у справі №924/1227/19);
- суд апеляційної інстанції застосував п.1 ч.5 ст.129 ГПК (щодо стягнення судових витрат, не пов`язаних із розглядом справи), п.3 ч.4 ст.129 ГПК (щодо стягнення повної суми судових витрат у той час, як апеляційну скаргу частково задоволено), ч.2 ст.30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (щодо встановлення та обчислення саме "погодинної" оплати послуг адвоката) без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №910/10275/20, від 29.10.2020 у справі №755/14204/17, додатковій постанові від 24.06.2021 у справі №910/10275/20;
- покладання на позивача витрат ПрАТ "АКХЗ" на професійну правничу допомогу не відповідає принципам справедливості, добросовісності, розумності, оскільки процедура "сквіз-ауту" ініційована відповідачем (посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 24.11.2020 у справі №908/137/18).
22. 25.08.2021 скаржник подав до Верховного Суду додаткові пояснення про необхідність визнання недійсними рішення наглядової ради, в яких зазначив, що встановлення справедливої компенсації (ціни, за якою відбувається примусове відчуження) є ключовим елементом процедури такого відчуження і встановлюється виключно законом (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №908/137/18).
23. 13.10.2021 ПрАТ "АКХЗ" подало відзив на касаційні скарги, в якому просить 1) закрити касаційне провадження за касаційними скаргами в частині касаційного оскарження, передбаченого п.1 ч.2 ст. 287 ГПК; 2) залишити без задоволення касаційні скарги в частині оскарження рішень судів на підставі пунктів 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК; 3) у разі відсутності підстав для закриття касаційного провадження залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2021, додаткове рішення від 10.02.2021, постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 - залишити без змін; 4) залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 без задоволення, а додаткову постанову - без змін; 5) стягнути зі скаржника судові витрати по справі.
24. Відзив мотивований таким:
- підстави для касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до п. 1 ч.2 ст. 287 ГПК відсутні, оскільки постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник, не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається; тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю (при цьому відповідач посилається на постанови Верховного Суду від 19.03.2021 у справі №922/698/20, від 21.12.2020 у справі №917/931/20, від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 14.04.2021 у справі №911/2571/19, від 17.02.2021 у справі №916/3948/19, від 16.05.2018 у справі №759/19440/15-ц; від 11.08.2020 у справі №922/2277/19, від 11.08.2020 у справі №910/13193/19, від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 14.04.2021 у справі №911/2571/19, від 04.08.2021 у справі №903/973/19, від 17.03.2021 у справі №912/969/19, від 12.05.2021 у справі №922/1791/20, від 05.08.2021 у справі №911/1070/20);
- підстави для касаційного оскарження відповідно до п.2 ч.2 ст.287 ГПК щодо відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 28.04.2021 у справі №910/12591/18, відсутні, оскільки суди попередніх інстанцій не посилались на зазначену постанову, не застосовували висновок, викладений у ній; правовідносини у справі №910/12591/18 не є подібними до справи, яка розглядається;
- підстави для касаційного оскарження відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК відсутні, оскільки скаржник не довів необхідності формування єдиної правозастосовної практики для правильного вирішення цієї справи (при цьому ПрАТ "АКХЗ" посилається на постанови Верховного Суду від 13.09.2021 у справі №910/4442/20, від 07.09.2021 у справі №910/7478/20);
- суди попередніх інстанцій не могли прийняти до уваги надані позивачем формулу "чистої вартості активів" та дивідендну формулу, оскільки скаржник відмовився від їх використання відповідно до заяви про зміну позовних вимог;
- використана скаржником формула "чистої вартості активів" не відповідає пунктам 10, 11 Національного стандарту №3; зазначена скаржником дивідендна формула не враховує положення пунктів 14, 26 Національного стандарту №3;
- постанова Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 не має преюдиціального значення для справи, що переглядається в розумінні ч. 7 ст.75 ГПК (при цьому ПрАТ "АКХЗ" посилається на постанови Верховного Суду від 13.08.2019 у справі №910/22871/17, від 27.02.2018 у справі №916/2066/15, від 17.04.2018 у справі №916/3170/14, від 26.06.2018 у справі №910/22867/15);
- неврахування судами попередніх інстанцій правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, не свідчить про незаконність та необгрунтованість відповідних рішень, оскільки правовідносини у справі №905/1926/18 та у справі, що переглядається, не є подібними;
- висновок НДІСЕ від 23.10.2020 №3914/3915/3945/3946 був правильно врахований судами попередніх інстанцій як такий, що відповідає вимогам ГПК, Закону "Про судову експертизу", Інструкції про порядок проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 №53/5, Національному стандарту №3;
- суди обґрунтовано відхилили висновки судово-економічної експертизи ТОВ "Ес енд Ді", відповідно до яких вартість однієї акції ПрАТ "АКХЗ" складає 71,83 грн, оскільки проведення прогнозування складових чистого грошового потоку на підставі необґрунтованих припущень є підставою для визнання оцінки неякісною (недостовірною), а сам висновок заснований на необґрунтованому прогнозі чистого прибутку;
- ціна обов`язкового продажу акцій ПрАТ "АКХЗ", визначена у розмірі 15,00 грн, що відповідає найвищій ціні придбання акцій власником домінуючого контрольного пакету, є справедливою вартістю;
- суд апеляційної інстанції правильно стягнув зі скаржника витрати на професійну правничу допомогу, виходячи з фіксованого розміру гонорару адвоката (посилається на постанову Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/5229/19).
25. 18.10.2021 ОСОБА_1 подав відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якій просить Верховний Суд відхилити доводи відзиву, а касаційну скаргу задовольнити, підтверджує доводи касаційної скарги.
26. 19.10.2021 від ПрАТ "АКХЗ" надійшло клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивоване наявністю виключної правової проблеми, щодо 1) визначення ринкової вартості акції для цілей обов`язкового продажу акцій іншим способом крім проведення незалежної оцінки та 2) відсутності сталої судової практики з приводу ефективності способів захисту у подібних спорах; 20.10.2021 від ОСОБА_1 надійшли заперечення на зазначене клопотання; у судовому засіданні 15.12.2021 представник відповідача Омельченко О.О. заявив що сторона не підтримує раніше заявлене клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
27. 19.01.2022 від ПрАТ "АКХЗ" повторно надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
28. Верховний Суд ухвалою від 21.09.2021 відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив на 20.10.2021, відовідними ухвалами оголошувались перерви у судовому засіданні.
29. 22.12.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням на лікарняному головуючого судді Кібенко О.Р., ухвалою від 10.01.2022 розгляд справи призначено на 19.01.2022.
30. У судовому засіданні 19.01.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалив рішення про передачу справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч.1 ст.302 ГПК.
Підстави для передачі справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Щодо порядку визначення справедливої ціни
31. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №908/137/18 (у складі головуючого судді Князєва В.С., судді-доповідача Бакуліної С.В., суддів Антонюк Н.О., Анцупової Т.О., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Сімоненко В.М., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.) визначено:
"7.24. <…> у разі оскарження міноритарними акціонерами процедури примусового відчуження належних їм акцій суд має встановити: 1) чи проводилась ця процедура відповідно до норм закону; 2) чи здійснювалась вона з легітимною метою, а саме чи відповідали мотиви мажоритарних акціонерів суспільним інтересам у запровадженні цієї процедури; 3) чи є запропонована міноритарним акціонерам вартість викупу акцій справедливою, та відповідно, чи дотриманий критерій пропорційності втручання у права позивачів.
7.37. За вказаних обставин, враховуючи, що при визначенні ціни акцій існує ймовірність недобросовісної поведінки особи, яка володіє домінуючим контрольним пакетом акцій, відсутність можливості впливу міноритарним акціонером на визначення ціни акцій при їх відчуженні без його волевиявлення та відсутність спеціального контролю з боку суду або Комісії за процедурою такого визначення до позбавлення міноритарного акціонера права власності на акції, свідчить про те, що у спірних правовідносинах попередні судові інстанції мали б надати оцінку тому, чи була ціна, визначена у безвідкличній вимозі, справедливою, та за наслідком цього встановити, чи було дотримано критерій пропорційності втручання у право власності, і залежно від вказаних обставин вирішити цей спір".
32. Разом з тим, наразі вбачається наявність різних підходів Верховного Суду щодо того, яка саме вартість викупу акцій, що пропонується міноритарним акціонерам, є справедливою, а також щодо методів розрахунку такої вартості.
33. У постанові від 04.03.2021 у справі №910/2483/18 Верховний Суд (колегія суддів: Баранець О.М., Мамалуй О.О., Студенець В.І.) фактично прирівнює справедливу вартість акцій до їх ринкової вартості. Зокрема, у зазначеній постанові Верховний Суд зазначає, що суд повинен перевірити, чи правильно була визначена ринкова вартість акцій; а у разі наведення позивачем свого розрахунку ринкової вартості акцій, суд має перевірити цей розрахунок позивача на предмет його правильності та відповідності вимогам чинного законодавства (зокрема, шляхом призначення відповідної судової експертизи в порядку ст.99 ГПК). "Тобто суди мають з`ясувати, чи є визначена кожною із сторін у справі ринкова вартість акцій товариства правильною та справедливою".
34. З наведеного вбачається, що Верховний Суд до справедливої ціни прирівнює таку ринкову ціну, яка визначена відповідно до вимог законодавства, є правильною та об`єктивною.
35. Разом з тим, у низці інших постанов Верховний Суд займає позицію, відповідно до якої "при проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати" (зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 (колегія суддів: Кондратова І.Д., Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.), від 18.02.2021 у справі №908/3492/19 (колегія суддів: Мамалуй О.О., Стратієко Л.В., Студенець В.І.), від 28.04.2021 у справі №910/12591/18 (колегія суддів: Кондратова І.Д., Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.).
36. Такий підхід не означає, що справедлива вартість акцій обов`язково має бути вище ринкової. Однак він дозволить при визначенні вартості акцій, що підлягають відчуженню у міноритарних акціонерів, врахувати не лише об`єктивний критерій - фактичну вартість майна (акцій), що має бути відчужене, однак й інтереси осіб, у право власності яких фактично відбулося втручання у зв`язку з таким відчуженням.
37. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне уточнити правову позицію, яка міститься у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №910/2483/18 (колегія суддів: Баранець О.М., Мамалуй О.О., Студенець В.І.) та яка стосується того, що справедлива вартість акцій дорівнює ринковій.
38. При проведенні процедури примусового викупу акцій, належних міноритарним акціонерам (сквіз-ауту) останні перебувають у менш захищеному стані. Тому наявність певної недобросовісної поведінки з боку власника домінуючого контрольного пакета акцій (зокрема, опосередкованої рішеннями акціонерного товариства) може спричинити покладення на міноритарного акціонера, який не має можливості вплинути на визначення ціни акцій, непропорційного тягаря у зв`язку з примусовим відчуженням належних йому акцій (пункти 7.22, 7.24, 7.28, 7.35, 7.37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №908/137/18).
39. У зв`язку з цим для визначення справедливої ціни акцій, від якої залежить правомірність процедури, необхідним є застосування такого методу оцінки, який би дозволив запобігти ймовірній недобросовісній поведінці з боку власника домінуючого контрольного пакета акцій.
40. Разом з тим, наразі не існує єдності практики Верховного Суду щодо порядку здійснення розрахунку справедливої вартості акцій при сквіз-ауті.
41. Зокрема, у п.5.42 постанови від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 Верховний Суд (колегія суддів: Кондратова І.Д., Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.) зазначив таке: "при розрахунку справедливої (ринкової) вартості акцій при сквіз-ауті має бути застосований майновий метод оцінки (як єдиний або поряд з іншими), що випливає з ч.6 ст. 9 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", національних стандартів оцінки майна (Національний стандарт №1 та Національний стандарт №3 "Оцінка цілісних майнових комплексів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 №1655). При застосовуванні майнового підходу справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції Товариства має визначатися у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства".
42. У постанові від 18.02.2021 у справі №908/3492/19 Верховний Суд (колегія суддів: Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В., Студенець В.І.) зазначив, що "судами не досліджено питання чи такий пакет акцій (3,9766%) дозволяє міноритарному акціонеру (міноритарію) безпосередньо брати участь в управлінні Товариством, та не з`ясовано питання чи може це впливати на вартість акції такого пакета, та чи впливає на ринкову вартість однієї акції, оцінювання акції у 100% пакеті акцій, враховуючи, що за висновками експерта - Бутко І.В., за підсумками аналізу балансу за 2015 - 2018 роки, ПрАТ "Український графіт" знаходиться у стабільному фінансовому стані з позитивною динамікою".
43. Водночас у постанові від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 Верховний Суд (колегія суддів: Кролевець О.А., Бакуліна С.В., Губенко Н.М.) визнав передчасним відхилення судами першої та апеляційної інстанцій доводів позивача про неправомірність здійснення оцінки ринкової вартості акції акціонерного товариства саме в пакеті розміром 3,256%. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що оцінка однієї простої іменної акції на підставі 3,256% пакета акцій не заборонена законом (пункти 129 та 130).
44. Колегія суддів вважає, що здійснення оцінки окремого пакету акцій не у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) не надасть повного уявлення щодо їх вартості. Тому результати оцінки не можуть вважатись такими, що визначають справедливу вартість частки у статутному капіталі акціонерного товариства.
45. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне уточнити правову позицію, яка міститься у постанові від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 (колегія суддів: Кролевець О.А., Бакуліна С.В., Губенко Н.М.) щодо застосування майнового методу оцінки (метод ринкової вартості чистих активів) як обов`язкового (як єдиного або поряд з іншими), у зв`язку із чим оцінці підлягає пакет акцій саме у 100% статутного капіталу.
Щодо належності та ефективності такого способу захисту як визнання недійсним рішення наглядової ради про затвердження ринкової ціни акцій
46. В постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/12591/18 (колегія суддів: Кондратова І.Д., Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.), стосовно визнання недійсним рішення наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій неналежним та неефективним способом захисту прав міноритарних акціонерів в розумінні статей 15, 16 ЦК та ст.20 ГК зазначено:
"5.31. У зв`язку з тим, що позивач вже не є акціонером та носієм корпоративних прав, його порушені права на отримання належної компенсації за примусово викуплені акції поновлені шляхом присудження до стягнення заявленої суми збитків, Верховний Суд вважає, що за обставин цієї справи не є належним та ефективним способом захисту визнання недійсним рішення наглядової ради щодо затвердження ринкової вартості акцій, яке вичерпало свою дію в момент прийняття та породжує права та обов`язки і для інших акціонерів, що не оскаржують це рішення.
5.32…такий спосіб захисту не є належним та ефективним, і що для відшкодування збитків окремо визнання рішення наглядової ради не вимагається…".
47. Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 (колегія суддів: Кондратова І.Д., Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.).
48. Разом з тим, позивач у цій справі просив суд скасувати рішення наглядової ради. У скарзі, аргументуючи належність та ефективність відповідного способу захисту, скаржник посилається на позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 18.02.2021 у справі №908/3492/19, від 16.02.2021 у справі №910/8714/18.
49. Так, у постанові від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 (колегія суддів: Кролевець І.Д., Бакуліна С.В., Губенко Г.О.) зазначено таке: "Водночас Суд вважає слушними доводи Позивача про те, що невідповідність вимогам законодавства рішення наглядової ради в частині затвердження ринкової вартості акцій з метою їх викупу є підставою для визнання такого рішення недійсним, зокрема, ціна акцій, яка ґрунтується на висновку суб`єкта оціночної діяльності, вчиненому з порушенням вимог нормативно-правових актів, не може вважатися дійсною ринковою ціною. Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.10.2018 у справі №923/415/17" (п.118).
50. Колегія суддів вважає, що визнання недійсним рішення наглядової ради, яким було визначено ринкову вартість акції для процедури сквіз-аут є неефективним способом захисту. Внаслідок визнання недійсним рішення наглядової ради товариства про затвердження ринкової вартості акції після вчинення відповідного правочину позивач не отримає додаткової грошової компенсації за продані акції. Також це не призведе до повернення майна, набутого в результаті обов`язкового продажу акцій. Надалі позивач буде змушений повторно звертатись до суду із новими вимогами, спрямованими для відновлення його права.
51. Відтак колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 (колегія суддів: Кролевець О.А., Бакуліна С.В., Губенко Н.М.) щодо визнання недійсним рішення наглядової ради, яким було визначено ринкову вартість акції для процедури сквіз-аут, як ефективного способу захисту.
52. Верховний Суд враховує, що розбіжності у практиці, на які звертає увагу ПрАТ "АКХЗ" у своєму клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, стосуються правових позицій, які містяться у постановах колегій суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів.
53. Відповідно до ч.1 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду може вирішуватися судом за власною ініціативою (ч.1 ст.303 ГПК).
54. Отже, Верховний Суд вважає за необхідне передати справу на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до вимог ч.1 ст.302 ГПК з огляду на необхідність відступити від висновків Верховного Суду з наведених в ухвалі мотивів.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про передачу справи №905/671/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
2. Справу №905/671/19 за касаційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2021, додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 10.02.2021, постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 передати на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
Л. Стратієнко
