Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
_____________________________________________________________________________
ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2022р. Справа № 905/2044/19
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., суддів Бокової Ю.В., Кротінової О.В., при секретарі судового засідання Марченко А.Є., у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи №905/2044/19,
за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз, м. Київ,
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз, м. Краматорськ, Донецької області,
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України,
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуенерго,
за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства Покровськтепломережа,
про стягнення боргу у загальній сумі 2 371 102 009,74грн. з яких: 1 684 581 076,82грн заборгованість за послуги балансування; 289 494 601,86грн- пеня; 131 189 694,07грн - 3% річних; 265 836 636,99грн - інфляційні втрати,-
За участю представників сторін:
від позивача: Кухтик В.М. - адвокат, за довіреністю;
від відповідача: Луговой В.В.- адвокат, за довіреністю (в режимі відеоконференцзв`язку);
від третьої особи-1: не з`явився;
від третьої особи-2: не з`явився;
від третьої особи-3: не з`явився.
Суть справи:
Позивач, Акціонерне товариство Укртрансгаз, звернувся до Господарського суду Донецької області до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуенерго, Комунального підприємства Покровськтепломережа про стягнення боргу у загальній сумі 2 371 102 009,74грн., з яких: 1 684 581 076,82грн заборгованість за послуги балансування; 289 494 601,86грн- пеня; 131 189 694,07грн - 3% річних; 265 836 636,99грн - інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.12.2021 року позовні вимоги задоволено частково: стягнено з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз заборгованість за договором у загальному розмірі 543 275 913,01грн, з яких: заборгованість за послуги балансування 380 821 828,45грн, пеня 65 279 740,70грн, 3% річних 31 497 229,48грн, інфляція 65 677 114,38грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 154 051,39грн.
Частиною 5 статті 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначаються зокрема: висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що при ухваленні рішення не вирішено питання щодо однієї із вимог позивача, викладеній в заяві про збільшення розміру позовних вимог (вхд.№22099/21 від 23.10.21), а саме застосування частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України при стягненні 3% річних на майбутнє.
Відповідно до вимог ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки в рішенні Господарського суду Донецької області від 14 грудня 2021р у справі 905/2044/19 не було вирішено питання щодо застосування положень частини 10 статті 238 ГПК України , суд, керуючись статтею 244 ГПК України, вважає за необхідне прийняти додаткове рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач при зверненні із заявою про збільшення позовних вимог просив суд у порядку частини 10 статті 238 ГПК України зазначити в рішенні про нарахування трьох відсотків річних до моменту виконання рішення.
Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Законодавець у статті 15 ГПК України визначив пропорційність у господарському судочинстві як принцип господарського судочинства, що зумовлює обов`язок суду при розгляді справи враховувати, завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У даній справі предметом розгляду є позовні вимоги щодо стягнення вартості послуг за балансування природного газу. Під час розгляду справи було встановлено, що частково заборгованість виникла в зв`язку із несанкціонованим відбором природного газу споживачами, у тому числі теплоенергетичними компаніями, бюджетними організаціями, промисловими підприємствами, які відбирали газ з газотранспортної системи безпідставно.
В ході розгляду справи відповідач наполягав на тому, що внаслідок неналежного виконання взятих на себе договірних зобов`язань споживачами і систематичне порушення умов оплати спожитого природного газу перед Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» зростає заборгованості останнього перед постачальниками природного газу , у тому числі перед позивачем. Зазначені обставини не спростовуються учасниками справи, до того ж підтверджуються позиціями третіх осіб у справі.
Зобов`язання за договором транспортування природного газу та заборгованість, яка була предметом розгляду справи, є складними, оскільки фактично передбачають відповідальність відповідача за дії третіх осіб, які здійснюють безпідставне споживання газу, з наступним правом регресу відповідача до зазначених осіб.
Суд розуміє, що виконання прийнятого рішення в межах цієї справи в деякої частині залежить від добросовісності виконання зазначеним особами регресних зобов`язань перед відповідачем.
Як зазначав в ході розгляду справи відповідач, на даний час він є учасником великої кількості судових справ, предметом розгляду яких є стягнення заборгованості із споживачів за спожитий природний газ і дана обставина буде впливати в майбутньому при виконанні рішення по справі №905/2044/19, оскільки в судовому засіданні ПАТ «Донецькоблаз» неодноразово звертав увагу суду на той факт, що заборгованість за договором транспортування природного газу виникла в зв`язку із відсутністю оплати вартості спожитого природного газу третіми особами. Учасники справи не спростовували цю обставину.
Враховуючи стягнутий в межах цієї справи обсяг грошових коштів (543 275 913,01грн грн.), а також обставини, за яких виникла заборгованість відповідача, суд зауважує, що ч. 10 ст.238 ГПК України носить диспозитивний характер, надаючи право виключно суду вирішувати питання доцільність застосування механізму стягнення відсотків, відносно яких на час прийняття рішення не відомо чи виникне таке право у стягувача.
Приймаючи до уваги міркування щодо відносин які склалися між сторонами, суд вважає, що вирішення питання щодо стягнення відсотків, права на які може виникнути у позивача у майбутньому, повинно віршуватися в окремому судовому провадженні із застосуванням норм законодавства, діючих на час виникнення порушеного права.
Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, суд має зважено підходити до вибору процесуальних засобів, щоб це не призвело до порушення основоположних засад господарського судочинства та не призводило до порушення прав гарантованих Конституцією та законами України і при застосуванні зокрема положень частини 10 статті 238 ГПК України, суд вважає за необхідне враховувати дії стягувача та боржника на час виникнення порушеного права, а не заздалегідь.
Господарський суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. У цьому сенсі, суд не може проігнорувати вимоги ч.3 ст.16 ЦК України, за якими, суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу. Тобто, в кожному окремому процесі суд повинен оцінити не тільки порушення з боку відповідача, але і дії особи, яка звертається за захистом своїх прав через призму ст. 13 ЦК України. Тому, приймаючи рішення в умовах фактичної відсутності прав (які ще не виникли) на стягнення відсотків та враховуючи особливості вирішених в ході розгляду цієї справи зобов`язань, суд вважає за доцільне відмовити у застосуванні ч.10 ст. 238 ГПК України, проте зазначає що позивач з моменту виникнення порушеного права може звернутися до суду з вимогою про стягнення відсотків, права на які у нього виникне, з окремим позовом або вирішити це питання з відповідачем поза межами судових процесів.
Керуючись ст. 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В И Р І Ш И В:
У задоволенні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» щодо зазначення в рішенні про нарахування трьох відсотків річних до моменту виконання рішення у порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Головуючий суддя П.В. Демідова
Суддя Ю.В. Бокова
Суддя О.В. Кротінова
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 25.01.2022.
Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).
