Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2022 року Справа № 918/662/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Юрчук М.І.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників:
позивача адвокат Грибок І.О.
відповідача - не з`явився
розглянувши у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.09.2021 у справі №918/662/21 (повний текст складено 04.10.2021, суддя Заголдна Я.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Агроресурс"
до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал"
про визнання неправомірними дій щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 30.09.2021 у справі №918/662/21 задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Агроресурс" до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про визнання неправомірними дій щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод. Визнано дії Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням шляхом виставлення рахунку №407 від 05.05.2021 за скид понаднормативних забруднень на суму 57 861 грн 54 коп. неправомірними. Присуджено до стягнення з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" на користь Приватного акціонерного товариства "Агроресурс" 2 270 грн 00 коп. судового збору.
Вказане рішення мотивоване тим, що позивач довів суду належними та допустимими доказами підставність та обґрунтованість позовних вимог про неправомірність нарахування позивачу додаткової плати, зазначеної у рахунку №407 від 05.05.2021 за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням в сумі 57 861 грн 54 коп.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 30.09.2021 у справі №918/662/21 та винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що рішення винесене із порушенням норм як матеріального так і процесуального права, оскільки воно базується на неповно з`ясованих обставинах справи, які мають значення для правильного вирішення, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Листом №918/662/21/7031/21 від 03 листопада 2021 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області.
09.11.2021 до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №918/662/21.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 відмовлено в задоволенні клопотання Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.09.2021 у справі №918/662/21 залишено без руху.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2021 поновлений строк на апеляційне оскарження. Відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.09.2021 у справі №918/662/21. Розгляд апеляційної скарги призначений на 18.01.2022.
06.12.2021 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.
В судове засідання представник відповідача не з`явився. Однак, 18.01.2022 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на лікарняному, в наступне судове засідання буде надане підтвердження про тимчасову непрацездатність.
Суд вважає, що слід відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Враховуючи, що позивач як юридична особа не позбавлений права надавати повноваження на представництво своїх інтересів будь-якій кількості осіб та будь-якому іншому представникові, а не з`явлення в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.
Також позивачем викладено свої доводи та міркування шляхом подання апеляційної скарги.
Крім того, ухвалою суду від 26.11.2021 явка представників сторін в судове засідання 18.01.2022 не визнавалася обов`язковою.
При цьому, колегія суддів вказує на те, що ст. 197 ГПК України надано можливість учасникам справи під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Однак, не подавало до суду клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Крім того, підстави відкладення розгляду справи, наведені в клопотанні, не підтверджені жодними доказами.
Отже, у суду відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу у справі №918/662/21 за відсутності представника відповідача та відмовити у задоволенні клопотань позивача і відповідача про відкладення розгляду справи.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 06.08.2021 до Господарського суду Рівненської області від Приватного акціонерного товариства "Агроресурс" надійшов позов до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал", у якому позивач, посилаючись на Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Рівне, затверджених рішенням Рівненської міської ради №65 від 12.06.2018 року, ст. 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", ст. ст. 2, 4, 20, 73, 74, 76, 77-79, 129, 162-164 Господарського процесуального кодексу України, просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням шляхом виставлення рахунку № 407 від 05.05.2021 за скид понаднормативних забруднень на суму 57 861 грн 54 коп. неправомірними.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- 06.04.2021 представниками відповідача у присутності представника ПрАТ "Агроресурс" на вул. Нижньодворецька, 35, м. Рівне, відібрано пробу стічної води №7, про що складено Акти про відбір проб стічних вод №150 від 06.04.2021 та про передачу проб стічних вод для відомчого контролю № 3 від 06.04.2021;
- за результатами проведеного аналізу відібраної води відповідачем проведено розрахунок величини плати за перевищення допустимих концентрацій по таким забруднюючим речовинам як: азот амонійний, завислі речовини, сульфати, залізо; плата за скид понаднормативних забруднень склала 57 861 грн 54 коп.;
- позивач вказує, що крім посвідчень працівників відповідача, які здійснювали відбір проб, у актах №150 та №3 не зафіксована інформація про те, яким документом саме вказані особи уповноважені на здійснення відбору проб на території позивача;
- позивач вважає, що відбір проби стічної води, проведений відповідачем, було здійснено з порушенням норм, передбачених пунктом 9.1 КНД 211.1.0.009-94 (Керівний нормативний документ "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод"), ДСТУ І80 5667-10:2005 "Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод", ДСТУ І80 5667-3-2001 "Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами" - оскільки у акті №150 не вказано спосіб відбору проб; відмітки про поділення (розлив) проби для проведення відомчого контролю та/або Арбітражного аналізу; кількість зразків; дані про обробку проби (фільтрування відстоювання, консервування тощо); температура та характерні особливості стічних вод; тип посуду у який відбиралась проба
- у акті №150 відсутня інформація про проведення консервування проби (або ні), не вказана температура відібраних проб та вжиті заходи і температура її охолодження;
- у акті №3 не вказана лабораторія та посада, прізвище ім`я та по-батькові представників лабораторії та їх підписи
- згідно з Правилами виключно за результатом аналізу робочої проби визначаються концентрації забруднюючих речовин, робиться висновок щодо перевищень ДК забруднюючих речовин у стічній воді, однак відповідачем було взято "разову контрольну" пробу, про що в акті №150 зроблено відмітку;
- лабораторний аналіз відібраної проби тривав понад 6 діб та був проведений з порушенням строків встановлених ДСТУ ІSО 5667-10:2005 та Правилами, що є порушенням відповідних стандартів у даній галузі та могло вплинути на достовірність дослідження;
- лист-повідомлення № 1270 про перевищення ДК забруднюючих речовин направлений позивачу з порушенням строків, визначених п. 8 Розділу V Правил - у строк більше 5-ти робочих днів з дати відбору контрольної проби;
- відповідачем не надіслані позивачу результати аналізу проби №7, що була відібрана 06.04.2021, натомість надіслане лабораторне дослідження проби №150;
- в порушення п. 19 Розділу VІІ Правил відповідачем для позивача не було надано всіх необхідних документів для розгляду позивачем питання щодо оплати рахунку №407 від 05.05.2021, а саме - претензії та копії результатів аналізу стічних вод;
- оскільки акти №150 та № 3, лист-повідомлення про перевищення ДК забруднюючих речовин №1270 від 13.04.2021 оформлені з грубими порушеннями національних стандартів при відбиранні проб стічних вод та їх дослідженні, відтак вказані документи не є належними доказами перевищення показників забруднення стічних вод.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 30.09.2021 у справі №918/662/21 задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Агроресурс" до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про визнання неправомірними дій щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод. Визнано дії Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням шляхом виставлення рахунку №407 від 05 травня 2021 року за скид понаднормативних забруднень на суму 57 861 грн 54 коп. неправомірними.
Суд першої інстанції дійшов таких висновків з підстав: відбір проб та подальше оформлення його результатів проводилися з грубим порушенням Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Рівне, КНД 211.1.0.009-94 Керівний нормативний документ "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу та властивостей стічних та технологічних вод", ДСТУ ISO 5667-10-2005 "Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод", ДСТУ ISO 5667-3-2001 "Якість води. Відбір проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами", а Акт про відбір проб стічних вод від 06.04.2021 №150, Акт про передачу проб стічних вод для відомчого контролю від 06.04.2021 № 3, а також лист-повідомлення про перевищення ДК забруднюючих речовин №1270 від 13.04.2021 оформлені з грубими порушеннями національних стандартів при відбиранні проб стічних вод та їх дослідженні.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Так, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненими цими діяннями наслідкам.
При цьому, вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин. Відповідний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16.
У постанові Верховного Суду від 17.05.2020 у справі №916/1126/19, Верховний Суд встановив, що Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами та договором не передбачено можливості захисту прав та/або інтересів особи у такий спосіб, як визнання неправомірним нарахування плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення згідно з виставленим рахунком. Фактично заявлений у справі позов містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (встановлення факту відсутності у абонента обов`язку здійснювати плату за скид ненормативно-очищених стічних вод в міську каналізацію) та не стосується захисту права цивільного, тобто задоволення такої вимоги не є ефективним способом захисту прав позивача.
Верховний Суд у вищевказаній постанові зазначив, що заявлені позивачем вимоги не можуть самостійно розглядатися в окремій справі. Встановлення таких обставин, як правомірність та правильність здійснених відповідачем нарахувань, є предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема: про стягнення плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості і режиму їх скидання; про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення (у випадку припинення надання послуг) тощо.
За таких обставин, Верховний Суд у постанові від 17.05.2020 у справі №916/1126/19 дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі за вимогами про визнання неправомірним нарахування плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення згідно з виставленим рахунком на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
За висновками Верховного Суду у постанові від 17.05.2020 у справі №916/1126/19, оскільки суди першої й апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованих висновків про можливість розгляду таких вимог у господарському суді, Верховний Суд визнав необхідним скасувати рішення судів попередніх інстанцій та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. При цьому Верховний Суд визначив, що такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку господарського судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. Натомість, оцінка акту про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод від 19.03.2019, як доказу у справі, та питання правомірності дій відповідача щодо здійснення нарахувань, і як наслідок права у нього на отримання відповідних сум, може бути встановлено у межах відповідного спору про право з використанням належних засобів доказування, а не шляхом задоволення позову у цій справі.
Частиною 4 статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 231 ГКП України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Предметом спору по цій справі є вимоги Приватного акціонерного товариства "Агроресурс" про визнання дій відповідача щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням шляхом виставлення рахунку №407 від 05.05.2021 за скид понаднормативних забруднень на суму 57 861,54 грн неправомірними, тобто прохальна частина позовної заяви містить обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, який полягає саме у визнанні неправомірним нарахування додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням шляхом виставлення рахунку за скид понаднормативних забруднень, тобто у встановленні факту такої правомірності чи неправомірності.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача, що предметом позову у даній справі є визнання неправомірними дій, оскільки фактично заявлений у справі позов містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (встановлення факту відсутності у абонента обов`язку здійснювати плату за скид стічних вод) та не стосується захисту права цивільного, тобто, задоволення такої вимоги не є ефективним способом захисту прав позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд враховує правові висновки Верховного Суду у постанові від 17.05.2020 у справі №916/1126/19 та вважає, що заявлені позивачем вимоги не можуть самостійно розглядатися в окремій справі. Встановлення таких обставин, як правомірність та правильність здійснених відповідачем нарахувань, є предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема: про стягнення плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості і режиму їх скидання; про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення тощо.
За таких обставин, господарський суд вважає, що провадження у справі №918/662/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Агроресурс" до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про визнання неправомірними дій щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод - підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.05.2020 у справі №916/1126/19, господарський суд роз`яснює, що вимоги про визнання неправомірним нарахувань за скид понаднормативних стічних вод відповідно до виставлених рахунків та згідно актів про відбір проб не підлягають розгляду як в порядку господарського судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. Натомість, оцінка акту про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод як доказу у справі та питання правомірності дій відповідача щодо здійснення нарахувань та відповідних наслідків - має встановлюватись в межах відповідного спору про право, зокрема, у можливому позові про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Згідно статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав не з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
З огляду на цей висновок, суд апеляційної інстанції не вважає за необхідне у контексті цієї справи розглядати доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, оскільки вони стосуються питання вирішення спору по суті, а закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи (п. 33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 910/14144/17 (провадження № 12-88гс18), п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), п. 4.16. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.05.2020 у справі № 916/1126/19).
У зв`язку із закриттям провадження у справі, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в суді апеляційної інстанції, покладаються на позивача.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, п. 4 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 271, 278, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.09.2021 у справі №918/662/21 задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 30.09.2021 у справі №918/662/21 скасувати.
3. Закрити провадження у справі №918/662/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Агроресурс" до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про визнання неправомірними дій щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений "20" січня 2022 р.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Юрчук М.І.
