Справа№592/12956/21
Провадження №2/592/470/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2022 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Костенка В.Г., за участю секретаря судового засідання Ващенка В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка до ОСОБА_1 про стягнення коштів
з участю представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути з відповідача безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 120 738,96 грн., та судові витрати.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що постановою Сумського апеляційного суду від 17.09.2020 у справі № 592/3597/20 рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.07.2020 в частині визначення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.09.2018 року по 20.01.2020 року змінено, визначено суму стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 140 738,96 грн. рішення у цій частині було виконане, кошти сплачені платіжним дорученням №1128 від 11.11.2020.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.02.2021 у справі № 592/3597/20 рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.07.2020, та постанову Сумського апеляційного суду від 17.09.2020 змінено, а саме зменшено розмір стягнутого із Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні із 140738,96 грн. до 20 000 грн.. Таким чином відповідачка безпідставно отримала 120 738,96 грн.. Добровільно кошти відповідачка не повертає.
26.10.2021 ухвалою суду прийнято позовну заяву, відкрито провадження і судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін про судове засідання о 09-00 год. 30.11.2021. Запропоновано відповідачу подати відзив, а позивачу відповідь на відзив.
Відповідач подав відзив і просив закрити провадження у справі. Заперечення мотивував тим, що порушене позивачем питання повинне вирішуватися у порядку повороту виконання судового рішення згідно ст. 445 ЦПК України. Кошти отримані позивачкою як прирівняні до заробітної плати повернення не підлягають. Окрім того 27.05.2021 Ковпаківський районний суд м.Суми ухвалою відмовив у задоволенні лопотання позивача про поворот виконання згаданого рішення суду.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав.
Представник відповідача підтримав заперечення зазначені у відзиві.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, з таких підстав:
Суд встановив, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.07.2020 у справі № 592/3597/20 стягнуто з Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.09.2018 по 20.01.2020 у сумі 114 311 грн. 48 коп., з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.
Постановою Сумського апеляційного суду від 17.09.2020 у справі № 592/3597/20 рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.07.2020 року в частині визначення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.09.2018 по 20.01.2020 змінено, визначено суму стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 140 738,96 грн..
10.11.2020 Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка платіжним дорученням № 1128 виконав зазначене вище рішення суду апеляційної інстанції, сплатив на користь ОСОБА_1 140 738,96 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.02.2021 у справі № 592/3597/20 рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.07.2020, та постанову Сумського апеляційного суду від 17.09.2020 змінено, а саме зменшено розмір стягнутого із Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні із 140738,96 грн. до 20 000 грн.. При ухваленні постанови суд не приймав рішення, щодо повороту виконання рішення суду.
27.05.2021 Ковпаківським районним судом м.Суми постановлено ухвалу за заявою представника Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка адвоката Думал Ольги Сергіївни про поворот виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Ухвалою суду у задоволенні заяви відмовлено. Ухвала набрала законної сили.
Встановлені обставини визнаються сторонами та підтверджуються платіжним дорученням і ухвалою суду від 27.05.2021.
Із встановленого вбачається, що спірні правовідносини між сторонами є цивільними і врегульовані та ст.ст. 11, 14, 1212, 1214 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, з правочинів (договорів).
Згідно ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зі змісту цієї норми вбачається, що зобов`язання у зв`язку з безпідставним набуттям майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.
Проте згідно структура заробітної плати згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» складається із основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до пунктів 3.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, розробленої відповідно до Законів України «Про державну статистику» та «Про оплату праці», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не належать до фонду оплати праці, тобто не є заробітною платою та платежами, які прирівнюються до неї.
У правовому висновку Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі 6-2159цс15 зазначено, що згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Частина перша статті 9 ЦК України кореспондується зі статтею 4 КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.
З огляду на наведене вбачається, що відповідачка отримала кошти позивача з підстав, які згодом відпали, адже попередні рішення суду скасовані. Тобто отримані позивачкою кошти є безпідставно набутими. ЦК України не забороняється повернення таких коштів.
Правильність такого висновку суду підтверджена постановою Верховного Суду від 27.02.2019 справі № 243/10392/16-ц, провадження № 61-21226св18. Так верховний суд дійшов висновку про те, що сума середнього заробітку сплачена за скасованим рішенням суду може бути повернута на підставі ст. 1212 ЦК України як безпідставно набуті кошти за відповідним позовом.
Окрім того згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.75 року у справі "Голден проти Сполученого королівства") та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).
Ураховуючи наведене суд вважає, що позивач має право на судовий захист своїх прав,а відповідачка зобов`язана повернути безпідставно отриману суму коштів.
Заперечення відповідача не спростовують наведених обставин і висновків суду. Згадана відповідачем ухвала не перешкоджає розгляду справи судом у позовному провадженні.
Крім того слід стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
На підставі зазначеного і керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити позов Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (місцезнаходження м.Суми, вул. Роменська, буд. 87, код ЄДРПОУ 02125510) до ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення коштів.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (місцезнаходження м.Суми, вул. Роменська, буд. 87, код ЄДРПОУ 02125510) 120 738 грн. 96 коп. безпідставно набутих коштів, відшкодування судових витрат 2 270 грн. 00 коп., а всього 123 008 грн. 96 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 19.01.2022.
Суддя В.Г. Костенко
