УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
05 січня 2022 року
Київ
справа №640/8728/21
адміністративне провадження №К/9901/47994/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року
у справі № 640/8728/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибалко-Компані»
до Міністерства культури та інформаційної політики України
про визнання протиправним та скасування припису,
В С Т А Н О В И В :
23 грудня 2021 року Міністерство культури та інформаційної політики України (далі - Мінкультури, скаржник) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року.
У касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року ним було отримано 24 листопада 2021 року. На підтвердження вказаного до касаційної скарги додано копію конверту з трек номером та роздруківку з сайту Укрпошти.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та враховуючи те, що скаржником надано докази на підтвердження вказаного клопотання, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
Як убачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування приписів від 25 лютого 2021 року № 270/6.11.6 та № 271/6.11.6, які були винесені у зв`язку з тим, що будівельні роботи на об`єкті «Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями, підземним та наземним паркінгом за адресою: вул. Маршала Рибалка, 5-а у Шевченківському районі м. Києва» проводяться в межах історичного ареалу м. Києва, який встановлений відповідно до рішення Київської міської ради від 28 березня 2002 року « 370/1804 «Про затвердження Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року».
8 лютого 2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX.
У зв`язку з цим, відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті на підставі неправильного застосування норм матеріального права, а саме - положень статті 54 Конституції України, статей 1, 2, 5, 6, 32 та 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» (далі - Порядок № 318).
Скаржник зауважує, що внаслідок неправильного застосування вищенаведених правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що ТОВ «Рибалко-Компані» (далі - позивач) не повинно було отримувати дозвіл на проведення робіт у зв`язку з відсутністю історичного ареалу міста Києва.
Скаржник наголошує, що така позиція судів попередніх інстанцій не відповідає висновкам, викладеним, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 826/12524/18 про те, що в зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, встановлено особливий режим регулювання забудови. Зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини.
Водночас, скаржник відповідно до вимог частини п`ятої статті 328 КАС України зазначає про значний суспільний інтерес та виняткове значення вказаної справи, яке полягає у тому, що питання захисту культурної спадщини через невиконання вимог чинного законодавства набуло особливої уваги та актуальності, оскільки викликає суспільний резонанс.
Скаржник також наголошує на тому, що охорона культурної спадщини, яка є предметом розгляду у даній справі, є важливим напрямом політики держави, від здійснення якої безпосередньо залежить можливість сталого розвитку суспільства, держави та кожного індивіда; збереження об`єктів культурної спадщини здійснюється задля можливості їх використання у суспільному житті в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь та є пріоритетним конституційним завданням держави.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 липня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції положень статті 54 Конституції України, статей 1, 2, 5, 6, 32 та 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також Порядку № 318, а також необхідності врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 826/12524/18.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Крім того, у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 липня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року, яке буде розглянуто судом в порядку підготовки справи до касаційного розгляду відповідно до статті 340 КАС України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, суд
УХВАЛИВ :
1. Задовольнити клопотання Міністерства культури та інформаційної політики України та поновити строк на касаційне оскарження у справі № 640/8728/21.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі № 640/8728/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рибалко-Компані» до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправним та скасування припису.
3. Витребувати з Окружного адміністративного суду м. Києва справу № 640/8728/21.
4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
5. Встановити для учасників справи строк до 28 січня 2022 року для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Встановити для учасників справи строк до 28 січня 2022 року для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 липня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року.
7. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді Н.В. Коваленко
В.М. Шарапа
