Постанова

Іменем України

15 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 758/2776/21

провадження № 61-16641св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Сервіс»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Сервіс» на постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Коцюрби О. П., Білич І. М., Слюсар Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Сервіс» (далі - ТОВ «Еліт Сервіс») про встановлення сервітуту.

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ «Еліт Сервіс» перешкоджає їй та іншим особам, зокрема, орендарям належних їй приміщень, в доступі до приміщень на ІI-IV поверсі будинку, які належать їй на праві приватної власності, не даючи можливість проходити через приміщення І поверху, сходовою кліткою та коридором на І-IV поверхах, що належать відповідачеві.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просить суд:

- встановити безстроковий безоплатний сервітут щодо частини нежилих приміщень інженерно-побутового корпусу (в літ. А) загальною площею 2091,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 412134180000, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві приватної власності ТОВ «Еліт Сервіс», а саме на:

1) приміщення № 1, призначення - тамбур (підсобне), площею 3,6 кв. м;

2) приміщення № 2 призначення - хол (підсобне), площею 75,5 кв. м;

3) приміщення № 5 призначення - сходова клітка (підсобне), площею 33,8 кв. м;

4) приміщення № 6 призначення - коридор (підсобне), площею 43,7 кв. м;

5) приміщення № 29 призначення - підсобне (основне), площею 32,7 кв. м; 6) приміщення № 32 призначення - сходова клітка, площею 33,6 кв. м;

7) приміщення № 33 призначення - коридор (підсобне), площею 27,2 кв. м; 8) приміщення № 34 призначення - коридор (основне), площею 22,5 кв. м;

9) приміщення № 58 призначення - коридор (підсобне), площею 66,5 кв. м; 10) приміщення № 69 призначення - підсобне, площею 2,7 кв. м;

11) приміщення № 70 призначення - туалет (підсобне), площею 4,7 кв. м;

12) приміщення № 71 призначення - підсобне, площею 3,4 кв. м;

13) приміщення № 72 призначення - туалет (підсобне), площею 4,7 кв. м;

14) приміщення №77 призначення - сходова клітка, площею 33,6 кв. м;

15) приміщення № 78 призначення -підсобне, площею 53 кв. м; приміщення № 5 призначення - сходова клітка (підсобне), площею 33,8 кв. м;

16) приміщення № 95 призначення - коридор (підсобне), площею 58,4 кв. м; 17) приміщення № 108 призначення - підсобне, площею 2,7 кв. м;

18) приміщення № 109 призначення - туалет (підсобне), площею 4,7 кв. м; 19) приміщення № 110 призначення -підсобне, площею 3,4 кв. м;

20) приміщення № 111 призначення - туалет (підсобне), площею 4,4 кв. м; 21) приміщення № 119 призначення - сходова клітка, площею 33,6 кв. м;

22) приміщення № 120 призначення -підсобне, площею 53,1 кв. м;

23) приміщення № 133 призначення - коридор (підсобне), площею 58,0 кв. м;

24) приміщення № 138 призначення -підсобне, площею 2,7 кв. м;

25) приміщення № 139 призначення - туалет (підсобне), площею 4,7 кв. м; 26) приміщення № 140 призначення -підсобне, площею 3,4 кв. м;

27) приміщення № 141 призначення - туалет (підсобне), площею 4,4 кв. м; 28) приміщення № 147 призначення - сходова клітка, площею 18,0 кв. м, шляхом надання доступу та права проходу через зазначені приміщення позивачу та іншим особам, які на законних правах володіють та користуються приміщеннями в нежитловому приміщенні (літ. А) загальною площею 791,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 358207180000, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить їй на праві приватної власності.

Одночасно з позовом ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила:

- заборонити ТОВ «Еліт Сервіс» та іншим особам, які на законних підставах володіють та користуються нежилими приміщеннями інженерно-побутового корпусу (в літ. А) загальною площею 2 091,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 412134180000, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , перешкоджати та забороняти проходити через зазначені нежилі приміщення позивачу та іншим особам, які на законних підставах володіють та користуються приміщеннями у нежитловому приміщенні (літ. А) загальною площею 791,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 358207180000, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ТОВ «Еліт Сервіс» та іншим особам, які на законних підставах володіють та користуються нежилими приміщеннями інженерно-побутового корпусу (в літ. А) загальною площею 2 091,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 412134180000, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , проводити будь-які будівельні роботи (перепланування, реконструкцію та інші) нежилих приміщень інженерно-побутового корпусу (в літ. А) загальною площею 2 091,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 412134180000, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- накласти арешт на нежилі приміщення інженерно-побутового корпусу (літ. А) загальною площею 2 091,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 412134180000, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві приватної власності ТОВ «Еліт Сервіс».

Заява мотивована тим, що не забезпечення позову унеможливить ефективний захист її прав та інтересів; невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення. Крім того, вважає, що відповідач, після пред`явлення нею цього позову, може розпочати будівельні роботи в зазначених приміщеннях та/або відчужити нежилі приміщення на користь третіх осіб, що унеможливить захист її прав та інтересів.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд забезпечити позов у спосіб, визначений нею у відповідній заяві.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала районного суду мотивована тим, що заявником не доведено, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову за запропонованими позовними вимогами може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача, а також, що відповідні заходи є співмірними із позовними вимогами, які заявила позивач.

Крім того, суд вказав, що вжиття заходу забезпечення позову, який викладено у пункті 1 прохальної частини заяви, є фактично вирішенням спору, що є недопустимим.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено ТОВ «Еліт Сервіс» та іншим особам, які на законних підставах володіють та користуються нежилими приміщеннями інженерно-побутового корпусу (в літ. А) загальною площею 2 091,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 412134180000, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , перешкоджати та забороняти проходити через зазначені нежилі приміщення позивачу та іншим особам, які на законних підставах володіють та користуються приміщеннями у нежитловому приміщенні (літ. А) загальною площею 791,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 358207180000, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонено ТОВ «Еліт Сервіс» та іншим особам, які на законних підставах володіють та користуються нежилими приміщеннями інженерно-побутового корпусу (в літ. А) загальною площею 2 091,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 412134180000, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , проводити будь-які будівельні роботи (перепланування, реконструкцію та інші) нежилих приміщень інженерно-побутового корпусу (в літ. А) загальною площею 2 091,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 412134180000, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що посилання ОСОБА_1 на те, що до моменту ухвалення судового рішення у даній справі, відповідач має реальну можливість надалі перешкоджати їй проходити через спірні нежилі приміщення, проводити будь-які будівельні роботи (перепланування, реконструкцію) зазначених нежилих приміщень є обґрунтованими.

Апеляційний суд вважав, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову, крім накладення арешту на належні відповідачеві нежитлові приміщення, є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Суд зазначив, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не позбавляє відповідача права володіння та користування належним йому майном та зобов`язує ТОВ «Еліт Сервіс» не перешкоджати позивачу проходити до належних їй нежилих приміщень через нежилі приміщення, які належать відповідачеві та не проводити будь-яких будівельних робіт нежилих приміщень за вказаною адресою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Еліт Сервіс», посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року скасувати та залишити в силі ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ТОВ «Еліт Сервіс» мотивована тим, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статей 263-265 ЦПК України, отже, підлягає скасуванню.

Посилається на положення частини десятої статті 150 ЦПК України та вважає, що заходи забезпечення позову є тотожними позовним вимогам, отже, суд апеляційної інстанції неправомірно їх застосував.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ТОВ «Еліт Сервіс» вказує неповне з`ясування апеляційним судом фактичних обставин справи, неповне дослідження та надання правової оцінки наявним у справі доказам, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважає, що судом не надано оцінки співмірності виду забезпечення позову, який просила застосувати ОСОБА_1 . Зазначає, що застосований захід забезпечення позову за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, що не допускається відповідно до положень частини десятої статті 150 ЦПК України. Посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах 27 лютого 2020 року у справі № 359/4495/18, від 24 лютого 2021 року у справі № 766/8071/19 та від 22 вересня 2021 року у справі № 752/24015/20, які не були враховані апеляційним судом.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопада 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Боримська І. О. подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, відтак, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не підлягає скасуванню.

Вважає, що вжиті судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову не є тотожними позовним вимогам, оскільки предметом спору є встановлення безстрокового безоплатного сервітуту щодо частини нежитлових приміщень, що відмінне від вжитих заходів забезпечення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У жовтні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2021 року справу призначено до розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ «Еліт Сервіс» підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з аналізу змісту норм глави 10 ЦПК України «Забезпечення позову» та правової природи заходів забезпечення позову, вони мають такі основні ознаки: 1) заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер захисту прав; 2) судове рішення про забезпечення позову не є остаточним рішенням по суті справи; 3) заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до Принципів попередніх і забезпечувальних (охоронних) заходів у міжнародному цивільному процесі Міжнародної Асоціації процесуального права, «попередні і забезпечувальні заходи мають дві принципові цілі у цивільних спорах: а) збереження існуючого status quo до вирішення спору по суті; б) збереження активів, за рахунок яких остаточне судове рішення може бути виконано.

Відповідно до Правила 17.1 «Попередні заходи та охоронні заходи», що закріплено у Правилах міжнародного цивільного процесу ALI/UNIDROIT, суд може вжити попередній захід для того, щоб обмежити поведінку сторони чи іншої особи або змусити її до поведінки у випадках, коли необхідно зберегти можливість надання ефективного засобу судового захисту до ухвалення остаточного судового рішення або ж для того, щоб підтримати або іншим чином врегулювати існуючу ситуацію (status quo).

Консультативна рада європейських суддів у своєму Висновку від 24 листопада 2004 року № 6 «Про справедливий судовий розгляд у розумні строки і роль судді у судовому процесі з урахуванням альтернативних способів вирішення спорів» визначила, залежно від мети, два види попередніх заходів, які можуть бути застосовані судом: 1) заходи, спрямовані на забезпечення виконання рішення (наприклад, накладення арешту або «замороження активів»); 2) засоби тимчасового врегулювання ситуації (наприклад, у сімейних спорах).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, районний суд вважав, що позивачем не доведено, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову за запропонованими позовними вимогами може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача. Крім того, районний суд правильно вважав, що вжиття заходу забезпечення позову, який викладено у пункті 1 прохальної частини заяви, є фактично вирішенням спору без розгляду справи по суті.

Верховний Суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Частково задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про забезпечення позову в частині заборони відповідачеві вчиняти певні дії є обґрунтованою, сприятиме захисту прав позивача та не порушуватиме прав відповідача.

З висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується та вважає, що наявні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки воно не відповідає положенням статей 263-265 ЦПК України.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та визначаються судом залежно від фактичних обставин у кожному конкретному випадку.

Колегія суддів вважає, що апеляційним судом не враховано, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 є встановлення сервітуту, тобто встановлення права користування чужим майном, а саме - належними ТОВ «Еліт Сервіс» нежитловими приміщеннями, тоді як способом забезпечення позову позивач визначила заборону відповідачеві перешкоджати проходити через нежилі приміщення та заборону проводити будь-які будівельні роботи (перепланування, реконструкцію та інші) нежилих приміщень.

Зазначені способи забезпечення позову за змістом є тотожними позовним вимогам, оскільки закріплюють за позивачем право користування належними відповідачеві нежитловими приміщеннями. Встановлення заборони відповідачеві перешкоджати проходити через нежилі приміщення та заборона проводити будь-які будівельні роботи (перепланування, реконструкцію та інші) у нежилих приміщеннях по суті означає обмеження прав ТОВ «Еліт Сервіс», як власника нерухомого майна.

Отже, застосовані апеляційним судом заходи забезпечення позову порушують права та законні інтереси ТОВ «Еліт Сервіс» та є тотожними позовним вимогам, які вирішені ним без розгляду справи по суті у змагальному процесі.

У абзаці 1 частини десятої статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Аналіз вказаних вимог закону свідчить про те, що забезпечення позову шляхом задоволення тотожних позову вимог є грубим порушенням положень частини десятої статті 150 ЦПК України.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції у порушення зазначених вище вимог закону не врахував, що позов ОСОБА_1 не може забезпечуватися шляхом заборони відповідачеві перешкоджати проходити через нежилі приміщення та заборону проводити будь-які будівельні роботи (перепланування, реконструкцію та інші) нежилих приміщень, оскільки таке забезпечення є тотожним позовним вимогам ОСОБА_1 , тобто судом фактично вирішено питання щодо позову шляхом його задоволення без розгляду справи по суті.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 263-265 ЦПК України забезпечив повний та всебічний розгляд справи, дійшовши обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та вжиття заходів забезпечення позову, а суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду, яке є правильним.

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку у застосуванні норм матеріального права, рішення апеляційного суду згідно зі статтею 413 ЦПК України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Щодо судових витрат

Частиною 13 статті 141 ЦПК України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тлумачення наведеної норми процесуального права свідчить про те, що судовий збір за наведених умов стягується лише при ухваленні рішення по суті спору. В усіх інших випадках, зокрема, при вирішенні процесуального питання як у цій справі, судові витрати розподіляються за правилами статті 141 ЦПК України при вирішенні спору по суті.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Сервіс» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року скасувати та залишити в силі ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк