Постанова
іменем України
8 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 930/2062/21
провадження № 51-4730км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 вересня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020000000212, за обвинуваченням
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 Кримінального кодексу України (далі КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
На розгляді Липовецького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 березня 2021 року (№ 12021020000000212) за обвинуваченням ОСОБА_6
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК.
За ухвалою судді Немирівського районного суду Вінницької області від 15 вересня
2021 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, одночасно визначено розмір застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 190320 грн.
Не погодившись із таким рішенням суду, прокурор оскаржив його в апеляційному порядку.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 20 вересня 2021 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню
в апеляційному суді.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд апеляційної інстанції незаконно відмовив йому у відкритті апеляційного провадження, обмеживши його право на оскарження судового рішення.
Позиції інших учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор висловила позицію про обґрунтованість доводів касаційної скарги, просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За правилами ч. 2 ст. 392 КПК ухвали, постановлені під час судового провадження
в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбаченеч. 1 цієї статті.
Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 394 КПК ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Частиною 4 ст. 399 КПК визначено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями
ст. 394 цього Кодексу.
Проте висновки суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу судді районного суду про продовження строку тримання під вартою не узгоджуються з наведеними нормами процесуального закону.
Як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора, суд послався на те, що останній оскаржував ухвалу лише в частині визначення обвинуваченому застави, яку було постановлено під час судового розгляду кримінального провадження, тому це рішення оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Однак апеляційний суд залишив поза увагою, що на підставі ч. 3 ст. 183 КПК визначення розміру застави є обов`язковим для суду при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а не є у цьому кримінальному провадженні окремим запобіжним заходом.
Також слід зауважити, що 1 квітня 2021 року слідчим суддею при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 з урахуванням підстав та обставин передбачених в статтях 177 та 178 КПК, наслідків вчиненого кримінального правопорушення у тому числі тих, що спричинили загибель двох неповнолітніх осіб (п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК), розмір застави не визначався.
Ухвалою судді Немирівського районного суду Вінницької області від 15 вересня
2021 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застава передбачена як альтернативний запобіжний захід і є невід`ємною частиною вказаного судового рішення.
Так, процесуальним законом передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвал суду про продовження строку тримання під вартою, і оскарження альтернативного запобіжного заходу у виді застави, визначеного поряд з основним в ухвалі місцевого суду, не може розглядатися як оскарження іншого запобіжного заходу.
З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу судді Вінницького апеляційного суду від 20 вересня 2021 року про відмову
у відкритті апеляційного провадження скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
