Постанова
Іменем України
09 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 824/59/21
провадження № 61-12099ав21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
секретаря судового засідання - Маштакової Т. Ф.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Белдекоркосметикс» (Республіка Білорусь),
боржник - Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» (Україна),
за участю:
представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Белдекоркосметикс» (Республіка Білорусь) - Єльчанінової Ірини Олександрівни,
представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» (Україна) - Якименко Зінаїди Степанівни,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Белдекоркосметикс» про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті від 30 грудня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Белдекоркосметикс» (Республіка Білорусь) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» (Україна) про стягнення вартості неякісного товару та збитків, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року у складі судді Ящук Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заявника
У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Белдекоркосметикс» (Республіка Білорусь) (далі - ТОВ «Белдекоркосметикс») звернулося до Київського апеляційного суду, як суду першої інстанції, із заявою про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті від 30 грудня 2020 року у справі
№ 1914/24-20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Белдекоркосметикс» (Республіка Білорусь) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» (Україна) (далі - ТОВ «СКАЙ») про стягнення вартості неякісного товару у розмірі 8 792,08 доларів США та збитків у розмірі
3 569,38 доларів США, та про видачу виконавчого листа на його примусове виконання
Заява обґрунтована тим, що 30 грудня 2020 року Міжнародний арбітражний суд при Білоруській торгово-промисловій палаті, у складі арбітра - голови
Функа Я. Й.,арбітрів Лазаренкова Є. В., Перерва І. В., розглянув справу
№ 1914/24-20 за позовом ТОВ «Белдекоркосметикс» до ТОВ «СКАЙ» про стягнення вартості неякісного товару і збитків, та ухвалив рішення, яким позов ТОВ «Белдекоркосметикс» задовольнив, стягнув з ТОВ «СКАЙ» на користь ТОВ «Белдекоркосметикс» вартість неякісного товару у розмірі 8 792,08 доларів США, збитки у розмірі 3 569,38 доларів США, що разом складає 12 361,46 доларів США, а також витрати зі сплати арбітражного збору в розмірі 1 251,92 євро.
ТОВ «СКАЙ» був обізнаний про рух та порядок розгляду справи за позовом
ТОВ «Белдекоркосметикс», оскільки 20 квітня 2020 року отримав позовну заяву з додатками, що підтверджується поштовим повідомленням від 09 квітня
2020 року, а 25 червня 2020 року представник ТОВ «СКАЙ» надав до Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті відповідь на позовну заяву, в якій висловив свою незгоду із заявленими до нього вимогами позивача.
У рішенні Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті від 30 грудня 2020 року визнано термін його добровільного виконання -
5 днів з моменту отримання відповідачем зазначеного рішення.
Посилаючись на те, що ТОВ «СКАЙ» добровільно не виконує рішення міжнародного комерційного арбітражу, заявник просив надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті від 30 грудня 2020 року у справі № 1914/24-20 та видати виконавчий лист на його примусове виконання.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року задоволено заяву ТОВ «Белдекоркосметикс» про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті від 30 грудня 2020 року.
Надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті від 30 грудня 2020 року, ухваленого у складі арбітра - голови Функа Я. Й., арбітрів Лазаренкова Є. В., Перерва І. В. у справі № 1914/24-20 за позовом ТОВ «Белдекоркосметикс» до ТОВ «СКАЙ» про стягнення вартості неякісного товару в розмірі 8 792,08 доларів США та збитків у розмірі 3 569,38 доларів США.
Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті від 30 грудня 2020 року, ухваленого у складі арбітра - голови Функа Я. Й., арбітрів Лазаренкова Є. В, Перерва І. В у справі № 1914/24-20 за позовом ТОВ «Белдекоркосметикс» до ТОВ «СКАЙ» про стягнення вартості неякісного товару у розмірі 8 792,08 доларів США та збитків у розмірі 3 569,38 доларів США, а всього - 12 361,46 доларів США та витрат зі сплати арбітражного збору у розмірі 1251,92 євро.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду як суду першої інстанції мотивовано відсутністю визначених законом підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті від 30 грудня 2020 року у справі № 1914/24-20. Міжнародний арбітражний суд при Білоруській торгово-промисловій палаті розглянув спір з дотриманням встановленого регламенту та вимог закону, зокрема: арбітражна угода не визнана недійсною; боржник був належним чином повідомлений про призначення арбітра та про арбітражний розгляд; представник боржника брав участь у розгляді справи; рішення не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді між сторонами.
Суд також вказав, що зазначений спір, з огляду на його предмет, підлягає вирішенню міжнародним комерційним арбітражем; визнання та виконання арбітражного рішення не порушує публічний порядок України. Неточність у найменуванні юрисдикційного органу, визначеного сторонами в арбітражному застереженні (пункт 8.2 контракту), компетентного на вирішення спору, зокрема в «Суді при Торгово-Промисловій Палаті м. Мінська (якщо позов пред'явлено покупцем)», або в «Арбітражному суді України» (якщо позов пред'явлено продавцем), не впливає на підсудність зазначеного спору Міжнародному арбітражному суду при Білоруській торгово-промисловій палаті, оскільки на території Республіки Білорусь у місті Мінську діє єдина торгово-промислова палата, що іменується «Білоруська торгово-промислова палата», при якій засновано єдиний Міжнародний арбітражний суд при Білоруській торгово-промисловій палаті. Заперечення ТОВ «СКАЙ» про те, що рішення у справі прийнято судом, який не передбачений арбітражною угодою, були предметом перевірки арбітражного суду, зазначеним аргументам надано належну правову оцінку, з якою погоджується суд.
Узагальнені доводи апеляційної скарги та відзиву на неї
У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ТОВ «СКАЙ», у якій заявник просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду
від 17 червня 2021 року, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Белдекоркосметикс».
Апеляційна скарга ТОВ «СКАЙ» мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкових висновків щодо дійсності арбітражної угоди (застереження), вказавши, що неточність у найменуванні юрисдикційного органу не впливає на підсудність спору, що виник між сторонами, Міжнародному арбітражному суду при Білоруській торгово-промисловій палаті. Зауважило, що у пункті 8.2. контракту сторони погодили передачу спору, ініційованого покупцем
(ТОВ «Белдекоркосметикс») «Суду при Торгово-промисловій Палаті м. Мінська», тоді як рішення у справі ухвалено Міжнародним арбітражним судом при Білоруській торгово-промисловій палаті, а не судом, що визначений в арбітражному застереженні. Арбітражна угода сторін, за якою спір передається до суду при Торгово-промисловій Палаті м. Мінська, і відсутність в арбітражній угоді інших положень, які дозволяють встановити дійсні наміри сторін про вибір визначеної арбітражної установи або регламенту, згідно з яким має здійснюватися арбітражний розгляд, дає підстави для висновку, що спір не підсудний Міжнародному арбітражному суду при Білоруській торгово-промисловій палаті, а арбітражна угода є недійсною. Вважає, що неточності в арбітражній угоді є суттєвими, оскільки крім неправильного визначення найменування суду, сторони не визначили також матеріальне право якої держави має застосовуватися при вирішенні спору. Під час вирішення справи міжнародним арбітражним судом, боржник у своїх запереченнях вказував на те, що Міжнародний арбітражний суд при Білоруській торгово-промисловій палаті не має компетенції на розгляд спору між сторонами, а подане представником ТОВ «СКАЙ» клопотання було відкликано лише з тієї причини, що арбітри одразу заявили, що продовжать розгляд справи.
У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на апеляційну скаргу
від ТОВ «Белдекоркосметикс», у якому заявник просив залишити апеляційну скаргу ТОВ «СКАЙ» без задоволення, з огляду на необґрунтованість доводів боржника. Зазначив, що неточність у найменуванні юрисдикційного органу, не може бути достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті від 30 грудня 2020 року, оскільки, по-перше, на території Республіки Білорусь у місті Мінськ діє єдина торгово-промислова палата, при якій засновано єдиний Міжнародний арбітражний суд при Білоруській торгово-промисловій палаті, а по-друге, стаття 478 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, серед яких відсутня така підстава як неточність у найменуванні юрисдикційного органу. Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2018 року у справі
№ 761/46285/16-ц зробив висновок, що необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням рішення і буде носити характер штучного нормативного бар'єру, який з точки зору міжнародного права є абсолютно недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших країнах.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року закінчено підготовчі дії у справі, призначено її до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно частини першої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду - першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У судовому засіданні представник ТОВ «СКАЙ» - Якименко З. С. просилаапеляційну скаргу задовольнити з наведених у ній підстав.
Представник ТОВ «Белдекоркосметикс» - Єльчанінова І. О. просила залишити аеляційну скаргу ТОВ «СКАЙ» без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши пояснення представника ТОВ «СКАЙ» та представника ТОВ «Белдекоркосметикс», перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції установлено, що 23 серпня 2017 року між ТОВ «Белдекоркосметикс» (покупець) та ТОВ «СКАЙ» (продавець) укладений контракт № 23-08/17, за умовами якого ТОВ «СКАЙ» здійснював виготовлення та поставку ТОВ «Белдекоркосметикс» косметичної продукції.
Пункт 8.2 контракту містить арбітражне застереження, відповідно до якого у випадку недосягнення компромісу у ході переговорів, спір підлягає передачі відповідно до законодавства країни позивача і розглядається у Суді при Торгово-промисловій Палаті м. Мінська (якщо позов пред'явлено покупцем) або Арбітражним судом України (якщо позов пред'явлено продавцем).
У зв`язку з тим, що ТОВ «СКАЙ» не виконав умови контракту щодо належної якості поставленого товару, ТОВ «Белдекоркосметикс» звернулося до Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті з позовом про стягнення з ТОВ «СКАЙ» вартості неякісного товару та збитків.
Рішенням Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті, у складі арбітра - голови Функа Я. Й.,арбітрів
Лазаренкова Є. В., Перерва І. В., від 30 грудня 2020 року (справа № 1914/24-20) позов ТОВ «Белдекоркосметикс» задоволено, стягнуто з ТОВ «СКАЙ» на користь ТОВ «Белдекоркосметикс» вартість неналежної якості поставленого товару в розмірі 8792,08 доларів США, збитки в розмірі 3 569,38 доларів США, що разом складає 12 361,46 доларів США, а також витрати зі сплати арбітражного збору у розмірі 1 251,92 євро.
Рішення є остаточним і набрало чинності з моменту його ухвалення.
Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародних комерційних арбітражів в Україні визначені Главою 3 Розділу ІХ ЦПК України «Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів».
Згідно з частиною першою статті 482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченим цією статтею.
Правовідносини щодо надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на території України врегулюванні статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року (далі - Конвенція), та статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», згідно з якими тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти клопотання стягувача. З урахуванням наведених положень повинні застосовуватися і положення статті 478 ЦПК України.
Відповідно до статті V Конвенції, статті 478 ЦПК України та статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд може відмовити у визнанні і наданні дозволу на виконання: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Відповідно до статті 2 Конвенції кожна договірна держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати в арбітраж усі або будь-які спори, що виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-яким конкретним договірним або іншим правовідношенням, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду. Термін «письмова угода» включає арбітражне застереження в договорі, або арбітражну угоду, що підписана сторонами, або що міститься в обміні листами або телеграмами.
Для чинності арбітражного застереження не має значення, оформлено воно як рукописний текст чи з використанням техніки; важливо, аби була дотримана письмова форма.
Перевіряючи заперечення ТОВ «СКАЙ» щодо компетенції розгляду спору Міжнародним арбітражним судом при Білоруській торгово-промисловій палаті з огляду на допущену неточність у найменуванні арбітражної установи погодженої сторонами в арбітражному застереженні, Міжнародний арбітражний суд при Білоруській торгово-промисловій палаті вказав, що зазначена неточність не може вплинути на підсудність спору Міжнародному арбітражному суду при Білоруській торгово-промисловій палаті, оскільки на території Республіки Білорусь в м. Мінську діє єдина торгово-промислова палата, що іменується «Білоруська торгово-промислова палата», при якій засновано єдиний Міжнародний арбітражний суд при Білоруській торгово-промисловій палаті. З наведеними висновками міжнародного арбітражного суду обгрунтовано погодився і суд першої інстанції, надаючи дозвіл на виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті від 30 грудня 2020 року.
Зважаючи на наведене, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи заявника про те, що допущені у контракті від23 серпня 2017 року № 23-08/17 неточності у назві арбітражної установи, за відсутності іншого подібного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті м. Мінська, викликають сумнів у тому, що сторони мали намір передати його саме до Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті.
У зазначеному контексті, Верховний Суд ураховує також поведінку представника ТОВ «СКАЙ» під час розгляду справи Міжнародним арбітражним судоми при Білоруській торгово-промисловій палаті, який у судовому засіданні від 29 липня 2020 року відкликав заяву щодо непідсудності спору Міжнародному арбітражному суду при Білоруській торгово-промисловій палаті, та підтвердив згоду відповідача на розгляд спору зазначеною арбітражною установою.
Зважаючи на необґрунтованість доводів апеляційної скарги ТОВ «СКАЙ» про помилковість висновку суду першої інстанції щодо компетенції розгляду спору Міжнародним арбітражним судом при Білоруській торгово-промисловій палаті, а також відсутність інших, передбачених статтею V Конвенції, статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного арбітражу, відсутні підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Узагальнюючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, як суд апеляційної інстанції у зазначеній категорії справ, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «СКАЙ» та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Керуючись статтями 24, 351, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складений 13 грудня 2021 року.
Судді: Г. І. Усик
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак
