Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2021 року Справа № 160/16980/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.04.2020 №0012953305, №0012943305, №0012933305, винесені Начальником управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 , оскільки вони були винесені у результаті порушення способу перевірки, що призводить до їх незаконності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення позивач вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню оскільки контролюючим органом порушено механізм проведення перевірки, а саме: наказ на проведення перевірки було вручено в день складання акту, тобто після проведення перевірки, що є порушенням ст.78.4 Податкового кодексу України. Також зазначено, що контролюючим органом фактично проведено перевірку за період з 01.01.2017 по 01.05.2017 без відповідного наказу уповноваженої особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а отже державний ревізор-інспектор Біган А.В. не мала правових підстав виходити за межі наказу та проводити перевірку за вказаний період і встановлювати факт чи подавалася в 2017 році позивачем декларація про майновий стан і доходи за 2016 рік.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 24.03.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав. Зокрема зазначено, що перевірка фізичної особи ОСОБА_1 проведена відповідно до чинного законодавства, податкові повідомлення-рішення від 13.04.2020 винесені правомірно на підставі того, що контролюючий орган діяв виключно в межах повноважень та керуючись нормами чинного законодавства. Відповідно до наявної податкової інформації фізична особа - платник податків ОСОБА_1 у 4 кварталі 2016 року отримав дохід з ознакою доходу « 126» (додаткове благо) у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості у розмірі 666 473,90грн., який згідно з Податковим кодексом України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображено платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) за 2016 рік. Позивач декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік не надав. Відповідач звертає увагу суду, на те, що копія наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №216-п від 17.01.2020 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 » та письмове повідомлення №87 від 17.01.2020 надіслані на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку визначеному ст.42 Податкового кодексу України безпосередньо до початку перевірки, яке відправлено 25.02.2020 та надійшло до ГУ ДПС 27.02.2020.
11.05.2021 представником позивача подано відповідь на відзив, в обґрунтування якої просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 викладені у позовній заяві виходячи з того, що відповідач не спростував жодного факту викладеного в позовній заяві, а навпаки лише підтвердив відповідні доводи. Так, відповідач підтверджує той факт, що позивач саме 27.02.2020 отримав наказ про перевірку №216-п від 17.01.2020 та письмове повідомлення №87 від 17.01.2020 про дату початку та місце проведення такої перевірки, тобто в день складання Акту перевірки безпосередньо після її проведення, що свідчить про порушення порядку проведення перевірки. Також зазначено, що відповідачеві для того щоб здійснити перевірку повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу, який було отримано за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, необхідно перевірити та вивчити документи, що стали для прощення боргу в 2016 році, а також перевірити та вивчити декларацію, подану в 2017 році, або встановити факт, що в 2017 році (строком до 01.05.2017) така декларація не подавалася (оскільки вона подається на наступний рік, а не в рік отримання доходу). Таким чином, необхідно було призначити перевірку за період з 01.01.2016 по 01.05.2017 (крайній строк подання платником податку декларації). Проте, як вбачається зі змісту наказу №216-п від 17.01.2020 уповноважена особа ГУ ДПС у Дніпропетровській області не приймала рішення щодо проведення перевірки у період з 01.01.2017 по 01.05.2017.
Ухвалою суду від 21.05.2021 замінено Головне управління ДПС у Дніпропетровської області на Головне управління ДПС у Дніпропетровської області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658).
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17.01.2020 №216-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 », який винесений на підставі п.п.19-1.1. п.19-1 ст.19-1, пп.20.1.4. п.20.1. ст.20, пп.75.1.2. п.75.1 ст.75, пп.78.1.2. п.78.1. ст.78, ст.79 ПК України, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Біган Аліною Віталіївною 25.02.2020 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. Термін проведення перевірки згідно з наказом становить 2 робочих дня з 25.02.2020.
Листом №183/04-36-33-05-12 від 17.01.2020 відповідач запросив позивача на підписання акту, складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, яке відбудеться 27.02.2020 об 16год. 00хв. в приміщенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, кімн.37.
Копію наказу від 17.01.2020 №216-п та письмове повідомлення №87 від 17.01.2020 про проведення перевірки надіслано на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення 25.02.2020. Відповідно до копії корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Форма №119) наказ, лист і повідомлення отримано позивачем 27.02.2020.
За результатами перевірки складено Акт від 27.02.2020 №9721/04-36-33-05/ НОМЕР_1 . Згідно з розділом ІІІ «Висновки» Акту, перевіркою встановлені порушення платником податків ОСОБА_1 :
1) п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами і доповненнями), а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік;
2) підпункту «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 з урахуванням норм п.п.165.1.55 п.165.1 ст.165 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами і доповненнями) у зв`язку з отриманням доходу, як додаткового блага, у вигляді анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкротства, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 119 841,28грн.;
3) п.п.1.2, п.п.1.3 п.16№ підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами і доповненнями) у зв`язку з отриманням доходу, як додаткового блага, у вигляді анульованого (прощеного) за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкротства, в результаті чого донараховано військовий збір за 2016 рік в розмірі 9 986,77грн.
На підставі Акту від 27.02.2020 №9721/04-36-33-05/ НОМЕР_1 прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.04.2020:
- №0012953305 (Форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання по військовому збору на суму 12 483,46грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням в сумі 9 986,77грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 496,69грн.;
- №0012933305 (Форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 149 801,60грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням в сумі 119 841,28грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 29 960,32грн.;
- №0012943305 (Форма «П»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 170,00грн.
03.11.2020 направлено до ГУ ДПС в Дніпропетровській області скаргу на податкові повідомлення-рішення, в якій позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.04.2020, винесені начальником управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС в Дніпропетровській області Каліногорською В.О., оскільки вони були винесені у результаті порушення способу перевірки, що призводить до їх незаконності.
За результатами розгляду скарги представника позивача, відповідачем прийнято рішення від 15.12.2020 №5506/П/99-00-06-02-04-09 про залишення скарги без задоволення. Серед іншого зазначено, що відповідно до відомостей з ДРФО ДПС про суми виплачених доходів та утриманих з них податків (форма - 1ДФ), встановлено, що скаржником у 2016 році отримано дохід у сумі 666 473,90грн. за ознакою доходу « 126» - додаткове благо, без визначення суми утриманого податку, джерело отримання - АТ «ОТП БАНК». На запит ГУ ДПС в Дніпропетровській області від 19.11.2019 №32157/10/04-36-52-40 АТ «ОТП БАНК» листом від 28.11.2019 №01-05-19-6/15459 підтверджено анулювання (прощення) заборгованості скаржнику у сумі 666 473,90грн., з відображенням отриманого доходу у формі 1ДФ як додаткове благо з ознакою доходу « 126» та виконання інших функцій податкового агента передбачених вимогами пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України. Скаржником не подана річна декларація про майновий стан та доходи за 2016 рік, чим порушено вимоги пп.49.18.4 п.149.18 ст.49, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України.
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п.75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно по п.78.1 ст.78 ПК України, зокрема пп.78.1.2 документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
Пунктом 78.4 ст.78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно по п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова як зазначено п.79.3 ст.79 ПК України.
Відповідно до п.42.1 ст.42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Згідно з п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
З матеріалів справи вбачається, що копію наказу від 17.01.2020 №216-п про призначення перевірки на дату 25.02.2020, повідомлення №87 від 17.01.2020 про проведення перевірки та лист №183/04-36-33-05-12 від 17.01.2020 із запрошенням позивача на підписання акту про результати перевірки, позивач отримав 27.02.2020, тобто через 2 дні після початку проведення такої перевірки безпосередньо в день підписання акту, складеного за результатами фактично проведеної перевірки, що суперечить нормам п.78.4 ст.78 та п.79.2 ст.79 ПК України.
З аналізу норм визначених ПК України, суд приходить до висновку, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції станом на 3 квартал 2016 року) додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу); податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Згідно з пп. 162.1.1 п.162.1 ст. 162 ПК України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п. 163.1 ст. 163 ПК України).
За змістом п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України є вичерпним.
Так, відповідно до абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.
Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
Водночас, п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України передбачено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ «ОТП БАНК» листом від 28.11.2019 №01-05-19-6/15459 підтверджує інформацію надану у податковому розрахунку за формою 1-ДФ про дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощений (анульований) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкротства, до закінчення строку позовної давності. Одночасно банком на виконання вимог, встановленого пп. «д» пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, шляхом надсилання повідомлення про прощення заборгованості та/або укладення додаткового договору про прощення боргу звернуто увагу платнику податку про обов`язок сплатити податки та збори з доходу сум прощеного боргу.
Проаналізувавши вказані обставини в контексті наявних доказів, суд зважає на наступне.
Проведений відповідачем вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення, що витікає зі ст.ст.42, 79 ПК України
Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.
Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме: компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).
Наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 (справа №21-425а14), а також Верховного Суду у постановах від 06.02.2018 (справа №802/1241/17-а), від 21.02.2018 (справа №821/371/17) від 01.08.2018 (справа №821/1667/16), від 27.02.2020 (справа № П/811/3206/15).
Крім того, з Акту перевірки вбачається, що відповідач дійшов висновку про наявність доходу позивача у вигляді додаткового блага на підставі відомостей ЦБД ДРФО ДФС України та листа АТ «ОТП БАНК» від 28.11.2019 №01-05-19-6/15459.
З наявного в матеріалах справи вказаного листа, вбачається, що він містить лише загальне посилання на підтвердження анулювання боргу, без конкретизації підстави та відповідного розрахунку суми прощеного боргу по відповідним складовим. Разом з тим, жодних пояснень банку щодо рішення про анулювання боргу позивача, ні пояснення на якій саме підставі здійснено таке анулювання вказаний лист не містить.
Разом з тим, сума прощеної заборгованості за кредитом у розмірі 666 473,90грн. в силу наведених норм не є доходом позивача.
Таким чином, відповідачем неправильно здійснено розрахунок суми доходу позивача як додаткового блага.
Крім того, відповідачем не витребувано та не досліджено відповідність вказаної суми боргу фактичним обставинам (сплати основної суми боргу та процентів за її використання).
Таким чином, при визначенні позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з суми прощеного боргу відповідач не тільки безпідставно не застосував норми п.8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України, а і не пересвідчився у дійсності основного боргу.
З огляду на зазначене, відсутні підстави стверджувати, що позивачем внаслідок такого прощення отримано додаткове благо з настанням відповідних податкових наслідків.
Зважаючи на наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №0012953305 від 13.04.2020 та №0012933305 від 13.04.2020 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно у позивача не виникло обов`язку із декларування вказаної суми прощеного боргу як додаткового блага, а тому податкове повідомлення-рішення №0012943305 від 13.04.2020, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн. також є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною 1 ст.77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності спірних податкових повідомлень-рішень.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1' 624грн. 55коп., що підтверджується квитанцією №0.0.2009352129.1 від 10.02.2021, підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.04.2020 №0012953305, №0012943305, №0012933305.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1' 624грн. 55коп. (одна тисяча шістсот двадцять чотири грн. 55 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова
