ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/14377/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/374/21 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ухвала суду
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2021 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючої - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
з участю
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченої - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 листопада 2021 року,-
В с т а н о в и л а :
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою.
Продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 до 23 год. 59 хв. 09 січня 2022 року.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченої ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу та обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.
Вказані вимоги мотивує тим, що суддею не були обґрунтовані ризики, передбачені ст.177 КПК України та належним чином не підтверджені доказами наявними у справі.
Звертає увагу, що посилання сторони обвинувачення на те, що обвинувачена може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших осіб у кримінальному провадженні є лише припущенням без належного обґрунтування.
Посилається на те, що суд не взяв до уваги стан здоров`я обвинуваченої, відсутність можливості надання медичної допомоги в умовах утримання під вартою, що може призвести до тяжких та непоправних наслідків її життю.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника та обвинувачену, що підтримали подану апеляцію та просять змінити вид запобіжного заходу, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Так, на розгляді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 393 КК України.
Ухвалою суду від 11 листопада 2021 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 по 09 січня 2022 року включно, оскільки до спливу цього строку судове провадження з об`єктивних причин завершити не представляється можливим.
Так, суд мотивував своє рішення тим, що прокурором доведено що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які є нетяжкими та у вчинені кримінального проступку, ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій та його продовження на даний час не зменшилися, оскільки, зважаючи на санкцію статтей обвинувачення, ОСОБА_7 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні іншим чином, що свідчить про обґрунтованість застосованого до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування даного запобіжного заходу щодо обвинуваченої або його зміни.
При цьому суд встановив, що злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 є нетяжкими та кримінальним проступком, зазначив про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків.
Такий висновок є вірним, оскільки з урахуванням наданих матеріалів справи, а також практики Європейського суду з прав людини щодо визначення поняття «обґрунтованої підозри» (рішення Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Гусинський проти Росії», «Нечипорук і Йонкало проти України» та інші) в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні прокурором доведено існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений ОСОБА_7 міг вчинити правопорушення. Факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
Підставою продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які вказують на те, що передбачені ст.177 КПК України ризики, наявність яких стала підставою для застосування цього запобіжного заходу не зменшилась, вони продовжують існувати або з`явились нові.
Оскільки заявлені ризики не зменшились та продовжують існувати, а завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченої не є можливим, з метою недопущення ухилення обвинуваченим від суду та, враховуючи відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування запобіжного заходу обвинуваченому або його зміни на більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, суд прийшов до вірного висновку про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 до двох місяців, зокрема до 09 січня 2022 року.
Крім того, оскільки судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що на розгляді у суді перебуває ще декілька кримінальних проваджень щодо обвинуваченої, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки, яка вказує про підвищену її суспільну небезпеку як особи, то застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.
З таким висновком суду першої інстанції про застосуваннядо ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження його строку, колегія суддів повністю погоджується, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені ст.194 КПК України.
Також судом було враховано інші дані, котрі характеризують особу обвинуваченої, зокрема її вік, стан здоров`я, відсутність у неї постійного джерела доходу та постійного місця проживання.
Як встановлено, завершити розгляд провадження до закінчення вищевказаного строку неможливо, внаслідок складності провадження, а у кримінальному провадженні необхідно провести ряд процесуальних дій для забезпечення повного та об`єктивного проведення судового слідства.
Судом в повній мірі та у визначеному законом порядку враховано всі обставини при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, особу обвинуваченої та її соціальні зв`язки.
Таким чином, з урахуванням викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд прийшов до вірного висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 ..
Оцінюючи доводиапелянта пронеобґрунтованість клопотанняпрокурора пропродовження запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюз мотивів,що такене підтверджуєтьсядоказами,то колегіясуддів вважаєїх надуманимиоскільки уматеріалах провадженнямістяться достатнідані,що позарозумним сумнівомз достатньоюпереконливістю доводятьйого обґрунтованістьта об`єктивнозв`язують обвинуваченуз інкримінованимиїй правопорушеннямита підтверджуютьнаявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Також, що стосується інших доводів апеляційної скарги щодо пред`явленої підозри ОСОБА_7 , то такі належить досліджувати та давати їм оцінку під час розгляду даного кримінального провадження під час розгляду його по суті.
Крім того, апелянт вказував як на підставу задоволення апеляційної скарги те, що у ОСОБА_7 незадовільний стан здоров`я та відсутність належного лікування.
Відповідно до ст.ст.3, 49 Конституції України, ст.6 Основ законодавства про охорону здоров`я кожний громадянин України має право на охорону здоров`я. Відповідно до ст.ст.7, 11 Закону України Про попереднє ув`язнення в місцях попереднього ув`язнення відповідно до законодавства про охорону здоров`я організуються і проводяться медичний огляд осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, їх медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота.
Таким чином, у випадку захворювання чи погіршення стану здоров`я обвинуваченої, їй буде забезпечена відповідна медична допомога, а отже такий довід апелянта не є підставою для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та скасування по суті правильного судового рішення. Також, сама по собі наявність у особи захворювання не може бути свідченням неможливості перебування її в умовах установи слідчого ізолятора і такі відомості в матеріалах провадження відсутні.
Порушень вимог КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали суду, по справі не встановлено.
З урахуваннямзазначеного,колегія суддіввважає,що ухвала судує законноюта обґрунтованою,а томуїї слідзалишити беззмін,а апеляційнускаргу обвинуваченої ОСОБА_7 - без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 листопада 2021 року про продовженнястроку триманняпід вартою обвинуваченій ОСОБА_7 без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді
