ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/14377/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/328/21 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ухвала суду
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2021 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю - секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2021 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
в с т а н о в и л а:
Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області розглядається кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021211040000764 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1, ст.393 КК України.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 серпня 2021 року продовжено обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до двох місяців, до 23 листопада 2021 року.
Суд мотивував своє рішення тим, що не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченої ОСОБА_8 запобіжного заходу, оскільки будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно останньої більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даний час не встановлено.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 вважає ухвалу З Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2021 року незаконною та необґрунтованою.
Вказує, що характеризуючі дані щодо ОСОБА_8 та інші обставини справи, в своїй сукупності, не доводять ризиків зазначених у клопотанні прокурора та належним чином не підтверджені.
Звертає увагу, що посилання сторони обвинувачення на те, що обвинувачена ОСОБА_8 . Може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є лише припущенням без належного обґрунтування.
На думку апелянта, сторона обвинувачення та суд не обґрунтували ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Також вказує, що не було враховано стан здоров`я обвинуваченої та відсутність можливості надання їй належної медичної допомоги, що може призвести до тяжких та непоправних наслідків її здоров`ю та життю.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 23 вересня 2021 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 .
Заслухавши суддю-доповідача, обвинувачену ОСОБА_8 та її захисника адвоката ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу і, навівши аналогічні викладеним у ній мотиви, просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу; міркування прокурора, який рішення місцевого судду вважає законним та обґрунтованим і тому просить залишити його без зміни; перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів підстав до її задоволення не вбачає, виходячи з наступного.
Висновок, викладений в ухвалі Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2021 року щодо підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_8 ґрунтується на матеріалах провадження та відповідає вимогам закону, а при розгляді питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд не допустив таких порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для його скасування.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, зокрема, обвинуваченій ОСОБА_8 були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону, повно та об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження такого запобіжного заходу з зазначенням в ухвалі відповідних мотивів.
Суд першої інстанції встановив, що обставини, зазначені при обранні та, відповідно, продовжені запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_8 існують і по даний час.
Також місцевий суд дійшов правильного висновку, що застосування на даній стадії більш м`яких запобіжних заходів не є можливим, так як вони не зможуть запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, зокрема ризику переховування від суду, перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки.
За наведених обставин, доводи апелянта про недоведеність ризиків, визначених ст.177 КПК України та відсутність підстав для продовження терміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Оскільки завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого не є можливим, з метою уникнення обвинуваченою суду та, враховуючи відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування запобіжного заходу обвинуваченій або його заміни на більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, колегія суддів вважає, що місцевий суд прийшов до правильного висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_8 до 23 листопада 2021 року.
На думку колегії суддів, продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом першої інстанції у повній мірі та у визначеному законом порядку враховано особу обвинуваченої, її соціальні зв`язки, а також всі обставини справи, з якими закон пов`язує вирішення такого питання.
Доводи адвоката про розлади здоров`я обвинуваченої ОСОБА_8 , відсутність можливості надання їй належної медичної допомоги, не впливають на висновок про наявність ризиків які були підставою для обрання та продовження їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Твердження апелянта про відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України колегія суддів вважає непереконливими, оскільки судом першої інстанції в обґрунтування ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченої враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою; відсутність у неї постійного джерела доходу та постійного місця проживання; те, що завдана нею потерпілим шкода не відшкодована і відносно неї на розгляді у суді перебуває ще дев`ять обвинувальних актів.
На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_8 повністю узгоджується з вимогами ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що місцевий суд дійшов правильного висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_8 .
Порушень вимог КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали суду, по справі не встановлено.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав до її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2021 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_8 без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
