СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
24 листопада 2021 року м. Харків Справа № 922/672/21
Східний апеляційний господарський суд у складі судді:
суддя Фоміна В.О.,
дослідивши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" (вх. № 3509 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі №922/672/21, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Сальніковою Г.І., дата складання повного тексту рішення 12.07.2021,
за позовом в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави, в особі:
1. Харківської районної державної адміністрації Харківської області, м. Харків,
2. Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест", м. Харків,
про припинення дії договорів та повернення ділянок
про розірвання договору та повернення ділянок
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі №922/672/21 позов задоволено повністю.
Припинено дію договору оренди землі від 21.05.2007, укладеного Харківською районною державною адміністрацією Харківської області з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:01:011:0158, загальною площею 1,3646 га, який зареєстровано в Харківському районному відділі ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.06.2007 за №040770300004, шляхом його розірвання.
Припинено дію договору оренди землі від 21.05.2007, укладеного Харківською районною державною адміністрацією Харківської області з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:01:011:0159, загальною площею 9,5600 га, який зареєстровано в Харківському районному відділі ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.06.2007 за №040770300005, шляхом його розірвання.
Припинено дію договору оренди землі від 21.05.2007, укладеного Харківською районною державною адміністрацією Харківської області з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" який зареєстровано у Харківському районному відділі ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325156700:01:011:0160, загальною площею 9,7789 га, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.06.2007 за №040770300003, шляхом його розірвання.
Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" повернути у відання держави земельну ділянку державної власності з кадастровим номером 6325156700:01:011:0158, загальною площею 1,3646 га, шляхом складання акту приймання-передачі.
Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" повернути у відання держави земельну ділянку державної власності з кадастровим номером 6325156700:01:011:0159, загальною площею 9,5600 га, шляхом складання акту приймання-передачі.
Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" повернути у відання держави земельну ділянку державної власності з кадастровим номером 6325156700:01:011:0160, загальною площею 9,7789 га, шляхом складання акту приймання-передачі.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" на користь Харківської обласної прокуратури- 13620,00 грн судового збору.
Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Ост-Інвест" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі №922/672/21 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у поновному обсязі. Також, апелянтом заявлено клопотання про прийняття доказів на підтвердження правової позиції апелянта
Водночас, заявник апеляційної скарги просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду на підставі частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що про наявність судового рішення відповідачу стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 25.10.2021 та повний текст оскаржуваного рішення отримано 27.10.2021.
Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.
Відповідно до вимог частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене місцевим господарським судом 01.07.2021, повний текст якого складений 12.07.2021, а отже, строк подання апеляційної скарги сплив 02.08.2021 (з урахуванням вихідних днів). Проте, скаржник звернувся з апеляційною скаргою лише 12.11.2021, що вбачається з відтиску штампу Східного апеляційного господарського суду вх. №1233 на першому аркуші апеляційної скарги.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду більше ніж на три місяці.
Частинами 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Як вказав Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.
Скаржник обґрунтовує своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження тим, що дану справу розглянуто судом першої інстанції без участі відповідача та/або його представника у зв`язку з відсутністю в нього будь-якої інформації про розгляд цієї справи, ненадходженням до нього повідомлень про наявність будь-якої судової кореспонденції у відділі поштового зв`язку. За таких обставин, відповідач зазначає, що про існування оскаржуваного судового рішення йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 25.10.2021, а копію повного тексту судового рішення було отримано представником ТОВ "Ост-Інвест" безпосередньо в суді першої інстанції 27.10.2021. (т.2 а.с.130).
Зі змісту положень статті 256 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що факт отримання судового рішення не в день його проголошення або складення надає право скаржнику на поновлення строку на апеляційне оскарження за обставин, визначених у частині 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, як вбачається з наявних матеріалів справи, під час розгляду справи судом першої інстанції вся судова кореспонденція (зокрема, ухвали суду від 09.03.2021 про відкриття провадження у справі, від 06.04.2021 про виклик в судове засідання, від 22.04.2021 про повідомлення дати наступного підготовчого засідання, від 12.05.2021 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, від 01.06.2021 про повідомлення дати наступного судового засідання), а також оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 було надіслано за адресою ТОВ "Ост-Інвест", яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61002, місто Харків, вулиця Петровського, будинок 6/8, квартира 16, однак поштові відправлення було повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (т.2, а.с. 7, 32, 52, 66,78, 113).
Суддя-доповідач звертає увагу на те, що ця ж адреса вказана ТОВ "Ост-Інвест", й в апеляційній скарзі. В матеріалах апеляційної скарги відсутні будь-які заяви відповідача щодо зміни його місцезнаходження чи клопотання про надіслання судом процесуальних документів на іншу адресу, ніж вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з частинами 3 та 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).
Згідно з пунктом 2 Загальної частини Правил надання послуг поштового зв`язку повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
Відповідно до пункту 94 Правил надання послуг поштового зв`язку порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил.
Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20.
Верховний Суд зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
З огляду на те, що ухвали про рух справи та оскаржуване рішення суду першої інстанції було надіслано скаржнику на його адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції виконав свій процесуальний обов`язок щодо належного повідомлення ТОВ "Ост-Інвест" про результати розгляду справи та ухвалення оскаржуваного рішення.
При цьому, в силу приписів статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі № 922/672/21 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень з 14.07.2021 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98265779).
Відповідно, скаржник не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися зміст оскарженого ним рішення місцевого господарського суду, скориставшись для цього відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень. Однак скаржник наданими йому можливостями доступу до вищезгаданого державного реєстру у розумні та своєчасні строки не скористався.
До того ж, посилаючись на те, що про наявність рішення місцевого господарського суду відповідач дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 25.10.2021, скаржником не наведено жодних доводів щодо неможливості ознайомлення з текстом цього рішення до вказаної дати, не зазначено обставин, за яких відповідачу стало відомо про наявність даної судової справи та не надано доказів на підтвердження обставин щодо дати ознайомлення саме 25.10.2021, тоді як істинність твердження про обізнаність зазначеного рішення виключно з дати ознайомлення з ним в ЄДРСР потребує доведенню саме заявником.
Тому, підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги, визнаються судом апеляційної інстанції неповажними.
Відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що наведені апелянтом доводи в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду визнані судом неповажними, суддя-доповідач дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме, апелянт має надати суду обґрунтоване клопотання з викладеними обставинами, підтвердженими належними та допустимими доказами щодо пропуску строку подання апеляційної скарги на рішення суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" (вх. № 3509 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі №922/672/21 залишити без руху.
2. Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.
3. Роз`яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В.О. Фоміна
