Справа № 415/3645/21
Провадження № 2/415/1367/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2021 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря Кравченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду із позовною заявою до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що починаючи з 06.12.2005 року позивач був прийнятий на роботу до відокремленого підрозділу «Шахта ім.Г.Г.Капустіна» АТ «Л исичанськву гілля», у якості гірника з ремонту гірничих виробіток 4 розряду з повним робочим днем під землею.
23.02.2021 року, позивач звільнився з роботи на підставі ст. 40 п. 2 КЗпП України за станом здоров`я.
При звільненні з підприємства, зі ним не був проведений відповідний розрахунок з заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці (лікарняні та пенсійна допомога), як то передбачено ст. 116 КзпП України.
Відповідно до довідки наданої відповідачем по справі від 25.05.2021 року за №125, станом на день звільнення, загальна заборгованість із заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці складає 49449,06 грн.
Добровільно відповідач відмовляється сплачувати позивачу, заборгованість із заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці посилаючись на відсутність коштів.
На підставі викладеного просила суд стягнути з АТ «Лисичанськвугїлля», на користь позивача нараховану, але не сплачену заборгованість із заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці у розмірі 49449,06 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору.
Надходження позовної заяви та інших заяв до суду
01.06.2021року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/3645/21 було відкрито провадження у цій цивільній справі.
19.07.2021року позивач надав клопотання, в якому просив справу розглядати без його участі.
16.08.2021року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав, де зазначив, що заборгованість перед позивачем не входить до фонду оплати праці. Зазначені суми і порядок їх виплат передбачені окремими спеціальними законами і яким чітко регламентована незалежність цих виплат від дати звільнення. Оплата лікарняних листків, та одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію в межах підприємства, виплачується з коштів від реалізації вугілля.
Щодо строків звернення із позовною заявою ст. 233 КЗпП передбачено тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, позивач був звільнений 23.02.2021 р.
На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Доводи особи, яка подала позов
Позовна заява мотивована тим, що у позивача наявна заборгованість по заробітній платі, яка не входить до фонду оплати праці, а також із позивачем несвоєчасно проведено розрахунок при звільненні.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, просив суд задовольнити позов у повному обсязі та розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , заповненою 20.01.1993 року на ім`я ОСОБА_1 на підставі наказу № 59-к від 23.02.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнений за ст. 40 п. 2 КЗпП України.
Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем та 23.02.2021 звільнений.
Згідно здовідкою №125від 25.05.2021року, якавидана Акціонернимтовариством «Лисичанськвугілля» заборгованість ОСОБА_1 по виплаті заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці складає 32839,06 грн. (жовтень 2019 р. 538,00 грн., липень 2020 р. 10328,00 грн., серпень 2020 р. 2558,06 грн., лютий 2021 р. 19415,00 грн.).
Згідно здовідкою №130від 25.05.2021року, якавидана Акціонернимтовариством «Лисичанськвугілля» заборгованість ОСОБА_1 по виплаті заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці складає 16610,00 грн. (червня 2016 р. 1065,00 грн., серпень 2016 р. 15545,00 грн.).
Мотивувальна частина
Відповідно до ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає, що відповідно дост. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.
Відповідно до ч. 1ст. 233 КЗпП Українипрацівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ч. 2ст. 233 КЗпПу разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно достатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Судом встановлено, що позивач звільнився 23.02.2021 року. 27.05.2021 року позивач звернувся до суду із позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці, а саме: лікарняний лист, вихідна допомога, пенсійна допомога, а не стягнення належної йому заробітної плати.
З урахуванням вимог ч. 1 ст. 233 КЗпП та викладеного вище, суд доходить висновку, що позивач звернувся до суду після спливу тримісячного строку.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1) у разі відмови в позові - на позивача.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України, ст.ст. 116, 117, 233 КЗпП України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці, відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: кв. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Лисичанськвугілля», місцезнаходження за адресою: буд. 1, вул. Малиновського, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100, ЄДРПОУ 32359108.
Дата складення повного рішення суду 09.11.2021 рік.
Суддя Ю. О. Калмикова
