ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
08.11.2021р. м. Дніпро Справа № 908/1974/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О., судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.08.2021р. (повний текст складено 14.08.2021р., суддя - Юлдашев О.О., м. Запоріжжя)
у справі № 908/1974/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оавра Плюс", м. Львів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правіс Тайм", м. Запоріжжя
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.08.2021р. відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Правіс Тайм", м. Запоріжжя. Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Траверсін" до боржника в розмірі 1 000 000,00 грн. основного боргу. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича, якого зобов`язано вчинити певні дії. Встановлено розпоряднику майна грошову винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів, авансованих заявником (ТОВ "Оавра Плюс") на депозитний рахунок Господарського суду Запорізької області, за рахунок коштів, одержаних боржником у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі згідно з ч. 2 ст. 30 КУзПБ. Встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна - до 28.09.2021р. Попереднє засідання суду призначено на 30.09.2021р.
Головне управління Державної податкової служби у Запорізькому районі подало апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.08.2021р., провадження у справі закрити.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.09.2021р. апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, надати суду протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали: докази, що підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 34 050,00 грн.; докази, що підтверджують направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам провадження у справі - ініціюючому кредитору, боржнику та розпоряднику майна (описи вкладення та фіскальні чеки або розрахункові квитанції). Роз`яснено особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі невиконання у встановлений судом строк вимог даної ухвали апеляційну скаргу буде повернуто відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог ст. 260 ГПК України.
Копію ухвали апеляційного господарського суду від 17.09.2021р. скаржником отримано 22.09.2021р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, скаржник мав усунути недоліки апеляційної скарги у строк до 04.10.2021р. (включно).
30.09.2021р. на адресу апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання від 24.09.2021р., в якому він просить продовжити строк для усунення недоліків з метою сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.08.2021р. у справі № 908/1974/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Правіс Тайм" з урахуванням строку дії карантину та долучити до матеріалів справи докази направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам провадження у справі.
Розглянувши клопотання скаржника про продовження процесуального строку на усунення недоліків, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні такого клопотання, враховуючи наступне.
Колегія суддів звертає увагу, що строк десять днів, встановлений ухвалою апеляційної інстанції, є імперативною нормою, яка закріплена у ч. 2 ст. 174 ГПК України. При цьому, колегія суддів враховує позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 03.12.2018р. у справі № 904/5995/16. Приймаючи постанову у цій справі, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду доходить висновку, що за змістом ч. ч. 1 та 4 ст. 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення. Натомість відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк. Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом. Разом з тим, в аспекті зазначеного Суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 07.10.2020р. у справі № 910/13733/19, від 07.09.2020р. у справі № 910/1426/20.
Разом з тим, Законом України від 18.06.2020р. № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020р., внесено зміни, зокрема, до п. 4 розділу X "Прикінцевих положень" Господарського процесуального кодексу України таких законодавчих актів України та викладено зазначений пункт у наступній редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
З урахуванням наведених змін у законодавстві учасник судового процесу, у визначених законом випадках має право на продовження процесуальних строків, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Тобто, законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично продовжувати строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, перевіривши наведені обставини, які ґрунтуються на відповідних доказах - чи зумовлена неможливість вчинення певної процесуальної дії саме обмеженнями запровадженими у зв`язку з карантином.
Строк дії карантину на території України продовжено до 31.12.2021р.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ст. ст. 77, 78 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків мотивовано тим, що кошти на сплату судового збору передбачені, але на дату усунення недоліків відсутні. Необхідність сплатити таку суму судового збору позбавляє скаржника наданого йому Конституцією України та іншими законами України права на подання апеляційної скарги до суду, що стане порушенням принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Скаржником не підтверджено належними та достовірними доказами неможливість виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків скарги саме через обмеження запроваджені у зв`язку з карантином.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 ГПК України, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 260, ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з апеляційною скаргою.
Станом на дату постановлення даної ухвали скаржником протягом розумного строку не усунуто недоліки апеляційної скарги, а відтак, колегія суддів приходить до висновку про повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про продовження строку на усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.08.2021р. у справі № 908/1974/21 повернути скаржнику.
Направити скаржнику копію даної ухвали разом із матеріалами апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Головуючий суддяІ.О. Вечірко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков
