Справа № 297/2178/21
УХВАЛА
про продовження строку тримання під вартою
04 листопада 2021 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області у особі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,захисника ОСОБА_4 ,обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурорапро продовження строкузапобіжного заходуу виглядітримання підвартою обвинуваченому укримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021071210000041від 17.06.2021року,за обвинуваченням ОСОБА_5 увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.3ст.408,ч.3ст.289,ч.1ст.185 ККУкраїни,
встановив:
Відповідно до обвинувального акту 15.04.2021року ОСОБА_5 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 на строковувійськову службута направленийдля їїпроходження увійськову частину НОМЕР_1 ,що дислокуєтьсяв АДРЕСА_1 .Таким чином, з цього моменту ОСОБА_5 набув статус військовослужбовця строкової військової служби Державної прикордонної служби України.
Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 290-ос від 09.06.2021 року солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та призначено на посаду патрульного за рахунок посади інспектора прикордонної служби 2 категорії - водія відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому ввірено для службового користування зброю - АКС-74 № НОМЕР_2 .
З моменту видання Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Так, у відповідності до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст.ст. 1, 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», солдат ОСОБА_5 під час проходження строкової військової служби на посаді патрульного за рахунок посади інспектора прикордонної служби 2 категорії - водія відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , повинен був свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Так, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем строкової військової служби та перебуваючи на вищевказаній посаді, діючи умисно, з метою ухилитись від несення обов`язків військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, отримавши наказ на охорону державного кордону України та перебуваючи в прикордонному наряді « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з місцем несення служби НОМЕР_3 прикордонний знак в межах населених пунктів АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , 17.06.2021 року близько 12:30 год. самовільно залишив місце несення служби вказану охороняєму ділянку державного кордону України із зброєю - АКС-74 № НОМЕР_2 та 60 набоїв 5,45 мм. до нього, без поважних причин та без відповідного дозволу, чим вчинив дезертирство - самовільне залишення місця служби із зброєю з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_5 , цього ж дня, після вчинення дезертирства, попрямував до населеного пункту с. Геча Берегівського району Закарпатської області, де цього ж дня близької 2:50 год., перебуваючи на околиці вул. Світлої вказаного населеного пункту, попросив громадянина ОСОБА_6 , відвезти його в с. Бадалово Берегівського району Закарпатської області, на що ОСОБА_6 погодився та на виконання вказаного прохання останні вибули на автомобілі марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_6 , в напрямку с. Бадалово Берегівського району.
Водночас, під час руху в напрямку с. Бадалово Берегівського району знаходячись на задньому правому пасажирському сидінні автомобіля марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_4 , перебуваючи навпроти цвинтаря в с. Геча Берегівського району, ОСОБА_5 попросив ОСОБА_6 змінити маршрут руху керованого ним автомобіля та прослідувати до м. Мукачева Закарпатської області. Почувши категоричну відмову ОСОБА_6 змінювати маршрут руху, приблизно 12:50 год. 17.06.2021 року, з метою незаконного заволодіння автомобілем марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_4 , привів у бойове положення ввірений для службового користування АКС-74 № НОМЕР_2 , дославши патрон в патронник та направивши дуло останнього на ОСОБА_6 наказав останньому зупинити автомобіль та вийти з нього, що ОСОБА_6 було виконано.
Надалі, ОСОБА_6 , виконуючи вимоги ОСОБА_5 , покинув водійське місце автомобіля марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_4 , та відійшов на незначну відстань від останнього, а ОСОБА_5 , в свою чергу, пересівши за кермо вказаного автомобіля, попрямував у напрямку с. Бадалово Берегівського району, чим вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом погрози застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого.
Він же, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та невстановлений час але не раніше 12:50 год. 17.06.2021 року, після вчинення незаконного заволодіння автомобілем марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_4 , шляхом погрози застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я ОСОБА_6 , діючи умисно, таємно викрав з бардачку, що знаходиться навпроти переднього пасажирського сидіння вказаного автомобіля грошові кошти в сумі 9 110 грн., що належали ОСОБА_6 , чим вчинив таємне викрадення чужого майна.
Надалі, 17.06.2021 року о 17:16 годин, в порядку вимог ст. 208 КПК України ОСОБА_5 затримано в м. Берегове, по вул. Б.Хмельницького, 86.
Таким чином ОСОБА_5 обвинувачується у кримінальних правопорушеннях за ч.3ст.408КК України,як самовільнезалишення місцяслужби іззброєю зметою ухилитисявід військовоїслужби,вчинене вумовах особливогоперіоду,ч.3ст.289КК України,як незаконне заволодіннятранспортним засобом,шляхом погрозизастосування насильстванебезпечного дляжиття чиздоров`я потерпілого,та за ч.1ст.185 ККУкраїни, як таємне викрадення чужого майна.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2021 року обрана, а потім ухвалою від 13.08.2021 року відносно ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 17.09.2021 року.
Ухвалою Берегівського районного суду від 15.09.2021 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 , строк триманняпід вартоюна 60днів,тобто до14листопада 2021року 13 години з утриманням в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 ). Визначено ОСОБА_5 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України, у 80(вісімдесяти)розмірів прожитковихмінімумів дляпрацездатних осіб,що становить190320 (сто дев`яносто тисяч триста двадцять) гривень.
04.11.2021 року прокурором ОСОБА_3 подано письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , з утриманням в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 ) строком на 60 діб, із можливістю внесення застави у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У разі внесення застави просить покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає - відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Прокурор вважає, що ризики, які існували на момент обрання під час досудового розслідування відносно ОСОБА_5 та на даний час, запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати, у зв`язку з цим необхідно продовжити дію останнього.
Однією з підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеню тяжкості.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, які відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна або без такої.
Поряд з цим, не втратили своєї актуальності питання можливості переховуватись ОСОБА_5 від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, тим самим він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Водночас, як підтвердив сам ОСОБА_5 мотивом вчинення ним самовільного залишення місця служби був факт сварки з дівчиною після якої останній мав бажання покінчити життя самогубством, що вкотре підтверджує наявність ризиків вчинення іншого кримінального правопорушення, в тому числі шляхом самокалічення чи іншим чином затягування процесу судового розгляду, що негативно вплине на стан судового розгляду вказаного провадження.
З метою запобігання вчинити обвинуваченим ОСОБА_5 будь-яку з вищеописаних дій, виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 ..
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав письмове клопотання з підстав викладених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 всудовому засіданні вважав, що в клопотанні прокурора слід відмовити, оскільки ризики наведені ним у клопотанні відсутні, так як справа знаходиться на розгляді в суді. Оскільки потерпілий допитаний в суді, незаконно впливати обвинувачений на нього не може, знищити речові докази також не може.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов до наступних висновків, що клопотання прокурора про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Суд вважає, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу містить посилання на кілька ризиків, зазначених устатті 177 КПК України, зокрема передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, а також обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Тобто, кожний конкретний ризик доведений та обґрунтований доказами його існування.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ "Александер Макаров проти Росії" національні органи влади зобов`язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.
Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
В той же час згідно із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Так, ОСОБА_5 обвинувачується увчиненні кримінальнихправопорушень,що відповіднодо ст.12КК України,відносяться докатегорії проступків,тяжких таособливо тяжкихзлочинів,при цьому зач.3ст.289КК Українипередбачено покаранняу виглядіпозбавленні волідо дванадцяти роківз конфіскацію майна.
Отже, з метою уникнення такої відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду.
Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 25629/94 від «27» листопада 1997 року по справі «К.Ф. проти Німеччини», п. 57, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Так в ході розгляду клопотання доведений ризик можливості переховування обвинуваченого від суду.
Наведений виклад обставин у відповідності до ч. 3 ст. 199 КПК України свідчить про те, що заявлені ризики не зменшились та виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.
З урахуванням викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки суд вважає, що обраний щодо ОСОБА_5 19.06.2021 року слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду запобіжний захід у виді тримання під вартою, та продовжений 15.09.2021 року, слід продовжити на 60 днів тобто до 03 січня 2022 року з утриманнямв умовахгауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 )із можливістювнесення заставиу розмірі80(вісімдесяти)прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить190320 (сто дев`яносто тисяч триста двадцять) гривень оскільки суд оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються.
При цьому, суд вважає, що в разі внесення обвинуваченим застави, на нього слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати досуду закожним йоговикликом,вимогою тавизначеною нимперіодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому тимчасово проживає - відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_7 ,без дозволусуду; повідомляти судпро змінусвого місцяпроживання тамісця роботи; утримуватися відспілкування зісвідками укримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України ухвала судупро продовженнястроку триманняпід вартою,постановлена підчас судовогопровадження всуді першоїінстанції доухвалення судовогорішення посуті,підлягає апеляційномуоскарженню впорядку,передбаченому цимКодексом.
Керуючисьч.1 ст. 177, ст. 197, ст. 199, ст. 363, ст.ст. 371, 372 КПК України,
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , громадянину України,строк триманняпід вартоюна 60днів,тобто до03січня 2022року 14 години з утриманням в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 ).
Визначити ОСОБА_5 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України, у 80(вісімдесяти)розмірів прожитковихмінімумів дляпрацездатних осіб,що становить190320 (сто дев`яносто тисяч триста двадцять) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_5 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, він та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за кожним його викликом, вимогою та визначеною ним періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому тимчасово проживає - відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_7 , без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Лайош ГАЛ
