Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2021 року м. Київ № 640/9906/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до третя особа проГоловного управління Держпраці у Київській області Державна служба України з питань праці визнання протиправними та скасування рішень,
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі по тексту - відповідач), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державної служби України з питань праці про:
визнання протиправними дії відповідача щодо ініціювання та проведення інспекційного відвідування ТОВ "Меркурій" у період з 05.03.2019р. по 21.03.2019р. за адресою: м. Київ, вул. Щусєва, 32 здійснені в супереч вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та зобов`язання утриматися від вчинення подібних дій;
визнання протиправними та скасування:
направлення відповідача на проведення інспекційного відвідування від 05.03.2019р. №581 щодо проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання ТОВ "Меркурій";
наказ відповідача від 04.03.2019р. №1197 в частині, що стосується ТОВ "Меркурій";
акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 21.03.2019р. за №КВ581/1762/АВ;
припис про усунення виявлених порушень №КВ581/1762/АВ/П від 22.04.2019р. зі строком усунення недоліків до 22.04.2019р.;
постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №КВ 581/1762/АВ/ТД/ФС-330 від 23.04.2019р.
Ухвалою суду від 20.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 30.09.2021 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 21.03.2019р. за №КВ581/1762/АВ.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень.
08 липня 2019 року відповідачем подано відзив відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень.
16 липня 2019 року третьої особою подані письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, відповідно до яких проти задоволення позову заперечує повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.
В С Т А Н О В И В:
Як вбачається із матеріалів справи, наказ ГУ Держпраці у Київській області від 04.03.2019 №1197 про проведення інспекційного відвідування ТОВ "Меркурій" з 05.03.2019 по 19.03.2019 винесено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 №1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 №1986-IV, статті 259 Кодексу законів про працю України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.07.2007 №877, постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1104 "Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, наказу Міністерства соціальної політики від 18.08.2017 №1338, Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженого наказом Державної служби з питань праці від 03.08.2018 №84, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.
Також, відповідно до Конвенції міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, Конвенції міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві, статті 259 Кодексу законів про працю України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.07.2007 в частині дотримання вимог статті 1 - 3, частини першої, четвертої шостої-восьмої абзацу другого частини десятої, частини тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частини першої-четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частини першої-четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22, Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженого наказом Держпраці від 03.08.2018 №84, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929, роз`яснень Міністерства соціальної політики від 08.10.2015 №15245/0/14-15/13, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, наказу Міністерства соціальної політики від 18.08.2017 №1338, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, ГУ Держпраці у Київській області складено направлення від 05.03.2019 №581 на проведення інспекційного відвідування ТОВ "Меркурій" (код 30550166) за адресою: м. Київ, вул. Щусева, 32, у магазині «Грост» на предмет дотримання вимог законодавства про працю, не оформлення трудових відносин.
ГУ Держпраці у Київській області сформовано вимогу від 05.03.2019 №581 про надання документів за період з 01.01.2017 по 05.03.2019, а саме: довідки про реєстрацію в органах статистики; наказу про призначення керівника; особової картки форми П-2 керівника Товариства; колективного договору; правил внутрішнього трудового розпорядку; штатних розписів; особових справи всіх працівників Товариства (в т.ч. заяв, наказів про прийом на роботу, повідомлень ДФС; особових карток ф. П-2); посадових інструкцій працівників; книги обліку та руху трудових книжок; трудових книжок; розрахунково-платіжних відомостей та відомостей про виплату заробітної плати працівникам з датою такої виплати; табелів обліку використання робочого часу; наказів про звільнення працівників та відомостей на виплату їм розрахункових коштів; графіку відпусток; журналу з підписами працівників щодо проведеного інструктажу з охорони праці; копій договорів ЦПХ, які було укладено; інших документів (копій) на вимогу, в разі потреби; пояснень щодо ведення робіт, а також щодо кількості працівників (з прізвищами) залучених до роботи.
Примірник даної вимоги отримано представником ТОВ "Меркурій" 05.03.2019, про що міститься підпис останнього.
На підставі наказу Головного управління від 04.03.2019 №1197 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 05.03.2019 №581 головними державними інспекторами Головного управління з метою проведення інспекційного відвідування здійснено виїзд за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Меркурій».
Під час проведення інспекційного відвідування 05.03.2019 за адресою ведення господарської діяльності у ТОВ «Меркурій» у магазині «Грост» АДРЕСА_1 , було виявлено факти допуску найманих працівників до виконання посадових обов`язків, без укладання трудових договорів, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Згідно наданих пояснень та зафіксованих фактів використання праці найманих працівників було встановлено, що вищезазначені працівники працювали на посадах охоронця, касира, продавця, знаходилися на робочих місцях, були одягнені у спец. одяг та виконували певні трудові функції, що зафіксовано на відео. Деякі з цих працівників надали письмові пояснення про те, що проходять стажування.
Документів та пояснень стосовно вищезазначених працівників, які знаходилися на робочих місцях під час проведення інспекційного відвідування 05.03.2019 ТОВ «Меркурій» на вимогу про надання документів від 5 березня 2019 року № 581 не надано.
У зв`язку із цим, відповідно до п.п. 16, 17, 18 Порядку, інспектором було складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КВ581/1762/НД від 06.03.2019 року, а інспекційне відвідування було призупинено до 21.03.2019 року.
За результатами інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №КВ581/1762/АВ від 21.03.2019, яким встановлено порушення ч. 1 ст. 21 КЗпП України, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , працював на посаді охоронника, ОСОБА_3 , працювала на посаді касира, ОСОБА_4 , працювала на посаді охоронника, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на момент здійснення інспекційного відвідування за своїми робочими місцями. В порушення вимог ст.ст. 253. 254, 256 КЗпП України підприємство не проводило сплати внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення; порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: підприємством не було подано повідомлення про прийняття працівників на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку підприємства як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою. Таким чином, вказане порушення має триваючий характер; порушення постанови КМУ №413, а саме: у порушення вимог постанови №413 від 17.06.2015, працівників допустили до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі вказаного Акту, відповідачем 22.04.2019 винесено припис про усунення виявлених порушень №КВ 581/1762/АВ/П, яким зобов`язано директора ТОВ «Меркурій» до 22.05.2019 усунути виявлені порушення.
23 квітня 2019 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ581/1762/АВ/ТД/ФС-330, якою за порушення вимог ч. 1 ст. 24 КЗпП України, ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови КМУ №413, а саме: порушено допуск найманих працівників до виконання посадових обов`язків, без укладення трудових договорів (контрактів), оформлених наказами чи розпорядженнями та без подання повідомлення про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України до контролюючого органу (ДФС), на позивача накладено штраф у розмірі 876 330,00грн.
Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі - Положення №96) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пп. 5 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) визначені статтею 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V (далі - Закон №877- V).
Зокрема, згідно положень частини четвертої вказаної статті Закону №877-V, виключно законами встановлюються: спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Підстави для здійснення позапланових заходів наведені у частині першій статті 6 Закону №877-V.
Водночас, частиною другою даної статті Закону №877-V передбачено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина перша статті 7 Закону №877-V).
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (частина друга статті 7 Закону №877-V).
У частині третій статті 7 Закону №877-V зазначено, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, у тому числі, форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо), а також підстави для здійснення заходу та предмет здійснення заходу.
Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена у Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі за текстом - Порядок № 295).
Судом встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі №826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» від 26.04.2017 р. № 295 визнано нечинною.
Постановою Верховного Суду від 08.09.2021, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 залишено без змін.
За змістом частини другою статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі №826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» від 26.04.2017 №295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто з 14.05.2019 року, тобто інспекційне відвідування проведено відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, яка на час перевірки була чинною, а отже підлягала застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до п. 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Згідно п. 4 Порядку №295, форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.
Положеннями пункту 5 Порядку №295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, у тому числі за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Як вбачається із матеріалів справи, наказ ГУ Держпраці у Київській області від 04.03.2019 №1197 про проведення інспекційного відвідування ТОВ "Меркурій" з 05.03.2019 по 19.03.2019 винесено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 №1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 №1986-IV, статті 259 Кодексу законів про працю України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.07.2007 №877, постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1104 "Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, наказу Міністерства соціальної політики від 18.08.2017 №1338, Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженого наказом Державної служби з питань праці від 03.08.2018 №84, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.
За приписами пункту 1 та пункту 2 статті 12 Конвенції МОП №81 інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право, у тому числі: безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та: здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги.
У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.
За пунктом "с" статті 15 Конвенції МОП №81 з урахуванням винятків, які можуть бути передбачені національним законодавством, інспекторам праці слід вважати абсолютно конфіденційним джерело будь-якої скарги, доведеної до їхнього відома, на недоліки або порушення правових норм і утримуватися від повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що інспекційне відвідування було проведене у зв`язку з отриманням такої скарги.
Статтею 16 Конвенції МОП №81 передбачено, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 22.03.2018 року по справі №697/2073/17 (провадження №К/9901/2769/18) зазначив, що у частині п`ятій статті 2 Закону №877-V наведено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобов`язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, серед яких відсутня частина перша статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Таким чином, суд вважає необґрунтованими твердження позивача про те, що проведення відповідачем інспекційного відвідування ТОВ «Меркурій» було здійснене за відсутності на те відповідних підстав, передбачених частиною першою статті 6 Закону №877-V, оскільки в наказі ГУ Держпраці у Київській області від 04.03.2019 №1197 про проведення інспекційного відвідування ТОВ «Меркурій» та направленні від 05.03.2019 №581 на його проведення в якості підстави здійснення відповідного заходу вказано, зокрема, підпункт 3 пункту 5 Порядку №295.
Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.
З наведених норм законодавчих актів слідує, що уповноважені інспектори праці мають право проводити інспекційні відвідування суб`єктів господарювання на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб щодо фактів використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.
Доводи позивача щодо неповідомлення позивача про проведення позапланового заходу контролю, не можуть братися судом до уваги, позаяк це не передбачено вимогами закону.
Не заслуговують на увагу доводи позивача, щодо порушення строків проведення інспекційного відвідування. Так, відповідно до п. 10 Порядку №295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.
Відповідно до наявного в матеріалах справи Акту інспекційного відвідування №КВ581/1762/АВ від 21.03.2019 року, інспекційне відвідування проводилось у період з 05.03.2019 по 21.03.2019, враховуючи, що інспекційне відвідування було призупинено до 21.03.2019, інспекційне відвідування було проведено в строк - 2 робочих дні, як це було передбачено нормами, чинного, на час проведення заходу, законодавства.
Крім того, в межах спірних правовідносин, суд враховує правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 року у справі № 826/17123/18, відповідно до змісту якого «судова палата в цій справі відступає від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.
Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.
Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу, яка заявлена як самостійний предмет позову, судова палата зазначає наступне.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.».
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки».
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо ініціювання та проведення інспекційного відвідування ТОВ "Меркурій" у період з 05.03.2019р. по 21.03.2019р. за адресою: м. Київ, вул. Щусєва, 32 здійснені в супереч вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та зобов`язання утриматися від вчинення подібних дій; визнання протиправними та скасування: направлення відповідача на проведення інспекційного відвідування від 05.03.2019р. №581 щодо проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання ТОВ "Меркурій" та наказу відповідача від 04.03.2019р. №1197 в частині, що стосується ТОВ "Меркурій".
Позивач разом з вимогою визнання протиправними дії відповідача щодо ініціювання та проведення інспекційного відвідування ТОВ "Меркурій" у період з 05.03.2019р. по 21.03.2019р. за адресою: м. Київ, вул. Щусєва, 32 здійснені в супереч вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" просив зобов`язати утриматися від вчинення подібних дій.
Однак, судовому захисту підлягає порушене право станом на час звернення до суду, а не в майбутньому, що, в свою чергу, виключає задоволення вимоги «утриматися від вчинення подібних дій».
Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з проведенням інспекційного відвідування ТОВ «Меркурій», ГУ Держпраці у Київській області було сформовано вимогу від 05.03.2019 №581 про надання документів за період з 01.01.2017 року по 05.03.2019 року, а саме: довідки про реєстрацію в органах статистики; наказу про призначення керівника; особової картки форми П-2 керівника Товариства; колективного договору; правил внутрішнього трудового розпорядку; штатних розписів; особових справи всіх працівників Товариства (в т.ч. заяв, наказів про прийом на роботу, повідомлень ДФС; особових карток ф. П-2); посадових інструкцій працівників; книги обліку та руху трудових книжок; трудових книжок; розрахунково-платіжних відомостей та відомостей про виплату заробітної плати працівникам з датою такої виплати; табелів обліку використання робочого часу; наказів про звільнення працівників та відомостей на виплату їм розрахункових коштів; графіку відпусток; журналу з підписами працівників щодо проведеного інструктажу з охорони праці; копій договорів ЦПХ, які було укладено; інших документів (копій) на вимогу, в разі потреби; пояснень щодо ведення робіт, а також щодо кількості працівників (з прізвищами) залучених до роботи.
Примірник даної вимоги отримано представником ТОВ "Меркурій" 05.03.2019, про що міститься підпис останнього.
На переконання суду, отримання та часткове виконання позивачем вищевказаної вимоги відповідача про надання документів у зв`язку з проведенням інспекційного відвідування нівелює посилання позивача щодо того, що останній не був допущений до проведення інспекційного відвідування, що в свою чергу нівелює доводи позовної заяви в частині безпідставності та незаконності здійснюваного відповідачем заходу у відношенні ТОВ «Меркурій».
Втім, як зазначалось вище, пунктів 19 та 20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Згідно пунктів 27-29 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.
Суд не приймає до уваги доводи позивача, що оскаржувана постанова винесена до закінчення строку виконання ним припису, оскільки відповідно до п. 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"» заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (надалі - Порядок №509).
Згідно приписів пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.
Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.
Відповідно до пункту 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідачем у відношенні позивача за оскаржуваною постановою застосовано штрафні санкції на суму 876330,00грн.
Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Положення пункту 6 Порядку №509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
Відповідно до пункту 7 Порядку №509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Таке тлумачення пункту 6 Порядку №509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.
З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 12.06.2019 року по справі №813/3415/18 (провадження №К/9901/5962/19). Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 17.04.2019 складено повідомлення №44/2/19/6274 про розгляд справи про накладення штрафу, яким повідомлено позивача, що розгляд справи відбудеться о 11:40год. 23.04.2019.
Вказане повідомлено направлено на адресу позивача 17.04.2019, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, повідомлення про розгляд справи надіслано відповідачем більш ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу.
Щодо суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.
Господарська діяльність підприємства здійснюється за участі найманих працівників з якими не укладено трудових договорів, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , працював на посаді охоронника, ОСОБА_3 , працювала на посаді касира, ОСОБА_4 , працювала на посаді охоронника, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Згідно наданих пояснень та зафіксованих фактів використання праці найманих працівників було виявлено, що вищевказані правники проходили стажування на посадах охоронця, касира, продавця знаходилися на робочих місцях, були одягнені у спец одяг та виконували свою роботу.
Згідно наданих документів гр. ОСОБА_1 (угода №02 від 01.03.2019), гр. ОСОБА_2 (угода №04 від 01.03.2019), гр. ОСОБА_3 (угода №03 від 01.03.2019), гр. ОСОБА_4 (угода №01 від 01.03.2019) працювали на ТОВ «Меркурій» на підставі угод на виконання роботи від 01.03.2019. Відповідно до угод ТОВ «Меркурій» є Замовником, а гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 є Виконавцями. Акти приймання-здавання робіт, які є невід`ємною частиною угод на виконання роботи не були надані. Вищевказані угоди були складені по типовій формі та мають ознаки трудового договору.
Відповідно п. 1.2 розділу 1 було встановлено, що вищезазначені працівники виконували роботи щодо продажу товарів Замовника та прийняття готівки в касу підприємства за реалізований товар.
Згідно з п.п. 1.2.4. п. 1.2 розділу 1 угоди було встановлено, Виконавці підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а саме: зобов`язані були для Замовника підраховувати чеки (гроші) і здавати їх у встановленому підприємством порядку.
Відповідно до п.1.4 розділу 1 угоди було встановлено, що Виконавці зобов`язані виконувати Роботи за цими Угодами із використанням матеріалу, устаткування, апаратури, засобів, машин, механізмів, обладнання та приміщень замовника.
Згідно з п.п. 2.1.6. п. 2.1 розділу 2 угоди було встановлено, що Виконавці зобов`язані забезпечити відповідальне зберігання майна: готівкових коштів, товарів, інструменту, апаратури, обладнання Замовника, яке було передано для виконання Робіт.
Відповідно до п.п. 2.1.12. п. 2.1 розділу 2 угоди було встановлено, що Виконавці зобов`язані знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища, дотримуються норм, методів і прийомів безпечного виконання робіт, нести самостійну та персональну відповідальність за техніку безпеки виконання робіт, за своє життя та здоров`я.
Згідно з п. 2.2 розділу 2 угоди Виконавці за цими угодами несуть повну матеріальну відповідальність за майно (готівкові кошти, товар) Замовник, інструменти, інвентар, обладнання.
Відповідно п. 2.9 розділу 2 угоди Замовник зобов`язаний забезпечити Виконавця матеріалами, технологічним обладнанням, механізмами, апаратурою та інструментами, машинами, устаткуванням, транспортними засобами для виконання Робіт, передбачених даними угодами.
Згідно з п. 4.3 розділу 4 угоди винагорода встановлюється у розмірі 1 день виконання робіт коштує 150,00 гривень.
Відповідно до Наряд-Замовлення від 01.03.2019 Замовником конкретно встановлюється строк, графік, період виконання та час проведення Робіт.
У всіх угодах на виконання роботи не зазначено, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовнику, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату.
Жодним пунктом угод не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. У них не містяться відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовнику, як і не визначено переліку завдань щодо роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.
Окремо варто зазначити, що вказані роботи мають чітку класифікацію у класифікаторі професій, у тому числі: працівники захисних та охоронних служб, касири та білетери, продавці в магазинах. Посада охоронника відповідає класифікаторі професій код 5169, код ЗКППТР Випуск ДКХП- 1 відповідає професії працівника захисних та охоронних служб. Посада касира відповідає класифікаторі професій код 4211, код ЗКППТР Випуск ДКХП - 65 відповідає професії касир торговельного залу. Посада продавець-консультант відповідає класифікаторі професій код 5220, код ЗКППТР Випуск ДКХП- відповідає професії касир торговельного залу.
Персоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір із суб`єктом господарювання та подали документи.
Таким чином, в наданих угодах на виконання роботи укладених між ТОВ «Меркурій» та гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 вбачаються ознаки трудових договорів, а саме: не чітко визначений предмет договору (предмет договору містить загальне формулювання без чіткого визначення виду робіт або надання послуг, які саме виконуються особою).
Головна відмінність між трудовим і угодою (цивільно-правовим договорами) полягає в предметі. Цивільно-правовими договорами процес праці виконавця не регламентується. Виконавець сам організовує свою роботу, визначає час.
При цьому, варто зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка викладена у постанові від 04 липня 2018 року по справі №820/1432/17 за позовом суб`єкта господарювання до територіального органу Держпраці України щодо визнання протиправним застосування штрафних санкцій накладених на підставі абз. 2 частини другої статті 265 КЗпП України, «основною ознакою що відрізняє цивільні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Враховуючи вищевикладене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що договори, укладені позивачем з фізичними особами мають ознаки трудового характеру».
З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально визначену роботу, а роботу визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
Ще одна відмінність між зазначеними договорами полягає в тому, що за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації, тощо.
Так, предметом укладених угод з фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат. Фізичні особи повинні були виконувати певні трудові функції на підприємстві відповідно до визначеного виду роботи у встановлений строк. При цьому, в укладених угодах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги).
У самих угодах не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо.
Як вбачається зі змісту угод на виконання робіт, працівники самостійно не організовували роботу, виконували її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувалися відповідним посадовим особам.
Законодавчо передбачено проходження стажування при прийнятті на роботу лише для окремих категорій осіб: державних службовців, майбутніх адвокатів, студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно - технічних навчальних закладів.
Інспекційним відвідуванням встановлено, що всі роботи виконуються в трудовому колективі, згідно з графіком роботи закладу, під керівництвом відповідальних осіб, зазначені факти є прямими ознаками трудових відносин.
В порушення вимог ст. 253, ст. 254, ст. 256 КЗпП України підприємство не проводило стосовно гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 , гр. ОСОБА_7 сплати внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення.
Відповідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.
У той же час, трудова книжка стосовно гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 , гр. ОСОБА_7 не велись, записи про роботу та трудовий стаж не внесені.
Позивач жодних пояснень щодо виявлених під час перевірки порушень не зазначив.
Таким чином, суд приходить до переконання про правомірність прийняття Головним управлінням Держпраці у Київській області постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №КВ 581/1762/АВ/ТД/ФС-330 від 23.04.2019р.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Меркурій» має бути відмовлено повністю.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб`єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (м. Київ, 03142, бульвар Академіка Вернадського, 59/2, код ЄДРПОУ 30550166) відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін
