ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/347/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Лозівської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Лозівська РДА)
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 (головуючий суддя: Здоровко Л.М., судді: Білоусова Я.О., Лакіза В.В.)
у справі № 922/347/21
за позовом фізичної особи-підприємця Юхна Володимира Івановича (далі - Підприємець)
до Відділу освіти, молоді та спорту Близнюківської районної державної адміністрації (далі - Відділ освіти)
про стягнення заборгованості.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Підприємець звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Відділу освіти про стягнення заборгованості за договором від 08.01.2019 № 2 про закупівлю товарів за державні кошти в загальному розмірі 1 252 960,15 грн. (з них: 1 112 400,00 грн. основний борг, 64 027,03 грн. - 3% річних, 76 533,12 грн. інфляційні втрати).
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.04.2021 зі справи № 922/347/21 позов задоволено частково: стягнуто з Відділу освіти на користь Підприємця 1 112 400,00 грн. основного боргу, 64 027,03 грн. - 3% річних, 74 181,52 грн. інфляційних втрат, 18 759,13 грн. судового збору. У задоволенні вимог в частині стягнення 2 351,60 грн. інфляційних втрат відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.
11.05.2021 на виконання рішення суду у справі № 922/347/21 виданий судовий наказ.
23.09.2021 Підприємець звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, згідно з якою (заявою) просив суд замінити боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу у справі № 922/347/21 - Відділ освіти на його правонаступника - Лозівську РДА.
За твердженням заявника, Лозівська РДА з дня затвердження передавального акта є правонаступником всього майна, майнових прав та обов`язків Відділу освіти.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.2021 зі справи № 922/347/21 у задоволенні заяви Підприємця відмовлено, з посиланням, зокрема, на те, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який отримано на запит суду 01.10.2021, юридичну особу - Відділ освіти припинено 27.07.2021 в результаті її ліквідації, дані про юридичних осіб - правонаступників: відомості відсутні; на підставі самого лише розпорядження Лозівської РДА від 11.02.2021 № 29 «Про забезпечення правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків Близнюківської районної державної адміністрації та її структурних підрозділів» у даних правовідносинах суд не може встановити точний зміст, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов від Відділу освіти до його правонаступника - Лозівської РДА, як зазначає Підприємець.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 зі справи ухвалу суду першої інстанції скасовано; заяву Підприємця про заміну боржника у виконавчому провадженні задоволено; здійснено заміну боржника - Відділ освіти на його правонаступника - Лозівську РДА у виконавчому провадженні зі справи № 922/347/21.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано з посиланням, зокрема, на те, що: законодавством у межах реформи децентралізації передбачено саме реорганізацію райдержадміністрацій та їх структурних підрозділів; саме держава прийняла рішення про реорганізацію райдержадміністрацій та їх структурних підрозділів та утворення районних державних адміністрацій, а також про необхідність забезпечення правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків, зокрема Близнюківської районної державної адміністрації та її структурних підрозділів до Лозівської РДА; Порядком здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321, не передбачено ліквідації структурних підрозділів райдержадміністрацій, оскільки у такому випадку новостворена особа отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями, що є недопустимим; розпорядженням Лозівської РДА від 11.02.2021 № 29 «Про забезпечення правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків Близнюківської районної державної адміністрації та її структурних підрозділів», яке прийняте на виконання зазначеного Порядку, з метою забезпечення правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків Близнюківської районної державної адміністрації та її структурних підрозділів, що припиняються встановлено, що Лозівська районна державна адміністрація Харківської області з дня затвердження передавального акта є правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків Близнюківської районної державної адміністрації та Відділу освіти, молоді та спорту Близнюківської районної державної адміністрації; цим же розпорядженням на комісію з реорганізації Лозівської РДА покладений обов`язок забезпечити передачу активів та зобов`язань Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області та її структурних підрозділів до Лозівської РДА відповідно до затвердженого передавального акта; розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 31.03.2021 № 179 затверджено передавальний акт Близнюківської, Первомайської районних державних адміністрацій Харківської області до правонаступника, Лозівської РДА; інформація, відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо правонаступника юридичної особи не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема, у випадку заміни сторони у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації; Лозівською РДА не надано належних та допустимих доказів, як і Лозівська РДА не посилається на відповідний нормативно-правовий акт, на виконання якого було здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань саме про ліквідацію Відділу освіти всупереч названому Порядку, розпорядженню Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» та розпорядженню Лозівської РДА від 11.02.2021 № 29 «Про забезпечення правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків Близнюківської районної державної адміністрації та її структурних підрозділів»; внесення запису про ліквідацію Відділу освіти всупереч наведеним нормативно-правовим актам без правонаступництва не має звільняти зобов`язану особу від сплати наявної та підтвердженої судовим рішенням заборгованості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Лозівська РДА просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги Лозівська РДА посилається на те, що:
- на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р до Лозівської РДА приєднується лише Близнюківська районна державна адміністрація; Відділ освіти відповідної РДА - це інша юридична особа, яку ліквідовано. Ліквідація юридичної особи, на відміну від реорганізації, не допускає правонаступництва;
- внесені документи та відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою особою;
- Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321, не забороняє здійснювати ліквідацію структурних підрозділів, як юридичних осіб публічного права, у межах реформування адміністративно-територіального устрою. При цьому публічно-владне правонаступництво здійснюється в цілому від райдержадміністрації, що припиняється, до новоутвореної райдержадміністрації, а не окремо по кожному структурному підрозділу;
- передавальний акт Близнюківської, Первомайської районних державних адміністрацій Харківської області до правонаступника, Лозівської РДА, який затверджений розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 31.03.2021 № 179 не містить зобов`язань Відділу освіти в розмірі 1 112 400,00 грн. основного боргу, 62 027,03 грн. - 3% річних, 76 533,12 грн. інфляційних втрат, 18 759,13 грн. судового збору;
- Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321, передбачає момент настання майнового правонаступництва райдержадміністрацій, що припиняються, а саме, - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації, і визначає, що обсяг майнових прав та обов`язків, які переходять до правонаступника повинен відповідати змісту затвердженого передавального акта, що не враховано судом апеляційної інстанції у розгляді заяви Підприємця;
- Лозівська РДА не має відкритих рахунків, кодів класифікації видатків бюджету, з яких має здійснюватися безспірне списання суми боргу за даним виконавчим провадженням.
Доводи інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Відповідно до положень статті 45 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторонами в судовому процесі визначені позивачі та відповідачі, зокрема відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
Згідно зі статтею 52 ГПК України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Згідно з частинами першою та другою статті 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до приписів частин першої та другої статті 15 наведеного Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням. Закон України «Про виконавче провадження» не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 зі справи № 2-а-3494/11.
Юридична особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 зі справи № 905/2084/14-908/4066/14.
Отже, стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. При цьому положеннями наведеної процесуальної норми не обмежено коло випадків заміни особи у спірних правовідносинах, які можуть бути підставами для процесуального правонаступництва, а також стадію судового процесу, на якій може бути здійснено таке правонаступництво.
Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Воно є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2020 зі справи № 15/148-10-4045, від 02.04.2021 зі справи № 34/16, від 21.05.2021 зі справи № 922/1995/17.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.
Серед підстав заміни кредитора у зобов`язанні стаття 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає правонаступництво. Таке універсальне правонаступництво передбачено, зокрема, статтею 104 ЦК України, згідно з положеннями якої юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення врегульований статтею 107 ЦК України, відповідно до положень якої після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у частині восьмій статті 4 передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
При реорганізації у формі приєднання не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, оскільки правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь - яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.
Для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд в кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом права позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04.11.2020 зі справи № 922/817/18.
У розгляді заяви Підприємця про заміну сторони у виконавчому провадженні судом апеляційної інстанції, зокрема, встановлено, що:
- відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ Верховна Рада України постановила утворити у Харківській області, зокрема, Лозівський район (з адміністративним центром у місті Лозова) у складі територій Біляївської сільської, Близнюківської селищної, Лозівської міської, Олексіївської сільської, Первомайської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;
- постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321 затверджений Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, яким (Порядком) визначено механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням або реорганізацією райдержадміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, у зв`язку із зміною адміністративно-територіального устрою України;
- згідно з пунктом 7 названого Порядку передбачено, що перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється;
- відповідно до пункту 8 названого Порядку перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрації, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації;
- розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» від 16.12.2020 № 1635-р Близнюківська райдержадміністрація, Первомайська райдержадміністрація були реорганізовані шляхом приєднання до новоутвореної райдержадміністрації, а саме Лозівської РДА;
- розпорядженням Лозівської РДА від 11.02.2021 № 29 «Про забезпечення правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків Близнюківської районної державної адміністрації та її структурних підрозділів» відповідно до Порядку № 1321, з метою забезпечення правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків Близнюківської районної державної адміністрації та її структурних підрозділів, що припиняються, встановлено: Лозівська РДА з дня затвердження передавального акта є правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків Близнюківської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04059533), Відділу освіти, молоді та спорту Близнюківської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02146363);
- відповідно до пункту 2 розпорядження Лозівської РДА від 11.02.2021 № 29 комісії з реорганізації Лозівської РДА передбачено забезпечити: повне відображення у передавальному акті майна, прав та обов`язків Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області та її структурних підрозділів, що переходять до правонаступника - Лозівської РДА; передачу активів та зобов`язань Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області та її структурних підрозділів до Лозівської РДА відповідно до затвердженого передавального акта;
- розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 31.03.2021 № 179 затверджено передавальні акти Близнюківської, Первомайської районних державних адміністрацій Харківської області до правонаступника, Лозівської РДА.
Згідно з висновком апеляційного господарського суду, матеріалами справи підтверджується факт правонаступництва Лозівською РДА усього майна, майнових прав та обов`язків Близнюківської районної державної адміністрації та Відділу освіти названої РДА, оскільки розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 31.03.2021 № 179 затверджений відповідний передавальний акт.
При цьому при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.
Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 зі справи № 910/5953/17.
Наявність чи відсутність у правонаступника юридичної особи відкритих рахунків, кодів класифікації видатків бюджету, з яких має здійснюватися списання суми боргу за відповідним виконавчим провадженням не є підставою для звільнення правонаступника від виконання остаточного судового рішення.
Доводи касаційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують.
Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують того, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.
Судові витрати
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Лозівську РДА.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 зі справи № 922/347/21 залишити без змін, а касаційну скаргу Лозівської районної державної адміністрації Харківської області - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова
