СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" квітня 2021 р. Справа № 922/3286/20
Cхідний апеляційний господарський суд у складі:
Головуючий (суддя-доповідач): Судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від Позивача: від Відповідача: Стойка О.В. Попков Д.О., Пушай В.І. Склярук С.І. Безбородов С.А.; Не з`явився;розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Руяна" м.Харків на рішення господарського суду Харківської області від24.12.2020 року у справі№922/3286/20 (суддя Жиляєв Є.М.)за позовом до відповідача: проДержавної установи "Хролівський виправний центр" (№140) с.Хролі, Харківська область Товариства з обмеженою відповідальністю "Руяна" м.Харків стягнення 246 838, 32 грн.
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2020 року до господарського суду Харківської області звернулася Державна установа "Хролівський виправний центр (№140) (далі-Позивач, Замовник) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руяна" (далі-Відповідач, Виконавець) про стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 246 838,32 грн. за неналежне виконання умов Договору № Г-6 про залучення засуджених до оплачуваної праці, а також відшкодування судового збору.
Справу №922/3286/20 Господарським судом Харківської області було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24 грудня 2020 року у справі №922/3286/20 позовні вимоги задоволені в повному обсязі, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 234 885,86 грн. основного боргу за виконані роботи, 11 952,46 грн. пені, а також суму судового збору у розмірі 3702,58 грн.
Відповідач, не погодившись із прийнятим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати в повному обсязі, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Державної установи "Хролівський виправний центр" (№140) с.Хролі, Харківська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руяна" м.Харків про стягнення коштів - відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає наступне:
- судом першої інстанції всупереч вимогам чинного законодавства не було належним чином досліджено правильність розрахунку вартості робіт за Договором Г-6 про залучення засуджених до оплачуваної праці від 02.01.2020 року;
- Позивачем до суду першої інстанції не було надано чіткого розрахунку суми заборгованості Відповідача;
- судом першої інстанції не було досліджено правильність зробленого Позивачем розрахунку пені нарахованої на основну суму заборгованості Відповідача перед Позивачем, а тому розмір пені Позивачем нарахований не вірно.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 року було відкрито апеляційне провадження у справі №922/3286/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Руяна" м.Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 24 грудня 2020 року.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 19.02.2021 року від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній просив суд апеляційну скаргу Відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 24.12.2020 року у справі №922/3286/20 - без змін.
Будь-яких заяв чи клопотань до канцелярії Східного апеляційного господарського суду в межах розгляду даної апеляційної скарги не надходило.
В судовому засіданні представник Позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу Відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, оскільки він не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:
- укладення 02.01.2020 року між сторонами договору № Г-6 про залучення засуджених до оплачуваної праці (далі - Договір) (а.с. 14-16), відповідно до умов п. 1.1. якого Позивач зобов`язався виконати на об`єктах Відповідача за адресою: вул. Станційна, 1, м. Харків роботи загальногосподарського характеру (вантажно-розвантажувальні роботи) в період з 02.01.2020 по 31.12.2020 силами засуджених установи в кількості до 10 осіб;
- виконання в повному обсязі Позивачем робіт за Договором, про що свідчить надані останнім та підписані без зауважень сторонами акти виконаних робіт від 31.01.2020, 29.02.2020, 31.03.2020, 30.04.2020, 31.05.2020, 30.06.2020, 31.07.2020, та 31.08.2020 на загальну вартість - 269 300,04 грн.;
- здійснення Відповідачем часткової оплату за виконані Позивачем роботи на загальну суму 34 414, 54 грн. (а. с. 40-41);
- направлення Позивачем на адресу Відповідача з метою досудового врегулювання спору претензій про сплату заборгованості: за вих. № 14/14/1-76/Хв від 31.03.2020, за вих. № 14/14/1-129/Хв від 14.05.2020, за вих. № 14/14/1-181/Рд від 02.07.2020, за вих. № 14/14/1-250/Хв від 06.10.2020, на які останній не відповів.
Вказані обставини сторонами не заперечуються.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що Відповідач свої зобов`язання за Договором щодо оплати виконаної Позивачем роботи здійснив лише частково, що стало наслідком порушення прав Позивача та виникнення у Відповідача перед Позивачем заборгованості в розмірі 234 885,86 грн.
Будь-яких заперечень чи пояснень відносно позовних вимог Позивача від Відповідачів до суду першої інстанції не надходило, правом на подання відзиву Відповідач не скористався.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з факту доведеності неналежного виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині своєчасної та повної оплати робіт виконаних Позивачем.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що їх не спростовують, виходячи з наступного.
Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) зазначено, що зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до матеріалів справи, 02.01.2020 між Позивачем, який є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України, та Відповідачем було укладено договір № Г-6 про залучення засуджених до оплачуваної праці, відповідно до умов якого Позивач зобов`язався виконати на об`єктах Відповідача за адресою: вул. Станційна, 1, м. Харків роботи загальногосподарського характеру (вантажно-розвантажувальні роботи) в період з 02.01.2020 по 31.12.2020 силами засуджених установи в кількості до 10 осіб, а Відповідач - прийняти та оплатити ці роботи на умовах Договору.
Даний Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В силу положень ч. 1 ст. 903 ЦК України замовник зобов`язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 1.4. Договору, Відповідач здійснює оплату виконаних робіт з розрахунку не нижче 412,80 грн. (чотириста дванадцять грн. 80 коп.) за кожний відпрацьований чол./день в тому числі: заробітна плата засуджених за кожний відпрацьований чол./день не нижче 240,00 грн., нарахування в розмірі 50% відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 № 653 "Про заходи для забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України" за кожний відпрацьований чол./день не нижче 120,00 грн. та витрати на сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до вимог ч.5 ст.8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI(із змінами та доповненнями) "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за кожний відпрацьований чол./день не нижче 52,80 грн.
Так, згідно наданих Позивачем доказів, а саме - підписаних сторонами без зауважень актів виконаних робіт від 31.01.2020 на загальну суму 49 594, 80 грн., від 29.02.2020 на загальну суму 49 845, 60 грн., від 31.03.2020 на загальну суму 53 870,40 грн., від 30.04.2020 на загальну суму 35 604, 00 грн., від 31.05.2020 на загальну суму 31 785, 60 грн., від 30.06.2020 на загальну суму 10 113, 60 грн., від 31.07.2020 на загальну суму 11 558, 40 грн., та від 31.08.2020 на загальну суму 29 928, 00 грн. загальна сума виконаних Позивачем робіт становить - 269 300,04 грн.
Також на підтвердження обґрунтованості заявленої до стягнення суми, Позивачем надано табеля обліку робочого часу з детальним описом відпрацьованого часу (погодинно) та вартості виконаних робіт.
Вищезазначені роботи Відповідачем оплачені частково - за січень 2020 року в сумі 34 414,54 грн. (з них: 07.09.2020 - 14414,54 грн та 25.09.2020 - 20000,00 грн), на підтвердження чого Позивачем надано до суду належним чином засвідчені копії банківських виписок по його рахунках (а. с. 40-41).
Факт часткової оплати виконаних Позивачем за Договором робіт в суді першої інстанції Відповідачем не заперечувався, доводів на спростування даного факту апеляційна скарга останнього також не містить.
Так, враховуючи викладене, основна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором становить 234 885,86 грн.
Доказів на підтвердження належного виконання умов Договору в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг, Відповідачем не надано.
Враховуючи вищенаведені докази факту порушення Відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині здійснення повної та своєчасної оплати за надані Позивачем послуги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав до стягнення основної суми заборгованості за виконані роботи у розмірі 234 885,86 грн. за Договором.
Доводи апеляційної скарги про недослідження судом першої інстанції правильності розрахунку вартості робіт за Договором колегія суддів вважає необґрунтованими, так як суд при прийнятті спірного рішення керувався наданими доказами, врахував часткову оплату робіт за Договором, а також надав оцінку та дослідив докази на підтвердження заявленої Позивачем суми. Конкретних доводів чи доказів на підтвердження доводів щодо помилковості розрахунку суми заборгованості за Договором, Відповідачем а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції надано не було.
Щодо доводів Відповідача, наведених в апеляційній скарзі про те, що Позивачем до суду першої інстанції не було надано чіткого розрахунку суми заборгованості Відповідача, то вони спростовуються змістом позовної заяви та наявними в матеріалах справи доказами, а саме актами виконаних робіт де зазначено періоди та вартість наданих послуг, табелями обліку робочого часу за відповідні місяці. Позивачем також в обґрунтування заявлених грошових вимог надано до господарського суду розрахунок пені за несвоєчасне виконання Відповідачем своїх обов`язків щодо оплати наданих послуг (а. с. 42), в якому з поміж іншого зазначено боргові періоди та суми з яких складається основна сума заборгованості.
Позивачем до стягнення за неналежне виконання Відповідачем умов Договору також було заявлено стягнення з останнього штрафних санкцій, а саме пені в сумі 11 952,46 грн.
Задовольняючи вимоги в цій частині, господарський суд виходив з наступного.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 6.2. Договору сторонами передбачено, що у разі порушення строків оплати замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Позивачем надано розрахунок розміру пені, який відповідно до наданих документів становить 11 952,46 грн, період нарахування якої визначено Позивачем з 10.04.2020 по 09.10.2020.
Враховуючи факт прострочення Відповідачем виконання грошового зобов`язання за Договором, а також факт відсутності доказів на спростування вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність заявленої до відшкодування суми пені в розмірі 11 952,46 грн.
Доводи Відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, що Позивачем було не вірно розраховано суму пені нарахованої на основну суму заборгованості Відповідача, колегія суддів вважає необґрунтованими, так як Відповідачем не було надано відповідного контррозрахунку як основної суми заборгованості так і штрафних санкцій у вигляді сплати пені.
Інші доводи заявника, зазначені ним в апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними висновками судової колегії та нормами чинного матеріального та процесуального законодавства.
Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
За таких підстав рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2020 року у справі №922/3286/20 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Руяна" м.Харків - без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Руяна" м.Харків на рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2020 року у справі №922/3286/20 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2020 року у справі №922/3286/20 - залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Руяна" м.Харків.
Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12.04.2021
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя Д.О. Попков
Суддя В.І. Пушай
