ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/1775/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа»
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 (у складі колегії суддів: Геза Т.Д. (головуючий), Здоровко Л.М., Мартюхіна Н.О.)
у справі № 922/1775/16
за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа»
про внесення змін до договору,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 року Харківська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа» (далі - відповідач, ТОВ «Альфа») про внесення змін до договору оренди землі від 25.01.2005 №8810/15, укладеного між позивачем та відповідачем, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі у редакції, запропонованій позивачем (внесення змін до шести пунктів договору оренди землі).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.07.2016 позовні вимоги задоволено частково.
Внесено зміни до п. п. 2, 5, 9 договору оренди землі від 25.01.2005 №8810/05 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі у редакції, запропонованій позивачем (в частині внесення кадастрового номера земельної ділянки, визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати за земельну ділянку).
Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 378, 00 грн судових витрат.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 04.07.2016, у липні 2019 року ТОВ «Альфа» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2016, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Водночас у тексті апеляційної скарги позивач заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 04.07.2016.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 відмовлено ТОВ «Альфа» у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на підставі п.1 ч.2 ст.261 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) (далі - ГПК України).
Апеляційний господарський суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі п.1 ч.2 ст.261 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), виходив із встановлених ним обставин належного повідомлення судом першої інстанції ТОВ «Альфа» про розгляд справи №922/1775/16, обізнаності відповідача про результати розгляду справи №922/1775/16 з 2017 року та подання ТОВ «Альфа» апеляційної скарги на оскаржуване рішення після спливу більше одного року з дня складання повного тексу судового рішення від 04.07.2016.
Не погоджуючись з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.07.2019, у серпні 2019 року ТОВ «Альфа» звернулося до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило скасувати ухвалу господарського апеляційного суду від 16.07.2019, а справу №922/1775/16 направити до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, не звернув уваги на його доводи стосовно того, що ТОВ «Альфа» не було обізнане про наявність судової справи №922/1775/16 та прийняття судом першої інстанції рішення від 04.07.2016; позовну заяву з додатками Харківської міської ради та будь-яких процесуальних документів суду ТОВ «Альфа» не отримувало; з апеляційною скаргою ТОВ «Альфа» звернулось до суду апеляційної інстанції 08.07.2019 після того, як 01.07.2019 отримало копію оскаржуваного рішення; факт ознайомлення представником ТОВ «Альфа» у 2017 році з матеріалами справи №922/1775/16 не має впливати на реалізацію учасником справи свого права на апеляційне оскарження рішення суду; рекомендовані повідомлення про невручення поштових відправлень з процесуальними документами з причин «за не запитом» та «за закінченням строків зберігання» не є доказом належного повідомлення судом ТОВ «Альфа» про розгляд справи, а тому відмова у відкритті апеляційного провадження на підставі п.1 ч.2 ст.261 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) є необґрунтованою.
Крім того, ТОВ «Альфа» вказало, що судом апеляційної інстанції при визначенні строків на апеляційне оскарження судового рішення від 04.07.2016 невірно застосовано ст.256 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), оскільки застосуванню підлягає ст.93 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) з огляду на те, що оскаржуване рішення прийнято до набрання чинності новим ГПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі та ухвалено здійснити перегляд ухвали суду апеляційної інстанції від 16.07.2019 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
18.09.2019 представник ТОВ «Альфа» - адвокат Шабас Г.В. подав клопотання про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, яке Касаційний господарським судом залишено без задоволення, про що постановлено окрему ухвалу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.
Судом апеляційної інстанції установлено, що оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області було прийнято 04.07.2016, повний текст складено 07.07.2016.
15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції (далі - Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII).
Відповідно до п.13 ч.1 р.ХІ «Перехідні положення» ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Разом з тим, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017.
Така ж правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №54/329, а також у постановах Верховного Суду від 19.12.2018 у справі №904/9428/13 та від 11.09.2019 у справі № 910/15481/17.
Відповідно до ч.1 ст.93 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Отже, враховуючи, що рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2016 у справі №922/1775/16 складено та підписано 07.07.2016, останнім днем оскарження є 18.07.2016 включно.
Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції від 04.07.2016 подана ТОВ «Альфа» до суду апеляційної інстанції 08.07.2019, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження на 3 роки.
Апеляційний господарський суд помилково послався на положення ст. 256 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), проте дійшов правильного висновку, що строк на апеляційне оскарження рішення пропущено більш ніж на рік.
Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує, виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Звертаючись 08.07.2019 до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 04.07.2016, ТОВ «Альфа» просило поновити строк на апеляційне оскарження з посиланням на те, що відповідач не був обізнаний про наявність судового провадження у справі №922/1775/16, не отримував від господарського суду процесуальних документів, в т.ч. рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2016 у цій справі, а після отримання ним 01.07.2019 належним чином посвідченої копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції має право на поновлення строку на його апеляційне оскарження.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи та прийняття ним рішення у разі виконання судом вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017), зі змісту яких вбачається, що ухвала про порушення провадження у справі, інші процесуальні ухвали та повне рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи, надсилається судом сторонам не пізніше трьох днів з дня їх прийняття.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що представник ТОВ «Альфа» не був присутнім у судовому засіданні 04.07.2016 під час прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «Альфа» є: 61019, Харківська обл., м. Харків, пров. Більшовицький, буд. 12-А, що співпадає з адресою відповідача, зазначеною в апеляційній скарзі.
Саме на вищезазначену адресу ТОВ «Альфа» господарським судом першої інстанції надсилались процесуальні документи у справі № 922/1775/16 (ухвали та рішення від 04.07.2016).
Оскаржуване рішення суду першої інстанції було надіслано на зазначену у справі адресу відповідача 07.07.2016, що підтверджується штампом вихідної кореспонденції Господарського суду Харківської області на зворотному боці останнього аркуша рішення суду першої інстанції від 04.07.2016.
Зазначені поштові відправлення з процесуальними документами суду повернулися відправнику (господарському суду) із зазначенням причини повернення «за не запитом» та «за закінченням строків зберігання».
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2016 надіслано судом до реєстру та зареєстровано у ньому 07.07.2016, а 11.07.2016 було оприлюднено.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що 03.03.2017, майже через рік після прийняття оскаржуваного рішення, представник відповідача ТОВ «Альфа» звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи №922/1775/16 та 07.03.2017 ознайомився із ними.
З клопотання про видачу копії рішення суду першої інстанції від 04.07.2016 ТОВ «Альфа» звернулось до Господарського суду Харківської області 26.06.2019, тобто більше ніж через 2 роки після ознайомлення з матеріалами справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 256 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно із ч.2 ст.261 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Зазначений у ч.2 ст.261 ГПК України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у тій же нормі.
Суд апеляційної інстанції, врахувавши відповідні приписи процесуального закону та з`ясувавши, що: ТОВ «Альфа» пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 04.07.2016 більше ніж на рік; судом першої інстанції було належно повідомлено відповідача про розгляд справи №922/1775/16 та прийняття рішення від 04.07.2016; ТОВ «Альфа» було обізнано про наявність рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2016 з 2017 року, надав належну правову оцінку усім встановленим обставинам та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Альфа» на рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2016 незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Касаційний господарський суд бере до уваги, що будучи обізнаним про результати розгляду справи №922/1775/16 з 2017 року ТОВ «Альфа», з урахуванням Закону України «Про доступ до судових рішень», не було позбавлене права і можливості ознайомитись з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, яке має публічний характер та знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вжити усіх залежних від нього заходів щодо своєчасного оскарження рішення суду першої інстанції від 04.07.2016.
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/15481/17, від 10.10.2018 у справі №910/10244/15.
Посилання в касаційній скарзі на те, що рекомендовані повідомлення про невручення поштових відправлень з процесуальними документами з причин «за не запитом» та «за закінченням строків зберігання» не є доказом належного повідомлення ТОВ «Альфа» про розгляд справи, не беруться Касаційним господарським судом до уваги з огляду на те, що сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, від 23.11.2018 у справі №10/17-3639-2011, від 22.08.2019 у справі №922/85/18.
Крім того, факт неоскарження рішення суду першої інстанції від 04.07.2016 представником відповідача після його ознайомлення з матеріалами справи №922/1775/16 у 2017 році свідчить про недобросовісну суб`єктивну поведінку ТОВ «Альфа» та не може слугувати підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції від 16.07.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Помилкове неврахування судом апеляційної інстанції п. 13 ч. 1 р. ХІ "Перехідні положення" ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) та посилання на положення ст. 256 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), замість ч. 1 ст. 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017), не вплинуло на встановлення обставин та правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 04.07.2016. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (ч.2 ст. 311 ГПК України).
В силу положень ст.300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги ТОВ «Альфа» про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акта не знайшли свого підтвердження, Касаційний господарський суд вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції від 16.07.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №922/1775/16 прийнята з додержанням норм процесуального права, а відтак підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у справі №922/1775/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Берднік
Судді: І.С. Міщенко
В.Г. Суховий
