ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"24" грудня 2019 р.
м. Одеса
Справа № 916/190/18
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача – Міненко В.М.,
від відповідача – Ельчібекян І.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до Акціонерного товариства “Одесагаз” про стягнення 11281588,48 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2018 року Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Одесагаз” про стягнення 11281588,48 грн., в т.ч. 10787039,37 грн. інфляційних втрат за період із 01 січня по серпень 2015 року за зобов`язаннями з оплати основного боргу, що виникли на підставі договору № 06/10-1992 від 20 грудня 2010 року, а також 3% річних за період з 30 січня по 30 серпня 2015 року в розмірі 494549,11 грн. Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем рішення господарського суду Одеської області від 22 жовтня 2012 року у справі № 5017/2643/2012, що стало підставою для нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних за вказані періоди відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України.
Зокрема, позивач вказує, що 20.12.2010 р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Одесагаз" (покупець) був укладений договір про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-1992, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцю в 2011 році природний газ, а останній зобов`язався прийняти цей газ та оплатити постачальнику його вартість в обсязі, зазначеному в п. 3.1 цього договору.
У п.п 3.1, 3.2 договору сторони погодили, що ціна за 1000 кубічних метрів газу на дату його укладення без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ у розмірі 4%, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу визначається у фіксованій грошовій сумі залежно від обсягу річного споживання населенням природного газу. Сторони домовились, що ціна на газ, яка вказана в цьому договорі, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів. У разі зміни уповноваженим державним органом ціни на газ, сторонами в обов`язковому порядку застосовується нова ціна.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно п.п. 4.3, 5.1, 5.2, 6.1 договору в платіжних дорученнях покупець повинен обов`язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за даним договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу. Покупець зобов`язаний підписувати акт приймання-передачі газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки. Поставка газу здійснюється протягом періоду з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. включно. Сторони погодили, що право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі, визначених у договорі в залежності від походження природного газу.
В подальшому між сторонами було укладено низку додаткових угод до вказаного договору про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-1992 від 20.12.2010 р. Так, у відповідності до додаткової угоди № 1 від 28.01.2011р. було погоджено зокрема викладення назви основного договору в наступній редакції: „Договір поставки природного газу". В подальшому, між сторонами було укладено додаткову угоду № 2, на підставі якої було внесено зміни до п. 3.1 основного договору щодо визначення вартості 1000 кубічних метрів газу у фіксованій грошовій сумі залежно від обсягу річного споживання населенням природного газу. В подальшому, 12.04.2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору поставки природного газу № 06/10-1992 від 20.12.2010 р., на підставі якої основний договір було викладено в новій редакції.
Як зазначає позивач, відповідачем були порушені прийняті на себе зобов`язання за договором поставки природного газу № 06/10-1992 від 20.12.2010 р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного природного газу, в результаті чого за ПАТ „Одесагаз" утворилась заборгованість, про стягнення якої ДК „Газ України" було подано відповідний позов до господарського суду Одеської області.
Так, рішенням господарського суду Одеської області від 22.10.2012 р. по справі № 5017/2643/2012, яке набрало законної чинності, первісний позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволений частково, стягнуто з ПАТ "Одесагаз" 32163892,93 грн. основного боргу, 1938473,77 грн. - 3% річних, 3731380,04 грн. - інфляційних втрат, 700000,00 грн. - пені та 24929,81 грн. судового збору; в решті позовних вимог відмовлено; в задоволенні зустрічного позову по визнання договору недійсним відмовлено.
В подальшому, рішенням господарського суду Одеської області від 10.06.2014 р. по справі № 916/1146/14 був частково задоволений позов Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Одесагаз" про стягнення 1501667,83 грн., у т.ч. 225147,25 грн. - інфляційних втрат, 1276520,58 грн. - 3% річних, та стягнуто 3% річних в сумі 1276520,58 грн., інфляційні нарахування в сумі 224202,86грн., судовий збір в сумі 30014,47 грн. При цьому вказаний позов був обґрунтований порушенням відповідачем умов договору на постачання природного газу № 06/10-1992 в частині здійснення оплати за поставлений газ, яке підтверджено рішенням господарського суду Одеської області від 22.10.2012 р. у справі № 5017/2643/2012.
Надалі, як вказує позивач, у забезпечення виконання зобов`язання за договором на закупівлю природного газу № 06/10-1992 між ДК “Газ України” (іпотекодержатель) та ПАТ “Одесагаз” (іпотекодавець) 29.08.2015 р. укладено договір іпотеки, який був посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за № 530.
Пунктом 1.1 договору іпотеки передбачено, що цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з договору № 06/10-1962 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 р., укладеного з Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", а також усіх додаткових угод до нього, між іпотекодержателем та іпотекодавецем, за умовами якого іпотекодержатель поставляє газ, а іпотекодавець зобов`язується сплатити заборгованість за поставлений газ на умовах, визначених договором купівлі-продажу.
Іпотекодавець зобов`язаний в строки, визначені договором, купівлі-продажу сплатити іпотекодержателю заборгованість у вигляді основного боргу у розмірі 28248892,93 грн., штрафних санкцій у розмірі 7925521,53 грн., що складає у цілому суму заборгованість у розмірі 36174414,46 грн., відповідно до умов договору купівлі-продажу, яка утворилась станом на 26.08.2015 р., а також суму заборгованості, яка буде підтверджена актами звірки розрахунків між іпотекодавецем та іпотекодержателем, станом на дату звернення стягнення на предмет іпотеки або його частину.
Як вказує позивач, у відповідному договорі сторони чітко зафіксували, що сума основного боргу ПАТ “Одесагаз” перед Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” за договором № 06/10-1992 від 20.12.2010 р. на 29.08.2015 р. складає 28248892,93 грн.
Таким чином, на думку позивача, не потребує повторному доведенню факт зобов`язання відповідача перед позивачем з оплати основної заборгованості за договором № 06/10-1992 від 20.12.2010 р. Так, позивач вважає, що у разі, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.
Враховуючи викладене, позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні витрати за період з 01.01.2015 р. по 30.08.2015 р. від суми основного боргу в розмірі 28248892,93 грн. на суму 10787039,37грн. та 3% річних за період з 30.01.2015 р. по 30.08.2015 р. на суму 494549,11 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2019 р. (суддя Погребна К.Ф.) позовну заяву Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/190/18, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 05.03.2018 р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.05.2018 р. у справі №916/190/18 (суддя Погребна К.Ф.) в задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до Публічного акціонерного товариства “Одесагаз” про стягнення заборгованості в загальній сумі 11281588,48 грн. відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 р. у справі № 916/190/18 рішення господарського суду Одеської області від 22.05.2018 р. у цій справі залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 р. у справі № 916/190/18 рішення господарського суду Одеської області від 22.05.2018 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2019 р. справу № 916/190/18 передано на розгляд судді Петрову В.С.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2019 р. справу № 916/190/18 прийнято до провадження судді Петрова В.С., при цьому підготовче засідання призначено на 01 серпня 2019 р.
У підготовчому засіданні господарського суду 01 серпня 2019 року по справі № 916/190/18 було протокольно оголошено перерву до 12 серпня 2019 року згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України.
31.07.2019 р. Акціонерне товариство “Одесагаз” подало до господарського суду Одеської області зустрічну позовну заяву (вх.№ 2234/19) до Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про визнання правовідносин між позивачем та відповідачем з купівлі-продажу газу для потреб населення за договором № 06/10-1992 від 20.12.2010 року припиненими з 07.04.2016 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.08.2019 р. у справі № 916/190/18 вказану зустрічну позовну заяву АТ “Одесагаз” повернуто.
14.08.2019 р. АТ “Одесагаз” звернулось до суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу господарського суду Одеської області від 05.08.2019 р. у справі № 916/190/18 про повернення зустрічної позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.08.2019 р. провадження у справі № 916/190/18 зупинено до перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 05.08.2019 р. у вказаній справі в порядку апеляційного провадження.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 р. у справі № 916/190/18 ухвалу господарського суду Одеської області від 05.08.2019 р. у цій справі залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2019 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ “Одесагаз” на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 05.08.2019 р. у справі № 916/190/18, також матеріали касаційної скарги повернуто заявникові.
Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 26.11.2019 р. провадження у справі № 916/190/18 поновлено, при цьому підготовче засідання призначено на 09 грудня 2019 р.
У підготовчому засіданні господарського суду 09 грудня 2019 року по справі № 916/190/18 було протокольно оголошено перерву до 23 грудня 2019 року згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представника відповідача.
У підготовчому засіданні господарського суду 23 грудня 2019 року по справі № 916/190/18 було протокольно оголошено перерву до 24 грудня 2019 року згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.
Під час підготовчого засідання 24.12.2019 р. представники сторін звернулись до господарського суду із заявою про затвердження мирової угоди.
Так, як вбачається з укладеної між сторонами по справі мирової угоди від 23.12.2019 р., сторони дійшли згоди, що ДК “Газ України” відмовляється від вимог до АТ “Одесагаз” про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за несвоєчасну оплату основного боргу, що виник на підставі договору постачання природного газу № 06/10-1992 від 20 грудня 2010 року за період з 30 січня по 30 серпня 2015 року, що є предметом позову у справі №916/190/18, з огляду на відмову АТ “Одесагаз” від вимог до ДК “Газ України” про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за несвоєчасне виконання зобов`язання з повернення грошових коштів, що підтверджене постановою Північного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2019 року у справі №910/5430/17. Крім того, відповідно до умов мирової угоди, за результатом домовленості сторін АТ “Одесагаз” зобов`язується компенсувати ДК “Газ України” судові витрати за подання позову у справі № 916/190/18 шляхом сплати коштів на розрахунковий рахунок: р/р НОМЕР_1 в АТ “Ощадбанк” м. Київ, МФО 300465, впродовж 30 днів з моменту затвердження судом даної мирової угоди. У разі зміни будь-яких реквізитів відповідна сторона зобов`язана повідомити цінним листом з описом вкладення про це іншій стороні не пізніше трьох календарних днів з дати виникнення змін. У разі зміни платіжних реквізитів позивача (стягувача) відповідач (боржник) повинен здійснювати перерахування коштів відповідно до зобов`язань, передбачених мировою угодою, з урахуванням нових реквізитів. При перерахуванні грошових коштів боржник зобов`язується у призначенні платежу зазначати: “за мировою угодою у справі № 916/190/18”. Також сторони дійшли згоди, що у разі невиконання АТ “Одесагаз” мирової угоди, яке полягає у повному або частковому нездійсненні платежу по судовим витратам, визначеного в мировій угоді, ДК “Газ України” має право звернутися до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця для примусового стягнення усієї суми залишку заборгованості (пред`явити ухвалу господарського суду про затвердження мирової угоди для примусового виконання).
Розглянувши вказану заяву про затвердження мирової угоди та укладену сторонами в процесі вирішення спору по справі мирову угоду, суд дійшов наступних висновків.
За положеннями ст. 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно ст. 193 Господарського процесуального кодексу України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Наслідки укладення сторонами мирової угоди сторонам роз`яснені та зрозумілі. До того ж суд, перевіривши згідно вимог процесуального законодавства наявність належних повноважень на укладення мирової угоди у представників сторін, встановив, що мирова угода укладена повноважними особами.
Разом з тим, приймаючи до уваги те, що укладена між сторонами у даній справі мирова угода не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів третіх осіб, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, стосується прав та обов`язків сторін стосовно договору № 06/10-1992 від 20 грудня 2010 р., суд вважає за можливе її затвердити на вказаних умовах в порядку, передбаченому ст. 192 ГПК України.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
З огляду на вищезазначене, господарський суд вважає за необхідне закрити провадження у справі № 916/190/18.
Керуючись ст.ст. 192-193, 231, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Затвердити мирову угоду по справі № 916/190/18, укладену 23 грудня 2019 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (позивач) та Акціонерним товариством “Одесагаз” (відповідач), на наступних умовах:
- ДК “Газ України” відмовляється від вимог до АТ “Одесагаз” про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за несвоєчасну оплату основного боргу, що виник на підставі договору постачання природного газу № 06/10-1992 від 20 грудня 2010 року за період з 30 січня по 30 серпня 2015 року, що є предметом позову у справі №916/190/18, у зв`язку з відмовою АТ “Одесагаз” від вимог до ДК “Газ України” про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за несвоєчасне виконання зобов`язання з повернення грошових коштів, що підтверджене постановою Північного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2019 року у справі №910/5430/17;
- за результатом домовленості сторін АТ “Одесагаз” зобов`язується компенсувати ДК “Газ України” судові витрати за подання позову у справі № 916/190/18 шляхом сплати коштів на розрахунковий рахунок: р/р НОМЕР_1 в АТ “Ощадбанк” м. Київ, МФО 300465, впродовж 30 (тридцяти) днів з моменту затвердження судом даної мирової угоди. У разі зміни будь-яких реквізитів відповідна сторона зобов`язана повідомити цінним листом з описом вкладення про це іншій стороні не пізніше трьох календарних днів з дати виникнення змін. У разі зміни платіжних реквізитів позивача (стягувача) відповідач (боржник) повинен здійснювати перерахування коштів відповідно до зобов`язань, передбачених мировою угодою, з урахуванням нових реквізитів. При перерахуванні грошових коштів боржник зобов`язується у призначенні платежу зазначати: “за мировою угодою у справі № 916/190/18”;
- у разі невиконання АТ “Одесагаз” мирової угоди, яке полягає у повному або частковому нездійсненні платежу по судовим витратам, визначеногов мировій угоді, ДК “Газ України” має право звернутися до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця для примусового стягнення усієї суми залишку заборгованості (пред`явити ухвалу господарського суду про затвердження мирової угоди для примусового виконання).
2. Провадження у справі № 916/190/18 закрити.
Ухвала про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в строк, передбачений Законом України “Про виконавче провадження”:
- стягувач: Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 31301827);
- боржник: Акціонерне товариство “Одесагаз” (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1; код ЄДРПОУ 03351208).
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали підписано 26.12.2019 р.
Суддя В.С. Петров
