ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 916/145/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівБогатиря К.В. Бєляновського В.В., Філінюка І.Г. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від24.01.2020 (суддя суду першої інстанції - Грабован Л.І. дата і місце постановлення ухвали: 24.01.2020, м. Одеса, просп. Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області)у справі за заявою боржника про№ 916/145/20 ОСОБА_1 неплатоспроможність ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою, яка підписана ОСОБА_2 , про відкриття справи про його неплатоспроможність як фізичної особи за положеннями Книги 4 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.01.2020 повернуто заяву про відкриття справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
24.02.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.01.2020 по справі №916/145/20.
Апелянт не погоджується з оскаржуваною ухвалою з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує, що суд першої інстанції не врахував, що до заяви було додано копію Довіреності ОСОБА_3 , в якій чітко вказано її статус - представник.
Окрім того, апелянт посилався на те, що висновком Конституційного Суду України від 31 жовтня 2019 року за № 4-в/2019 у справі за конституційним зверненням Верховної ради України по справі № 2-248/2019 (5580/19) про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України, - встановлено і вирішено: «Підпункт 11 пункт 16 прим 1 Розділу XV «Перехідні положення вилучити». Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування», тобто з 31 жовтня 2019 року.»
З огляду на викладене, апелянт вважає, що адвокатська монополія скасована ще 31 жовтням 2019 року. Таким чином юрист - ОСОБА_2 мала право від його імені звертатися до суду із заявою про відкриття справи про його неплатоспроможність як фізичної особи.
Окрім того скаржник зазначив, що не надавав докази авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, оскільки ним, як боржником до заяви надано документи, які підтверджують його фінансове становище, та він наголошує, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.
Апелянт просив скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.01.2020 року по справі № 916/145/20.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 (головуючий суддя Лавриненко Л.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 Одеська область на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.01.2020 по справі № 916/145/20 залишено без руху та надано строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.01.2020 по справі № 916/145/20 разом з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 30.07.2020 по справі №916/145/20 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 у справі № 916/145/20 скасовано; справу № 916/145/20 направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.01.2020 у справі №916/145/20.
11.08.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 916/145/20.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2020 справу № 916/145/20 передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Бєляновського В.В., Філінюка І.Г.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.01.2020 по справі № 916/145/20 - залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у сумі 2 102,00 - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали; роз`яснено ОСОБА_1 , що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
21.09.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої були додані докази сплати судового збору у сумі 2 102,00 грн., чим було усунуто недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 24.01.2020 по справі № 916/145/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.01.2020 по справі № 916/145/20; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.01.2020 по справі № 916/145/20 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 20.10.2020; роз`яснено учасникам справи про їх право до 20.10.2020 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Уданому випадку оскаржується ухвала передбачено п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, а саме ухвала про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Виходячи із зазначених правових норм, перегляд оскаржуваної ухвали підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, копію ухвали суду від 08.10.2020 про відкриття апеляційного провадження апелянт отримав - 28.10.2020.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Фактичні обставини, встановлені судом.
20.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізичної особи, яка підписана ОСОБА_2 .
До вказаної заяви додано: оригінал конкретизованого списку кредиторів і боржників від 12.01.2020; оригінал плану реструктуризації боргів (проект); оригінал опису майна від 12.01.2020; оригінал списку згрупованих відправлень від 16.01.2020; копію довіреності від 04.12.2019; копію пропозиції укласти договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (оферта) №1413788 від 28.07.2019; копію акцепту (заяви про прийняття пропозиції укласти договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (оферти)) №1413788 від 28.07.2019; копію витягу з паспорту; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копію витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави №27743618 від 09.07.2010; копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26825363 від 27.07.201.; копію довідки територіального сервісного центру 5148 №31/15/5148-III-21 від 01.10.2019; копію довідки Міністерства внутрішніх справ №1469106; копію довідки ТОВ «Оілпродакшен» №7 від 07.11.2019; копію довідки Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області №364/02-23 від 05.11.2019; копію технічного паспорту на квартиру; копію плану на квартиру; копію технічної характеристики на квартиру; копію договору дарування від 09.07.2010; копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26825363 від 27.07.2010; копію витягу з Державного реєстру правочинів №8746134 від 09.07.2010; копію витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №27743536 від 09.07.2010; копію витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави №27743618 від 09.07.2010; копію трудової книжки; копію індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту №2996900599/198096 від 12.12.2018 з додатком №1; копію кредитного договору №Р25.00303.005091229 від 03.04.2019; копію заяви про акцент на укладення договору про використання аналога власноручного підпису уповноваженої особи страховика та відтиску печатки страховика; копію договору добровільного страхування життя на випадок смерті в результаті нещасного випадку №Р25.00303.005091229 від 03.04.2019; довідок АТ КБ „Приватбанк"; копію довідки ТОВ „1 Безпечне агентство необхідних кредитів"; копію договору позики №2583121; копію договору №227508345 від 07.07.2019 з додатком №1; копію договору позики №2583121; копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №188545847 від 13.11.2019; копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; оригінал декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2016р., 2017р., 2018р.
20.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із клопотанням, яке підписано представником боржника без вказівки прізвища та ініціалів, про створення Фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
20.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із клопотанням, яке підписано представником боржника без вказівки прізвища та ініціалів, про розподіл між кредиторами зобов`язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов`язаних з виконанням повноважень розпорядження майном боржника.
Ухвалою від 24.01.2020 господарський суд повернув без розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, клопотання про створення Фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, клопотання про розподіл між кредиторами зобов`язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов`язаних з виконанням повноважень розпорядження майном боржника, з посиланням на те, що вказана заява та клопотання підписані особою, яка не має процесуальної дієздатності (ст. 38 ч. 1 п. 1 КУзПБ).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 131І Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з пп. 11 п. 16 розділу «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131№ та статті 131І цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Ч. 1 ст. 60 ГПК України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
При цьому, підписання та подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Колегія суддів встановила, що заява про відкриття справи про неплатоспроможність підписана представником ОСОБА_1 ОСОБА_2, в підтвердження повноважень якої додано копію довіреності від 04.12.2019. Клопотання про створення Фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, та клопотання про розподіл між кредиторами зобов`язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов`язаних з виконанням повноважень розпорядження майном боржника, підписані тим же представником, але без зазначення прізвища та ініціалів.
До заяви про відкриття справи про неплатоспроможність не додано доказів, які б підтверджували повноваження представника в суді у відповідності до чинного законодавства України, а саме адвоката чи законного представника.
Але колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана заява та клопотання подані та підписані особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (стаття 44 ГПК України). У випадку звернення до суду представника за довіреністю із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізичної особи, саме фізична особа набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи. Для цілей повернення заяви без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 38 ГПК України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме у учасника справи (заявника), а не його представника. З огляду на вказане помилковим є повернення без розгляду на підставі цього припису, заяви, поданої фізичною особою та підписаної представником за довіреністю, через відсутність у цього представника процесуальної дієздатності. Отже вказані вище заяви та клопотання не можуть бути повернуті без розгляду, як такі, що подані особою без процесуальної дієздатності.
У даному випадку апеляційний господарський суд убачає іншу підставу для повернення вказаних вище заяви та клопотань без розгляду, передбачену тією ж нормою закону - ст. 38 ч. 1 п. 1 КУзПБ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно ч. 2 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що заяву про відкриття справи про неплатоспроможність підписано особою, яка не мала права її підписувати, тому суд першої інстанції правомірно повернув заяву ОСОБА_1 про відкриття справи про неплатоспроможність без розгляду.
Окрім того, ураховуючи те, що клопотання про створення Фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого та про розподіл між кредиторами зобов`язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов`язаних з виконанням повноважень розпорядження майном боржника, теж підписані особою, яка не мала права їх підписувати, суд першої інстанції також правомірно повернув їх без розгляду.
Щодо посилань апелянта на те, що на його думку адвокатська монополія скасована ще 31 жовтням 2019 року і, таким чином, юрист - ОСОБА_2 мала право від його імені звертатися до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 157 Конституції України Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Відповідно до ст. 158 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту. Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України.
Відповідно до ст. 159 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції.
29.08.2019 Президент України подав на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013).
Верховна Рада України відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев`ятого скликання законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) і про його направлення до Конституційного Суду України" від 3 вересня 2019 року № 28-IX звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням надати висновок щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Висновком Конституційного Суду України від 31 жовтня 2019 року за № 4-в/2019 у справі № 2-248/2019 (5580/19) встановлено, що законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Таким чином даним висновком було встановлено, що зазначений вище законопроект відповідає формальним вимогам Конституції України.
З викладеного убачається, що висновок Конституційного Суду України від 31 жовтня 2019 року за № 4-в/2019 у справі за конституційним зверненням Верховної ради України по справі № 2-248/2019 (5580/19) про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України, не є актом, який породжує нові правові норми чи скасовує діючі.
Відповідно до ст. 155 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України", попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.
14.01.2020 законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) було попередньо схвалено. (Даний законопроект стосується розділу VIII «Правосуддя» та розділу XV «Перехідні положення»)
Однак, станом на 09.11.2020 законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) не було затверджено на наступній черговій сесії Верховної Ради України не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, а отже він є неприйнятим та зміни, що стосуються скасування адвокатської монополії, не набрали законної сили.
З огляду на викладене вище колегія суддів вважає, що посилання апелянта на те, що адвокатська монополія скасована ще 31 жовтням 2019 року, є хибним, а отже юрист Іванова Тетяна Юріївна не мала права від імені скаржника звертатися до суду та підписувати будь-які заяви чи клопотання як представник боржника на підставі довіреності.
Щодо незгоди апелянта як особи, що звернулася до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, із необхідністю авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Таким чином, Кодексом України з процедур банкрутства прямо визначено, що саме боржник авансує винагороду керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень. Тому посилання апелянта на те, що дана вимога обмежує право на звернення до суду та її необхідно покласти на кредиторів, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки суперечить вимогам діючого закону.
Висновки апеляційного господарського суду:
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Стаття 277 частина 2 ГПК України передбачає, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Посилання судом першої інстанції на іншу підставу, передбачену ст. 38 ч. 1 п. 1 КУзПБ для повернення заяви без розгляду, не привело до прийняття неправильного рішення.
Будь-яких підстав для скасування ухвали господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржувану ухвалу господарського суду потрібно залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Керуючись статтями 269-270, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.01.2020 у справі № 916/145/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Відповідно до ст. 287 ч. 1 п. 2) ГПК України можуть бути оскаржені в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Постанова складена та підписана колегією суддів 09.11.2020.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: В.В. Бєляновський
І.Г. Філінюк
