ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2019 року
Справа № 915/962/18
м.Одеса, проспект Шевченка, 29
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: М.А. Мишкіної
суддів: В.В. Бєляновського, К.В.Богатиря
секретар судового засідання Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від Миколаївської міської ради - не з`явився;
від АТ «Миколаївобленерго» - Авраменко О.Ю. - за довіреністю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради
на рішення господарського суду Миколаївської області 19 листопада 2018 року
у справі №915/962/18
за позовом Акціонерного товариства «Миколаївобленерго»
до Миколаївської міської ради
про визнання права власності за набувальною давністю
суддя суду першої інстанції В.О. Ржепецький
час і місце прийняття рішення: 19.11.2018р., 12.00год, м. Миколаїв, господарський суд Миколаївської області, зала судових засідань №3
повне рішення складено 23.11.2018р.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
У судовому засіданні 17.09.2019р. оголошувалась перерва до 15.10.2019р.
В судовому засіданні 15.10.2019р. згідно ст.ст.233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
04.09.2018р. Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (надалі - позивач, АТ «Миколаївобленерго») звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради (надалі - відповідач, Миколаївська міськрада), в якому просило суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на нерухоме майно - будівлю закритої трансформаторної підстанції - ЗТП-6/0,4 кВ №, що розташована поблизу житлового будинку №82 по вулиці Космонавтів у місті Миколаєві, а також на рухоме майно, встановлене у зазначеній будівлі, а саме: розподільчий пристрій - РП-0,4 кВ; розподільчий пристрій - РП-6 кВ; силовий трансформатор ТМ-315 кВа 6/0,4 кВа, заводський номер 65636, 1969 року випуску; силовий трансформатор ТМ-400 кВа 6/0,4 кВа, заводський номер 40012, 1972 року випуску (надалі - спірне майно).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 2007 року з метою забезпечення потреб юридичних та фізичних осіб в споживанні електричної енергії добросовісно заволодів спірним майном та до теперішнього часу продовжує відкрито, безперервно ним володіти, зокрема, здійснює ремонт та обслуговування вказаного майна, несе витрати по його утриманню. Право власності на ЗТП-6/0,4 кВ № та на встановлене у ній енергетичне обладнання за жодною особою не зареєстровано, між тим до даної закритої трансформаторної підстанції приєднані споживачі, що мають укладені з АТ «Миколаївобленерго» договори про постачання електричної енергії, тому єдиним володільцем та користувачем вказаного майна фактично є позивач. Крім того, позивач неодноразово звертався до відповідача та його структурних підрозділів з приводу набуття права власності на безхазяйне майно, зокрема, і на будівлю ЗТП-6/0,4 кВ №, проте вказане питання органом місцевого самоврядування так і не було вирішено.
З посиланням на норми ст.ст. 319, 328,344 ЦК України, п.п.1.2.4 п.1.2 розділу І, абз.1 п.п.2.2.1, 2.2.10 п.2.2 розділу ІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - Правила РРЕЕ) АТ «Миколаївобленерго» просило задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
25.09.2018р. Миколаївська міськрада подала місцевому господарському суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що:
- у своїй позовній заяві позивач не наводить доказів добросовісності заволодіння ЗТП 6/0,4 кВ № 583 та його об`єктами;
- на підтвердження виникнення у позивача права користування Спірним майном АТ «Миколаївобленерго» надано суду договір про постачання електричної енергії, укладений з ОСББ «Діалог-47», та акти розмежування балансової належності. Проте ці документи не є достатньою підставою для набуття права власності;
- будівля ЗТП 6/0,4 кВ № має ознаки самочинного будівництва, оскільки Миколаївська міськрада не надавала дозвіл на відведення земельної ділянки під її будівництво;
- визнання права власності на ЗТП 6/0,4 кВ № 583 вплине на право власності Миколаївської міськради на землю (ч.1 ст.120 ЗК України).
17.10.2018р. позивач подав суду відповідь на відзив, у якій, зокрема зазначив, що відзив на позовну заяву є необгрунтованим та посилаючись на висновки Верховного Суду України, викладені в аналізі від 01.07.2013р., вважає, що матеріалами справи підтверджено добросовісність заволодіння позивачем чужим нерухомим та рухомим майном з метою забезпечення потреб юридичних та фізичних осіб в отриманні електричної енергії, фактів викрадення позивачем будівлі трансформаторної підстанції та її обладнання або заволодіння ними шляхом шахрайства жодним компетентним (правоохоронним) органом не встановлено; встановлення статусу самочинності забудови ЗТП 6/0,4 кВ № не є предметом спору у рамках цієї справи; позивач використовує земельні ділянки під енергооб`єктами на правах оренди, відповідно до договорів оренди, укладених з відповідачем.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.11.2018р. (суддя В.О. Ржепецький) позов задоволено - визнано за АТ «Миколаївобленерго» право власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції - ЗТП-6/0,4 кВ №, яка розташована поблизу житлового будинку №82 по вул. Космонавтів у місті Миколаєві; визнано за АТ «Миколаївобленерго» право власності за набувальною давністю на рухоме майно, встановлене у будівлі закритої трансформаторної підстанції - ЗТП -6/0,4 кВ №: розподільчий пристрій - РП-0,4 кВ; розподільчий пристрій - РП-6 кВ; силовий трансформатор ТМ-315 кВа 6/0,4 кВа, заводський номер 65636, 1969 року випуску; силовий трансформатор ТМ-400 кВа 6/0,4 кВа, заводський номер 40012, 1972 року випуску.
Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст.316, 328, 344 ЦК України, п.п. 1.2.4. п.1.2 Розділу І, абз. 1 п.п.2.2.1 п.2.2, 2.2.10. пункту 2.2 Розділу ІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії та вмотивоване наступним. До ЗТП-6/0,4 кВ № приєднані споживачі, а саме: 46 точок обліку юридичних осіб та 604 побутових споживача, що мешкають у м. Миколаєві в будинках за адресами: вул. Китобоїв, 14, вул. 12 Поздовжня, 47, вул. Космонавтів, 82, вул. Поздовжня,47 А , вул. 12 Лінія, 135 , які мають укладені з АТ "Миколаїобленерго" договори про постачання електричної енергії. Кабельні лінії напругою 0,4 кВ та 6 кВ, що живлять зазначені житлові будинки та приєднані до ЗТП-6/0,4 кВ №, обліковуються на балансі позивача. Позивач здійснює ремонтно-відновлювальні роботи ЗТП-6/0,4 кВ № з квітня 2007 року, що підтверджується Актом №41 приймання виконаних робіт за квітень 2007 року, Актом приймання виконаних робіт від 24 вересня 2012 року №10062, Актом приймання виконаних робіт від 19 грудня 2017 року №18573. У 2008 році позивачем складено Паспорт трансформаторної підстанції ЗТП-6/0,4 кВ № 583 , в якому зазначено схему енергетичного обладнання встановленого у ЗТП, характеристики зазначеного обладнання та будівлі ЗТП. Працівниками позивача проводяться огляди ЗТП-6/0,4 кВ №, з метою перевірки її працездатності, що підтверджується листками огляду від 16.11.2010, 20.08.2013, 07.02.2017, 12.09.2017. Отже позивачем доведена наявність сукупності юридичних фактів, які визначені законодавцем як необхідні для набуття права власності на майно шляхом застосування правового механізму набувальної давності, а саме: законність, добросовісність, відкритість та давність володіння спірним майном. За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Миколаївська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 19.11.2018р. та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначав, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення дійшов помилкового висновку стосовно добросовісності володіння АТ "Миколаївобленерго" будівлею ЗТП-6/0,4 кВ № та встановленим у ній енергетичним обладнанням, оскільки надані позивачем докази, зокрема, укладений між ним та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Діалог-47" договір про постачання електричної енергії №44/6373 від 07.04.2017 та акти розмежування балансової належності електромереж не є достатніми підставами для набуття права користування спірним майном. Крім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що Миколаївська міська рада не надавала дозвіл на відведення земельної ділянки під будівництво закритої трансформаторної підстанції, тому остання фактично має ознаки об`єкта самочинного будівництва, між тим визнання за позивачем права власності на будівлю ЗТП-6/0,4 кВ № позбавить територіальну громаду м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради права комунальної власності на земельну ділянку, на якій розташований спірний об`єкт нерухомого майна.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019р. відкрито апеляційне провадження у справі.
04.02.2019р. позивач подав суду апеляційної інстанції відзив на позовну заяву, в якому просив залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві, зокрема, зазначено, що він відкрито і добросовісно заволодів спірним майном та продовжує безперервно ним володіти, проводить ремонтно-відновлювальні роботи та здійснює обслуговування ЗТП-6/0,4 кВ № та її обладнання, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних робіт та листками огляду. Позивач також зазначає про те, що відповідачем ані до місцевого господарського суду, ані до суду апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів того, що спірна будівля закритої трансформаторної підстанції є об`єктом самочинного будівництва, між тим у будь-якому разі встановлення самочинності будівництва спірного об`єкта нерухомого майна не входить до предмету доказування та, як наслідок, знаходиться поза межами апеляційного перегляду даної справи. Крім того, АТ «Миколаївобленерго» звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що лише після оформлення права власності на будівлю ЗТП-6/0,4 кВ № матиме правові підстави звернутися до скаржника із заявою про надання відповідної земельної ділянки в оренду, тобто право власності позивача на ЗТП жодним чином не порушує будь-які права апелянта на земельну ділянку. Позивач також вказує на те, що в апеляційній скарзі скаржник обґрунтовує свої доводи нормами Закону України «Про планування і забудову територій», який втратив чинність.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019р. (головуючий суддя С.В. Таран, судді О.Ю. Аленін, Л.О. Будішевська) апеляційну скаргу задоволено; рішення господарського суду Миколаївської області від 19.11.2018р. у справі №915/962/18 скасовано; у задоволенні позовних вимог АТ «Миколаївобленерго» до Миколаївської міськради відмовлено.
Постановою Верховного суду від 02.08.2019р. постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019р. скасовано; справу №915/962/18 передано на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.
13.08.2019р. матеріали справи №915/962/18 надійшли до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2019р. прийнято справу №915/962/18 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: В.В. Бєляновський, К.В. Богатир та призначено справу до розгляду на 17.09.2019р.
07.10.2019р. до суду надійшли додаткові пояснення АТ «Миколаївобленерго» по суті обставин, викладених в постанові Верховного суду від 02.08.2019р. у даній справі, в яких позивач, зокрема, зазначив, що:
- з приводу відкритості та безперервності володіння чужим майном, повідомлено, що позивач здійснював відкрите користування майном ЗТП-6/0,4 кВ № та встановленим у ній енергетичним обладнанням, що підтверджують факти, які позивач зазначав у позовній заяві;
- стосовно дослідження питання щодо права власності на спільне майно багатоквартирного будинку, у тому числі на електротехнічне обладнання, вказано, що договорами про постачання електричної енергії, укладеними між позивачем та споживачами електричної енергії, що живляться від ЗТП-6/0,4 кВ №, а також Актами розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергії), які є додатками до вищевказаних договорів, визначено межі балансової належності електромереж та установок;
- відповідно до п. 1 Додатку №8 до вказаного договору встановлено наступне: «Балансова належність електромереж та установок: мережі, власника яких не визначено 6 ТП-583, РУ 6/0,4кВ.». Таким чином, існує додаткове підтвердження факту відсутності права власності на ЗТП-6/0,4 кВ №, та на електротехнічне обладнання як на спільне майно, у багатоквартирного будинку;
- трансформаторна підстанція є об`єктом електроенергетики, який призначений для трансформування електричної енергії в мережі змінного струму та для розподілу електроенергії;
- єдиним користувачем та володільцем ЗТП-6/0,4 кВ № 583 та встановленого у ній енергетичного обладнання, що розташовані в м. Миколаєві поблизу житлового будинку № 82 по вул. Космонавтів , є позивач, до мереж якого приєднано вищевказане електротехнічне обладнання. Фактично позивач добросовісно, відкрито, безперервно володіє зазначеним нерухомим майном та енергетичним обладнанням, встановленим в ньому, починаючи з квітня 2007 року, тобто протягом 11 років;
- в АТ «Миколаївобленерго» є всі підстави, встановлені вимогами діючого законодавства, для набуття права власності за набувальною давністю на безхазяйну річ: ЗТП-6/0,4 кВ № 583 та встановленого у ній енергетичного обладнання.
В судове засідання апеляційної інстанції 15.10.2019р. представник Миколаївської міської ради не з`явився. Про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги Миколаївська міськрада повідомлялася належним чином, про що свідчать поштові повідомлення з відмітками про вручення відповідачеві ухвал Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2019р. та від 17.09.2019р.
Представник АТ «Миколаївобленерго» заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях по справі.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених сторонами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, визнається сторонами та встановлено господарським судом, у внутрішньому дворі багатоповерхового будинку №82 по вул.. Космонавтів у місті Миколаєві розташована закрита трансформаторна підстанція - ЗТП-6/0,4 кВ №, у якій встановлено електричне обладнання, а саме: розподільчий пристрій - РП-0,4 кВ; розподільчий пристрій - РП-6 кВ; силовий трансформатор ТМ-315 кВа 6/0,4 кВа, заводський номер 65636, 1969 року випуску; силовий трансформатор ТМ-400 кВа 6/0,4 кВа, заводський номер 40012, 1972 року випуску.
До ЗТП-6/0,4 кВ № 583 приєднані споживачі, а саме: 46 точок обліку юридичних осіб та 604 побутових споживача, що мешкають у м. Миколаєві в будинках за адресами: вул. Китобоїв, 14, вул. 12 Поздовжня, 47, вул. Космонавтів, 82, вул. Поздовжня,47 А, вул. 12 Лінія, 135 , які мають укладені з АТ "Миколаїобленерго" договори про постачання електричної енергії, що не оспорено відповідачем.
АТ "Миколаївобленерго" є користувачем ЗТП-6/0,4 кВ № та встановленого у ній енергетичного обладнання, оскільки, як зазначалося вище, до спірної трансформаторної підстанції приєднано низку споживачів, які мають укладені з позивачем договори про постачання електричної енергії, при цьому кабельні лінії напругою 0,4 кВ та 6 кВ, що живлять зазначені житлові будинки та приєднані до ЗТП-6/0,4 кВ №, обліковуються на балансі позивача.
Актами приймання виконаних робіт за квітень 2007 року по об`єкту ТП-583 №41, №10062 від 24.09.2012р., №18573 від 19.12.2017р. підтверджується, що позивач з 2007 року періодично здійснював ремонтно-відновлювальні роботи щодо ЗТП-6/0,4 кВ №.
У 2008 році позивачем складено паспорт трансформаторної підстанції № 583 , в якому зазначено схему енергетичного обладнання, встановленого у вказаній підстанції, характеристики цього обладнання та самої будівлі даної підстанції.
Позивачем періодично проводились планові перевірки спірного майна, про що свідчать листи огляду (перевірки) ТП напругою 6-10/0,38 кВ від 16.11.2010, від 20.08.2013р., від 07.02.2017р., від 12.09.2017р..
АТ "Миколаївобленерго" зверталось до Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради з листами №327/02-23 від 25.01.2013р., №731/02-06 від 06.02.2015р. з приводу того, що за результатами планової роботи з інвентаризації електричних мереж виявлено трансформаторні підстанції, власники яких невідомі, зокрема, ЗТП № 583 , та просило передати у власність позивачу вказані у даних листах безгосподарчі електричні мережі (т.1 а.с. 67,69).
З аналогічним за змістом листом №1175/02-23 від 09.04.2013 АТ "Миколаївобленерго" звернулось також до в.о. Миколаївського міського голови (т.1 а.с. 68).
07.02.2017р. АТ "Миколаївобленерго" звернулось до Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради з листом №878/02-08 від 07.02.2017р. (т.1 а.с. 71), у якому вимагало терміново вжити заходів щодо визначення власників енергооб`єктів, зазначених в додатках до вказаного листа, зокрема, спірної ЗТП № 583 , або щодо невідкладного їх прийняття до комунальної власності з подальшою безоплатною передачею даних об`єктів у власність позивача для можливості їх обслуговування за рахунок сил та коштів останнього.
Листом від 06.02.2018р. №01/18-1039 позивач повідомив Управління комунального майна Миколаївської міської ради про намір оформити право власності на низку об`єктів, в тому числі на будівлю закритої трансформаторної підстанції - ЗТП-6/0,4 кВ №, яка розташована поблизу житлового будинку №82 по вулиці Космонавтів у місті Миколаєві, у зв`язку з чим просив надати інформацію стосовно того, чи обліковується на балансі Миколаївської міської ради або її виконавчих органів зазначені у листі об`єкти нерухомого та рухомого майна.
Листом від 20.02.2018р. №307/10.01-07/18 Управління комунального майна Миколаївської міської ради у відповідь на лист позивача від 06.02.2018р. №01/18-1039 повідомило, що зазначені у листі АТ "Миколаївобленерго" об`єкти, в тому числі закрита трансформаторна підстанція №, не обліковуються серед об`єктів, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва.
Листом №01/18-1040 від 06.02.2018р. АТ "Миколаївобленерго" звернулось до Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації, в якому також повідомило про вищезазначений намір та просило надати інформацію стосовно того, чи обліковується на балансі Миколаївської обласної державної адміністрації або Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації зазначені у листі об`єкти нерухомого та рухомого майна.
У листі №259/01.01-17 від 23.02.2018 Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації повідомив позивача про те, що зазначені у листі АТ "Миколаївобленерго" об`єкти нерухомості, у тому числі ЗТП №, розташована поблизу житлового будинку №82 по вулиці Космонавтів у місті Миколаєві, не обліковується серед об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області.
30.03.2018р. на замовлення позивача КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на громадський будинок: Будівлю закритої трансформаторної підстанції 6/0,4кВ № (т.1, а.с. 28-32).
Відповідно до звіту по оцінці майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Приват-Південь» на замовлення АТ «Миколаївобленерго» (т.1 а.с. 34-49), станом на 01.04.2018р. вартість будівлі ЗТП-6/0,4 кВ № та встановленого в ній енергетичного обладнання становить 335 339,00грн.
АТ "Миколаївобленерго" звернулося до господарського суду з позовом про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно - будівлю закритої трансформаторної підстанції - ЗТП-6/0,4 кВ №, що розташована поблизу житлового будинку № 82 по вулиці Космонавтів у місті Миколаєві, а також на рухоме майно, встановлене у зазначеній будівлі, а саме: розподільчий пристрій - РП-0,4 кВ; розподільчий пристрій - РП-6 кВ; силовий трансформатор ТМ-315 кВа 6/0,4 кВа, заводський номер 65636, 1969 року випуску; силовий трансформатор ТМ-400 кВа 6/0,4 кВа, заводський номер 40012, 1972 року випуску, зазначаючи, що безперервно володіє вказаний майном протягом 11 років, здійснює ремонт та обслуговування цього майна та відсутні інші особи, які претендують на це майно.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем доведена наявність сукупності юридичних фактів, які визначені законодавцем як необхідні для набуття права власності на спірне майно шляхом застосування правового механізму набувальної давності, а саме: законність, добросовісність, відкритість та давність володіння спірним майном.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду наступного.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з положеннями частин 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Відтак йдеться про добросовісне, але безтитульне заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування). Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном. Судом вище описано, яким чином позивач заволодів спірним транспортним засобом; у даному випадку судом встановлено добросовісність позивача при заволодінні ним.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина 2 статті 344 ЦК України).
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для рухомого майна такий строк складає п`ять років.
Набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.
Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.
Відповідно до ст. 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.
Відповідачем не заперечується той факт, що нерухоме та рухоме майно, про давність володіння яким заявляє позивач, є безхазяйними речами. Власник цього майна невідомий.
З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював відкрите користування майном ЗТП-6/0,4 кВ № та встановленим у ній енергетичним обладнанням. Наведене, зокрема підтверджується укладанням АТ «Миколаївобленерго» договорів про постачання електричної енергії та приєднання до ЗТП-6/0,4 кВ № споживачів (юридичних та фізичних осіб), а саме: 46 точок обліку юридичних осіб, 604 побутових споживача, що мешкають у м. Миколаєві. Кабельні лінії напругою 0,4 кВ, що живлять житлові будинки та приєднані до ЗТП-6/0,4 кВ № 583, обліковуються на балансі позивача. Кабельні лінії напругою 6 кВ, приєднані до ЗТП-6/0,4 кВ № 583 , також належать позивачу.
У 2008 році позивачем складено Паспорт трансформаторної підстанції ЗТП-6/0,4 кВ № 583 , в якому зазначено схему енергетичного обладнання встановленого у ЗТП, характеристики зазначеного обладнання та будівлі ЗТП .
Відповідно до п.п. 1.2.4. п.1.2 Розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи. Оператор системи покриває всі витрати, пов`язані з транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, а також має право на відшкодування всіх витрат, пов`язаних із транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, за рахунок тарифу на розподіл (передачу) електричної енергії.
Згідно з абз. 1 п.п.2.2.1 п.2.2. Розділу ІІ Правил РРЕЕ, межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і оператором системи (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
Відповідно до наявного в матеріалах справи договору про постачання електричної енергії №44/6373 від 07.04.2017, укладеного позивачем та ОСББ "ДІАЛОГ-47", та Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком до Договору, визначено межі балансової належності електромереж та установок.
Згідно вказаних документів межі балансової належності електромереж встановлені на вихідних клемах комутаційного пристрою Р-250 А в ВРУ -0,4 кВ споживача.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивач є користувачем та володільцем ЗТП-6/0,4 кВ № та встановленого у ній обладнання, матеріалами справи підтверджується відкритість володіння позивачем спірним майном починаючи з квітня 2007 року. АТ «Миколаївобленерго» не вчинялися дії спрямовані на приховування від третіх осіб факту володіння та користування ТП (протилежного відповідачем не доведено).
Згідно п. 5.6.1.3 "Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила", затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 13.06.2003 №296, власник енергооб`єкта повинен планувати і здійснювати ремонтно-відновлювальні роботи устаткування. Кошти, що отримані від оптового енергоринку за рахунок передбаченої частини тарифу на технічне обслуговування і ремонт, повинні використовуватись виключно за цільовим призначенням.
Пунктом 5.6.1.4 ПТЕЕСМ встановлено, що відповідальність за технічний стан та технічне обслуговування устаткування, будівель та споруд несуть керівники енергооб`єктів і керівники енергокомпаній, до складу яких входять ці енергооб`єкти. Відповідальність за ремонти покладається на керівників енергокомпаній, енергооб`єктів і ремонтних підприємств.
АТ «Миколаївобленерго» в процесі користування спірним майном здійснювало ремонтно-відновлювальні роботи ЗТП-6/0,4 кВ № з квітня 2007 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання виконаних робіт №41 за квітень 2007 року, № 10 062 від 24.09.2012р., № 18 573 від 19.12.2017р., з яких вбачається, що позивачем проводилися роботи з заміни, відновлення, ремонту, тощо обладнання в будівлі ЗТП. Працівниками позивача періодично проводиться огляд обладнання, що підтверджується листами огляду (перевірки) ТП від 16.11.2010р., 20.08.2013р., 07.02.2017р., 12.09.2017р. (т.1, а.с.18-21).
Спірна трансформаторна підстанція є об`єктом електроенергетики, який призначений для трансформування електричної енергії в мережі змінного струму та для розподілу електроенергії.
Підпунктом 2.2.10. пункту 2.2 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 визначено що, якщо до електричних мереж оператора системи приєднані електричні мережі, які на підставі права власності не належать жодному суб`єкту господарювання та через які електрична енергія передається до технологічних електричних мереж споживача, межа експлуатаційної відповідальності та точка розподілу електричної енергії встановлюються на межі балансової належності споживача. Такі електричні мережі в установленому законодавством України порядку мають бути передані оператору системи, до мереж якого вони приєднані.
Враховуючи специфічні ознаки спірного нерухомого та рухомого майна, що може використовуватися виключно з метою забезпечення споживачів електричною енергією, користуванням ним може полягати та полягає у проведенні в будівлі ЗТП-6/0,4 кВ № техніко-ремонтного обслуговування обладнання з 2007 року, що робилося відкрито та безперервно з квітня 2007року (Акти приймання виконаних робіт №41 за квітень 2007 року, № 10062 від 24.09.2012р., № 18573 від 19.12.2017р.).
Не є будівля ЗТП-6/0,4 кВ № та встановлене в ній обладнання також спільним майном ОСББ "ДІАЛОГ-47", про що свідчать умови договору між ним та АТ «Миколаївобленерго» від 07.04.2017р. №44/6373 описані вище.
Таким чином, колегія суддів вважає, що є всі підстави, встановлені вимогами діючого законодавства для набуття позивачем права власності за набувальною давністю на ЗТП-6/0,4 кВ № 583 та встановленого на ній енергетичного обладнання, господарський суд вірно встановив наявність фактів, які мають значення для цієї справи, виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України, а саме: законність володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння спірним майном.
Матеріали справи не містять доказів належності спірного майна до державної, комунальної чи приватної власності, доказів набуття АТ "Миколаївобленерго" майна, зазначеного у позові, злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку чи того, що у позивача наявний умисел причинити шкоду іншій особі. Натомість, позивачем доведено наявність правових підстав для визнання за ним права власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції - ЗТП-6/0,4 кВ № та на спірне рухоме майно, встановлене у зазначеній будівлі, а тому господарський суд дійшов правильних висновків про задоволення позовних вимог АТ «Миколаївобленерго».
Колегія суддів не вбачає порушення прав Миколаївської міської ради як власника земельної ділянки, на якій розташована будівля ЗТП.
Колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги, що спірне приміщення є самочинним будівництвом з огляду на відсутність доказів, які б свідчили, що ЗТП-6/0,4 кВ № є самочинним будівництвом у розумінні положень ст. 376 ЦК України.
Набуття права власності на нерухомість за набувальною давністю за рішенням суду є законним способом первинного набуття права власності, отже потенційне оформлення права користування земельною ділянкою під об`єктом нерухомості, у тому числі щодо землі комунальної власності, не може вважатися порушенням прав територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міськради на земельну ділянку, що наразі не сформована та не є об`єктом цивільних прав будь-якої особи.
Решта аргументів скаржника не впливають на висновки суду апеляційної інстанції щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог АТ «Миколаївобленерго».
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржуване рішення від 19.11.2018р. ухвалено судом першої інстанції відповідно до норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні, отже рішення господарського суду Миколаївської області від 19.11.2018р. залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Відповідно до ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення від 19.11.2018р.), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284, 286-288 ГПК України,
колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 19.11.2018р. у справі №915/962/18 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Миколаївську міську раду.
Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286-288 ГПК України, крім судових рішень, визначених ч.3 ст.287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 21 жовтня 2019 року.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя В.В. Бєляновський
Суддя К.В. Богатир
