Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2024 р. Справа №914/3776/23
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Пишна Р. А.
розглянув апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Шляхове ремонтно-будівельне управління №88 б/н від 01.07.2024,
на рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2024, суддя: Король М.Р.,
м. Львів, повний текст рішення складено 10.06.2024,
у справі №914/3776/23
за позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,
до відповідача товариства з додатковою відповідальністю Шляхове ремонтно-будівельне управління №88,
про стягнення штрафу у розмірі 272 000,00 грн. та 272 000,00 грн. пені,
за участю представників сторін:
від позивача: Оленюк С. Л.
від відповідача: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
27.12.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове ремонтно-будівельне управління №88 про стягнення штрафу у розмірі 272 000,00 грн. накладеного рішенням Адміністративної колегії Відділення від 11.06.2020 №63/51-р/к, за результатами розгляду справи №63/1-01-84-2019 та 272 000,00 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем штрафу, накладеного Рішенням Адміністративної колегії Відділення від 11.06.2020 №63/51-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (надалі ) та пені за несвоєчасну сплату штрафу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.05.2024 у справі №914/3776/23 позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88», штраф у розмірі 272 000,00 грн, нараховану пеню у розмірі 272 000,00 грн та ухвалено зарахувати зазначену суму в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації:
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 6 528,00 грн.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що правомірність прийняття Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України Рішення Адміністративної колегії Відділення від 11.06.2020 №63/51-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» підтверджено рішенням господарського суду Львівської області від 06.05.2021р. в справі за № 914/2225/20, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного суду від 17.01.2022.
Одночасно, в оскаржуваному рішенні суд встановив, що у встановлений законом строк, відповідач в добровільному порядку не сплатив нараховану суму штрафу за Рішення Адміністративної колегії Відділення від 11.06.2020 №63/51-р/к, а тому позивачем правомірно здійснено нарахування пені у розмірі 272 000,00 грн. на підставі ч.5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Короткий зміст доводів апеляційної скарги
Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2024 у справі №914/3776/23 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем покладено наступні доводи.
Апелянт зазначив, що позовна давність про стягнення штрафу за порушення вимог антимонопольного законодавства та сплати пені спливла, як спеціальна, так і загальна, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, однак наведене залишилося поза увагою суду першої інстанції, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
06.08.24 через підсистему «Електронний суд» від Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2024 у справі №914/3776/23 - без змін.
Як зазначає позивач, відносини, пов`язані з притягненням до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом накладення штрафів, нарахування пені, як способу забезпечення виконання рішень органами Антимонопольного комітету України регулюються спеціальними нормами конкурентного законодавства,
В цій справі, накладений Рішенням АМК від 11.06.2020 №63/51-р/к на Товариство з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення конкурентного законодавства, відтак за своїм правовим змістом не може вважатися грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання у розумінні норм Цивільного кодексу України. При цьому, нарахована пеня за прострочення строку сплати штрафу є способом забезпечення сплати цього штрафу.
Вказані нарахування застосовані Відділенням на підставі Законом "Про захист економічної конкуренції" та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання, а тому не належать до цивільних правовідносин.
Нарахування пені за кожний день прострочення сплати штрафу має обов`язковий характер. Позивач вважає наведені приписи імперативними та звертає увагу, що спірні правовідносини сторін у даній справі регулюються законодавством про захист економічної конкуренції, яке не містить норм, які передбачали б правові підстави для звільнення суб`єкта господарювання від відповідальності за вчинення порушення конкурентного законодавства та від сплати нарахованої пені незалежно від можливості здійснення господарської діяльності з тих чи інших причин, а тому просить суд апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2024 у справі №914/3776/23 залишити без змін.
В судовому засіданні представник, навів доводи аналогічні викладеним у відзиві, просив рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2024 у справі №-914/3776/23 залишити без змін..
Представник апелянта в судове засідання не з`явився, надіслав клопотання про відкладення справи. У клопотанні зазначив, що не може взяти участь в розгляді справи, оскільки братиме участь в іншій справі, яка відбудеться 02.10.2024 року об 11 годині.
Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. ч. 3, 11 ст. 270 ГПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ч. 10 цієї статті та ч. 2 ст. 271 цього Кодексу і суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідача про час та дату судового засідання було сповіщено належним чином.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін-учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).
У цій справі участь представників сторін в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась. Представник відповідача не скористався можливістю дистанційно бути присутнім у судовому засіданні, судове засідання було призначено на 12:00 02.10.2024. Окрім того, сторони не обмежені у виборі лише одного представника.
Слід також зазначити, що представником відповідача вже подавалось клопотання про відкладення засідання, яке мало відбутись 28.09.2024 року.
Виходячи зі ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України, своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Зважаючи на те, що явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась, матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, позиція відповідача викладена у апеляційній скарзі, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу № 914/3776/23 за відсутності представника відповідача.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи згідно з рішенням Адміністративної колегії Відділення від 11.06.2020 №63/51- р/к (далі рішення): визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, за яке на відповідача накладено штрафи у сукупному розмірі 272 000 грн.
Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі у зв`язку із невиконанням відповідачем обов`язку щодо сплату штрафу на підставі приписів ч.3 ст.56 «Про захист економічної конкуренції», внаслідок чого позивачем, відповідно до положень Закону України «Про захист економічної конкуренції» додатково нараховано пеню.
Антимонопольний комітет України (далі АМК) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності (ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
Згідно з ч.1 ст.48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи АМК приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів АМК, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Як вже зазначалось вище, Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято Рішення Адміністративної колегії Відділення від 11.06.2020 №63/51-р/к, яким визнано що Товариством з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» вчинено порушення, передбачене п 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції
За порушення, визначене у Рішенні Адміністративної колегії Відділення від 11.06.2020 №63/51-р/к, на Товариство з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» накладено штраф у сумі 272 000,00 грн.
Встановлені у справі обставини також свідчать, що Товариство з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» зверталося до господарського суду Львівської області про скасування рішення про накладення на нього штрафу, в задоволенні цих позовних вимог відмовлено, Рішення Адміністративної колегії Відділення від 11.06.2020 №63/51-р/к є чинним, у встановленому законом порядку не скасовано.
У відповідності до вимог ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Господарського суду Львівської області від 06.05.2021 у справі № 914/2225/20, за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88»(відповідача) до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.06.2020р. №63/51-р/к у справі №63/1-01-84-2019 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів в частині, що стосується позивача, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022, у справі № 914/2225/20, встановлено преюдиційні факти щодо законності винесеного рішення Адміністративної колегії Відділення від 11.06.2020 №63/51-р/к про накладення штрафу в розмірі 273 000 грн. за порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції.
Тобто, законність Рішення Адміністративної колегії Відділення від 11.06.2020 №63/51-р/к, що стосується накладення на товариство з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» штрафу в розмірі 273 000 грн. підтверджено судовим рішенням у справі №914/2225/20.
Товариство з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» документів (платіжних доручень, листів тощо), що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням Адміністративної колегії Відділення від 11.06.2020 №63/51-р/к, на адресу позивача не надходило і доказів такої сплати суду відповідачем не надано.
Матеріали справи також свідчать, що листом Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до відповідача з пропозицією добровільної сплати останнім штрафу, нарахованого згідно Рішення Адміністративної колегії Відділення від 11.06.2020 №63/51-р/к.
Також, посилаючись на приписи ч.5 ст.56 Закону України Про захист економічної конкуренції та факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань зі сплати штрафу в передбачений законом строк, позивачем додатково нараховано до стягнення з відповідача 273 000,00 грн. пені.
Частиною 3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу АМК, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Таким чином, виходячи з положень ч.ч.2, 3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , а також за відсутності доказів виконання відповідачем Рішення №60/51-р/к, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 272 000,00 грн штрафу є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.
Частинами 5, 7-9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу АМК. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи АМК стягують штраф та пеню в судовому порядку. Протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до АМК або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Відповідач у встановлений законом строк штраф у розмірі 272 000,00 грн не сплатив, у зв`язку з чим останньому було нараховано пеню за 133 днів (з 07.05.21 по 05.07.21 та з 18.01.22 по 31.03.22, детальний розрахунок є в матеріалах справи, т. 1 , а.с. 6), яку було обмежено розміром штрафу на підставі ч.5 ст.56 Закону України Про захист економічної конкуренції.
Таким чином, оскільки розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення пені у розмірі 272 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 статті 56 Закону «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Комітету надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Рішення з повідомленням Відділення від 24.06.2020 №63-02/2641 надіслані відповідачу та отримані ним 02.07.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7900061724210.
Вказаним листом відповідача повідомлено про необхідність сплати штрафу у двомісячний строк з дня одержання Рішення адміністративної колегії. Також відповідачу повідомлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Рішення може бути оскаржено до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Щодо доводів апелянта про незастосування строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду України №3-36гс13 від 24.12.2013, зазначено, що Закон України Про захист економічної конкуренції, на підставі приписів якого нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Цей закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності. Отже, даний закон не регулює цивільно-правових відносин.
Законом України Про Антимонопольний комітет України, у частині першій статті 19 визначено, про те, що органи Антимонопольного комітету України керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції, яким в свою чергу встановлено особливі (спеціальні) строки давності для притягнення до відповідальності за порушення антиконкурентного законодавства органами Антимонопольного комітету України, які не є строками позовної давності, встановленими цивільним законодавством.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, цивільне законодавство не є складовою законодавства про захист економічної конкуренції. Відносини сторін у цій справі не є цивільно - правовими у розумінні статті 1 Цивільного кодексу України, а тому й позовна давність, як інститут саме цивільного права до цих відносин не може бути застосована.
Порядок, розмір і період нарахування пені, як гарантії сплати штрафу накладеного на відповідача передбачено вимогами спеціального закону, яким в даному випадку і є Закон України Про захист економічної конкуренції.
Згідно з ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Частиною першою статті 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Крім того, ст. 42 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено, що суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 статті 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.
Суд зазначає, що стаття 42 Закону України Про захист економічної конкуренції встановлює строки притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами Антимонопольного комітету України, а не судом у вирішенні спору про стягнення у судовому порядку накладеного за рішенням органу Антимонопольного комітету України штрафу та нарахованої за його несплату пені.
Крім того, зазначена стаття 42 Закону України Про захист економічної конкуренції встановлює строки притягнення саме до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тоді як Закон України Про захист економічної конкуренції відносить до заходів відповідальності штраф і не визначає пеню, як міру (захід) відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відносячи її сплату до порядку виконання рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України (розділ ІХ Закону).
Чинне законодавство не містить такої підстави для відмови у позові органів Антимонопольного комітету України, як сплив строку давності на момент прийняття судом рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №923/175/18, від 20.03.2018 у справі № 922/4706/16 та від 11.11.2019 у справі № 911/9/19.
Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, штраф у спірних правовідносинах є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на підставі Закону України Про захист економічної конкуренції та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин (позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/4585/19, від 17.12.2020 у справі №910/1548/19).
Таким чином, строк позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, не може застосовуватися до правовідносин сторін у даній справі, оскільки спірні відносини не регулюються цивільним законодавством, а ґрунтуються на нормах Закону України Про захист економічної конкуренції, Закону України Про Антимонопольний комітет України, Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88», без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2024 у справі №914/3776/23підлягає залишенню без змін.
Судові витрати.
У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Шляхове ремонтно-будівельне управління №88 б/н від 01.07.2024- залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2024 у справі №914/3776/23 залишити без змін
3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.10.2024
Головуючий суддяБойко С. М.
СуддіБонк Т.Б.
Якімець Г.Г.
