ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2020 року м.Дніпро Справа № 904/1038/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Мороза В.В., Коваль Л.А.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 (повне рішення складено 07.08.2020, суддя Кеся Н.Б.) у справі
за позовом акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрперетворювач", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 207 803,53 грн
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст і підстави позовних вимог
Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрперетворювач" штрафні санкції в розмірі 207 803,53 грн, з яких: пеня 162 824,41 грн, штраф 44 979,12 грн та судові витрати по справі.
В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором підряду №2018/д/ОГЕ/763 від 27.06.2018 щодо своєчасного виконання робіт із заміни масляних вимикачів 35 кВ ГПП-3 на вакуумні.
ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2020 у даній справі в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду умотивовано тим, що оскільки матеріалами справи не доводиться вини відповідача у невиконанні ним робіт у строки, передбачені договором, у справі відсутній факт надання з боку позивача проектної документації, тому підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочку виконання робіт судом не вбачаються.
ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи
3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначає, що між сторонами були підписані без будь-яких зауважень проектно-кошторисна документація та графік виконання робіт, якими сторони узгодили договірну ціну, а також визначили повний об`єм та зміст робіт.
Наявність підписаного кошторису з розрахунком договірної вартості №3-0-1-55 та №3-0-2-56 безпосередньо самим відповідачем, на думку скаржника, повністю спростовує факт відсутності проектної документації, що визначає обсяг, зміст та ціну робіт та додатково вказує на той факт, що порушення строків виконання відповідачем підрядних робіт жодним чином не пов`язано з відсутністю проектно-кошторисної документації. |
Заявник апеляційної скарги стверджує, що до моменту укладення договору, ще на стадії розгляду його проекту, підрядник не повідомляв замовника про можливі ризики, що можуть виникнути при виконанні робіт із заміни масляних вимикачів 35кВ ГПП-3 на вакуумні, не повідомляв і про неможливість розробки ним проекту організації робіт (ПОР).
Таким чином, будь-яких дій, які б могли зумовити несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань по договору як-то на початку виконання робіт, так і під час перебігу строку, встановленого договором, зі сторони позивача не вчинялось, обсяг та вид робіт були роз`яснені відповідачу в повному обсязі.
Скаржник не погоджується із правовою позицією господарського суду про те, що суд обставини не доводять безпосередню передачу підряднику необхідних матеріалів для своєчасного виконання ним робіт за договором, оскільки відповідачем, в порушення ст.ст.73,74,76 Господарського процесуального кодексу України та умов договору, не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних причин порушення строків виконання підрядних робіт та відсутність вини у їх порушенні.
Долучена відповідачем службова записка №52/39/32 від 21.01.2019 лише свідчить про той факт, що роз`єднувач отриманий на склад - 12.10.2018, а вимикач - 24.10.2018. Інші позиції, за твердженням позивача, знаходилися на складі з 15.05.2018.
Відповідач відповідно до умов п.4.2 договору не врегулював питання перенесення строків закінчення робіт шляхом укладення відповідної додаткової угоди, що за переконанням позивача не звільняє його від відповідальності за порушення строків виконання робіт.
Лист відповідача №34/12-18 датований 07.12.2018, тобто вже після спливу кінцевого строку виконання зобов`язання, що додатково свідчить про відсутність у відповідача наміру укласти додаткову угоду, в якій ставилось б питання щодо перенесення строків закінчення робіт.
3.2 Доводи інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрперетворювач» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
За твердженням відповідача судом першої інстанції було справедливо відзначено, що додатком до договору має бути проектно-кошторисна документація. Проте, в якості складової частини договору позивачем надано лише локальні кошториси та розрахунки, які підписані як з боку замовника, так й з боку підрядника. Доказів узгодження та надання замовником підряднику проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, як цього вимагають стаття 875 Цивільного кодексу України та стаття 318 Господарського кодексу України, позивачем не надано. Позивачем надано до позову копії титульних сторінок Робочої документації до робочих креслень щодо технічного переоснащення, розроблених у 2018 році, але щодо узгодження та передачі цієї документації підряднику надані матеріали доказів не містять.
Обов`язок надання проектної документації покладений на замовника, як умовами договору підряду та і нормами цивільного (статті 875, 877,879) та господарського (ст.318) кодексів України.
Відповідач вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами той факт, що ним було виконано всі свої обов`язки за договором підряду, які б дозволяли підряднику розпочати та завершити підрядні роботи в строк.
Невиконання замовником свого обов`язку за договором підряду щодо передачі проектної документації підряднику є обставиною прострочення кредитора.
Замовник не надав підряднику ані проекту, ані матеріалів та обладнання в повному обсязі, з якого останній має виконати підрядні роботи.
На думку відповідача, через прострочення кредитора, він автоматично має право розраховувати на відстрочення виконання свого зобов`язання, оскільки таке право прямо витікає з положень матеріальної норми ч.2 ст.613 Цивільного кодексу України: «якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора», тобто навіть без подовження строків виконання підрядних робіт шляхом укладання відповідної додаткової угоди.
Твердження позивача щодо відсутності ініціатив відповідача про продовження строку дії договору підряду (виконання по ньому робіт) не відповідає дійсності, оскільки відповідач звертався до позивача з відповідними проханнями, які було проігноровано замовником.
Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у відповіді на відзив на апеляційну скаргу заперечує проти доводів відповідача про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами той факт, що ним було виконано всі зобов`язання за договором підряду, які б дозволили підряднику розпочати та завершити підрядні роботи в строк.
На думку позивача, фактом підписання без будь-яких зауважень кошторисної документації та графіку виконання робіт сторони узгодили договірну ціну, а також об`єм робіт.
З боку замовника були виконані усі умови, необхідні для того, щоб підрядник приступив до виконання робіт із заміни масляних вимикачів 35кВ ГПП-3 на вакуумні, а саме передав затверджену проектно-кошторисну документацію, фронт робіт та поставив необхідне для початку робіт основне обладнання.
Наявність підписаного кошторису з розрахунком договірної вартості №3-0-1-55 та №3-0-2-56 безпосередньо самим відповідачем повністю спростовує факт відсутності проектної документації, що визначає обсяг, зміст та ціну робіт та додатково вказує на той факт, що порушення строків виконання відповідачем підрядних робіт жодним чином не пов`язано з відсутністю проектно-кошторисної документації.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних причини порушення строків виконання підрядних робіт та відсутність вини у їх порушенні.
ІV. Апеляційне провадження
4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020; постановлено розгляд справи здійснити у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Розпорядженням керівника апарату суду від 16.11.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з відпусткою судді Чередка А.Є.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.
4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
27.06.2018 між публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (найменування якого в подальшому змінено на акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат") (далі - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрперетворювач" (далі - підрядник) укладено договір підряду №2018/д/ОГЕ/763 (далі - договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати у відповідності зі кошторисною документацією роботи по заміні масляних вимикачів 35кВ ГПП-3 на вакуумні (1-й етап), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані за цим договором роботи (п.1.1 договору).
Відповідно до п.3.1 договору підрядник зобов`язався на свій ризик і за встановлену договірну ціну виконати повний об`єм робіт, передбачений проектно-кошторисною документацією (кошторисною документацією) і після завершення робіт передати об`єкт замовнику з оформленням акта виконаних робіт в строк, встановлений п. 4.1 цього договору.
У п.3.2. договору сторони дійшли згоди, що замовник зобов`язався своєчасно надати підряднику фронт робіт у відповідності з умовами даного договору.
Термін виконання робіт передбачених цим договором узгоджується сторонами в графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною даного договору (додаток №3). Початок робіт фіксується сторонами актом, який надає підрядник (п.4.1 договору).
Згідно п.4.2. договору при виникненні обставин незалежних від підрядника, які перешкоджають виконання його обставин у встановлені строки, підрядник має право ставити перед замовником питання про перенесення термінів завершення робіт. При цьому підписуються відповідні додаткові угоди про перенесення зазначених термінів.
За умовами п.13.3. договору строк дії договору: початок - з моменту підписання, закінчення - 31.12.2018. У випадку якщо на момент закінчення договору у сторін залишаться невиконані зобов`язання, договір продовжує свою дію до їх повного виконання.
У додатку №2 від 27.06.2018 до договору №2018/д/ОГЕ/763 від 27.06.2018 сторони узгодили договірну ціну.
У додатку №3 від 27.06.2018 до договору №2018/д/ОГЕ/763 від 27.06.2018 сторони узгодили графік виконання робіт по заміні масляних вимикачів 35 кВ ГПП-3 на вакуумні (1 етап), ЦСП, згідно з яким роботи мають бути виконані до кінця жовтня місця 2018 року.
Відповідно до додатку №4 від 27.06.2018 до договору №2018/д/ОГЕ/763 від 27.06.2018 сторони погодили перелік видів порушень та матеріальну відповідальність підрядника.
Також між сторонами були затверджені та підписані наступні документи: локальний кошторис з розрахунком договірної ціни №3-0-1-55; розрахунок №1-1; загальновиробничі витрати; відомість ресурсів до локального кошторису №3-0-1-55; локальний кошторис з розрахунком договірної ціни №3-0-2-56; розрахунок №1-1; загальновиробничі витрати; відомість ресурсів до локального кошторису №3-0-2-56.
У строк, визначений договором, відповідач роботи по заміні масляних вимикачів не виконав.
05.12.2018 замовник звернувся до підрядника з листом вих.№52-12/11324, в якому зазначив, що роботи потрібно закінчити у вказаний договором строк, у випадку якщо це з якихось причин неможливо, підряднику необхідно направити лист про необхідність продовження строку на ім`я головного енергетика із зазначенням причин несвоєчасного виконання робіт.
07.12.2018 підрядник надіслав до замовника листа вих.№34/12-18 щодо коригування графіку виконання монтажних робіт у зв`язку з неможливістю початку робіт через відсутність проектної документації. Підрядник просить продовжити строк договору до 31.05.2019. Зазначений лист замовник отримав 12.12.2018, що підтверджується відміткою на листі.
15.02.2019 підрядник повторно звернувся до замовника з листом №23/02-19, в якому зазначено що підрядник не отримав жодних роз`яснень з боку замовника щодо питання неможливості початку робіт через відсутність проектної документації, яке було підняте листом №34/12-18 від 07.12.2018. Зазначений лист замовник отримав 15.02.2019, що підтверджується відміткою на листі.
28.02.2019 замовником направлено на адресу підрядника претензію вих.№52-16/14 про сплату штрафних санкцій в розмірі 45 225,58 грн, у зв`язку з простроченням строків виконання робіт.
28.03.2019 підрядником підготовлено та направлено відповідь на претензію про сплату штрафних санкцій, де зазначено про існуючу проблему ненадання замовником підряднику матеріалів, обладнання та проектної документації, необхідних для виконання договору підряду. Зазначений лист замовник отримав 02.04.2019, що підтверджується відміткою на листі.
На момент звернення до суду відповідач роботи по заміні масляних вимикачів 35кВ ГПП-3 на вакуумні (1-й етап) не виконав.
На підставі п. 9.2 позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.11.2018 по 30.04.2019 у розмірі 162 824,41 грн та штраф у розмірі 15% від вартості невиконаних у строк робіт, що складає 44 979,12 грн.
4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі
Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши встановлені на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Приписами статей 173,175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Укладений між сторонами договір за змістом та своєю правовою природою є договором підряду.
Частинами першою та другою статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду (ч.1 ст. 850 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За приписами ч.ч.1, 2 статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію. Договором на замовника може бути покладений обов`язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.
Згідно ч.1 ст.879 Цивільного кодексу України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Статтею 318 Господарського кодексу України встановлено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.
Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів.
Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.
Статтею 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов`язку однією зі сторін, яке відповідно до договору обумовлено виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання; при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.
При цьому, зазначена норма регулює будь-які зобов`язальні правовідносини, які відповідають наведеним у ній ознакам.
З матеріалів справи вбачається, що додатком до договору має бути проектно-кошторисна документація.
Проте, в якості складової частини договору позивачем надано лише локальні кошториси та розрахунки, які підписані як з боку замовника, так й з боку підрядника.
В порушення вимог ст.875 Цивільного кодексу України та ст.318 Господарського кодексу України, позивачем не надано доказів узгодження та надання замовником підряднику проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт.
Надані позивачем копії титульних сторінок робочої документації до робочих креслень щодо технічного переоснащення, розроблених у 2018 році не містять доказів щодо узгодження та передачі цієї документації підряднику.
Відповідач заперечує проти факту отримання ним проектної документації, вказує, що саме ці обставини перешкоджали йому розробити проект організації робіт (ПОР), що є необхідним згідно з п.5.4.2 договору, та приступити до виконання робіт.
Крім того, зміст локальних кошторисів свідчить про те, що забезпечення частиною будівельних матеріалів, виробів та конструкцій покладалось за замовника.
Судом першої інстанції встановлено, що необхідні матеріали не були надані відповідачу своєчасно, про що свідчить копія службової записки начальника структурного підрозділу замовника Лебедєва А.Г від 21.01.2019 на адресу головного енергетика Перехреста А.І., зміст якої свідчить про те, що матеріали надійшли на склад замовника лише 24.10.2018, тоді як виконання робіт передбачалось до кінця жовтня 2018 року.
Позивач не спростував існування наведеної службової записки, але послався на службові записки начальника структурного підрозділу Замовника Лебедєва А.Г від 28.04.2020 на адресу начальника юридичного відділу Лосєва Д.В. та від 27.04.2020 на адресу головного енергетика Перехреста А.І., в яких зазначається, що попередній проект був у цеху і що для складання підрядником проекту організації робіт (ПОР), що є необхідним згідно з п.5.4.2 договору, креслень та ТМЦ в цеху було достатньо.
У листі №34/12-18 від 07.12.2018 та у відповіді на претензію вих.№ 37/03-19 від 28.03.2019 відповідач звертав увагу позивача на факт відсутності передачі йому, як підряднику, проектної документації, матеріалів та обладнання.
Позивачем, в свою чергу, наведені обставини не спростовані та не запропоновано відповідачу отримати проектну документацію, матеріали та обладнання.
Встановивши наведені обставини, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем безпосередню передачу підряднику проектної документації та необхідних матеріалів для своєчасного виконання останнім робіт за договором.
За змістом ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України, передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (ч.2 ст.883 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст.613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.
Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Відповідно до ч.3 ст.220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
Частинами 1,3 статті 221 Господарського кодексу України унормовано, що: кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов`язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов`язання перед кредитором. У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.
Підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу зупинити у разі порушення замовником своїх зобов`язань за договором, внаслідок якого початок або продовження робіт підрядником виявляються неможливими чи значно ускладненими (ч.3 ст.320 Господарського кодексу України).
Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про те, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних причин порушення строків виконання підрядних робіт та відсутність вини у їх порушенні.
Так, матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів виконання замовником своїх обов`язків в частині забезпечення підрядника проектною документацією, матеріалами та обладнанням.
Зміст службової записки №52/39/32 від 21.01.2019 свідчить про те, що попередній проект Жл-4817 на момент подання заявки, був присутній в цеху замовника. Доказів надання проектної документації замовнику позивачем не надано.
Крім того, з наведеної службової записки вбачається, що основне обладнання - вимикачі отримані на склад замовника 24.10.2018 (огляд та прийом цеха 26.10.2018) роз`єднувач - 12.10.2018. Тобто, зазначене обладнання було отримано на склад замовника у період коли підрядник повинен був виконувати роботи за договором.
Твердження позивача про перебування на складі інших позицій з 15.05.2018 не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спірний договір укладено сторонами - 27.06.2018.
Доказів передачі замовником підряднику обладнання та матеріалів для виконання робіт матеріали справи не містять.
Вказані обставини свідчать про порушення позивачем п.п.1.1., 1.2 договору щодо надання підряднику матеріалів, обладнання та проектної документації на виконання робіт та, як наслідок, відсутність вини відповідача у невиконанні договірних зобов`язань, що унеможливлює застосування до останнього штрафних санкцій.
Посилання заявника апеляційної скарги на факт погодження між сторонами договору підряду вартості робіт та зміст не свідчить про надання підряднику проектної документації, яка визначає докладний обсяг, зміст та інші вимоги, які ставляться до робіт.
Аргументи позивача, зазначені в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та встановленими обставинами у справі.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника щодо ненадіслання відповідачем на адресу позивача проектів додаткових угод про перенесення строків закінчення робіт, оскільки невчинення позивачем, як кредитором у зобов`язанні, дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, відповідач справедливо мав право розраховувати на відстрочення виконання зобов`язання на час прострочення кредитора.
Листами №34/12-18 від 07.12.2018 та №23/02-19 від 15.02.2019 відповідач звертався до позивача з проханням про продовження строку дії договору. Вказані листи були залишені позивачем без уваги.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення в оскаржуваній частині судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін.
4.5. Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні апеляційної скарги акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відмовити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 у справі №904/1038/20 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до п.2 частини першої ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.О. Кузнецов
Суддя Л.А.Коваль
Суддя В.Ф.Мороз