ПОСТАНОВА
Іменем України
12 грудня 2019 року
Київ
справа №826/16558/15
адміністративне провадження №К/9901/8005/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Авангард» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Кротюка О.В. від 16 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чаку Є.В., Старової Н.Е., Файдюка В.В. від 27 січня 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство «Фінансова компанія «Авангард» (далі - ПАТ «ФК «Авангард», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР, відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 30 липня 2015 року № 1160.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення прийняте відповідачем є необґрунтованим та протиправним, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, а відтак, підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності відповідачем того, що обіг акцій ПАТ «ФК «Авангард» зашкодив інтересам держави та інвесторам, а також з необґрунтованості правомірності оскаржуваного рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, НКЦПФР звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 16 лютого 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/16558/15, витребувано матеріали адміністративної справи та встановлено строк для подання сторонами заперечення на касаційну скаргу НКЦПФР, однак, розгляд справи цим судом не було закінчено.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 826/16558/15 за касаційною скаргою НКЦПФР на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Разом з касаційною скаргою представником НКЦПФР подано клопотання про забезпечення його участі під час розгляду справи у касаційному порядку у судовому засіданні, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у справі доказів встановлено, що рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1160 від 30 липня 2015 року «Щодо зупинення торгівлі цінним паперами ПАТ «Фінансова компанія «Авангард» на будь-якій фінансовій біржі» відповідно до пункту 16 частини першої статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» з метою захисту інвесторів у цінні папери та держави вирішено зупинити з 31 липня 2015 року торгівлю цінним паперами ПАТ «Фінансова компанія «Авангард» на будь-якій фондовій біржі на термін до 30 листопада 2015 року.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення та зупинення торгівлі цінним паперами ПАТ «ФК «Авангард» на будь-якій фондовій біржі є, зокрема: низькі фінансово-господарські показники за 2014 рік; обсяги торгів та ціна на акції товариства не відповідають об`єктивним показникам діяльності компанії.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до помилкового висновку про те, що НКЦПФР не доведено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення є захист прав інвесторів та інтересів держави, оскільки відповідачем у судовому засіданні та в апеляційній скарзі наголошувалось про те, що здійснення на фондових біржах торгів цінними паперами, які мають низькі фінансові показники може нести ризики, зокрема, для інвесторів у цінні папери, оскільки такі цінні папери можуть бути використані при формуванні активів інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів, що ставить під загрозу можливість виконання останніми своїх зобов`язань перед інвесторами.
Крім того, зазначає, що ризик порушення інтересів держави полягає у тому, що у зв`язку зі штучним ціноутворенням та встановленням високих котирувань на фондових біржах має місце введення інвесторів в оману, формування завищених показників біржових індексів, які таким чином не відображають реального стану економіки держави.
Також скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що зупинення продажу акцій на фондові біржі є не санкцією, а запобіжним заходом, який відповідно до статті 16 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» має право застосовувати НКЦПФР з метою захисту інтересів інвесторів та держави.
Від ПАТ «ФК «Авангард» заперечення на касаційну скаргу НКЦПФР не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження НКЦПФР у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою, зокрема: створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів; гарантування прав власності на цінні папери; захисту прав учасників фондового ринку.
Згідно з положеннями статті 3 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема, у формі регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов`язків учасників ринку цінних паперів; реєстрації випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів.
Частиною першою статті 5 вказаного Закону передбачено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, зокрема, захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень; встановлення наявності ознак маніпулювання на фондовому ринку (стаття 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»).
Отже, Нацкомісія є органом, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, та органом, уповноваженим приймати рішення, спрямовані на захист інтересів держави та інвесторів.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року у справі № 826/2212/17.
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондових біржах на певний термін для захисту держави, інвесторів.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що НКЦПФР наділена правом зупиняти торгівлю цінними паперами ними на будь-якій фондовій біржі саме для захисту держави, інвесторів. Отже, перевіряючи обґрунтованість оскарженого рішення, судами необхідно було перевірити, чи узгоджується воно з метою захисту держави, інвесторів.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24 липня 2018 року у справі № 826/27667/15, від 19 вересня 2019 року у справі № 826/23629/15.
Так, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши обставини справи та надавши їм правову оцінку, дійшли до висновку, що відповідачем у даній справі не доведено наявність ризику порушення інтересів інвесторів та держави у спірних правовідносинах, що стало підставою для скасування оскаржуваного рішення НКЦПФР.
Колегія суддів вважає такі висновки помилковими з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі досліджених доказів, що НКЦПФР, здійснивши моніторинг фінансової звітності позивача за 2014 рік та провівши аналіз договорів, що укладались на фондовій біржі з ТОВ «ФК «Авангард», дійшов до висновку, що ринкова вартість (капіталізація) позивача є штучно завищеною, а ринкова (біржова) ціна сформована технічно. При цьому, відповідач наголошував, що останнє прийнято з метою захисту прав інвесторів та держави.
Зокрема, НКЦПФР під час моніторингу встановлено, що ПАТ «ФК «Авангард» є емітентом цінних паперів зі статутним капіталом 100 000 000.00 грн. Основними видами діяльності товариства є:
Код КВЕД - 66.12 посередництво за договорами по цінних паперах або товарах (основний).
Код КВЕД - 66.19 інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення.
За результатами проведеного аналізу річного звіту за 2014 рік НКЦПФР встановлено, що емітент має низькі фінансово-господарські показники:
станом на кінець звітного року товариство мало непогашені зобов`язання у розмірі 80 000 000 грн;
розмір активів товариства складав 191 657 000 грн, переважна частка яких (99,97%) була сформована за рахунок дебіторської заборгованості та фінансових інвестицій.
Капіталізація за результатами торгів акціями ПАТ «ФК «Авангард» на фондових біржах склала 1 735 973 333,33 грн, що більше ніж у 10 разів перевищує вартість чистих активів товариства та більше ніж у 15 разів перевищує розмір виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за рік.
За період з 01 січня 2015 року по 30 липня 2015 року на ПАТ «Східно-Європейська фондова біржа» біржовий курс акції ПАТ «ФК «Авангард» формувався на рівні 4,34 грн при номінальній вартості акції - 0,25 грн. При цьому об`єктивних причин для зростання ціни на акцію більше ніж в 17 разів від номінальної вартості НКЦПФР не встановлено.
Таким чином, обсяги торгів та ціна на акції товариства абсолютно не відповідають об`єктивним показникам діяльності компанії та може бути пов`язана з ознаками маніпулювання цінами на фондовому ринку.
Слід зазначити, що здійснення на фондових біржах торгів цінними паперами, які мають низькі фінансові показники, може нести ризики, зокрема, для інвесторів у цінні папери, оскільки такі цінні папери можуть бути використані, серед іншого, при формуванні активів інститутів спільного інвестування недержавних пенсійних фондів та не дають можливості об`єктивно оцінити ризики інвестування коштів в цінні папери таких емітентів.
Станом на 30 липня 2015 року акції ПАТ «ФК «Авангард» знаходились в активах 31 інституту спільного інвестування на загальну балансову вартість 83 986 941 грн.
Обсяг торгів на неорганізованому ринку за 2014-2015 роки склав 1 823 232 270 грн; клієнтами виступали інститути спільного інвестування, страхові компанії тощо.
Таким чином, оцінка активів у вигляді акцій товариства в таких установах здійснювалася за ціною, яка склалась на біржі та не відповідає об`єктивним показникам діяльності компанії.
Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 10-1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» маніпулюванням цінами на фондовому ринку є здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни фінансового інструменту, що не відповідають дійсності, та вчиняються одноосібно або за попередньою змовою групою осіб і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок.
Отже, здійснення операцій, в тому числі купівля-продаж фінансових інструментів, зокрема, цінних паперів, які надають уявлення щодо поставки, придбання або ціни цінного паперу, що не відповідає дійсності, і призводять до встановлення на ринку інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій, є маніпулюванням цінами на фондовому ринку.
Оскільки Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до своїх завдань, визначених законом, встановила наявність підстав для захисту інтересів інвесторів та держави у зв`язку з наявністю у діях ПАТ «ФГ «Авангард» ознак вчинення маніпулювання на ринку цінних паперів та з метою перевірки цього факту, це є підставою для зупинення торгівлі цінними паперами на будь-якій фондовій біржі.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до помилкового висновку про недоведеність відповідачем необхідності захисту інтересів інвесторів та держави, оскільки НКЦПФР встановила на підставі наведених вище фактичних фінансових показників діяльності товариства у порівнянні з курсовою ціною на акції, що таке котирування є штучним, відтак, має місце введення інвесторів в оману. У свою чергу, це може бути використано при формуванні, зокрема, активів інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів, що ставить під загрозу можливість виконання останніми своїх зобов`язань перед інвесторами. Також внаслідок формування завищених показників біржових індексів не відображається реальний стан економіки держави, що свідчить про порушення інтересів держави.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24 липня 2018 року у справі № 826/27667/15.
На цій підставі колегія суддів доходить до висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, статті 7, пункту 16 частини першої статті 8, статті 10-1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», що стало наслідком надання помилкової правової оцінки встановленим у справі обставинам та прийняття рішення, яке не відповідає закону.
Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку слід задовольнити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, як таких, що прийняті на підставі неправильного застосування норм матеріального права, та прийняти нову постанову про відмову в адміністративному позові.
Оскільки суд касаційної інстанції приймає рішення на користь суб`єкта владних повноважень, то за відсутності документально підтверджених доказів щодо понесених суб`єктом владних повноважень судових витрат на залучення свідків та проведення експертиз, у силу статті 139 КАС України, судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Авангард» відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Я.О. Берназюк
Судді: І.В. Желєзний
С.М. Чиркін
