Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2020 року м. Київ № 826/15121/16
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі колегії: головуючого судді Донця В.А., суддів: Костенка Д.А.; Шрамко Ю.Т., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав"; ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу та рішень,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про:
- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства культури України від 19.08.2016 №711 "Про створення конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав";
- визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії від 09.09.2016, діючої на підставі наказу Міністерства культури України від 19.08.2016 №711 у частині допуску до участі в конкурсному доборі генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" ОСОБА_2.;
- визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії від 12.09.2016, діючої на підставі наказу Міністерства культури України від 19.08.2016 №711 у частині визначення переможцем у конкурсному доборі генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" ОСОБА_2.
Ухвалою суду від 01.11.2016 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судовий розгляд справи по суті. На підставі розпорядження керівника апарату про повторний розподіл судових справ та протоколу про автоматизований розподіл судової справи між суддями - справу передано судді Донцю В.А. Ухвалами суду: від 17.09.2018 - постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання; від 21.01.2019 - встановлено строки для подання заяв по суті; від 18.03.2019 - витребувано у відповідача письмові докази; від 15.05.2019 - закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. У підготовчому провадженні відкладались підготовчі засідання та оголошувались перерви для подання пояснень представником третьої особи, реалізації позивачем процесуального права на примирення, у зв`язку зі встановленням строків для подання заяв по суті та доказів, витребування доказів. Судовий розгляд справи відкладався в зв`язку з неможливістю участі члена колегії в судовому розгляді справи з поважних причин, неявкою позивача та його представника в судове засідання. На підставі частини дев`ятої статті 205 КАС України судом продовжено розгляд справи в письмовому провадженні.
Підстави позову: окремі члени Комісії з конкурсного добору на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" (Конкурсна комісія) не відповідали вимогам частини сьомої статті 21-3 Закону України "Про культуру"; громадські організації, за пропозицією яких обрано членів Конкурсної комісії, не відносяться до громадських організацій у сфері культури; наявність конфлікту інтересів у голови комісії з членом комісії, оскільки член комісії був підлеглим голови комісії; допущення Конкурсною комісією до конкурсу кандидата ОСОБА_2 , в якого був відсутній трирічний стаж роботи у сфері культури та трирічний досвід роботи на керівних посадах, а також неподання цим кандидатом мотиваційного листа; протиправність рішення Конкурсної комісії з визначення переможця, позаяк переможцем було визначено ОСОБА_2 , який не відповідав вимогам Закону України "Про культуру" та не міг брати участь у конкурсі.
Міністерством культури України подано до суду відзив, відповідно до якого позов не визнається. Підстави заперечень: відповідність членів Конкурсної комісії вимогам статті 21-3 Закону України "Про культуру"; відсутність конфлікту інтересів, позаяк голова та відповідний член комісії обирались до складу комісії від різних організацій; питання про наявність конфлікту інтересів вирішувалось на засіданні комісії; наявність у ОСОБА_2 необхідного наукового стажу та іншого стажу для участі в конкурсі, що підтверджується відповідними документами; подання ОСОБА_2 для участі в конкурсі всіх необхідних документів, у тому числі мотиваційного листа.
Третя особа - Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", подала до суду письмові пояснення, в яких позов заперечується, оскільки доводи позивача є необґрунтованими. Зокрема зазначено, про відсутність конфлікту інтересів між головою Конкурсної комісії та іншими членами, відповідність ОСОБА_2 вимогам до кандидата на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав", оскільки у відповідних вимогах до кандидата на посаду керівника закладу культури мова йде безпосередньо про роботу, фактичне її виконання та здобуття необхідних професійних навиків, а не про страховий стаж для обчислення пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2019 відмовлено представнику позивача в задоволенні заяви про забезпечення доказів.
Судом відмовлено представнику відповідача в задоволенні клопотання про закриття провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до статті 19 КАС України спір у частині вимог до Конкурсної комісії не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки така комісія не є суб`єктом владних повноважень. На думку колегії суддів, такі доводи представника відповідача є помилковими, позаяк за змістом пункту 9 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах щодо оскарження рішень конкурсних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб. Рішення Конкурсної комісії є обов`язковим для Міністра культури України щодо переможця конкурсу, тому такий спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Крім того, здійснення Конкурсною комісією відбору кандидата на посаду керівника закладу культури є реалізацією функції Міністерства культури України щодо управління такими об`єктами державної власності, тому реалізація відповідних функцій є виконанням Конкурсною комісією делегованих повноважень суб`єкта владних повноважень. Наведене дає підстави для висновку про наявність у Конкурсної комісії ознак суб`єкта владних повноважень у розумінні пункту 7 статті 4 КАС України.
Судом також відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, позаяк загальними судами розглядається аналогічний спір за правилами цивільного судочинства. Як убачається з матеріалів судової справи, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20.12.2016 у цивільній справі №373/1585/16-ц залишено без змін ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21.09.2016 про відмову у відкритті провадження у справі. Відтак суд доходить висновку про безпідставність заявленого клопотання.
Розглянувши заяви по суті, дослідивши докази, судом установлено.
Міністерством культури України на офіційній інтернет сторінці 27.06.2016 оприлюднено оголошення про проведення конкурсного добору генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".
Наказом Міністерства культури України від 19.08.2016 №711 створено конкурсну комісію з проведення конкурсного добору на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" у складі згідно з додатком.
У додатку до наказу Міністерства культури України від 19.08.2016 №711 визначено склад конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав":
ОСОБА_3 - голова громадської ради при Міністерстві культури України (від органу управління);
ОСОБА_4 - директор Центру пам`яткознавства НАН України і УТОПІК (від органу управління);
ОСОБА_5 - генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства (від органу управління);
ОСОБА_6 - пенсіонер (від трудового колективу);
ОСОБА_7 - заслужений журналіст України, член Національних спілок краєзнавців та журналістів України (від трудового колективу);
ОСОБА_8 - голова ЗАТ "Переяславмолпродукт" (від трудового колективу);
ОСОБА_9 - громадська організація "Асоціація учасників бойових дій та учасників антитерористичної операції Переяславщини" (від громадських організацій);
ОСОБА_10 - Всеукраїнська громадська організація "Спілка архівістів України" (від громадських організацій);
ОСОБА_11 - міська громадська організація "Сузір`я мрій" (від громадських організацій).
Відповідно до протоколу від 09.09.2016 №1 конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" головою конкурсної комісії обрано ОСОБА_3 ("за" - 6 голосів з 9, пункт ІІІ), прийнято рішення щодо відсутності конфлікту інтересів членів конкурсної комісії ("за" - 8, "проти" - 1, пункт IV).
Пунктом V протоколу від 12.09.2016 №2 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" визначені результати голосування:
ОСОБА_12 - "за" - 2, "проти" - 0, "утрималось" - 6, "не голосували" - 0;
ОСОБА_1 - "за" - 1, "проти" - 1, "утрималось" - 7, "не голосували" - 0;
ОСОБА_2 - "за" - 5, "проти" - 2, "утрималось" - 1, "не голосували" - 1;
ОСОБА_13 - "за" - 1, "проти" - 1, "утрималось" - 7, "не голосували" - 0.
У пункті VІ протоколу від 12.09.2016 №2 переможцем конкурсного добору на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" оголошено ОСОБА_2 .
Наказом Міністерства культури України від 26.09.2016 №662/0/17-16 призначено ОСОБА_2 26.09.2016 на посаду генерального директора Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав".
Вважаючи протиправним наказ Міністерства культури України від 19.08.2016 №711 "Про створення конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" та рішення Конкурсної комісії від 09.09.2016 у частині допуску до участі в конкурсному доборі генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" ОСОБА_2. та рішення від 12.09.2016 у частині визначення переможцем у конкурсному доборі генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" ОСОБА_2., позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Правові засади діяльності у сфері культури, регулювання суспільних відносини, пов`язаних із створенням, використанням, розповсюдженням, збереженням культурної спадщини та культурних цінностей визначені в Законі України "Про культуру" від 14.12.2010 №2778-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час вирішення спірних відносин).
Відповідно до частини тринадцятої статті 21-5 Закону України "Про культуру" в разі виявлення фактів, що свідчать про конфлікт інтересів члена конкурсної комісії, такий член конкурсної комісії не бере участі в голосуванні.
Пунктом 1 розділу ІІ "Положення про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду керівника державного закладу культури", що належить до сфери управління Міністерства культури України, затвердженого наказом Міністерства культури України від 31.05.2016 №380, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.06.2016 за №809/28939 визначено, що склад конкурсної комісії та її повноваження формуються відповідно до статті 21-3 Закону України "Про культуру".
Як уже зазначалось, за твердженням позивача, між головою Конкурсної комісії ОСОБА_3 . та членом комісії ОСОБА_4 був конфлікт інтересів, позаяк ОСОБА_3 перебував на посаді заступника керівника Українського товариства охорони пам`яток історії та культури (УТОПІК) та одночасно був керівником ОСОБА_4 , яка обіймала посаду секретаря УТОПІК.
Згідно з додатком до наказу Міністерства культури України від 19.08.2016 №711 до складу Конкурсної комісії увійшли: ОСОБА_3 - голова громадської ради при Міністерстві культури України (від органу управління) та ОСОБА_4 - директор Центру пам`яткознавства НАН України і УТОПІК (від органу управління).
Отже, відповідають обставинам судової справи доводи представника відповідача, що заява ОСОБА_3 на участь у роботі комісії з проведення конкурсного добору на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" подавалась від громадської ради Міністерства культури України, заява ОСОБА_4 - від центру пам`яткознавства НАН України та УТОПІК.
До матеріалів судової справи додано постанову Пленуму Головної ради УТОПІК від 22.12.2015 №4, відповідно до якої ОСОБА_3 , члена Головної ради товариства, обрано заступником голови УТОПІК. Згідно з розпорядженням від 05.01.2016 №2-к ОСОБА_3 зараховано на посаду заступника голови УТОПІК. У Постанові Х з`їзду УТОПІК від 22.12.2011 №31 ОСОБА_4 , вчений секретар товариства, обрана до Колегії Головної ради УТОПІК.
Пунктом 2 Розділу І "Положення про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду керівника державного закладу культури, що належить до сфери управління Міністерства культури України" визначено, що в цьому Положенні термін "конфлікт інтересів" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 №1700-VII: потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
На думку суду, перебування ОСОБА_4 вченим секретарем та обрання її до Колегії Головної ради УТОПІК не є свідченням наявності конфлікту інтересів, у розумінні наведених норм Закону України "Про запобігання корупції", під час виконання повноважень члена Конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" у зв`язку з тим, що головою Конкурсної комісії було обрано ОСОБА_3 , який на той час обіймав посаду заступника голови УТОПІК.
У даному випадку, судом не встановлено наявності у цих осіб приватного інтересу щодо обрання генерального Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав", суперечності між приватним інтересом та повноваженнями голови, члена Конкурсної комісії, що могло би вплинути об`єктивність рішення чи його неупередженість.
Відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" в разі виникнення реального директора чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
Згідно з пунктом 3 Розділу ІІІ "Положення про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду керівника державного закладу культури, що належить до сфери управління Міністерства культури України" члени конкурсної комісії зобов`язані не допускати конфлікту інтересів під час проведення конкурсного добору. Перед початком розгляду документів, поданих кандидатами на участь у конкурсному доборі, член конкурсної комісії зобов`язаний повідомити про конфлікт інтересів та надати пояснення щодо обставин, які можуть перешкоджати об`єктивному виконанню ним обов`язків, про що зазначається в протоколі. Член конкурсної комісії, який повідомив про конфлікт інтересів, участі в голосуванні не бере.
Як убачається з змісту протоколу Конкурсної комісії від 09.09.2016 №1, на засіданні вирішувалось питання про наявність конфлікту інтересів, за наслідками чого прийнято рішення про відсутність конфлікту інтересів (8 - "за", 1 - "проти"). У протоколі відсутня інформація про повідомлення членом комісії про наявність конфлікту інтересів.
Позивачем до матеріалів справи додано звернення позивача від 31.08.2016, адресовані Конкурсній комісії, Міністру культури України та скаргу Міністру культури щодо протиправного рішення Конкурсної комісії з допущення ОСОБА_2 до конкурсу. Звернення до Конкурсної комісії щодо наявності конфлікту інтересів позивачем не надано.
За наведених обставин, суд відхиляє доводи позивача про визнання протиправними та скасування наказу Міністерства культури України від 19.08.2016 №711 "Про створення конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав", рішення Конкурсної комісії від 09.09.2016 у частині допуску до участі в конкурсному доборі генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" ОСОБА_2., рішення Конкурсної комісії від 12.09.2016 у частині визначення переможцем у конкурсному доборі з підстав наявності конфлікту інтересів у членів Конкурсної комісії.
Доходячи такого висновку суд також ураховує, що позивач просив скасувати рішення Конкурсної комісії від 09.09.2016 стосовно допуску до участі в конкурсному доборі ОСОБА_2., водночас вказане рішення в частині його ( ОСОБА_18 ) допуску до участі в конкурсі позивач вважає правомірним.
Підставами позову зазначено невідповідність ОСОБА_2 вимогам до кандидата на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав", оскільки в нього відсутній стаж роботи у сфері культури не менше трьох років та трирічний стаж роботи на керівних посадах, а також неподання ним мотиваційного листа.
Частиною першою статті 21-1 Закону України "Про культуру" встановлено, що керівником національного закладу культури може бути особа, яка має вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіє державною мовою, має досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності не менше трьох років та здатна за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов`язки.
Відповідно до довідки Державного вищого навчального закладу "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди" від 16.08.2016 №743 ОСОБА_2 з 2002 року по 2010 рік на громадських засадах очолював Музей історії та освіти Державного вищого навчального закладу "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди".
Згідно з довідкою від 31.08.2016 №1971 Державного вищого навчального закладу "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди" від 31.08.2016 №1971 ОСОБА_2 з 10.05.2002 по 31.08.2004 працював на посаді завідувача лабораторії при кафедрі всесвітньої історії за сумісництвом.
У матеріалах судової справи також наявний диплом спеціаліста від 27.06.2002 №КХ№21237616, виданий ОСОБА_2 , який закінчив у 2002 році Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди та отримав вищу освіту за спеціальністю "Педагогіка і методика середньої освіти. Історія" та здобув кваліфікацію вчителя історії і правознавства. Згідно з дипломом кандидата наук від 20.09.2007 (протокол №22-06/77) ДК№041789 ОСОБА_2 присуджено науковий ступінь кандидата історичних наук зі спеціальності історія України.
Наявність у ОСОБА_2 вищої освіти сторонами не заперечувалось.
За змістом пункту 4 статті 1 Закону України "Про культуру" діяльність у сфері культури (культурна діяльність) - творча, господарська, наукова, бібліотечна, інформаційна, музейна, освітня, культурно-дозвіллєва та розважальна діяльність, спрямована на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацію, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб громадян.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про музеї та музейну справу" від 29.06.995 №249/95-ВР (зі змінами) музей - науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини.
Отже, робота ОСОБА_2 з 2002 по 2010 роки на громадських засадах керівником Музею історії та освіти Державного вищого навчального закладу "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" може бути віднесена до стажу роботи у сфері культури.
На думку суду, частина перша статті 21-1 Закону України "Про культуру", якою визначено кваліфікаційні вимоги до керівника національного закладу культури, не вимагає оплачуваного стажу роботи у сфері культури. Визначальним у даному випадку є саме досвід роботи не менше трьох років у сфері культури.
Відповідно до "Класифікатора професій" ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327 до посад керівників віднесено посади завідувача лабораторії та завідувач музею. Сторонами не заперечувались обставини обіймання ОСОБА_2 посади генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" з 14.10.2014 по 14.10.2015 та виконувача обов`язків генерального директора з 15.10.2015 до початку проведення конкурсу. З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами представника відповідача про наявність у ОСОБА_2 не менше трьох років стажу на керівних посадах в установах, організаціях з урахуванням, зокрема, перебування на посаді завідувача лабораторії з 10.05.2002 по 31.08.2004 та з 14.10.2014 по 14.10.2015 на посаді генерального директора заповідника.
Відсутність запису у трудовій книжці щодо роботи на громадських засадах та за сумісництвом не може бути підставою для неврахування відповідного стажу, позаяк до Конкурсної комісії були подані відповідні довідки. Крім того, за змістом пункту 2.1 "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів позивача про прийняття Конкурсною комісією протиправного рішення від 09.09.2016 у частині допуску до участі в конкурсному доборі генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" ОСОБА_2., оскільки він не відповідав необхідним кваліфікаційним вимогам до кандидата на посаду керівника національного закладу культури, відповідно наведені доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних наказу та рішень.
Позивачем, як підставу скасування результатів конкурсу, зазначено неподання переможцем конкурсу ОСОБА_2 мотиваційного листа.
Частиною другою статті 21-4 Закону України "Про культуру" встановлено, що особа, яка бере участь у конкурсі, упродовж 30 днів з дня оголошення конкурсу подає такі документи: заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних"; автобіографія, що містить прізвище, ім`я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, інформацію про громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), контактний номер телефону та адресу електронної пошти чи іншого засобу зв`язку, відомості про наявність чи відсутність судимості; копія документа, що посвідчує особу, копії документів про вищу освіту; два рекомендаційні листи довільної форми; мотиваційний лист довільної форми.
Як убачається з заяви ОСОБА_2 про участь в конкурсі на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" від 19.08.2018 в ній вказано про подання мотиваційного листа (додаток №8). До позову додано документ без номера та дати, адресований Міністру культури України, підписаний ОСОБА_2 , у якому зазначено короткі біографічні дані, освіта, фах, необхідність та важливість функціонування заповідників історико-культурного напрямку для збереження духовної, матеріальної культури народу, перераховано здобутки на посаді генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав", висловлено впевнення, що обрання кандидата генеральним директором заповідника сприятиме його поступальному розвитку.
Вказаний документ, на переконання колегії суддів, є мотиваційним листом довільної форми, тому твердження позивача про неподання ОСОБА_2 мотиваційного листа є безпідставними, відтак такі твердження не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних наказу та рішень.
Ще однією підставою позову вказано обрання членами Конкурсної комісії осіб, які рекомендовані громадськими організаціями, що не здійснюють свою діяльність у сфері культури відповідного функціонального спрямування.
Згідно зі статтею 21-2 Закону України "Про культуру": кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури визначає конкурсна комісія за результатами відкритого та публічного конкурсного добору на зайняття цієї посади (частина перша); конкурсний добір керівника державного чи комунального закладу культури складається з таких етапів: оголошення органом управління конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; формування складу конкурсної комісії; подання документів кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; добір кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; призначення органом управління керівника державного чи комунального закладу культури (частина друга).
Статтею 21-3 Закону України "Про культуру" встановлено: конкурсна комісія складається з дев`яти членів (частина перша); персональний склад конкурсної комісії та зміни до нього (за потреби) затверджує своїм наказом орган управління, що проводить конкурсний добір. Орган управління повинен сформувати персональний склад конкурсної комісії не пізніше 30 днів після оголошення конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури (частина друга); у разі проведення конкурсного добору на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, яким управляє центральний орган виконавчої влади, по три кандидатури до складу конкурсної комісії подають члени трудового колективу, громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування та орган управління (частина третя); кандидатури до складу конкурсної комісії від трудового колективу обираються на загальних зборах трудового колективу (частина п`ята); громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування подають по три кандидатури органу управління, який шляхом жеребкування визначає трьох кандидатів до складу конкурсної комісії. Орган управління забезпечує онлайн-трансляцію жеребкування на своєму офіційному веб-сайті (частина шоста); члени конкурсної комісії мають бути неупередженими та незалежними. Не допускається втручання в діяльність конкурсної комісії будь-яких органів влади, а також учасників конкурсу. Членами конкурсної комісії можуть бути: незалежні фахівці у сфері культури, публічного або бізнес-адміністрування; члени професійних, творчих спілок, об`єднань, асоціацій, організацій у сфері культури, зареєстрованих відповідно до закону; члени міжнародних об`єднань, асоціацій, організацій у сферах культури (частина сьома); членом конкурсної комісії не може бути особа, яка за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена; має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення; є близькою особою або членом сім`ї учасника конкурсу чи органу управління; є членом трудового колективу закладу культури, на посаду керівника якого проводиться конкурс (частина восьма); конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження в її складі не менше шести осіб (частина дев`ята).
Суд погоджується з доводами представника позивача, що за змістом частин третьої, шостої статті 21-3 Закону України "Про культуру" пропозиції до складу конкурсної комісії можуть подавати громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування.
Судом установлено, що від громадських організацій до складу Конкурсної комісії обрано: ОСОБА_9 - громадська організація "Асоціація учасників бойових дій та учасників антитерористичної операції Переяславщини", ОСОБА_10 . - Всеукраїнська громадська організація "Спілка архівістів України"; ОСОБА_11 . - міська громадська організація "Сузір`я мрій". У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували діяльність вказаних громадських організацій у сфері культури з функціональним спрямуванням дотичним до діяльності історико-етнографічних заповідників. Згідно з анкетами кандидатів на включення до складу конкурсної комісії: ОСОБА_9 має вищу юридичну освіту, працював в бюро безоплатної правової допомоги; ОСОБА_10 - має вищу освіту за напрямком підготовки історія, кандидат історичних наук, історик, викладач історії; ОСОБА_11 - має вищу освіту з практичної психології, вчитель навчальних класів за фахом. На думку суду, повідомлені кандидатами анкетні дані дають підстави дійти висновку, що вказані особи не відносяться до осіб, які можуть бути членами конкурсної комісії відповідно до частини сьомої статті 21-3 Закону України "Про культуру": незалежні фахівці у сфері культури, публічного або бізнес-адміністрування; члени професійних, творчих спілок, об`єднань, асоціацій, організацій у сфері культури, зареєстрованих відповідно до закону; члени міжнародних об`єднань, асоціацій, організацій у сферах культури.
Відповідно до "Положення про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду керівника державного закладу культури, що належить до сфери управління Міністерства культури України": Мінкультури, трудовий колектив державного закладу культури та громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування при проведенні добору кандидатур до складу конкурсної комісії керуються частинами сьомою та восьмою статті 21-3 Закону України "Про культуру" (пункт 7 Розділу І); відбір кандидатур для включення до складу конкурсної комісії від громадських організацій здійснюється шляхом жеребкування. Для участі у жеребкуванні громадська організація у сфері культури відповідного функціонального спрямування надає Мінкультури лист у довільній формі, підписаний керівником громадської організації, із зазначенням трьох кандидатур, які рекомендуються для включення до складу конкурсної комісії. До листа додаються заява та анкета відповідно до пункту 4 цього розділу. Жеребкування проводиться в разі подання кандидатур не менше ніж від двох громадських організацій. Для проведення жеребкування наказом Мінкультури утворюється комісія з жеребкування у складі голови, секретаря та членів комісії. Секретарем комісії з жеребкування є секретар конкурсної комісії (пункт 5 Розділу ІІ).
За змістом наведених норм, громадська організація подає до Міністерства культури України лист у довільній формі, підписаний керівником громадської організації, із зазначенням кандидатури, які рекомендуються для включення до складу конкурсної комісії, до листа додається заява та анкета, які розглядаються комісією та беруть участь у жеребкуванні. Водночас питання щодо відповідності громадської організації вимогам статті 21-3 Закону України "Про культуру" покладено на відповідну громадську організацію.
За такого правового регулювання, суд констатує відсутність чіткої процедури щодо перевірки комісією з жеребкування чи Міністерством культури України відповідності громадської організації вимогам статті 21-3 Закону України "Про культуру" в частині діяльності з відповідним функціональним спрямуванням.
Мета (цілі) та напрями діяльності громадського об`єднання згідно зі статтею 11 Закону України "Про громадські об`єднання" має бути визначено в статуті такого громадського об`єднання. Доказів того, що комісією, створеною Міністерством культури України та якою проводилось, досліджувались статут відповідних громадських організацій-переможців не надано, учасниками справи про це не зазначалось.
Судом установлено, що відповідно до статуту Всеукраїнської громадської організації "Спілка архівістів України" (https://archives.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/ Statut_spilky_arkhivistiv.pdf) основна мета створення Спілки архівістів України сприяння та розвиток архівної справи в Україні, задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших інтересів членів Спілки. Завданнями Спілки визначено проведення основної діяльності з надання наукових, освітніх, культурних, просвітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання та створення системи соціального самозабезпечення членів Спілки для цілей, передбачених статутом Спілки, зокрема, розвиток архівної справи, діловодства, наукових досліджень у галузі документознавства і архівної справи, а також повернення в Україну архівних та інших історико-культурних цінностей, або копіювання їх, розвиток інформаційно-видавничих структур, засобів масової інформації, видання методичної, довідково-інформаційної та іншої літератури, проведення наукової, освітньої, культурної, спортивної діяльності, громадських досліджень, масових освітніх, культурних, спортивних, пропагандистських, оздоровчих заходів.
Відповідно до інформації на сайті Міністерства культури України Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" один з провідних і найбільших наукових та культурно-освітніх закладів України. Заповідник існує на базі комплексу визначних пам`яток історії та культури, різноманітних музейних колекцій, що мають велике історичне й художнє значення. До складу Заповідника входять пам`ятки давньоруської архітектури міста: Михайлівський собор та Спаська церква ХІ століття; національного значення: Вознесенський собор (1696-1700 роки), Переяславський колегіум (1753 рік), дзвіниця Вознесенського собору (1776 рік), Михайлівська церква (1666 рік). Збережено такі архітектурні перлини, як дерев`яна козацька церква (1606 рік), будинок ОСОБА_24 (1820 рік), де в 1845 і 1859 роках жив ОСОБА_25 . У складі заповідника діють 24 тематичні музеї різних профілів, більшість з яких розміщується у пам`ятках архітектури (церкви, колишні міщанські та поміщицькі будинки, селянські хати та ін.).
На думку суду, діяльність Всеукраїнської громадської організації "Спілка архівістів України", в тому числі, з повернення в Україну архівних та інших історико-культурних цінностей, або їх копіювання, може бути визнана як діяльність відповідного функціонального спрямування (з історії, етнографії).
Статутів інших громадських організацій у відкритих джерелах судом не віднайдено.
В даному випадку, суд ураховує, що процедура добору кандидатів від громадських організацій відбувалась відповідно до "Положення про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду керівника державного закладу культури, що належить до сфери управління Міністерства культури України", шість членів Конкурсної комісії від органу управління та трудового колективу та один член від Всеукраїнської громадської організації "Спілка архівістів України" обрані з урахуванням статті 21-3 Закону України "Про культуру". Судом не встановлено, позивачем не зазначено про упередженість з боку членів Конкурсної комісії, обраних від громадських організацій, надання цими членами комісії переваги переможцю.
На думку суду, з урахуванням наведеного правого регулювання та встановлених обставин, скасування результатів конкурсу у зв`язку з відсутністю доказів відповідності громадської організації "Асоціація учасників бойових дій та учасників антитерористичної операції Переяславщини", міської громадської організації "Сузір`я мрій", за пропозицією яких були обрані два члени Конкурсної комісії, вимогам статті 21-3 Закону України "Про культуру" щодо відповідної функціональної спрямованості їх діяльності (діяльність у сфері історії, етнографії, функціонування історико-етнографічних заповідників) за відсутності інших підстав, не є достатнім для скасування результатів конкурсу.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказу Міністерства культури України від 19.08.2016 №711 "Про створення конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав", рішення Конкурсної комісії від 09.09.2016 у частині допуску до участі в конкурсному доборі генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" ОСОБА_2., рішення Конкурсної комісії від 12.09.2016 у частині визначення переможцем у конкурсному доборі генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" ОСОБА_2. задоволенню не підлягають.
Щодо строків звернення до суду, то, за висновком суду, позивачем дотримано шестимісячного строку, встановленого статтею 99 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), позаяк позовну заяву зареєстровано 29.09.2016, водночас оскаржувані наказ та рішення прийнято 19.08.2016, 09.09.2016, 12.09.2016.
Як убачається з матеріалів справи (пенсійне посвідчення від 20.07.2016 № НОМЕР_1 діє до 01.07.2019), позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) як інвалід другої групи. Оскільки сторонами не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Міністерство культури України (ідентифікаційний код 37535703, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Івана Франка, будинок 19) .
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. З дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відповідно до пункту 3 Розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами згідно з Законом України від 30.03.2020 №540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Головуючий суддя В.А. Донець
Судді Д.А. Костенко
Ю.Т. Шрамко
