Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 826/10592/18
адміністративне провадження № К/9901/12768/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 826/10592/18
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року, прийняте у складі судді Амельохіна В.В., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2018 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача з перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу для ПАТ «Вінницягаз» у бік економічно обґрунтованого;
- зобов`язати відповідача встановити для позивача економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу, в тому числі і включивши до структури такого тарифу компенсації недоотриманої тарифної виручки по складовій «Вартість газу на технологічні та власні потреби» в 2014-2017 роках в розмірі 218 387 045, 22 грн без ПДВ, а саме: складову «Компенсації недоотриманої тарифної виручки в 2014-2016 роках» в розмірі 149 638 855, 13 грн без ПДВ та складову «Компенсація різниці в цінах на ВТВ за 2017 рік» у розмірі 68 748 190, 09 грн без ПДВ.
2. На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що у зв`язку з відсутністю затвердженого економічно обґрунтованого тарифу на послуги розподілу природного газу, ПАТ «Вінницягаз» позбавлено можливості компенсувати необхідні для ведення господарської діяльності виробничі витрати, зокрема, здійснити оплату природного газу на потреби виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат власнику НАК "Нафтогаз України".
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» у бік економічно обґрунтованого; зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу, в тому числі і включивши до структури такого тарифу компенсації недоотриманої тарифної виручки по складовій «Вартість газу на технологічні та власні потреби» в 2014-2017 роках в розмірі 218 387 045, 22 грн без ПДВ, а саме: складову «Компенсації недоотриманої тарифної виручки в 2014-2016 роках» в розмірі 149 638 855,13 грн без ПДВ та складову «Компенсація різниці в цінах на ВТВ за 2017 рік» у розмірі 68 748 190,09 грн без ПДВ.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що неприйняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг жодного рішення за заявою позивача про встановлення (перегляд) тарифу, зокрема, від 13 березня 2018 року, ставить позивача у правову невизначеність, тому слід визнати протиправною бездіяльність відповідача з перегляд тарифу на послуги розподілу природного газу для позивача у бік економічно обґрунтованого.
5. Таким чином, суди дійшли висновку про наявність підстав для ефективного способу захисту позивача у даному випадку шляхом зобов`язання відповідача встановити для ПАТ «Вінницягаз» економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу, в тому числі включивши до структури такого тарифу компенсації недоотриманої тарифної виручки по складовій «Вартість газу на технологічні та власні потреби» в 2014-2017 роках в розмірі 218 387 045, 22 грн без ПДВ, а саме: складову «Компенсації недоотриманої тарифної виручки в 2014-2016 роках» в розмірі 149 638 855,13 грн без ПДВ та складову «Компенсація різниці в цінах на ВТВ за 2017 рік» у розмірі 68 748 190,09 грн без ПДВ.
IV. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
7. Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження, відповідач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду 17 грудня 2019 року в справі №826/6713/18 якою було визнано право регулятора на зупинення розгляду заяв ліцензіатів про встановлення (перегляд) тарифу та відсутність протиправної бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
8. Подана касаційна скарга мотивована незгодою скаржника із зобов`язанням встановлення економічно обґрунтованого тарифу на послуги розподілу природного газу для позивача, оскільки питання про перегляд і затвердження економічно обґрунтованого тарифу не було розглянуто з підстави відсутності кворуму Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
V. Позиція інших учасників справи
9. Позивач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
VI. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.. Уханенка С.А., ухвалою від 18 травня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
11. Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року справу призначено до розгляду у попереднє судове засіданні за наявними у справі матеріалами на 10 лютого 2022 року.
VІI. Стислий виклад обставин, установлених судом апеляційної інстанції
12. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.12.2010 № 1872 (переоформленої відповідно до постанови від 01.09.2015 № 2248 та від 19.06.2017 № 811) Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» є газорозподільним підприємством, що провадить господарську діяльність із розподілу природного газу в межах території Вінницької області, а також території м. Гайворон Кіровоградської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації, на підставі виданої Регулятором ліцензії, у відповідності до вимог ліцензійних умов з розподілу природного газу за цінами (тарифами) встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та не має правових підстав їх самостійно регулювати.
13. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.12.2016 № 2279 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 24 березня 2016 року № 421", згідно якої відповідно до пункту 3 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" та статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04 вересня 2002 року № 983, та Процедури встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03 квітня 2013 року № 369, внесено до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24 березня 2016 року № 421 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ПАТ "Вінницягаз" такі зміни: в абзаці другому пункту 1 цифри "677,40" замінити цифрами "685,10".
14. Вважаючи, що зазначена постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.12.2016 № 2279 не містить компенсації витрат, що виникли внаслідок неврахування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в тарифах 2014-2015 років необхідних обсягів природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормативних витрат та різниці в цінах на ВТВ і недоотримання тарифної виручки у зв`язку із зменшенням обсягів розподілу газу, позивач неодноразово звертався з цього приводу до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг .
15. Протягом 2017 року позивач неодноразово звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із заявами про перегляд тарифу суб`єкта господарювання щодо перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу розподільними газопроводами з відповідним пакетом документів та структурою тарифу.
16. Так, 10 серпня 2017 року ПАТ «Вінницягаз» звернулося до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із заявою про перегляд та затвердження економічно обґрунтованого тарифу на транспортування природного газу та включення до витрат при формуванні тарифу суми компенсації недоотриманих доходів.
17. У відповідь на вказане звернення відповідач листом від 01.09.2017 № 9568/16/7-17 повідомив позивача про те, що в поданому ПАТ «Вінницягаз» пакеті документів відсутня копія додаткової угоди з усіма додатками (завірена належним чином), зокрема, відсутній підписаний сторонами додаток 1, яким визначається перелік та залишкова балансова вартість майна, що належить державі, тому питання щодо перегляду тарифу ПАТ «Вінницягаз» на послуги розподілу природного газу буде розглянуто після надання вищезазначеної додаткової угоди з усіма додатками, що мають бути завірені належним чином.
18. У відповідь на вказаний лист ПАТ «Вінницягаз» 06.12.2017 звернулось з заявою про перегляд та затвердження економічно обґрунтованого тарифу на транспортування природного газу та включення до витрат при формуванні тарифу суми компенсації недоотриманих доходів № Vі05.2-СЛ-6026-1217, до якої було додано, зокрема копію додаткової угоди до Договору від 22.11.2012 № 31/19 «Про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва» щодо його приведення до вимог примірного договору експлуатації газорозподільних систем та їх складових, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95.
19. У відповідь на вказану заяву позивача листом від 29.12.2017 № 13402/16/7 відповідач повідомив, що Комісія розгляне питання щодо перегляду діючого тарифу ПАТ «Вінницягаз» на послуги розподілу природного газу після надання достовірної інформації, яка має бути оформлена належним чином, та після проведення процедури відкритого обговорення відповідно до вимог Порядку з урахуванням відкоригованих даних.
20. Як вбачається з матеріалів справи, 13.03.2018 ПАТ «Вінницягаз» знову звернулось до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з заявою № Vі05.2-СЛ-1697-0318 щодо перегляду тарифу на розподіл природного газу.
21. У відповідь на зазначену заяву Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повідомила позивача про те, що розгляд його заяви призупинено до відновлення кворуму Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
22. Вважаючи таку бездіяльність відповідача щодо розгляду вказаних заяв протиправною позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
VІIІ.ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
23. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Кодекс адміністративного судочинства України, далі - КАС України
Частина друга статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статті 9 Закону України «Про природні монополії», Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2010 № 12, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.01.2010 за № 29/17324, які діяли до 26.03.2017, тарифи повинні бути економічно обґрунтованими і встановлюватись таким чином, щоб забезпечити ліцензіату відшкодування його обґрунтованих витрат.
25. Частиною першою статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI (далі - Закон № 5007-VI) встановлено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
26. Відповідно до статті 8 Закону України «Про природні монополії» від 20.04.2000 №1682-III (далі - Закон №1682-III) предметом державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій згідно з цим Законом є: ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій.
27. Порядок та процедура встановлення тарифів регламентувались Порядком формування тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженим постановою НКРЕ від 28.07.2011 № 1384 (далі - Порядок № 1384) (чинним на момент виникнення спірних правовідносин), Методикою розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації, затвердженою постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.09.2002 № 983 (далі - Методика № 983) (чинною до 01.04.2017), Методикою визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженою постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2016 №236 (далі - Методика №236), Процедурою встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженою постановою НКРЕ від 03.04.2013 № 369, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.04.2013 за № 685/23217 (далі - Процедура № 369).
Відповідності до положень пункту 4.1 розділу 4 «Розрахунок тарифів» Методики № 983 основними аналітичними показниками при визначенні тарифів на послуги з транспортування і постачання природного газу були витрати підприємства і обсяги протранспортованого та поставленого споживачам природного газу.
Пунктом 5.2 Методики 983 визначено, що величина тарифу на послуги з транспортування 1000 куб.м. природного газу розподільними мережами повинна забезпечувати покриття виправданих витрат на утримання і розвиток газотранспортної розподільної системи, отримання обґрунтованого прибутку, сплату податків, обов`язкових платежів, зборів та відрахувань в залежності від обсягу протранспортованого природного газу, виходячи з необхідності повного відшкодування усіх витрат протягом планового періоду.
У силу вимог пункту 6 розділу V Методики № 236 суб`єкт господарювання з розподілу природного газу може використовувати кошти, передбачені структурою тарифу на фінансування витрат, пов`язаних із закупівлею обсягів природного газу на ВТВ, для фінансування послуг балансування, що надаються Оператором газотранспортної системи відповідно до розділу IX Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2497, в обсягах, що не перевищують обсяг природного газу на ВТВ, врахований при розрахунку тарифу.
Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Процедури № 369 для встановлення тарифу, визначеного у пункті 1.2 розділу І цієї Процедури, суб`єкт господарювання подає до НКРЕ не пізніше ніж за 30 робочих днів до початку планованого періоду заяву про встановлення тарифу (далі - заява) за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Процедури, до якої додаються передбачені підпунктами 2.1.1-2.1.12 документи.
Пунктом 2.5 розділу ІІ Процедури № 369 визначено, що суб`єкт господарювання обґрунтовує кожну складову витрат з відповідного виду ліцензованої НКРЕ діяльності, пов`язаних з операційною діяльністю, фінансових витрат (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) та прибутку документами, визначеними пунктом 2.1 цього розділу.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Процедури № 369 вказана процедура застосовується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, при встановленні або перегляді тарифів: на транспортування природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ магістральними трубопроводами; на транспортування природного газу та газу (метану) вугільних родовищ розподільними трубопроводами; на постачання природного газу та газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом; на закачування, зберігання та відбір природного газу, газу (метану) вугільних родовищ.
Пунктом 3.1 розділу ІІІ «Порядок розгляду заяви» Процедури № 369 передбачено, що заява та документи, що до неї додаються, перевіряються структурним підрозділом НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, щодо її відповідності вимогам цієї Процедури.
У разі надання неповного пакета документів, визначеного пунктом 2.1 розділу II цієї Процедури, заява не розглядається, про що НКРЕ повідомляє заявника у письмовій формі у 10-денний строк з дня надходження таких документів до НКРЕ та повертає їх заявнику. У разі відповідності заяви та доданих до неї документів, визначених пунктом 2.1 розділу II цієї Процедури, відповідний структурний підрозділ НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, розглядає їх протягом 30 календарних днів з дня надходження до НКРЕ. У разі потреби НКРЕ може звернутися до суб`єкта господарювання, що провадить або має намір провадити господарську діяльність, щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, які подаються суб`єктом господарювання до НКРЕ у визначений нею строк. Розгляд заяви призупиняється на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми, якщо при розгляді структурними підрозділами НКРЕ виникають питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання, про що НКРЕ письмово повідомляє суб`єкта господарювання.
ХІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить із таких міркувань.
30. Визнаючи бездіяльність відповідача протиправною суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ПАТ «Вінницягаз» неодноразово зверталось до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із заявами щодо перегляду тарифу у бік економічно обґрунтованого, із зазначенням про необхідність включення до структури тарифу компенсації недоотриманої тарифної виручки, яка утворилась внаслідок затвердження меншого об`єму ВТВ та ВТР від розрахованого та збільшення ціни на природний газ, що призвела до значних збитків.
31. Так, на виконання листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.09.2017 № 9568/16/7-17 позивачем були усунуті визначені відповідачем недоліки, поданої 10.08.2017 заяви про перегляд тарифу на розподіл природного газу, газу (метану) вугільних родовищ № Т-473/17, надана витребувана останнім копія додаткової угоди до Договору від 22.11.2012 № 31/19 та подана заява про перегляд тарифу на розподіл природного газу, газу (метану) вугільних родовищ № Vі05.2-СЛ-6026-1217 від 06.12.2017.
32. За результатами розгляду такої заяви, відповідач листом від 29.12.2017 № 13402/16/7-17 повідомив позивача про те, що Комісія розгляне питання щодо перегляду діючого тарифу ПАТ «Вінницягаз» на послуги розподілу природного газу після надання достовірної інформації, що має бути оформлена належним чином, та після проведення процедури відкритого обговорення відповідно до вимог Порядку з урахуванням відкоригованих даних.
33. Тобто, вказана відповідь є рішенням про призупинення розгляду питання та звернення до позивача в порядку пункту 3.1 розділу ІІІ Процедури № 369 щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, проте, без визначення строку надання таких пояснень і обґрунтувань.
34. Після цього, позивач втретє 13 березня 2018 року звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із заявою № Vі05.2-СЛ-1697-0318 щодо перегляду тарифу на розподіл природного газу.
35. Однак, за результатами розгляду вказаної заяви, відповідач повідомив ПАТ «Вінницягаз» про те, що розгляд його заяви призупинено до відновлення кворуму Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
36. Разом з тим, такі обставини (вичерпний перелік яких названо у Процедурі № 369) не визначені як підстави для нерозгляду поданої позивачем заяви, її повернення або призупинення.
37. За цих обставин Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що не прийняття відповідачем жодного з передбаченим чинним законодавством рішень за заявою позивача та не вжиття дій для коригування тарифів на розподіл природного газу свідчить про невиконання Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг своїх законодавчо визначених повноважень в частині ефективного державного регулювання тарифів у сфері енергетики та комунальних послуг та бездіяльність останнього у питання перегляду структури тарифу на послуги розподілу природного газу.
38. При цьому, кворум Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як колегіального органу, було відновлено з 01.06.2018. Разом з тим, навіть за умови наявності відповідного кворуму, питання про розгляд заяви позивача про перегляд тарифу не було поновлено та розглянуто відповідачем у встановлений законодавством строк.
39. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неможливість визнання такої бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг правомірною.
40. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 640/18796/18, від 31.03.2020 у справі № 826/13735/18, від 12.11.2020 у справі № 640/2694/19.
41. Аналізуючи встановлені судами фактичні обставини справи, беручи до уваги те, що позивач неодноразово звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо перегляду та встановлення економічно обґрунтованого тарифу на розподіл природного газу, встановлену бездіяльність відповідача з цього приводу, що потягло негативні наслідки для позивача, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ефективним засобом юридичного захисту прав позивачів у спірних правовідносинах є саме зобов`язання відповідача встановити для ПАТ «Вінницягаз» економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу.
42. Посилання касатора на висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 826/6713/18, згідно з яким позивач кожного разу, подаючи нову заяву, змінював розрахунки структури тарифу та сам тариф, що свідчить про втрату актуальності для ВАТ «Вінницягаз» кожної попередньо поданої заяви, колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованим з огляду на те, що у заяві від 10.08.2017 № T-473/17 позивач просив переглянути тариф на послуги розподілу природного газу на 2017 рік, а у заяві від 06.12.2017 № Vi05.2-СЛ-6026-1217 позивач просив переглянути тариф на послуги розподілу природного газу на 2018 рік, що свідчить про відсутність зміни тарифу позивачем.
43. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
44. Отже, з огляду на сталу практику Верховного Суду у цій категорії спорів та враховуючи правову позицію викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17, Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду у цій справі враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 640/2694/19, яка є останньою у цій категорії спорів.
45. Таким чином, доводи, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
46. Згідно із статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права
47. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
IХ. Судові витрати
48. Ураховуючи результат касаційного розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.
2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року в справі № 826/10592/18 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко
