УХВАЛА
20 липня 2021 року
м. Київ
справа № 822/1928/18
адміністративне провадження № К/9901/25773/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
суддів: Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Латюка Петра Яковича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі № 822/1928/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
У 2018 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), у якому просив:
- стягнути з відповідача на користь позивача 11027 грн 07 коп недоплаченої пенсії за період з 01.04.2015 по 01.10.2017.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2018, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2018, позов залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 25.02.2021, касаційну скаргу позивача задоволено, внаслідок чого:
- ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2018 у справі № 822/1928/18 скасовано та направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2021, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вищевказаним судовим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду, позивач оскаржив його у апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021, апеляційну скаргу позивача на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі № 822/1928/18 залишено без руху.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021, апеляційну скаргу позивача на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі за № 822/1928/18 повернуто.
14.07.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача від імені якого діє адвокат Латюк Петро Якович, у якій останній скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною 3 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що п. 1 ч. 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Крім того, у зазначеній ухвалі, Сьомий апеляційний адміністративний суду зазначив, що: «Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.»
У подальшому, суд апеляційної інстанції при постановленні ухвали від 29.06.2021, виходив з того, що станом на 29.06.2021 вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано, ні через канцелярію суду, ні поштовим зв`язком.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки скаржником не усунуто недоліків поданої ним апеляційної скарги.
Доводи касаційної скарги зводяться до безпідставної, на думку скаржника, відмови суду апеляційної інстанції у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Суд критично ставиться до таких доводів скаржника, оскільки, як встановлено ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
За ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Всупереч наведеним нормам, позивачем/представником позивача проігноровано вимоги Сьомого апеляційного адміністративного суду щодо надання відповідних доказів, задля усунення недоліків указаних в ухвалі від 19.05.2021, якою апеляційну скаргу було залишено без руху.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Таким чином, Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статей 169, 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Латюка Петра Яковича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі № 822/1928/18.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя - доповідач: В. М. Бевзенко
Судді: А. А. Єзеров
С. М. Чиркін
