ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 820/3708/18
адміністративне провадження № К/9901/66979/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонської В.Е.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року (головуючий суддя - Шевченко О.В.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Калитка О.М., судді- Калиновський В.А., Кононенко З.О.)
у справі № 820/3708/18
за позовом ОСОБА_1
до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна,
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (далі - відповідач, ХНУ, Університет, скаржник), в якому просив:
визнати протиправними дії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна щодо відмови надати відкриту за режимом доступу публічну інформацію, яка має публічний інтерес, а саме: копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за період з 2011 - 2016 років суб`єктів декларування, які у вказаний період часу обіймали посади ректора, проректора, декана, директора інституту, вченого секретаря ХНУІ імені В.Н. Каразіна;
зобов`язати Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна надати позивачу протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності постанови суду, відкриту публічну інформацію, а саме: копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за період з 2011-2016 років суб`єктів декларування, які у вказаний період часу обіймали посади ректора, проректора, декана, директора інституту, вченого секретаря ХНУ імені В.Н. Каразіна, крім відомостей, зазначених в абзаці другому частини другої статті 12 Закону України «Про засади та запобігання та протидії корупції», а саме: щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також реєстрації місця проживання, дати народження декларанта, місцезнаходження об`єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (код ЄДРПОУ 02071205, адреса: 61022, м. Харків, м-н Свободи, буд. 4) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна щодо відмови надати ОСОБА_1 відкриту за режимом доступу публічну інформацію, яка має публічний інтерес, а саме: копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за період з 2011 - 2016 років суб`єктів декларування, які у вказаний період часу обіймали посади ректора, проректора, декана, директора інституту, вченого секретаря ХНУІ імені В.Н. Каразіна за його запитом від 07.11.2017 року.
Зобов`язано Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна надати ОСОБА_1 у строк, визначений статтею 20 Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI, відкриту публічну інформацію, а саме: копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за період з 2011-2016 років суб`єктів декларування, які у вказаний період часу обіймали посади ректора, проректора, декана, директора інституту, вченого секретаря ХНУ імені В.Н. Каразіна, крім відомостей, зазначених в абзаці 4 частини 1 статті 47 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, а саме: щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об`єктів, які наводяться в декларації.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (код ЄДРПОУ 02071205).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не був позбавлений можливості надати позивачу копії декларацій з інформацією, доступ до якої необмежений, при цьому виключивши інформацію з обмеженим доступом в деклараціях суб`єктів декларування в силу положень Закону України "Про запобігання корупції", навіть якщо запитувач інформації (позивач) про це не вказав у своєму запиті.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
03 грудня 2018 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року, в якій скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування поданої касаційної скарги Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна вказує на те, що позивач, під час подання запиту про доступ до публічної інформації, вимагав в університету копії декларацій вказаних осіб, без виключення з них будь-якої інформації. Листом від 14.11.2017 № 0112-14/021 Університет повідомив ОСОБА_1 про звернення до вказаних в запиті від 07.11.2017 суб`єктів декларування про надання ними згоди на надання позивачу копій їх декларацій за відповідний період. Проте, ними було відмовлено. Таким чином, на думку скаржника, позивачу було законно відмовлено у наданні вказаної в запиті інформації з причин відмови працівників, які є суб`єктами декларування, перелічених у запиті ОСОБА_1 у наданні згоди на відкриття конвертів з їх деклараціями про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за період 2011-2016 роки та надання інформації з обмеженим доступом, а також з причин наявності в копіях запитуваних ОСОБА_1 декларацій інформації з обмеженим доступом.
Відзиву на зазначену касаційну скаргу позивачем не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2018 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2021 року касаційну скаргу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
07.11.2017 ОСОБА_1 було надіслано до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна запит про доступ до публічної інформації (Вих. № ОВ-31), в якому посилаючись на ст. 34 Конституції України та ст. ст. 5, 6, 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" просив надати йому копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за період з 2011-2016 років суб`єктів декларування, які у вказаний період часу обіймали посади ректора, проректора, декана, директора інституту, вченого секретаря ХНУ імені В.Н. Каразіна (а.с. 11).
У зв`язку тим, що в копіях декларацій міститься інформація, яка відповідно до абз.4 ч.1 ст. 47 Закону України «Про запобігання корупції» є інформацією з обмеженим доступом та не підлягає відображенню у відкритому доступі, а саме зазначені у декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об`єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об`єкт), заступник начальника відділу кадрів університету звернувся до суб`єктів декларування, щодо яких запитувались декларації, з питання надання ними згоди на надання позивачу їх копій, про що листом від 14.11.2017 № 0112-14/021 ХНУ імені В.Н. Каразіна було повідомлено ОСОБА_1 .
Проте, всі перелічені у запиті позивача 07.11.2017 категорії працівників письмово відмовили заступнику начальнику відділу кадрів університету - уповноваженій особі з питань запобігання та виявлення корупції Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна ОСОБА_2 у наданні згоди на відкриття конвертів з їх деклараціями про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за період з 2011-2016 років, що підтверджується їх особистими підписами в графі "відмовляю в наданні згоди на відкриття конвертів з деклараціями" документу про відмову, копія якого міститься в матеріалах справи.
У зв`язку з чим, листом від 09.12.2017 № 0112-14/023 ХНУ імені В.Н. Каразіна було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його запиту від 07.11.2017 та наданні запитуваної ним інформації (декларацій відповідних працівників університету за період 2011 - 2016 роки) на підставі п.2 ч.1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (а.с. 12 - 13). Копію вказаного листа було надіслано позивачу та ним отримано 13.12.2017.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI передбачені вичерпні випадки відмови розпорядником інформації в задоволенні публічного запиту, а саме якщо: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
Стаття 5 Закону № 2939-VI містить перелік публічної інформації з обмеженим доступом, до якої належить: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація (ч.1 вказаної статті).
Згідно ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" від 01 червня 2010 року №2297-VI (далі - Закон № 2297-VI), персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Згідно ч.1 - 3 ст. 5 вказаного Закону, об`єктами захисту є персональні дані. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, встановленими Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Положеннями абз. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII) передбачено, що зазначені у декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об`єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об`єкт), є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.
Відповідно до ч.6 ст. 5 Закону № 2939-VI, не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону.
Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону № 2939-VI обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом оскарження є відповідь Університету на запит на публічну інформацію, поданий позивачем, щодо надання йому копій декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за період 2011-2016 років суб`єктів декларування, які у вказаний період часу обіймали посади ректора, проректора, декана, директора інституту, вченого секретаря Університету.
Відповідачем у наданій відповіді від 09.12.2017 № 0112-14/023 на запит позивача, відмовлено у наданні інформації з посиланням на наявність у деклараціях інформації з обмеженим доступом, а також на відмову визначеної у запиті категорії суб`єктів у розкритті конвертів, де містяться їхні декларації.
Суд підкреслює, що відмовляючи в задоволенні запиту на інформацію, відповідач погодився з тим, що він є розпорядником інформації, а також володільцем та зберігачем текстів декларацій за вказані роки.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач не був позбавлений можливості надати позивачу копії декларацій з інформацією, доступ до якої необмежений, при цьому виключивши інформацію з обмеженим доступом в деклараціях суб`єктів декларування в силу положень Закону України "Про запобігання корупції".
Суд нагадує, що приписами ч. 7 ст. 6 Закону № 2939-VI визначено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Відтак, декларації, які були подані суб`єктами декларування, не можуть обмежуватися в доступі (крім інформації, зазначеної у частині четвертій статті 47 Закону № 1700-VII, яка є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі).
Тому, зважаючи на обставини справи суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що відмова відповідача у наданні позивачу запитуваної інформації є протиправною, оскільки Університет повинен був надати ОСОБА_1 копії декларацій запитуваних осіб із закритими персональними даними, які не підлягають розголошенню.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені в касаційній скарзі доводи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна безпідставними та правомірно спростованими судами першої та апеляційної інстанцій, а висновки судів - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 343, 349-356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 820/3708/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н. В. Шевцова
