ПОСТАНОВА
Іменем України
31 березня 2020 року
Київ
справа №808/8848/15
адміністративне провадження №К/9901/27182/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2016 (суддя Садовий І.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 (судді: Щербак А.А. (головуючий), Баранник Н.П., Суховаров А.В.) у справі №808/8848/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-Енерго» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант-Енерго» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.07.2015 №0001432201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 430 000,00 грн за основним платежем та на 107 500,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам та нормам чинного законодавства. Вказує, що грошові кошти отримані, як відступлення права вимоги боргу та переведення боргу не є предметом купівлі-продажу, міни, дарування, а також послугою, а відтак вказані операції податком на додану вартість не обкладаються, у зв`язку з чим податкових зобов`язань не виникає.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що грошові кошти отримані позивачем, як відступлення права вимоги боргу не є предметом купівлі-продажу, міни, дарування, а також послугою, а відтак вказані операції не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 19.06.2015 №68/08-29-22-0109/37167041, оформленого за результатами проведеної документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Квант-Енерго» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого знижено ПДВ за квітень 2013 року на суму 200 000,00 грн, за серпень 2013 року на суму 200 000,00 грн, за грудень 2013 року на суму 30 000,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що згідно банківської виписки по рахунку ТОВ «Квант-Енерго» № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «ПУМБ», в період з 01.01.2012 по 31.12.2013 на рахунок позивача від підприємств - контрагентів надійшли кошти по операціям з переведення боргів, надання комунальних послуг, сплати заборгованості та реалізації титану губчатого. У березні 2013 року обсяг операцій з поставки товарів (робіт, послуг) перевищив 300000 грн (без урахування ПДВ), у зв`язку з чим Товариство повинно було зареєструватись платником ПДВ і починаючи з квітня 2013 року нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, зокрема по операціям з надходження коштів від КП «ПК «Тепло-Водоканал» 29.04.2013 у сумі 900000 грн та 100000 грн, 21.08.2013 у сумі 1000000 грн з призначенням платежу «оплата за комунальні послуги згідно договору №7-09-12 від 04.09.2012р., без ПДВ», а також від ТОВ «Титан Трейд» 30.12.2013 у сумі 150000 грн з призначенням платежу «за титан губчатий згідно контракту №09-3/2009 від 1б.09.2009р. ПДВ - 25 000 грн.». Вказане, на думку контролюючого органу і призвело до зниження ПДВ на загальну суму 430 000,00 грн.
На підставі акту перевірки, вказаних висновків та результатів адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Судами також встановлено, що надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача, взяті відповідачем для розрахунку донарахування суми ПДВ та штрафних санкцій, є доходами, задекларованими в звітах, від операцій за Договорами відступлення права вимоги боргу, а саме:
1. Договір про заміну кредитора (відступлення права вимоги) № 7-09-12 від 04.09.2012:
- платіжне доручення №1029 від 29.04.2013 на суму 100 000,00 грн від КП «ПК «Тепло-Водоканал»;
- платіжне доручення №1028 від 29.04.2013 на суму 900 000,00 грн від КП «ПК «Тепло-Водоканал»;
- платіжне доручення № 1542 від 21.08.2013 на суму 1 000 000,00 грн від КП «ПК «Тепло-Водоканал».
2. Договір про відступлення права вимоги боргу № 3/02-11 від 03.02.2011:
- платіжне доручення № 1251 від 30.12.2013 на суму 150 000,00 грн від ТОВ «Титан-Трейд».
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ, зазначає, що позивачем до перевірки не надавались первинні документи, що пов`язані з операціями з відступлення права вимоги. Касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано.
Касаційна скарга не містить жодного обґрунтування в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права. В касаційній скарзі контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Товариством відзиву (заперечення) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14.
Постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
10.2. Підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14.
Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
10.3. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.4. Пункт 181.1 статті 181.
У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
10.5. Пункт 185.1 статті 185.
Об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Податковим кодексом України, а саме статтею 185 визначено вичерпний перелік операцій платника податків, що є об`єктом оподаткування податку на додану вартість.
12. Операції з переведення боргу (відступлення права вимоги) та сплати заборгованості не можуть кваліфікуватися як об`єкт оподаткування податком на додану вартість, оскільки:
- передача кредиторської заборгованості першого боржника другому не є а ні товаром, а ні роботами, а ні послугами;
- операції не можуть кваліфікуватися як отримання доходу і не є торгівлею борговими зобов`язаннями;
- не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки не підпадає під жодне визначення операцій поставки товару.
13. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
15. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.
У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 70-72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо визначення об`єкту оподаткування податком на додану вартість.
16. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що грошові кошти отримані позивачем, як відступлення права вимоги боргу (матеріали справи містять належним чином оформлені копії договорів про заміну кредитора, про відступлення права вимоги, листів про зміну призначення платежів) не є предметом купівлі-продажу, міни, дарування, а також послугою, а відтак вказані операції не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, відповідно у позивача не виникало податкових зобов`язань за такими операціями.
17. Щодо посилань контролюючого органу на ненадання позивачем первинних документів, що пов`язані з операціями по відступленню права вимоги та заміні кредитора то такі не заслуговують на увагу, з огляду на те, що контролюючим органом проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з використанням виключно банківських виписок по рахунку позивача про що зазначено в акті перевірки, доказів того, що у позивача витребовувались будь - які первинні документи контролюючим органом не надано. Необхідно зазначити, що відповідно до вимог Податкового кодексу України платник податків повинен бути повідомлений про проведення перевірки, в тому числі і позапланової невиїзної, до початку її проведення. Проте, як вбачається з акту перевірки від 19.06.2015, перевірка позивача призначена наказом №51 від 08.06.2015, який направлений позивачу також 08.06.2015, та фактично проводилась починаючи з 08.06.2015 по 12.06.2015, тобто призначення такої перевірки, повідомлення позивача про проведення перевірки та її фактичне проведення співпадає у часі, що унеможливлює надання платником податків будь - яких документів для проведення такої перевірки.
Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій копії документів, що пов`язані з операціями по відступленню права вимоги та заміні кредитора подавались позивачем до контролюючого органу разом із скаргою №17/10-15 від 26.10.2015.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
18. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що доводи контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 слід залишити без задоволення.
20. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 у справі № 808/8848/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду
