27.06.2019 Справа № 756/16106/18
Справа пр. №2/756/2598/19
ун. №756/16106/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 червня 2019 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лісовенка О.О.,
учасники справи:
представник відповідача - Петренко С.В.,
розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоровий Павло Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
в с т а н о в и в :
У грудні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоровий П.В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 29 травня 2007 року між ним та закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (далі - ЗАТ "Альфа-Банк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк"), укладено кредитний договір №490040325, відповідно до умов якого банком надано позивачеві кредит у сумі 27192,08 доларів США на строк з 29 травня 2007 року до 29 травня 2013 року.
За договором факторингу від 19 грудня 2016 року №2016-5АБ/КІ, укладеним між ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" первісний кредитор відступив відповідачеві право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором від 29 травня 2007 року №490040325.
У зв`язку з простроченням позичальником ОСОБА_1 строків сплати кредиту та процентів за користування ним ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., який 31 жовтня 2017 року вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №25405, яким запропонував стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором від 29 травня 2007 року №490040325 у сумі 192764,54 грн, у тому числі заборгованість зі сплати кредиту (основного боргу) у сумі 174237,24 грн, проценти за користування кредитом у сумі 18527,30 грн.
Позивач стверджував, що виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема відсутні докази безспірності заборгованості боржника перед кредитором; позичальником не отримано письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання. Крім цього, ОСОБА_1 вказував на те, що виконавчий напис вчинено нотаріусом, незважаючи на те, що з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, тобто з порушенням приписів ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат".
З цих підстав ОСОБА_1 просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 31 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстрований в реєстрі за №25405.
У судове засідання позивач та його представник не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності та відсутності його довірителя.
Відповідач ТОВ "Кредитні ініціативи" відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до суду не подало.
У судовому засіданні представник відповідача зазначила, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не допущено порушень норм чинного законодавства. З цих підстав просила суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоровий П.В. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.
29 травня 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є ПАТ "Альфа-Банк", укладено кредитний договір №490040325, за умовами якого банком надано позивачеві кредит у сумі 27192,08 доларів США на строк з 29 травня 2007 року до 29 травня 2013 року. Повернення кредиту та сплата процентів за користування ним повинна була здійснюватись шляхом сплати щомісячних ануїтетних платежів у строки, визначені договором (а. с. 151-156). Договором про внесення змін і доповнень від 17 березня 2009 року №1 до кредитного договору від 29 травня 2007 року №490040325 строк термін повернення кредиту визначено - 29 травня 2017 року (а. с. 157).
ОСОБА_1 неналежно виконував взяті на себе за кредитним договором від 29 травня 2007 року №490040325 зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у строки, встановлені договором.
19 грудня 2016 року за договором факторингу №2016-5АБ/КІ ПАТ "Альфа-Банк" (клієнт) відступило ТОВ "Кредитні ініціативи" (фактор) право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором від 29 травня 2007 року №490040325 (а. с. 163-170).
З огляду на прострочення позичальником ОСОБА_1 строків сплати кредиту, процентів за користування ним ТОВ "Кредитні ініціативи" 31 жовтня 2017 року звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. з заявою про вчинення виконавчого напису (а. с. 150).
Цього ж дня приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №25405, яким запропонував стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором від 29 травня 2007 року №490040325 за період з 29 листопада 2016 року по 12 вересня 2017 року у сумі 192764,54 грн, у тому числі заборгованість зі сплати кредиту (основного боргу) у сумі 174237,24 грн, проценти за користування кредитом у сумі 18527,30 грн (а. с. 149).
Вирішуючи питання про правомірність дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. щодо вчинення ним виконавчого напису від 31 жовтня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №25405, суд виходить з такого.
За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат").
Так, згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Ст. 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі ж правила та умови вчинення виконавчого напису (п. п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника-фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Крім того, пп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна зробити такі висновки.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. При цьому, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (cт. 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі факт (подання стягувачем відповідних документів) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Верховний Суд у постанові від 18 червня 2018 року у справі №199/183/17 та у постанові від 04 липня 2018 року у справі №757/29988/17-ц зазначив, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
У постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 Велика палата Верховного Суду вказала на те, що за змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 і ч. 1 ст. 612 ЦК України належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Таким чином, після закінчення строку кредитування 29 травня 2017 року, кредитор не вправі був нараховувати до стягнення проценти за користування кредитом.
Натомість ТОВ "Кредитні ініціативи" усупереч наведеним нормам матеріального права включено в розрахунок заборгованості за кредитним договором, на підставі якого було вчинено оспорюваний виконавчий напис, нараховані після закінчення строку кредитування проценти (а. с. 158-160).
Однак приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., вчиняючи виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №25405, на ці обставини уваги не звернув.
Крім цього, очевидно, що заборгованість за кредитним договором від 29 травня 2007 року №490040325 у сумі 192764,54 грн не могла бути нарахована за період з 29 листопада 2016 року по 12 вересня 2017 року, як це вказано у заяві про видачу виконавчого напису нотаріуса та у самому виконавчому написі нотаріуса, а розрахована за весь строк кредитування. Також суд звертає увагу, що виписка по особовому рахунку позичальника, долучена до заяви про вчинення виконавчого напису не могла бути належним доказом на підтвердження заборгованості ОСОБА_1 , позаяк вона сформована 13 червня 2018 року, тобто після вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. виконавчого напису від 31 жовтня 2017 року (а. с. 161).
Наведене свідчить про те, що указана ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість ОСОБА_1 не була безспірною, що унеможливлювало вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 704,80 грн.
З огляду на вищенаведене, керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 610, 625, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 34, 39, 50, 87, 88 Законом України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, Переліком документів, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоровий Павло Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 31 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, зареєстрований в реєстрі за №25405, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором від 29 травня 2007 року №490040325 у сумі 192764 (сто дев`яносто дві тисячі сімсот шістдесят чотири) гривні 54 (п`ятдесят чотири) копійки, у тому числі заборгованість зі сплати кредиту (основного боргу) у сумі 174237 (сто сімдесят чотири тисячі двісті тридцять сім) гривень 24 (двадцять чотири) копійки, проценти за користування кредитом у сумі 18527 (вісімнадцять тисяч п`ятсот двадцять сім) гривень 30 (тридцять) копійок.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 35326253) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Андрейчук
Повний текст рішення виготовлено 27 червня 2019 року
