Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 755/5518/23 Головуючий у І інстанції Слободянюк А.В.
Провадження №22-ц/824/6672/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
УХВАЛА
08 травня 2024 року року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,
за участі секретаря Спис Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, третя особа: Голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 , через адвоката Левшунова Д.С. (ордер а.с.37,38), звернувся до суду з позовом до Пенсійного фонду України, третя особа: Голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування (далі - ФСС) України ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконним та скасування наказу про скорочення чисельності та штату працівників.
З урахуванням зменшення позовних вимог в редакцій від 27 вересня 2023 року, позивач просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1 від 13 квітня 2023 року № 59-к;
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення управління документообігу та контролю виконання виконавчої дирекції ФСС України;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу починаючи з 19 квітня 2023 року на дату винесення рішення, виходячи із розрахунку середньоденної заробітної плати, яка становить 1 105,12 грн;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 100 000 грн.;
- допустити до негайного виконання рішення суду на один місяць; судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам, встановленим по справі, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні у суді апеляційної інстанції з повідомленням учасників справи.
16 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду клопотання про зупинення провадження у даній справі.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на положення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, якими передбачено обов`язок суду зупинити провадження по справі. Аргументуючи вимоги заяви, вказав, що предметом позову є поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та скасування наказу, однак згідно із ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В.М. (суддя-доповідач), Карпенко С.О., Фаловської І.М. від 09 листопада 2023 року відкрито провадження у справі № 750/7085/23 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Підставою для оскарження рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 19 липня 2023 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року стало відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, ст. 5 Закону України «Про державну службу», ч. 5 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (в частині відсутності заборони на проведення працівника, який не є державним службовцем (хоча виконує владно- управлінські функції) на посаду державного службовця в органі, до якого здійснюється приєднання в процедурі реорганізації.
Крім того, Верховний Суд ухвалою від 21 лютого 2024 року передав аналогічну справу №712/4776/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Зазначені справи пов`язані між собою, оскільки предметом оскарження в них є дії Пенсійного фонду України під час реорганізації та звільнення працівників Фонду соціального страхування України.
У зв`язку із зазначеним, на думку заявника, наявні підстави для винесення ухвали про зупинення провадження у даній справі.
08 травня 2024 року в судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Левшунов Д.С. підтримав клопотання про зупинення провадження та просив задовольнити його.
Представник Пенсійного фонду України - Костюченко Ю.М. висловила свої заперечення щодо задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши додані до клопотання матеріали, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Положеннями ст. 251 ЦПК України передбачено випадки у разі яких суд може зупинити провадження у справі.
Зокрема, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.
Неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.
Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
З матеріалів справи вбачається, що у справі №750/7085/23, яка перебуває на розгляді у Верховному Суді, оскаржуються дії Пенсійного фонду України під час реорганізації та звільнення працівників Фонду соціального страхування України.
Аналогічним є предмет оскарження у даній справі, тобто висновок Верховного Суду за результатом розгляду справи №750/7085/23 буде мати преюдиційне значення під час розгляду справи № 755/5518/23.
З огляду на вказане, колегія суддів вбачає необхідність зупинити провадження у даній справі, оскільки наявні об`єктивні підстави, які відіграватимуть важливу роль при винесенні постанови.
Щодо підстав для зупинення провадження у даній справі до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду №712/4776/23, судова колегія зазначає, що підстав для зупинення провадження немає, оскільки ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року справу №712/4776/23 (провадження №14-28цс24) за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 252, 253, 261, 268 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, третя особа: Голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди до завершення розгляду Верховним Судом цивільної справи № 750/7085/23 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В іншій частині клопотання про зупинення провадження у даній справі залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали виготовлено 10 травня 2024 року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар
