Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 753/16884/19
провадження № 51-2294 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100120000905 від 10 червня 2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Відповідно до обставин, детально викладених у вироку цього суду, ОСОБА_7 у невстановлений день, час та місці незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати психотропну речовину амфетамін у центральному відділені власного портмоне для особистого вживання без мети збуту. 10 червня 2019 року ОСОБА_7 , продовжуючи свої злочинні дії, незаконно зберігаючи при собі психотропну речовину, зайшов до вестибюлю станції метрополітену «Харківська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де о 00:10 був зупинений працівником поліції та запрошений до кімнати поліції, де в присутності двох понятих та у ході проведення особистого обшуку, у останнього з центрального відділення портмоне, яке належить йому та на той час було при ньому, працівником поліції виявлено та вилучено чотири поліетиленові пакети з вмістом психотропної речовини амфетаміну, загальна маса якої становить 1,205 г.
Київський апеляційний суд ухвалою від 25 січня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_7 та прокурора залишив без задоволення. У порядку ст. 404 КПК України вирок Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_7 змінив. На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнив ОСОБА_7 від призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України. У решті вирок суду залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування поданої касаційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала та відповідно і ухвала про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення судово-почеркознавчої експертизи від 25 січня 2024 року постановлені незаконним складу суду, оскільки суддя ОСОБА_8 , яка входила до складу колегії апеляційного суду, того дня була звільнена у відставку, а тому не мала повноважень судді для здійснення правосуддя. Вказує, що несвоєчасне виготовлення та направлення судового рішення стороні захисту порушило право засудженого та захисника на касаційне оскарження, а також право засудженого на справедливий суд.
Крім того, захисник подав Суду свої пояснення, в яких наводить обґрунтування доводів поданої касаційної скарги, стверджує, що суди не звернули увагу на те, що його підзахисному фактично не було висунуте обвинувачення. Також зауважує, що стороні захисту до цього часу не була вручена оскаржувана ухвала апеляційного суду, хоча захисник та засуджений неодноразово зверталися до суду з відповідними клопотанням.
Заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти поданої касаційної скарги, просила судове рішення залишити без зміни.
Учасників справи було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак в судове засідання вони не з`явилися. Захисник та засуджений надіслали до Суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Так, з касаційної скарги захисника вбачається, що більшість доводів зводяться до того, що судові рішення апеляційного суду від 25 січня 2024 року були ухвалені незаконним складом суду, оскільки суддя ОСОБА_8 , яка входила до складу колегії апеляційного суду, того дня була звільнена у відставку.
Як убачається з матеріалів провадження 25 січня 2024 року апеляційний суд у складі суддів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 здійснив апеляційний розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 , за результатами якого постановив ухвалу про залишення апеляційних скарг без задоволення та зміну обвинувального вироку. На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнив ОСОБА_7 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України. У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Водночас згідно з рішенням Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) № 232/0/15-24 від 25 січня 2024 року суддю ОСОБА_8 звільнено з посади судді Київського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку (а. с. 80 - 81, т. 3).
Відповідно до витягу з протоколу № 7 засідання Вищої ради правосуддя від 25 січня 2024 року, вказане засідання розпочалось о 10:17, а закінчилось о 16:57 (а. с. 128 - 131, т.3).
Крім того, з відеозапису засідання ВРП від 25 січня 2024 року (яке знаходиться на офіційному сайті ВРП ІНФОРМАЦІЯ_2 у загальному доступі), вбачається, що питання про звільнення судді Київського апеляційного суду розглядалося через більше ніж чотири години після початку засідання ВРП.
Отже, питання про звільнення судді ОСОБА_8 розглядалось ВРП того ж дня після 14:00.
Так, ч. 4 ст. ст. 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя здійснює свої повноваження до ухвалення рішення про його звільнення.
За суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку (частина 5 статті 116 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Вищої ради правосуддя, її органів ухвалюється на засіданні Вищої ради правосуддя, її органів, якщо інше не визначено цим Законом.
Статтею 125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.
Відповідно до п. 10.1 глави 10 Регламенту Вищої ради правосуддя розгляд справи (питання порядку денного) закінчується ухваленням рішення (постановленням ухвали).
Рішення Ради, її органів ухвалюється на засіданні Ради, її органів, якщо інше не встановлено Законом (п. 10.4 вказаного Регламенту).
Отже, колегія суддів доходить висновку, що в розумінні ст. 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закон недвозначно встановлює момент припинення повноважень судді здійснення правосуддя - ухвалення відповідного рішення ВРП.
Проте матеріалами справи підтверджується, що апеляційний розгляд справи відбувався 25 січня 2024 року з 10:12 до 10:50, резолютивна частина рішення була оголошена о 10:56, повний текст ухвали про відмову у задоволенні клопотання при призначення судового-почеркознавчої експертизи - з 13:10 до 13:11, повний текст оскаржуваної ухвали - з 13:15 до 13:16 (а. с. 2 - 4, 7, 10, т. 3).
Тобто розгляд цієї справи, ухвалення судових рішень та їх проголошення відбулося до розгляду питання ВРП про звільнення судді ОСОБА_8 , а тому доводи касаційної скарги про незаконний склад суду та відсутність повноважень судді Київського апеляційного суду ОСОБА_8 на здійснення правосуддя не знайшли свого підтвердження.
Крім того, всупереч доводам захисника поза увагою апеляційного суду не залишилися аргументи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_7 не було пред`явлено обвинувачення, оскільки прокурор не вручив йому копію обвинувального акта.
Так, суд апеляційної інстанції з цього приводу слушно зауважив, що питання вручення обвинувального акта з`ясовувалось у підготовчому судовому засіданні, сторона захисту про ці обставини не заявляла. Також апеляційний суд вказав, що в судовому засіданні суду першої інстанції, за участі захисника ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_7 , прокурор оголосив зміст обвинувального акта, але ОСОБА_7 свою вину у висунутому обвинуваченні не визнав і надалі активно відстоював свою позицію та реалізовував свої права обвинуваченого. Більш того, апеляційний суд зазначив, що сторона захисту протягом двох років розгляду цього кримінального провадження неодноразово знайомилась з матеріалами справи та не вказувала на такі обставини.
На підставі викладеного апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_7 був обізнаний зі змістом висунутого йому обвинувачення та від нього захищався, а відтак, формальне недотримання вимоги ст. 293 КПК України стосовно обвинуваченого не вказує на таке порушення прав ОСОБА_7 , яке б йому перешкодило у підготовці до захисту.
Також Суд зауважує, що всупереч доводам захисника несвоєчасне направлення судом копії рішення в цьому випадку не порушує право особи на касаційне оскарження рішення та права на справедливий суд.
Так, стаття 117 КПК України передбачає можливість поновлення, зокрема строку на касаційне оскарження. Проте засуджений, який представлений захисником, до Верховного Суду ані з касаційною скаргою ані з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження не звертався.
Більш того, колегія суддів зазначає, що право захисника на оскарження ухвали апеляційного суду також не порушено, оскільки після оприлюднення повного тексту оскаржуваного судового рішення останній не реалізував своє право, передбачене ст. 432 КПК України, доповнювати касаційну скаргу.
Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, та матеріали кримінального провадження не містять вказівки на порушення судом апеляційної інстанції під час розгляду кримінального провадження норм кримінального процесуального закону, які би ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого рішення.
Враховуючи те, що в межах доводів касаційної скарги не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би були безумовними підставами для скасування або зміни оскарженого судового рішення, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Ухвалу Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року стосовно ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
