У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 714/99/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Акостакіоає О.Т.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
07 вересня 2016 року
м . Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білоуса О.В.
суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Заступника начальника Чернівецької митниці Державної фіскальної служби ОСОБА_3, Чернівецької митниці ДФС у Чернівецькій області про скасування постанови від 22 січня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та закриття адміністративної справи,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА _2 звернувся з адміністративним позовом до заступника начальника Чернівецької митниці Державної фіскальної служби ОСОБА_3 та Чернівецької митниці ДФС у Чернівецькій області про скасування постанови від 22 січня 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Постановою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 квітня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити в повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 24 грудня 2015 року на пропускному пункті «Порубна» митного поста Вадул-Сірет Чернівецької митниці ДФС інспектором митниці ОСОБА_4 був складений протокол про порушення митних правил №1592/40802/15 про те, що 24.12.2015 року о 09 години 59 хвилин в зону митного контролю на виїзді по смузі "зелений коридор" в'їхав автомобіль марки «Мерседес-Бенц С220», реєстраційний номер Р3737АК під керуванням ОСОБА_2, який заявив його у режимі «транзит» та подав закордонний паспорт громадянина України ЕТ № 590049, виданий 03.01.2012 року, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 003763415.
З метою відпрацювання орієнтування від 27.11.2015 року №75/2/1707 транспортний засіб та громадянин ОСОБА_2 були виведені зі смуги руху «зелений коридор» на смугу руху «червоний коридор», де під час усного опитування позивач надав закордонний НОМЕР_1 виданий 02.07.2012 року на ім'я громадянина ОСОБА_5 Palamaru Roman.
Згідно поданого до митного контролю паспорта громадянина України ЕТ №590049 та пред'явленого під час проведення митних формальностей паспорту громадянина ОСОБА_5 №051397292, встановлено, що громадянин ОСОБА_2 та Palamaru Roman є однією й тією ж особою.
В процесі проведення аналізу перетину митного кордону України транспортного засобу «JEEP GRAND CHEROKEE» В6874НВ в період з 26.09.2013 року по даний час встановлено, що вище зазначена особа ввозила на митну територію України даний транспортний засіб в режимі «тимчасового ввезення» з використанням паспорту громадянина ОСОБА_5 у трьох випадках. За інформацією Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області, маючи статус «резидента», тричі для перетину митного кордону позивач надавав паспортний документ громадянина ОСОБА_5 Palamaru Roman.
В матеріалах адміністративного протоколу, які досліджувались судом першої інстанції, міститься інформація Управління СБУ в Чернівецький області адресована Начальнику ЧМ ДФС України ОСОБА_6 від 27.11.2015 року за №75/2/1707, з якої вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України та одночасно має подвійне громадянство ОСОБА_5 (а.с. 34-35).
Заступником начальника митниці 22.01.2016 року розглянуто матеріали справи про порушення митних правил за ознаками вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та визнано його винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, на підставі чого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 1 323 619, 41 грн.
Позивач вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивач будучи громадянином України та маючи статус «резидента», з постійним місцем проживання та реєстрації в с. Горбово Герцаївського району Чернівецької області, навмисно надав при перетині кордону на власному автомобілі із іноземною реєстрацією паспорт громадянина ОСОБА_5 для ухилення від сплати митних платежів, усвідомлюючи при цьому протиправний характер своїх дій.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції і не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються нормами Митного кодексу України, Закону України №2235-111 «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року, Закону України від 21.01.1994 року №3857-ХІІ І «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Порядком централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №185, а також Порядком розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордон, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22.11.1999 №201.
Відповідно до п.1 ст. 2 Закону України “Про громадянство України”, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
В даному випадку враховуючи, що у позивача, станом на 24.12.2015 року наявний був як паспорт громадянина України, так і паспорт громадянина ОСОБА_5, а постійне місце проживання має на території України, що встановлено в ході розгляду даної справи судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами, отже він у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України та має статус громадянина - резидента.
Згідно ч.3 ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Статтею 485 МК України передбачено адміністративну відповідальність у випадку заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що позивачем порушені вимоги ст. 485 МК України при тимчасовому ввезені на територію України транспортного засобу іноземної реєстрації. Надаючи паспорт громадянина ОСОБА_5, позивач вчинив зазначені дії з метою ухилення від сплати митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до посилань апелянта на те, що відповідачем була порушена процедура розгляду адміністративного протоколу, оскільки вказане спростовується наявними матеріалами справи.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чиє обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із змісту ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При розгляді справ про порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та вирішення питання про строк накладення адміністративного стягнення необхідно з'ясувати питання про день коли було виявлено вказане правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469,477- 481,485 цього Кодексу , - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
В даному випадку, з протоколу про порушення митних правил №1592/40802/15 від 24 грудня 2015 року та копії відповідного листа Управління СБУ в Чернівецький області адресованого начальнику ЧМ ДФС України ОСОБА_6 від 27.11.2015 року за №75/2/1707 вбачається, що ОСОБА_2 є громадянином України та одночасно має подвійне громадянство ОСОБА_5.
За змістом ст. 491 МК України, підставами для порушення справи про порушення митних правил є:
1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил;
2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у ч.1 ст.319 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 495 МК України визначено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:
1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;
2) поясненнями свідків;
3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;
4) висновком експерта;
5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно положень статті 523 МК України вбачається, що від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
В сукупному аналізі вищенаведеного колегія суддів дійшла до висновку, що Чернівецька митниця ДФС діяла правомірно реалізовуючи своє право на складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2 після 27.11.2015 року, отримавши від Управління служби безпеки України в Чернівецькій області офіційну інформацію про те, що даний громадянин України з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, будучи резидентом, використовує при в'їзді та при виїзді паспорт громадянина ОСОБА_5. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена 22 січня 2016 року, тобто у строки передбачені ст. 467 МК України.
Що ж стосується суми штрафу накладеного на ОСОБА_2 у відповідності до постанови в справі про порушення митних правил № 1592/40802/15 від 22 січня 2016 року, то судова колегія зазначає наступне.
Службовою запискою від 28 грудня 2015 року № 1291/24-70-25-34-ЕП, адресованою т.в.о. начальника Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ОСОБА_7 надано розрахунок орієнтовних сум обов'язкових податків і зборів, які необхідно сплатити при ввезенні на митну територію України транспортного засобу - автомобіля "JEEP GRAND CHERОKEE", кузов № НОМЕР_2 та інші належні та допустимі докази в обгрунтування розрахунку сум обов'язкових податків і зборів, які необхідно сплатити при ввезенні на митну територію України вказаного транспортного засобу. Водночас, з вказаної службової записки вбачається, що надані відомості є інформативними, оскільки митна вартість транспортного засобу визначається на підставі документів, що містять відомості про вартість транспортного засобу, а також шляхом проведення огляду самого транспортного засобу із визначенням технічних характеристик, комплектації останнього, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень та дефектів.
На разі ж, для з'ясування достовірності нарахованої суми штрафу накладеного на ОСОБА_2 у відповідності до постанови в справі про порушення митних правил № 1592/40802/15 від 22 січня 2016 року, позивачу було неоднарозово запропоновано надати суду апеляційної інстанції належні і допустимі докази місця перебування транспортного засобу - автомобіля "JEEP GRAND CHERОKEE", кузов № НОМЕР_2, та інших документи, на підставі яких можливо б було встановити дійсну митну вартість вказаного транспортного засобу та визначити його інші необхідні для з'ясування вказаного питання технічні характеристики. Наразі позивач наданим йому правом не скористався, жодних зазначених доказів суду не надав.
Враховуючи, відсутність можливості здійснити уточнення розрахунку суми штрафу накладеного на ОСОБА_2 у відповідності до постанови в праві про порушення митних правил № 1592/40802/15 від 22 січня 2016 року, судова колегія апеляційної інстанції приймає наданий службовою запискою від 28 грудня 2015 року № 1291/24-70-25-34-ЕП розрахунок орієнтовних сум обов'язкових податків і зборів, які необхідно сплатити при ввезенні на митну територію України транспортного засобу - автомобіля "JEEP GRAND CHERОKEE", кузов № НОМЕР_2. (а.с. 214-215).
Таким чином, з огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку, що доводи апелянта є необґрунтованими та безпідставними, оскільки матеріали справи підтверджують те, що посадові особи митниці діяли відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих їм повноважень.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що постанова Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 квітня 2016 року відповідає вимогам статті 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування.
В силу статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 квітня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий
ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_8 ОСОБА_9
