Ухвала
02 березня 2020 року
м. Київ
справа № 682/956/171
провадження № 51-599км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого
ОСОБА_5 на вирок Тернопільського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року,
встановив:
Захисник ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на вищевказане судове рішення.
Ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2020 року касаційну скаргу захисника було залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам ст.427КПК та надано п`ятнадцятиденний строк дляусунення недоліків.
У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги та на виконання ухвали касаційного суду, захисник ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, перевіривши яку, Касаційний кримінальний суд установив, що, зазначені в ухвалі Верховного Суду
від 19 лютого 2020 року недоліки касаційної скарги, захисник не усунув.
Зокрема, у касаційній скарзі з усуненими, на думку захисника, недоліками, ОСОБА_4 вказує на те, що скасувавши вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання та постановивши новий вирок, апеляційний суд не звернув уваги на недоведеність винуватості засудженого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме, захисник вважає, що смерть потерпілого могла настати не внаслідок ДТП, а від удару потерпілого при падінні з висоти власного зросту головою об асфальт. Тобто, захисник не погоджується з доведеністю винуватості та кваліфікацією дій засудженого за ч. 2 ст. 286 КК. Водночас, у прохальній частині касаційної скарги захисник ОСОБА_4 просить змінити вирок апеляційного суду лише у частині призначення покарання, звільнивши засудженого від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК, чим фактично погоджується з доведеністю винуватості ОСОБА_5 , що суперечить змісту його касаційної скарги і позбавляє касаційний суд встановити дійсний предмет та результат касаційного розгляду.
Також, захисник наводить доводи щодо безпідставного визнання апеляційним судом за обставину, яка обтяжує покарання настання тяжких непоправних наслідків у виді смерті потерпілого, проте, як свідчить зміст вироку апеляційного суду, за обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_5 було визнано лише вчинення злочину у стані сп`яніння.
Оскільки суд касаційної інстанції є судом права, переглядає судові рішення згідно ст. 433 КПК у межах касаційної скарги, відсутність уподаній скарзі належного обґрунтування заявлених вимог перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа
не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху в установлений строк.
Враховуючи викладене, з урахуванням вимог п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, зважаючи
на те, що захисник недоліків касаційної скарги не усунув, допустився суперечностей, суд приходить до висновку, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу на вирок Тернопільського апеляційного суду від 11 грудня 2019 рокуразом зусіма доданими до неї матеріалами повернути захиснику ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_3 Судді: