Постанова
Іменем України
14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 661/905/19
провадження № 61-16670 сво 19
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Гулька Б. І. (суддя-доповідач),
суддів: Висоцької В. С., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивачки - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 червня 2019 року у складі судді Матвєєвої Н. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Орловської Н. В., Кутурланової О. В., Майданіка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 13 червня 2013 року у справі № 661/1893/13-ц її позов задоволено, стягнуто з відповідача аліменти на її користь на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, наданим державним виконавцем Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, за період з 17 квітня 2013 року до 17 травня 2018 року заборгованість відповідача по сплаті аліментів становить 25 002,52 грн.
Оскільки наявне прострочення зобов`язання ОСОБА_3 по сплаті аліментів, то з нього відповідно до положень статті 196 СК України підлягає стягненню пеня, розмір якої за весь час прострочення щомісячних виплат становить 268 580,06 грн.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_3 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 25 002,52 грн, так як розмір неустойки не може перевищувати розмір заборгованості по аліментам.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутня вина відповідача у несплаті заборгованості по аліментам за спірний період, оскільки така заборгованість виникла унаслідок неправильного нарахування аліментів державним виконавцем.
Відповідач сплачує заборгованість по аліментам у розмірі 500 грн щомісячно, як йому запропонував державний виконавець, та сплачує аліменти за новим виконавчим листом у розмірі 1 200 грн, що також свідчить про відсутність у нього умислу на ухилення від сплати заборгованості по аліментам, а тому відсутні правові підстав для стягнення з ОСОБА_3 неустойки.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що заборгованість, яка встановлена державним виконавцем, виникла у зв`язку із помилковим тлумаченням останнім норм статті 195 СК України при розрахунку щомісячної суми стягнення для платника аліментів, а тому відсутня вина відповідача у простроченні сплати аліментів. Таким чином, підстав для стягнення неустойки (пені) з відповідача за спірний період на підставі положень статті 196 СК України відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 661/905/19 з Новокаховського міського суду Херсонської області.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 березня 2020 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 661/905/19 за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 червня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року вищевказану справу прийнято до розгляду та призначено її розгляд Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
У листопаді 2020 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - мотивована тим, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками. Відповідач усвідомлював свій обов`язок щодо сплати аліментів, судами не враховано принцип забезпечення найкращих інтересів дитини. Суди при розгляді справи не звернули уваги на висновки Верховного Суду, викладені у відповідних судових рішеннях, у тому числі у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 572/1689/16-ц, провадження № 61-311 св 17.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2019 року ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Заборгованість по аліментам виникла з незалежних від відповідача обставин, а саме з вини державного виконавця, тому відсутні підстави для стягнення з нього неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 13 червня 2013 року у справі № 661/1893/13-цпозов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки доходу боржника, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи із ІНФОРМАЦІЯ_2 до повноліття дитини.
20 червня 2013 року Новокаховським міським судом Херсонської області було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки доходу боржника, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи із ІНФОРМАЦІЯ_2 до повноліття дитини (а.с. 5, т. 1).
Відповідно до довідки-розрахунку розміру заборгованості зі сплати аліментів старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області від 15 січня 2018 року заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим листом від 20 червня 2013 року № 661/1893/13-ц станом на 31 грудня 2017 року відсутня, переплата складає 964,60 грн (а.с. 24-26, т. 1).
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено, змінено розмір аліментів встановлених рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 13 червня 2013 року, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 1 200 грн щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи із дня набрання цим рішенням законної сили. Виконавчий лист № 661/1893/13-ц, виданий на підставі рішення суду від 13 червня 2013 року визнано таким, що не підлягає виконанню (а. с. 20-21, т. 1).
Постановою старшого державного виконавця Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 26 липня 2018 року виконавче провадження за виконавчим листом виданим 20 червня 2013 року № 661/1893/13-ц закінчено.
Постановою начальника державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 16 березня 2018 року визнано неправомірними дії державного виконавця у виконавчому провадженні щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 при нарахуванні заборгованості; визнано дії державного виконавця такими, що здійснені з порушенням частини другої статті 195 СК України у частині визначення заборгованості по аліментах виходячи із 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а не середньої заробітної плати працівника у даній місцевості (а.с. 96, 97, 100-103, т. 1).
Унаслідок помилки державного виконавця згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів старшого державного виконавця Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 25 квітня 2018 року заборгованість за виконавчим листом виданим 20 червня 2013 року № 661/1893/13-ц становить 24 310,20 грн (а.с. 28, т. 1).
Постановою начальника державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 03 грудня 2018 року скасовано постанову старшого державного виконавця Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 26 липня 2018 року про закінчення виконавчого провадження.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 -задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Необхідність передачі справи, яка переглядається,на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з посиланням на частину другу статті 403 ЦПК України колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду обґрунтовувала тим, що для належного розгляду касаційної скарги та формулювання власного правового висновку виявлено процесуальні перешкоди, пов`язані з існуванням іншого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року у справі № 572/1689/16-ц (провадження № 61-311 св 17).
Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вказаній постанові, викликана тим, що колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.
Колегія суддів, передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду,вважала, що вищевказане свідчить про існування різного підходу до розуміння та тлумачення спірних правовідносин. Також, вважала за необхідне відступити від зазначеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині другій статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволеннюне підлягає.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Вказаний висновок підтверджується наступним.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).
Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
У зв`язку з викладеним Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне уточнити висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року у справі № 572/1689/16-ц (провадження № 61-311 св 17), зазначивши, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.
Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що вина ОСОБА_3 у простроченні сплати аліментів відсутня, оскільки заборгованість по аліментах виникла унаслідок неправильного їх нарахування державним виконавцем, а саме у зв`язку із помилковим тлумаченням останнім норм статті 195 СК України при розрахунку щомісячної суми стягнення для платника аліментів.
Крім того, судами було установлено, що відповідач сплачує заборгованість по аліментам у розмірі 500 грн щомісячно, як йому запропонував державний виконавець, та сплачує аліменти за новим виконавчим листом у розмірі 1 200 грн, що також свідчить про відсутність у ОСОБА_3 умислу на ухилення від сплати заборгованості по аліментам.
Ураховуючи викладене, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.
Доводи касаційної скарги про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає у всіх випадках є безпідставними, оскільки у цій категорії справ визначальним є вина платника аліментів у виникненні заборгованості по аліментам.
Посилання касаційної скарги на те, що судами не враховано висновків Верховного Суду викладених у подібних правовідносинах, на увагу не заслуговують, так як у цій справі наявні інші фактичні обставини.
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
Висновки про застосування норм права
Положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 червня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Б. І. Гулько
Судді: В. С. Висоцька
В. І. Крат
Д. Д. Луспеник
Є. В. Синельников
І. М. Фаловська
М. Є. Червинська
