ф
УХВАЛА
13 вересня 2022 року
м. Київ
справа №640/28692/21
адміністративне провадження № К/990/18919/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Київської митниці Державної митної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі №640/28692/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним рішення та поновлення на посаді,
УСТАНОВИВ:
жовтні 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 25 серпня 2021 року №379-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити позивача на роботі головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль» Київської митниці;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача з 08 вересня 2021 року по день винесення судом рішення про поновлення на роботі включно.
28 грудня 2021 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року ,адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Київської митниці від 25 серпня 2021 року №379-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 з 08 вересня 2021 року на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль» Київської митниці.
Стягнуто з Київської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 108 187, 56 грн. (сто вісім тисяч сто вісімдесят сім гривень п`ятдесят шість копійок).
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль» Київської митниці з 08 вересня 2021 року та стягнення з Київської митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 9 015, 63 грн. (дев`ять тисяч п`ятнадцять гривень шістдесят три копійки).
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду Київською митницею Державної митної служби України подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 22 липня 2022 року.
02 серпня 2022 року ухвалою Верховного Суду зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції касаційної скарги в новій редакції із обґрунтуванням наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, та документа про сплату судового збору.
На виконання вимог зазначеної ухвали Верховного Суду відповідачем надіслано касаційну скаргу у новій редакції, яку зареєстровано у Верховному Суді 12 серпня 2022 року.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд вважає зазначити наступне.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Відповідачем зазначено, що згідно підпункту «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки посадова особа здійснювала численні внесення неправомірних змін в митні декларації; здійснювала неналежне митне оформлення товару (що завдало матеріальної шкоди державі на загальну суму 4 742 005, 38 грн.); за результатами тесту на благонадійність визнана «умовно не рекомендованою», тому поновлення на посаді державної служби в державному органі такої особи однозначно буде мати негативний вплив на роботу державного органу.
Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач довів наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягає перегляду в касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги не вказав, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Подана касаційна скарга відповідача містить цитування нормативно-правових актів, виклад обставини справи, незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права.
Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням відповідачем у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
За приписами частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв`язку з відпустками суддів Шевцової Н.В., Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е., розгляд цієї скарги відбувся після їх виходу на роботу.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Київської митниці Державної митної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі №640/28692/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним рішення та поновлення на посаді- повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді Н.А. Данилевич
В.Е. Мацедонська
